Ухвала КЦС ВС № 756/3193/20

Ухвала 19 січня 2023 року м. Київ справа № 756/3193/20 провадження № 61-9787св22 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 до Київської міської державної адміністрації про визнання розпорядження протиправним, зобов`язання вчинити дії за касаційною скаргою ОСОБА_1 , поданою у своїх інтересах та в інтересах: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 03 лютого 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 07 вересня 2022 року, ВСТАНОВИВ: У березні 2020 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 звернулися до суду з указаним позовом, в якому просили: визнати протиправним розпорядження Київської міської державної адміністрації (далі - КМДА) від 15 травня 2018 року № 823 про відмову в реєстрації Статуту релігійної організації «Релігійна громада» «Церква об`єднання» у Оболонському районі міста Києва; зобов`язати відповідача зареєструвати названу релігійну організацію як юридичну особу (зареєструвати Статут Релігійної громади). Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 03 лютого 2022 року позов задоволено частково. Визнано протиправним розпорядження КМДА від 15 травня 2018 року № 823 про відмову в реєстрації статуту релігійної організації «Релігійна громада» «Церква об`єднання» у Оболонському районі міста Києва. В задоволенні позовних вимог в частині зобов`язання КМДА зареєструвати релігійну організацію «Релігійна громада» «Церква об`єднання» як юридичну особу відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. Постановою Київського апеляційного суду від 07 вересня 2022 року апеляційні скарги КМДА та ОСОБА_1 , подану в своїх інтересах та в інтересах: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , залишено без задоволення, а рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 03 лютого 2022 року - без змін. У жовтні 2022 року ОСОБА_1 в своїх інтересах та в інтересах: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 03 лютого 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 07 вересня 2022 року в частині відмови в задоволенні вимоги про зобов`язання КМДА зареєструвати Статут Релігійної громади і ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким змінити судові рішення судів попередніх інстанцій в зазначеній частині, зобов`язавши відповідача зареєструвати Статут Релігійної громади. Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 жовтня 2022 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали з Шевченківського районного суду міста Києва. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті. Згідно з абзацом 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). Касаційна скарга подана на підставі пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України. Згідно з частиною п`ятою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоча б один суддя із складу суду дійшов такого висновку. Про призначення справи до судового розгляду постановляється ухвала, яка підписується всім складом суду. Виходячи з викладеного, зважаючи на те, що під час проведення попереднього розгляду справи не встановлено обставин, передбачених частинами третьою, четвертою статті 401 ЦПК України, справу слід призначити до судового розгляду. Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. Враховуючи категорію і складність справи, з огляду на положення частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, справа підлягає розгляду колегією у складі п`яти суддів. Керуючись статтями 34, 401 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 до Київської міської державної адміністрації про визнання розпорядження протиправним, зобов`язання вчинити дії за касаційною скаргою ОСОБА_1 , поданою у своїх інтересах та в інтересах: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 03 лютого 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 07 вересня 2022 року призначити до судового розгляду Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в кількості п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді:В. А. Стрільчук В. М. Ігнатенко С. О. Карпенко