Постанова Одеський апеляційний суд № 523/747/21

Номер провадження: 22-ц/813/3870/23 Справа № 523/747/21 Головуючий у першій інстанції Дяченко В.Г. Доповідач Назарова М. В. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19.01.2023 року м. Одеса Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Назарової М.В., суддів: Кострицького В.В., Карташова О.Ю., за участю секретаря Пінькової К.Ю., учасники справи: позивач за первісним позовом - ОСОБА_1 , відповідач за первісним позовом ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору Приватне Акціонерне Товариство Страхова компанія «Еталон», розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в порядку спрощеного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 13 жовтня 2022 року, постановлену Суворовським районним судом м. Одеси у складі: судді Дяченко В.Г. в приміщенні того ж суду, у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору Приватне Акціонерне Товариство Страхова компанія «Еталон» про відшкодування шкоди заподіяної в наслідок дорожньо-транспортної пригоди, в с т а н о в и в: Предметом апеляційного перегляду є ухвала Суворовського районного суду м. Одеси від 13 жовтня 2022 року, якою визнано повторне подання позивачем за первісним позовом ОСОБА_1 заяви про призначення експертизи зловживання процесуальними правами. Заяву позивача ОСОБА_1 від 13 жовтня 2022 року про призначення експертизи залишено без розгляду. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вважає оскаржувану ухвалу незаконною, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції від 13 жовтня 2022 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Доводами апеляційної скарги є те, що позивач за первісним позовом звернувся з позовом про відшкодування шкоди заподіяної в наслідок дорожньо-транспортної пригоди, відповідачка позовні вимоги не визнала, посилаючись на відсутність експертного висновку. 03.02.2022 за клопотанням позивача була призначена судова авто-товарознавча експертиза, проведення якої доручено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції. Витрати, пов`язані з проведенням експертизи, у розмірі 9060,96 грн, покладено на позивача, який в подальшому звернувся з заявою про відстрочення сплати витрат на проведення судової авто-товарознавчої експертизи, посилаючись на скрутне матеріальне становище, оскільки не працює та не отримує доходів, про що надав докази. Проте суд ухвалою від 13 жовтня 2022 року відмовив у задоволенні клопотання позивача за первісним позовом про відстрочку сплати витрат на проведення судової авто-товарознавчої експертизи та скасував ухвалу суду від 03.02.2022 про призначення судової авто-товарознавчої експертизи. Оскільки позивач зіткнувся із тим, що подання ним такого доказу як висновок судової авто-товарознавчої експертизи утрудненим та неможливим через брак коштів, іншим інструментом доказування для цього стало звернення до суду із заявою про забезпечення доказу шляхом призначення судової авто-товарознавчої експертизи на відміну від поданого 03.02.2022 клопотання про призначення такої експертизи. Вказане суд помилково ототожнив, про що зазначив в резолютивній частині оскаржуваної ухвали, не розрізнивши витребування доказів та забезпечення доказів, що має розглядатися за правилами ст. 135 ЦПК України, та взявши до уваги, що забезпечення доказів є допомога особам, котрі беруть участь у справі, одержати для подання суду докази, отримання яких може стати неможливим або ускладненим, та яке спрямоване на недопущення їх знищення чи втрати, отже така заява не є повторною. Оскаржувана ухвала не містить мотивів її постановлення, суд не врахував роз`яснень, викладених у постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ « Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року №10. Крім того, суд першої інстанції неправильно зазначив порядок оскарження ухвали, чим незаконно намагався усунути позивача за первісним позовом права на оскарження вказаної ухвали відповідно до п. 2, ч. 1, ст. 353 ЦПК України. Крім того, відмовляючи у задоволенні клопотання позивача за первісним позовом про відстрочку сплати витрат на проведення судової авто-товарознавчої експертизи, суд припустився порушення норм ЦПК, що регулюють таке питання. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що скарга підлягає задоволенню. Відповідно до ст. 263 ЦПК України рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відповідно до ст.1 Закону України «Про судову експертизу» визначено, що судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо. Відповідно до ч. 1 ст. 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи. Встановлено, що в провадженні Суворовського районного суду м. Одеси перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - Приватне Акціонерне Товариство Страхова компанія «Еталон», про відшкодування шкоди заподіяної в наслідок дорожньо-транспортної пригоди. Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 03.02.2022 по даній цивільній справі, за клопотанням позивача за первісним позовом ОСОБА_1 призначена судова авто-товарознавча експертиза, проведення якої доручено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України щодо визначення вартості відновлювального ремонту транспортного засобу марки Nissan bluebird реєстраційний номер НОМЕР_1 , пошкодженого 27.01.2020 внаслідок ДТП; провадження по справі зупинено, справу направлено в експертну установу. Витрати, пов`язані з проведенням експертизи, покладено на позивача за первісним позовом ОСОБА_1 12.04.2022 до суду повернулися матеріали цивільної справи № 523/747/21 разом з рахунком за проведення судової авто-товарознавчої експертизи та клопотанням експерта про надання додаткових матеріалів, а саме: забезпечити можливість безперешкодного огляду КТЗ Nissan bluebird реєстраційний номер НОМЕР_1 (дату і час огляду завчасно погодити з експертом), забезпечити участь зацікавлених сторін у огляді КТЗ, КТЗ не повинно було піддаватися відновлюваному ремонту і видозміни, надати оригінал свідоцтва про реєстрацію КТЗ (копію в належній якості). У разі неможливості огляду об`єкту дослідження надати експерту: - фотографії пошкодженого транспортного засобу (в електронному вигляді, на цифровому накопичувачі даних) Nissan bluebird реєстраційний номер НОМЕР_1 , які містять детальну інформацію, щодо кількості та характеру наявних пошкоджень отриманих в ДТП від 27.01.2020 року; - акт виконаних робіт з підприємства, що здійснювало відновлювальний ремонт, у випадку, якщо автомобіль дійсно відновлено; - у випадку, якщо проведено відновлювальний ремонт КТЗ, або КТЗ не можливо надати до огляду в первинному стані, надати письмове повідомлення суду про проведення судової експертизи за наданими на клопотання експерта вихідними даними. 11.10.2022 позивачем подана заява про відстрочення сплати витрат на проведення судової авто-товарознавчої експертизи та зазначено про відсутність матеріалів визначених експертом, як необхідних для проведення експертизи. Ухвалою суду від 13.10.2022 визначено дії позивача як ухилення від проведення експертизи та скасовано ухвалу суду від 03.02.2022 року про призначення судової авто-товарознавчої експертизи. 13.10.2022 позивач подав заяву про забезпечення доказів шляхом призначення по справі експертизи щодо визначення вартості відновлювального ремонту транспортного засобу марки Nissan bluebird реєстраційний номер НОМЕР_1 , пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди за участі автомобіля марки ЗАЗ державний номер НОМЕР_2 під керуванням відповідачки ОСОБА_2 . Оскаржуваною ухвалою суду від 13 жовтня 2022 року визнано повторне подання позивачем за первісним позовом ОСОБА_1 заяви про призначення експертизи зловживання процесуальними правами. Заяву позивача ОСОБА_1 від 13 жовтня 2022 року про призначення експертизи залишено без розгляду. Залишаючи заяву про призначення експертизи зловживанням процесуальними правами на підставі п. 1 ч. 2 ст. 44 ЦПК України та застосовуючи до неї передбачені ч. 3 ст. 44 ЦПК України наслідки у вигляді залишення без розгляду, суд не врахував наступне. Неприпустимість зловживання процесуальними правами як обов`язок учасників судового процесу добросовісно користуватися процесуальними правами передбачена статтею 44 ЦПК України, зокрема, залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема, подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин (п. 1 ч. 1 вказаної норми), а також якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. В статтях 12, 81 ЦПК закріплено, що основою цивільного процесу є принцип змагальності сторін, відповідно до якого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Законодавець передбачив механізм доказування сторонами своїх вимог або заперечень за допомогою певних процесуальних дій сторони. Так, особи, які беруть участь у справі, можуть, зокрема, долучити докази до першої зави по суті справи, якими є позовна заява, відзив тощо, подати докази у встановлений судом строк у визначених законом випадках, а також подати заяву про забезпечення судом доказів шляхом допиту свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляду доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням. При цьому, у необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів (ч. 1, 2 ст. 116 ЦПК України). Метою такого процесуального механізму, як забезпечення доказів, є допомога особам, котрі беруть участь у справі, одержати для подання до суду докази, отримання яких у майбутньому може стати неможливим або ускладненим. Забезпечення доказів спрямоване на недопущення їх знищення чи втрати. При цьому,такі докази мають існувати на момент подання заяви про забезпечення доказів, і особа, яка подає відповідну заяву, повинна вказати на обставини, що можуть свідчити про те, що в майбутньому певний доказ може бути втрачений, або його стане складніше подати. Натомість, в силу положень ч. 1, 2 ст. 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Мета цього процесуального механізму - допомогти сторонам в отриманні доказів, які вони не можуть одержати самостійно. Це підтверджується обов`язком особи, яка заявляє клопотання про витребування доказів, долучити до нього відомості про неможливість отримання таких доказів особисто (ч. 1 ст. 84 ЦПК). Витребування доказів також може мати місце до подання позову як захід забезпечення доказів у порядку, встановленому статтями 116-118 ЦПК України. Отже, потрібно розрізняти витребування доказів як спосіб забезпечення доказів, що в майбутньому можуть бути втрачені або їх подання виявиться ускладненим, та витребування доказів як допомогу суду особам, котрі беруть участь у справі, у поданні відповідно доказу, який неможливо отримати самостійно. Ці процесуальні дії відрізняються метою їх вчинення, а також порядком виконання. Заява про витребування доказів як спосіб їх забезпечення може подаватися у строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу, а клопотання про забезпечення доказів як до, так і після подання до суду позовної заяви (ч. 3 ст. 116 ЦПК). Виключення становить витребування доказів як захід забезпечення доказів у порядку, встановленому статтями 116-118 цього Кодексу (ч. 4 ст. 84 ЦПК). Відповідно до ч. 4 ст. 116 ЦПК якщо заяву про забезпечення доказів подано без додержання вимог статті 117 ЦПК України щодо форми та змісту, сплати судового збору, суд повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу. Статтею 118 ЦПК України врегульовано порядок розгляду заяви про забезпечення доказів та наслідки такого розгляду у вигляді постановлення ухвали про задоволення чи відмову у задоволенні заяви (ч. 5 вказаної норми). Заява про забезпечення доказів, незалежно від обраного стороною способу забезпечення, розглядається судом протягом 5 днів з дня її надходження до суду за правилами ст. 118 ЦПК. Про розгляд заяви повідомляються сторони та інші особи, які беруть участь у справі, присутність котрих не є обов`язковою. Така процедура розгляду сприяє оперативності вирішення питання про забезпечення доказів, а отже, і досягненню мети, на яку спрямована процесуальна дія. Як свідчать матеріали справи та на що звертає увагу заявник, суд не звернув увагу на те, що в першому випадку ОСОБА_1 заявляв клопотання про призначення експертизи у порядку витребування доказів, а 13.10.2022 в порядку їх забезпечення, що прямо вбачається з наданих заяв, їх змісту, назви, сплати судового збору за подання заяви про забезпечення доказів, отже в його діях відсутня передбачена п. 1 ч. 2 ст. 44 ЦПК України недобросовісна поведінка та користування процесуальними правами всупереч завданням цивільного судочинства, необхідні для застосування передбачених ч. 3 ст. 44 ЦПК України наслідків у вигляді залишення заяви без розгляду. Ототожнивши вказані процесуальні дії позивача, суд дійшов помилкового висновку про зловживанням позивачем за первісним позовом ОСОБА_1 своїми процесуальними правами, що потягло за собою неправильне вирішення питання щодо процесуальної заяви вказаної особи про призначення експертизи. Повернення заяви про забезпечення доказів можливе лише через недодержання вимог статей 117 ЦПК України щод її змісту та додатків (ч. 4 ст. 117 ЦПК), а у разі розгляду заяви по суті суд має ухвалити судове рішення про її задоволення чи відмову у задоволенні заяви (ч. 5 ст. 118 ЦПК). Враховуючи відсутність у діях заявника зловживань своїми процесуальними правами, суд вчинив процесуальну дію, не передбачену процесуальним законом для вирішення заяви про забезпечення доказів. Що стосується ухвали Суворовського районного суду м. Одеси від 13.10.2022 про відмову у задоволенні клопотання позивача за первісним позовом ОСОБА_1 про відстрочку сплати судового збору за проведення судової авто-товарознавчої експертизи, то вона не є предметом апеляційного перегляду, тому в наведеній частині колегія суддів не дає оцінки доводам апеляційної скарги. Відповідно до п. 4 ч. 1ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Отже, оскаржувана ухвала суду підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст. 367, 374, 379 ЦПК України, апеляційний суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 13 жовтня 2022 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає. Дата складення повного тексту постанови - 19 січня 2023 року. Головуючий М.В. Назарова Судді: В.В.Кострицький О.Ю. Карташов .