Ухвала КЦС ВС № 457/392/22

УХВАЛА 17 січня 2023 року м. Київ справа № 457/392/22 провадження № 61-719ск23 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Дундар І. О., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 17 жовтня 2022 року та постанову Львівського апеляційного суду від 29 грудня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Трускавецького відділу державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Львів) про стягнення моральної шкоди, ВСТАНОВИВ: У червні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Трускавецького відділу державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Львів) про стягнення моральної шкоди у розмірі 49 620,36 грн. Рішенням Трускавецького міського суду Львівської області від 17 жовтня 2022 року, залишеним без змін постановоюЛьвівського апеляційного суду від 29 грудня 2022 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. У січні 2023 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду, ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права. У відкритті касаційного провадження належить відмовити з таких мотивів. Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. У пункті 1 частини шостої статті 19 ЦПК України визначено, що малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України). Зі змісту положень пункту 3 частини третьої статті 175, пункту 1 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається сумою грошових коштів, якщо позов підлягає грошовій оцінці. Справа № 457/392/22 є малозначною в силу закону, оскільки ціна позову в ній становить 49 620,36 грн та не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що з врахуванням встановленого з 01 січня 2023 року Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» цього показника на рівні 2 684,00 грн складає 268 400,00 грн (100 х 2 684,00 грн). ОСОБА_1 вказує, що касаційна скарга стосується питання, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики у подібних правовідносинах, зазначаючи підставами касаційного оскарження пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, що апеляційний суд не врахував висновків викладених у постановах Верховного Суду, суди не дослідили зібрані у справі докази, та зазначена справа має виняткове значення для ОСОБА_1 , протиправні дії відповідача принижують честь та гідність позивача, позивач поніс душевні та фізичні страждання, що призвело до витрат на лікування. Таке обґрунтування наявності виключних випадків для відкриття касаційного провадження у малозначній справі не можна вважати належним, оскільки воно не містить пояснення, чому і якого саме питання права, що має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, стосується касаційна скарга і які саме обставини визначають зазначену справу як таку, що має виняткове значення для ОСОБА_1 . Посилання у касаційній скарзі на порушення норм матеріального та процесуального права із зазначенням підстав касаційного оскарження є виконанням вимог щодо оформлення касаційної скарги відповідно до статей 389, 392 ЦПК України і не вказує на те, що скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики і справа має виняткове значення для ОСОБА_1 . Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України). Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року). Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитись з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов`язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховним Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (ZUBAC v. CROATIA, № 40160/12, § 122, ЄСПЛ, від 05 квітня 2018 року). Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню. Оскільки оскаржені рішення ухвалено у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження належить відмовити. Керуючись пунктом 1 частини шостої статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 17 жовтня 2022 року та постанову Львівського апеляційного суду від 29 грудня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Трускавецького відділу державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Львів) про стягнення моральної шкоди. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді М. М. Русинчук Н. О. Антоненко І. О. Дундар