Постанова 4856 № 240/15615/22

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/15615/22 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Шуляк Л.А. Суддя-доповідач - Полотнянко Ю.П. 19 січня 2023 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Полотнянка Ю.П. суддів: Драчук Т. О. Смілянця Е. С. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2022 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Березівський кар`єр» до Державної служби геології та надр України про визнання протиправним та скасування припису та наказів, В С Т А Н О В И В : Товариство з додатковою відповідальністю "Березівський кар`єр" звернулось до суду з позовом до Державної служби геології та надр України, в якому, з урахування уточненого адміністративного позову, просило: - визнати протиправним та скасувати припис виданий Центральним міжрегіональним відділом Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України №558-14/06 від 06.05.2021, складеного на ім`я Товариства з додатковою відповідальністю "Березівський кар`єр"; - визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України №122 від 01.04.2022 "Про поновлення дії спеціальних дозволів на користування надрами та встановлення термінів на усунення порушень", в частині пункту 61 Додатку №3 до цього наказу, яким встановлено Товариству з додатковою відповідальністю "Березівський кар`єр" термін для усунення порушень - до 01.07.2022; - визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України №234 від 13.07.2022 року "Про поновлення дії спеціальних дозволів на користування надрами та встановлення термінів на усунення порушень", в частині пункту 2 Додатку №4 до цього наказу, яким надано Товариству з додатковою відповідальністю "Березівський кар`єр" термін для усунення порушень - до 01.10.2022. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 01.11.2022 позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано п.1 припису, виданого Центральним міжрегіональним відділом Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України №558-14/06 від 06.05.2021, складеного на ім`я Товариства з додатковою відповідальністю "Березівський кар`єр". Визнано протиправним та скасовано наказ Державної служби геології та надр України №122 від 01.04.2022 "Про поновлення дії спеціальних дозволів на користування надрами та встановлення термінів на усунення порушень", в частині пункту 61 Додатку №3 до цього наказу. Визнано протиправним та скасувано наказ Державної служби геології та надр України №234 від 13.07.2022 року "Про поновлення дії спеціальних дозволів на користування надрами та встановлення термінів на усунення порушень", в частині пункту 2 Додатку №4 до цього наказу. В решті позову відмовлено. Не погоджуючись з вказаним рішенням Державна служба геології та надр України звернулась із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав. Як встановлено судом першої інстанції, Департаментом державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України на підставі наказів №528 віл 20.11.2020, № 291 від 14.04.2021 проведено планову перевірку щодо додержання Товариством з додатковою відповідальністю "Березівський кар`єр" законодавства у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, за результатами якої складено акт №06-02/23/2021-23/п (60) від 06.05.2021 року, яким було встановлено порушення законодавства у сфері надрокористування: 1) не виконується вимоги п. 5.3 Угоди про умови користування надрами від 28.09.201 7 №802 в частині дотримання вимог законодавства України чинних стандартів, правил, норм виконання робіт пов`язаних з користування надрами, а саме не проведено обов`язкової оцінки впливу на довкілля під час проведення планової діяльності з видобування корисних копалин (гранітів) Березівського - 1 родовища; 2) не представлено в повному обсязі маркшейдерської, технічної та обліково-контрольної документації, а саме не представлено: Книга маркшейдерських вказівок по Березівському-1 родовищу гранітів; книга обліку списаних запасів по Березівському-1 родовищу гранітів, Журнал зведеного обліку стану та руху запасів по Березівському-1 родовищу гранітів, Журнал спостережень за станом бортів по Березівському-1 родовищу гранітів. На підставі даного акту було складено припис від 06.05.2021 року № 588- 14/06, яким товариству надано строк до 11.06.2021 року на усунення вказаних порушень. Наказом Державної служби геології та надр України №122 від 01.04.2022 "Про поновлення дії спеціальних дозволів на користування надрами та встановлення термінів на усунення порушень", в пункті 61 Додатку №3 до цього наказу, встановлено Товариству з додатковою відповідальністю "Березівський кар`єр" термін для усунення порушень, зокрема ст.ст.15-1,24 Кодексу України про надра, абз.3 ст.11 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" - до 01.07.2022. Наказом Державної служби геології та надр України №234 від 13.07.2022 року "Про поновлення дії спеціальних дозволів на користування надрами та встановлення термінів на усунення порушень", в пункті 2 Додатку №4 до цього наказу, надано Товариству з додатковою відповідальністю "Березівський кар`єр" термін для усунення порушень, зокрема ст.ст.15-1,24 Кодексу України про надра, абз.3 ст.11 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" - до 01.10.2022. Позивач вважаючи, що такі рішення відповідача є протиправними та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, звернувся з даним позовом. Приймаючи оскаржуване рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами виник спір щодо п.1 даного припису, а саме щодо необхідності проведення позивачем обов`язкової оцінки впливу на довкілля під час проведення планової діяльності з видобування корисних копалин. При цьому, суд першої інстанції зазначив, що дія Закону №2059-VІІІ в частині отримання висновку оцінки впливу на довкілля діяльності з видобування корисних копалин Березівського-1 родовища не поширюється на позивача, оскільки він отримав рішення про провадження планованої діяльності до набрання чинності цим Законом. За таких обставин, суд дійшов висновку, що слід визнати протиправним та скасувати п.1 припису виданий Центральним міжрегіональним відділом Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України №558-14/06 від 06.05.2021, складеного на ім`я Товариства з додатковою відповідальністю "Березівський кар`єр". Враховуючи, що позивач ставив вимогу про визнання протиправним та скасування припису в повному обсязі, проте спір між сторонами щодо п.2 припису відсутній, суд відмовив в цій частині позовних вимог. Суд першої інстанції з огляду на те, що накази Державної служби геології та надр України №122 від 01.04.2022 та №234 від 13.07.2022 року винесені у зв`язку із невиконанням позивачем п.1 припису №558-14/06 від 06.05.2021, який судом визнано протиправним та скасовано, дійшов висновку, що зазначені накази також слід визнати протиправними та скасувати в частині що стосується позивача. Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне. Статтею 60 Кодексу України про надра встановлено, що державний контроль і нагляд за веденням робіт по геологічному вивченню надр, їх використанням та охороною спрямовані на забезпечення додержання всіма державними органами, підприємствами, установами, організаціями та громадянами встановленого порядку користування надрами, виконання інших обов`язків щодо охорони надр, встановлених законодавством України. Згідно з частиною 1 статті 61 Кодексу України про надра, державний контроль за геологічним вивченням надр (державний геологічний контроль) та раціональним і ефективним використанням надр України здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр. Відповідно до Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1174 від 30.12.2015 року, Державна служба геології та надр України (Держгеонадра) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів і який реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр. Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначається Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі іменується Закон України №877-V). Дія якого поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, та не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів валютного контролю, митного контролю на кордоні, державного експортного контролю, контролю за дотриманням бюджетного законодавства, банківського нагляду, державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, державного нагляду (контролю) в галузі телебачення і радіомовлення (стаття 2). Статтею 1 Закону України №877-V встановлено, що державний нагляд (контроль) діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища. Заходами державного нагляду (контролю) є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій. Відповідно до положень статті 7 Закону України №877-V, для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає відповідний наказ, який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, і предмет перевірки, та на підставі якого оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, що підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові) і засвідчується печаткою. Перед початком перевірки суб`єкта господарювання посадові особи, які проводять перевірку, пред`являють керівнику суб`єкта господарювання або уповноваженій ним особі направлення та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу, і надають суб`єкту господарювання копію направлення на перевірку, а також інформують цих осіб про мету перевірки. Положеннями статті 7 Закону України №877-V також встановлено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт (ч.6). У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу (ч.7). Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що Держгеонадра уповноважене здійснювати державний геологічний контроль суб`єктів господарювання у формі планових та позапланових перевірок, які проводяться з метою виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр. Результати яких оформлюються у формі акта, а у разі необхідності вжиття інших заходів у вигляді припису, розпорядження, іншого розпорядчого документа щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу. Такий висновок суду узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 10.07.2018 у справі №815/3305/17 (№К/9901/49827/18). Аналізуючи доводи апелянта щодо правомірності дій відповідача під час винесення спірних наказів та припису, колегія суддів зазначає наступне. Судом апеляційної інстанції встановлено. що згідно припису відповідача №588-14/06 від 06.05.2021, в ході перевірки виявлені такі порушення вимог законодавства у сфері надрокористування: 1) не виконується вимоги п. 5.3 Угоди про умови користування надрами від 28.09.201 7 №802 в частині дотримання вимог законодавства України чинних стандартів, правил, норм виконання робіт пов`язаних з користування надрами, а саме не проведено обов`язкової оцінки впливу на довкілля під час проведення планової діяльності з видобування корисних копалин (гранітів) Березівського - 1 родовища; 2) не представлено в повному обсязі маркшейдерської, технічної та обліково-контрольної документації, а саме не представлено: Книга маркшейдерських вказівок по Березівському-1 родовищу гранітів; книга обліку списаних запасів по Березівському-1 родовищу гранітів, Журнал зведеного обліку стану та руху запасів по Березівському-1 родовищу гранітів, Журнал спостережень за станом бортів по Березівському-1 родовищу гранітів. Як встановлено судом, у відповідача відсутні зауваження щодо виконання позивачем п.2 припису в частині надання маркшейдерської, технічної та обліково-контрольної документації. Тобто пункт 2 припису від 06.05.2021 року № 588- 14/06 позивачем виконано належним чином у встановлений строк, отже між сторонами відсутній спір щодо даного пункту припису. Регулювання гірничих відносин з метою забезпечення раціонального, комплексного використання надр для задоволення потреб у мінеральній сировині та інших потреб суспільного виробництва, охорони надр, гарантування при користуванні надрами безпеки людей, майна та навколишнього природного середовища, а також охорона прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій та громадян здійснюється Кодексом України про надра від 27.07.1994 №132/94-ВР ( далі Кодекс). Відповідно до ст.15-1 Кодексу якщо користування надрами пов`язане з провадженням діяльності, визначеної Законом України "Про оцінку впливу на довкілля", надання їх у користування здійснюється з урахуванням результатів оцінки впливу на довкілля. Статтею 24 Кодексу встановлено, що користувачі надр зобов`язані: 1) використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано; 2) забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне, комплексне використання та охорону надр; 3) забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища; 4) приводити земельні ділянки, порушені при користуванні надрами, в стан, придатний для подальшого їх використання у суспільному виробництві; 4-1) надавати та оприлюднювати інформацію про загальнодержавні та місцеві податки і збори, інші платежі, а також про виробничу (господарську) діяльність, необхідну для забезпечення прозорості у видобувних галузях, відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України; 5) виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України та угодою про розподіл продукції. Правові та організаційні засади оцінки впливу господарської діяльності на довкілля встановлені Законом України "Про оцінку впливу на довкілля" від 23.05.2017 року № 2059-VIII, який введений в дію 18 грудня 2017 року (далі - Закон № 2059-VIII). Пункт 5 частини другої статті 3 Закону № 2059-VIII передбачає: 1) вплив на довкілля (далі - вплив) - будь-які наслідки планованої діяльності для довкілля, в тому числі наслідки для безпечності життєдіяльності людей та їхнього здоров`я, флори, фауни, біорізноманіття, ґрунту, повітря, води, клімату, ландшафту, природних територій та об`єктів, історичних пам`яток та інших матеріальних об`єктів чи для сукупності цих факторів, а також наслідки для об`єктів культурної спадщини чи соціально-економічних умов, які є результатом зміни цих факторів; 2) планована діяльність - планована господарська діяльність, що включає будівництво, реконструкцію, технічне переоснащення, розширення, перепрофілювання, ліквідацію (демонтаж) об`єктів, інше втручання в природне середовище; планована діяльність не включає реконструкцію, технічне переоснащення, капітальний ремонт, розширення, перепрофілювання об`єктів, інші втручання в природне середовище, які не справляють значного впливу на довкілля відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України. Положеннями ч. 1 ст. 2 Закону № 2059-VIII передбачено, що оцінка впливу на довкілля - це процедура, що передбачає: 1) підготовку суб`єктом господарювання звіту з оцінки впливу на довкілля відповідно до статей 5, 6 та 14 цього Закону; 2) проведення громадського обговорення відповідно до статей 7, 8 та 14 цього Закону; 3) аналіз уповноваженим органом відповідно до статті 9 цього Закону інформації, наданої у звіті з оцінки впливу на довкілля, будь-якої додаткової інформації, яку надає суб`єкт господарювання, а також інформації, отриманої від громадськості під час громадського обговорення, під час здійснення процедури оцінки транскордонного впливу, іншої інформації; 4) надання уповноваженим органом мотивованого висновку з оцінки впливу на довкілля, що враховує результати аналізу, передбаченого пунктом 3 цієї частини; 5) врахування висновку з оцінки впливу на довкілля у рішенні про провадження планованої діяльності відповідно до статті 11 цього Закону. Відповідно до частини першої статті 3 Закону № 2059-VIII здійснення оцінки впливу на довкілля є обов`язковим у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті. Така планована діяльність підлягає оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про провадження планованої діяльності. Пунктом 3 частини третьої статті 3 Закону № 2059-VIII передбачено, що видобування корисних копалин належить до другої категорія видів планованої діяльності та об`єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля. Згідно із ч. 1 ст. 11 Закону № 2059-VIII звіт з оцінки впливу на довкілля, звіт про громадське обговорення та висновок з оцінки впливу на довкілля подаються суб`єктом господарювання для отримання рішення органу державної влади або органу місцевого самоврядування про провадження планованої діяльності, яке є підставою для початку провадження цієї діяльності, встановлює (затверджує) параметри та умови провадження планованої діяльності і приймається у формі документа дозвільного характеру або іншого акта органу державної влади чи органу місцевого самоврядування у порядку, встановленому законодавством для відповідних рішень. За приписами ч.2 ст.17 Закону № 2059-VIII дія цього Закону не поширюється на суб`єктів господарювання, які отримали рішення про провадження планованої діяльності до набрання чинності цим Законом, крім випадків, передбачених пунктом 22 частини другої та пунктом 14 частини третьої статті 3 цього Закону. Цією ж статтею визначено, що висновки державної екологічної експертизи, одержані до введення в дію цього Закону, зберігають чинність та мають статус висновку з оцінки впливу на довкілля. Таким чином, здійснення оцінки впливу на довкілля є обов`язковим при прийнятті рішення про провадження планованої діяльності з видобування корисних копалин, а у разі, якщо таке рішення було отримано до набрання чинності Законом України "Про оцінку впливу на довкілля" - лише при розширенні та зміні, включаючи перегляд або оновлення умов провадження планованої діяльності, встановлених (затверджених) рішенням про провадження планованої діяльності або подовження строків її провадження, реконструкцію, технічне переоснащення, капітальний ремонт, перепрофілювання діяльності з видобування корисних копалин (пункт 22 частини другої та пункт 14 частини третьої статті 3 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля"). Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 03 вересня 2020 року у справі № 460/1094/19 та від 04 вересня 2020 року у справі № 460/1160/19, від 18 жовтня 2022 року у справі № 580/2808/21. За змістом вказаних норм починаючи з 18 грудня 2017 року перед початком планової діяльності відповідно до виду, передбаченого частинами другою та третьою статті 3 Закону № 2059-V111, суб`єкт господарювання зобов`язаний отримати висновок про оцінку впливу на довкілля та отримати рішення про провадження планової діяльності. Як зазначалось, за приписами ч. 2 ст. 17 Закону №2059-V111 дія цього Закону не поширюється на суб`єктів господарювання, які отримали рішення про провадження планованої діяльності до набрання чинності цим Законом, крім таких випадків: - розширення та зміни, включаючи перегляд або оновлення умов провадження планованої діяльності, встановлених (затверджених) рішенням про провадження планованої діяльності або подовження строків її провадження, реконструкцію, технічне переоснащення, капітальний ремонт, перепрофілювання діяльності та об`єктів, зазначених у пунктах 1-21 цієї частини, крім тих, які не справляють значного впливу на довкілля відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України (пункт 22 частини другої статті 3 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля"); - розширення та зміни, включаючи перегляд або оновлення умов провадження планованої діяльності, встановлених (затверджених) рішенням про провадження планованої діяльності або подовження строків її провадження, реконструкцію, технічне переоснащення, капітальний ремонт, перепрофілювання діяльності та об`єктів, зазначених у пунктах 1-13 цієї частини, крім тих, які не справляють значного впливу на довкілля відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України (пункт 14 частини третьої статті 3 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля"). Як встановлено вище, позивач здійснює видобувну діяльність на території Житомирського району Житомирської області шляхом розробки Березівського родовища гранітів на земельних ділянках, які перебувають в оренді на підставі Типового договору оренди землі від 30.03.2005 року, укладеного між Житомирською районною державною адміністрацією та Відкритим акціонерним товариством "Березівський кар`єр" (правонаступником якого є позивач), зареєстрованого в Житомирському відділі ДЗК 30.03.2005 року за № 04052090000 та які за загальною площею становлять 41,3309 га. При цьому, належних та допустимих доказів того, що позивач проводив розширення, зміну, включаючи перегляд або оновлення умов провадження планованої діяльності, здійснював реконструкцію, технічне переоснащення, капітальний ремонт, перепрофілювання діяльності та об`єктів, відповідач не надав. Таким чином, оскільки позивач на момент прийняття та набирання чинності зазначеним законом (18.12.2017 року) вже здійснював вказану діяльність, а не лише планував її здійснення, то сфера застосування Закону України №2059-VIII не поширюється на Товариство з обмеженою відповідальністю "Березівський кар`єр" в частині необхідності проведення оцінки впливу на довкілля. З огляду на встановлені вище норми чинного законодавства та обставини справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про визнання протиправним та скасування п.1 припису виданий Центральним міжрегіональним відділом Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України №558-14/06 від 06.05.2021, складеного на ім`я Товариства з додатковою відповідальністю "Березівський кар`єр". При цьому, з огляду на те, що накази Державної служби геології та надр України №122 від 01.04.2022 та №234 від 13.07.2022 року винесені у зв`язку із невиконанням позивачем п.1 припису №558-14/06 від 06.05.2021, який судом визнано протиправним та скасовано, зазначені накази також слід визнати протиправними та скасувати в частині що стосується позивача. Колегія суддів звертає увагу, що апеляційна скарга відповідача повністю дублює доводи, які викладені у відзиві на позовну заяву, тобто в ній не наведено жодних аргументів на спростування правової позиції суду першої інстанції, та надано жодних доказів щодо неправильного застосування судом норм матеріального або процесуального права. Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення в частині задоволених позовних вимог. Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2022 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий Полотнянко Ю.П. Судді Драчук Т. О. Смілянець Е. С.