Ухвала КАС ВС № 320/6160/21

ф УХВАЛА 19 січня 2023 року м. Київ справа №320/6160/21 адміністративне провадження №К/990/1417/23 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Шевцової Н.В., суддів: Данилевич Н.А., Мацедонської В.Е., перевіривши касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора на рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2022 року у справі № 320/6160/21 за позовом ОСОБА_1 до Тринадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), Офісу Генерального прокурора, Київської міської прокуратури, керівника Київської міської прокуратури Кіпера Олега Олександровича про визнання протиправними та скасування рішення та наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, УСТАНОВИВ: У травні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Тринадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) (далі - Тринадцята кадрова комісія), Офісу Генерального прокурора, Київської міської прокуратури, керівника Київської міської прокуратури Кіпера О. О., в якому просила: - визнати протиправним з моменту прийняття та скасувати рішення Тринадцятої кадрової комісії від 06 квітня 2021 року №2 про неуспішне проходження нею атестації; - визнати протиправним з моменту прийняття та скасувати наказ керівника Київської міської прокуратури від 22 квітня 2021 року №1070к про звільнення її з посади заступника керівника Київської місцевої прокуратури №10 міста Києва з 29 квітня 2021 року; - поновити її у Шевченківській окружній прокуратурі міста Києва на посаді, що є рівнозначною посаді заступника керівника Київської місцевої прокуратури №10 міста Києва з 30 квітня 2021 року; - стягнути на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 30 квітня 2021 року по день прийняття судом рішення про поновлення на роботі. 05 жовтня 2021 року рішенням Київського окружного адміністративного суду позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Тринадцятої кадрової комісії від 06 квітня 2021 року №2. Визнано протиправним та скасовано наказ керівника Київської міської прокуратури від 22 квітня 2021 року №1070к про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника керівника Київської місцевої прокуратури №10 міста Києва та органів прокуратури. Поновлено ОСОБА_1 у Шевченківській окружній прокуратурі міста Києва на посаді, що є рівнозначною посаді заступника керівника Київської місцевої прокуратури №10 міста Києва з 30 квітня 2021 року. Стягнуто з Київської міської прокуратури на користь ОСОБА_1 суму середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу за період з 30 квітня по 05 жовтня 2021 року у розмірі 161 662,02 грн, з відрахуванням обов`язкових податків та зборів. 13 липня 2022 року постановою Шостого апеляційного адміністративного суду змінено рішення суду першої інстанції, виклавши абзаци 14 та 6 резолютивної частини рішення наступного змісту: «Адміністративний позов задовольнити частково. Поновити ОСОБА_1 на посаді заступника керівника Київської місцевої прокуратури №10 міста Києва з 30 квітня 2021 року. Допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника керівника Київської місцевої прокуратури №10 міста Києва з 30 квітня 2021 року». В іншій частині рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2021 року залишено без змін. На вказані рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції Офісом Генерального прокурора подано касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 11 січня 2023 року. Відповідно до частини першої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу. З матеріалів касаційної скарги установлено, що оскаржуване рішення апеляційного суду ухвалене 13 липня 2022 року, а касаційну скаргу у цій справі подано до суду поштою лише 10 січня 2023 року, тобто без дотримання встановлених процесуальним законом строків її подання. Судом установлено, що Офіс Генерального прокурора чотири рази подав касаційну скаргу на рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2022 року у справі №320/6160/21. Проте, 06 вересня 2022 року, 03 жовтня 2022 року, 16 листопада 2022 року, 26 грудня 2022 року, ухвалами Верховного Суду касаційні скарги були повернуті особі яка її подала, оскільки заявником касаційної скарги не було викладено передбачені статтею 328 КАС України підстави, за яких оскаржувані судові рішення можуть бути переглянуті судом касаційної інстанції відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України. Вп`яте з касаційною скаргою на рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2022 року у справі № 320/6160/21 Офіс Генерального прокурора звернувся 10 січня 2023 року, тобто майже через шість місяців після винесення оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції. Разом з касаційною скаргою відповідачем подано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке обґрунтоване тим, що касаційна скарга подана повторно після її повернення, що не позбавляє права звернення з касаційною скаргою до Верховного Суду. Враховуючи викладене, відповідач вважає поважними причини пропуску строку на касаційне оскарження та поновити такий строк. Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, в частині строку подання касаційної скарги, її форми та змісту. У клопотанні про поновлення строку скаржник не зазначає обставин, які позбавляли можливості привести свою касаційну скаргу у відповідність із пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України. При цьому, Верховний Суд скаржнику неодноразово надавав вичерпні роз`яснення щодо форми і змісту касаційної скарги, яким вона повинна відповідати. У цій справі у скаржника було достатньо часу для приведення своєї касаційної скарги у відповідність із вимогами КАС України. Проте відповідачем в клопотанні про поновлення строку не наведено підстав, підтверджених відповідними доказами щодо неможливості звернутись з касаційною скаргою у цій справі у більш стислий строк ніж шість місяців з моменту винесення оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції або про необхідність саме такого строку для підготовки касаційної скарги оформленої, відповідно до вимог КАС України. Колегія суддів, не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, вважає, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення. Приведення касаційної скарги у відповідність з вимогами КАС України в частині належного викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України, є процесуальним обов`язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями, і для його виконання процесуальний закон встановлює достатній строк - тридцять днів з дня складення повного тексту оскаржуваного судового рішення (з дня отримання копії судового рішення). За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами. Також Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Перес де Рада Каванілес проти Іспанії" зазначає, що право на доступ до суду, не є абсолютним; воно підлягає обмеженням, дозволеним за змістом, зокрема, коли умови прийнятності скарги визначені, оскільки за своєю природою вона потребує регулювання з боку держави, яка користується певною свободою розсуду в цьому відношенні. Сукупність цих обставин свідчить про допущення відповідачем необґрунтованих зволікань щодо реалізації свого права на касаційне оскарження судових рішень з дотриманням вимог КАС України. Отже, враховуючи обставини справи, відсутні підстави вважати, що скаржником пропущено строк з поважних причин, оскільки такі не пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. За таких обставин, суд касаційної інстанції зазначає, що неналежне використання наданих процесуальних прав не може визнаватись судом як поважна причина пропуску процесуального строку, а відтак зазначені скаржником причини пропуску строку касаційного оскарження є неповажними. Отже, відповідач не надав доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження. У зв`язку з цим, зазначена причина пропуску строку не може бути визнана поважною, а отже відповідачу необхідно довести наявність об`єктивних перешкод, які не дозволили подати касаційну скаргу в строк, передбачений статтею 329 КАС України. Відповідно до частини третьої статті 332 КАС касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку. Згідно із частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Частинами першою і другою статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Враховуючи викладене, відповідно до правил статей 169, 332 КАС України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням відповідачу строку для усунення її недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції відповідних доказів на обґрунтування клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження. Керуючись статтями 3, 169, 330, 329, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд УХВАЛИВ: Визнати неповажними підстави пропуску Офісом Генерального прокурора строку на касаційне оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2021 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2022 року у справі №320/6160/21. Касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора на рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2022 року у справі № 320/6160/21 за позовом ОСОБА_1 до Тринадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), Офісу Генерального прокурора, Київської міської прокуратури, керівника Київської міської прокуратури Кіпера Олега Олександровича про визнання протиправними та скасування рішення та наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - залишити без руху. Надати заявнику касаційної скарги строк для усунення виявлених недоліків касаційної скарги тривалістю десять днів з моменту отримання копії цієї ухвали. Роз`яснити, що невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач Н.В. Шевцова Судді Н.А. Данилевич В.Е. Мацедонська