Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 640/26360/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/26360/21 Суддя (судді) першої інстанції: Аверкова В.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 січня 2023 року м. Київ Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: судді-доповідача Кузьменка В.В., суддів: Василенка Я.М., Ганечко О.М., розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" до Антимонопольного комітету України про визнання протиправним та скасування рішення, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 липня 2022 року, В С Т А Н О В И Л А: Товариство з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Антимонопольного комітету України, в якому просило: - визнати протиправним та скасувати рішення постійно діючої колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель від 25 серпня 2021 року № 19196-р/пк-пз. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 липня 2022 року в задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати спірне рішення суду та задовольнити позовні вимоги. Доводи апелянта аналогічні викладеним у позовній заяві та стосуються того, що оскаржуване рішення є протиправним, позаяк ТОВ "Полтаваенергозбут" не порушено положень статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі» та вимог до тендерної документації, у зв`язку з чим замовник неправомірно відхилив тендерну пропозицію позивача, а відповідач протиправно проігнорував зазначену обставину і безпідставно відмовив позивачу у задоволенні скарги про порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно з положеннями ст. 309 Кодексу адміністративного судочинства України. Розгляд справи проведено у порядку письмового провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 311 КАС України. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Як вірно встановлено судом першої інстанції, 10 серпня 2021 року ТОВ "Полтаваенергозбут" було подано скаргу № UA-2021-06-04-003621-b.b1 про порушення Комунальною установою «Управління будинком Волинської обласної ради» порядку проведення процедури закупівлі за предметом «Електрична енергія», оголошення про проведення якої оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу за № UA-2021-06-04-003621-b. В обґрунтування скарги повідомлено про порушення замовником порядку проведення Процедури закупівлі, та висловлено вимогу зобов`язати замовника скасувати рішення про відхилення тендерної пропозиції скаржника (ТОВ "Полтаваенергозбут"). В спірному рішенні про відхилення пропозиції позивача зазначено, що підставою для відхилення переможця процедури закупівлі відповідно до статті 31 Закону України "Про публічні закупівлі": Пункт 1 частини першої статті 31 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон), за якою Замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо учасник процедури закупівлі не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону та/або наявні підстави, встановлені частиною першою статті 17 Закону. Так, вказано, що стосовно учасника процедури закупівлі - ТОВ "Полтаваенергозбут" у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутня інформація, передбачена пунктом 9 частини другої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (пункт 9 частини першої статті 17 Закону), чим порушено вимогу підпункту 3.6.1 (9) пункту 3.6 розділу 3 тендерної документації". Відтак, рішенням Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг від 25 серпня 2021 року № 19196-р/пк-пз про порушення законодавства у сфері публічних закупівель відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" у задоволенні скарги. У вказаному рішенні відповідачем встановлено, що Пропозиція скаржника була правомірно відхилена Замовником з наведеної вище підстави, у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення скарги в цій частині. Не погоджуючись із вказаним рішенням, вважаючи його протиправним та таким, що порушує його права, позивач звернувся до cуду з даним позовом. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач при винесенні оскаржуваного рішення діяв з дотриманням вимог законодавства, адже замовником правомірно відхилена пропозиція позивача на підставі пункту 9 частини першої статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки тендерна пропозиція не відповідала вимогам тендерної документації в частині, а відтак спірне рішення не підлягає скасуванню. Аналізуючи обставини справи, доводи апелянта та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог та відсутність правових підстав для їх задоволення, з огляду на таке. Частиною першою статті 18 Закону України "Про публічні закупівлі", зокрема передбачено, що Антимонопольний комітет України як орган оскарження з метою неупередженого та ефективного захисту прав і законних інтересів осіб, пов`язаних з участю у процедурах закупівлі, утворює постійно діючу адміністративну колегію (колегії) з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Рішення постійно діючої адміністративної колегії (колегій) ухвалюються від імені Антимонопольного комітету України. Згідно з частинами вісімнадцятою - двадцятою статті 18 Закону України "Про публічні закупівлі" за результатами розгляду скарги орган оскарження має право прийняти рішення: 1) про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі (у тому числі порушення порядку оприлюднення або неоприлюднення інформації про процедури закупівлі, передбаченої цим Законом); 2) про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов`язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи, роз`яснення, усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною тендерної документації), привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі. Орган оскарження за результатами розгляду скарги приймає обґрунтоване рішення, у якому зазначаються: 1) висновок органу оскарження про наявність або відсутність порушення процедури закупівлі; 2) висновок органу оскарження про задоволення скарги повністю чи частково або про відмову в її задоволенні; 3) підстави та обґрунтування прийняття рішення; 4) у разі якщо скаргу задоволено повністю або частково - зобов`язання усунення замовником порушення процедури закупівлі та/або відновлення процедури закупівлі з моменту попереднього законного рішення чи правомірної дії замовника. Рішення органу оскарження містить таку інформацію: 1) найменування органу оскарження; 2) короткий зміст скарги; 3) мотивувальну частину рішення; 4) резолютивну частину рішення; 5) строк оскарження рішення. Системний аналіз вищевикладених положень дає підстави для висновку про те, що рішення за результатами розгляду скарги повинно бути обґрунтованим та включати в себе висновок органу оскарження, зокрема, про наявність або відсутність порушення процедури закупівлі. З матеріалів справи вбачається, підставою для відмови у задоволенні скарги позивача є невідповідність тендерної пропозиції вимогам пункту 9 частини першої статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі». Відповідно до пункту 31 частини першої статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель. Частиною першою статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» встановлено, що тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення конкурентних процедур закупівель в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель. Тендерна документація не є об`єктом авторського права та/або суміжних прав. Перелік відомостей які зазначаються у тендерній документації закріплено у частині другій статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі». Разом з тим, відповідно до частини третьої статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації. Відповідно до пункту 32 частини першої статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації. Частиною першою статті 26 Закону України «Про публічні закупівлі» тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника процедури закупівлі про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, наявність/відсутність підстав, установлених у статті 17 цього Закону і в тендерній документації, та шляхом завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації. Пунктом 3.6 Тендерної документації визначенні вимоги до учасників, установленні статтею 17 Закону України «Про публічні закупівлі». Відповідно до пункту 3.6.1 (і) Тендерної документації у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутня інформація, передбачена пунктом 9 частини другої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (крім нерезидентів) (пункт 9 частини першої статті 17 Закону). Разом з тим, пунктом 9 частини першої статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов`язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої статті 40 цього Закону) в разі, якщо у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутня інформація, передбачена пунктом 9 частини другої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (крім нерезидентів). 06 грудня 2019 року був прийнятий Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» № 361-ІХ. Цей Закон спрямований на захист прав та законних інтересів громадян, суспільства і держави, забезпечення національної безпеки шляхом визначення правового механізму запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (далі - запобігання та протидія). Вказаним Законом від 06 грудня 2019 року № 361-ІХ були внесені зміни, зокрема, до пункту 9 частини другої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань". Так, відповідно до пункту 9 частини другої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб інформація про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, у тому числі кінцевого бенефіціарного власника її засновника, якщо засновник - юридична особа (крім політичних партій, структурних утворень політичних партій, професійних спілок, їх об`єднань, організацій профспілок, передбачених статутом профспілок та їх об`єднань, творчих спілок, місцевих осередків творчих спілок, організацій роботодавців, їх об`єднань, адвокатських об`єднань, торгово-промислових палат, об`єднань співвласників багатоквартирних будинків, релігійних організацій, державних органів, органів місцевого самоврядування, їх асоціацій, державних та комунальних підприємств, установ, організацій): прізвище, ім`я, по батькові (за наявності), дата народження, країна громадянства, серія та номер паспорта громадянина України або паспортного документа іноземця, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), а також повне найменування та ідентифікаційний код (для резидента) засновника юридичної особи, в якому ця особа є кінцевим бенефіціарним власником, характер та міра (рівень, ступінь, частка) бенефіціарного володіння (вигоди, інтересу, впливу). У разі відсутності в юридичної особи кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, у тому числі кінцевого бенефіціарного власника її засновника, якщо засновник - юридична особа, вноситься обґрунтована причина його відсутності. З наведеної норми слідує висновок, що Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу як інформація про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, у тому числі кінцевого бенефіціарного власника її засновника, якщо засновник - юридична особа, а сама: прізвище, ім`я, по батькові (за наявності), дата народження, країна громадянства, серія та номер паспорта громадянина України або паспортного документа іноземця, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), тощо, а у разі відсутності в юридичної особи кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, у тому числі кінцевого бенефіціарного власника її засновника, якщо засновник - юридична особа, вноситься обґрунтована причина його відсутності. Суд першої інстанції вірно зазначив, що пункт 9 частини першої статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі» зобов`язує замовника прийняти рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов`язує відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутня інформація про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, у тому числі кінцевого бенефіціарного власника її засновника, якщо засновник - юридична особа. Позивачем до тендерної пропозиції надано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з якого вбачається: Перелік засновників (учасників) юридичної особи: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ПОЛТАВАЕНЕРГОЗБУТ", Код ЄДРПОУ:42223804, Країна резиденства: Україна, Місцезнаходження: Україна, 36022, Полтавська обл., місто Полтава, ВУЛИЦЯ ПАНЯНКА, будинок 65Б, Розмір внеску до статутного фонду (грн.): 100000,00; Інформація про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи, у тому числі відомості про юридичних осіб, через яких здійснюється опосередкований вплив на юридичну особу: Відсутні фізичні особи, які відповідають статусу кінцевого бенефіціарного власника. Отже, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно позивача не внесена інформацію про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, у тому числі кінцевого бенефіціарного власника її засновника, якщо засновник - юридична особа, як і не внесена інформація щодо обґрунтованої причини його відсутності, що не спростовано апелянтом під час апеляційного розгляду справи, а отже, Відтак, відповідач дійшов правильного висновку, що замовником правомірно відхилена пропозиція позивача на підставі пунктом 9 частини першої статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки тендерна пропозиція не відповідала вимогам тендерної документації в цій частині. Колегія суддів при розгляді апеляційної скарги відхиляє посилання Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" на норми ч. 1 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», якими передбачено, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, з тих підстав, що зазначені положення жодним чином не можуть нівелювати обов`язок з надання інформації про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи - учасника процедури закупівлі та відповідні наслідки. Інші доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Таким чином, суд попередньої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" до Антимонопольного комітету України є необґрунтованими, а тому правові підстави для задоволення вимог апеляційної скарги також - відсутні. Згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29). Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 6 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку за наслідками розгляду даної справи. Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 липня 2022 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" до Антимонопольного комітету України про визнання протиправним та скасування рішення - залишити без задоволення. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 липня 2022 року - залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Суддя-доповідач В. В. Кузьменко Судді: Я. М. Василенко О. М. Ганечко