Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 540/3012/21

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД _________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 19 січня 2023 р.м.ОдесаСправа № 540/3012/21 Головуючий в 1 інстанції: Хом`якова В.В. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Федусика А.Г., суддів: Бойка А.В. та Шевчук О.А., розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2021 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В: У червні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (далі ГУПФУ), в якому просив визнати протиправними дії ГУПФУ щодо перерахунку ОСОБА_1 з 13.12.2019 року пенсії у розмірі 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати із застосуванням граничного (максимального) розміру пенсії, який не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність; зобов`язати ГУПФУ здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 13.12.2019 року на підставі довідки Прокуратури Херсонської області №18-92вих-20 від 06.03.2020 року, а з 01.04.2021 року на підставі довідки Херсонської обласної прокуратури від 06.04.2021 року №21-127вих.-21 виходячи з розрахунку 90 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати без обмеження її граничного (максимального) розміру з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії. Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2021 року позов залишено без задоволення. Не погоджуючись з даним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим апелянт просив його скасувати та ухвалити нове про задоволення позову повністю. Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке. Судом першої інстанції встановлено, що з 04.04.2003 року ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУПФУ та отримує пенсію за вислугою років відповідно до Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 року № 1789-ХІІ. 06.03.2020 р. на підставі Постанови КМУ від 30.08.2017 р. № 657 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури" та рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 р. № 7-р(ІІ)/2019 Прокуратурою Херсонської області видано довідку № 18-92вих-20 про розмір заробітної плати позивача за нормами, чинними на 06.09.2017 року за відповідною (прирівняною) посадою. 11.03.2020 р. позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, до якої серед іншого додав довідку про розмір заробітної плати № 18-92вих-20 від 06.03.2020 року, в якій зазначено розмір заробітної плати за нормами, чинними на 06.09.2017 року за відповідною (прирівняною) посадою керівника місцевої прокуратури (прокурор району) в розмірі 38706 грн. 74 коп. Рішенням ГУПФУ від 19.03.2020 р. № 30/03-17 позивачеві відмовлено у задоволенні заяви та здійсненні перерахунку пенсії на підставі довідки. Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 12.03.2021 року по справі № 540/1147/20 був задоволений позов ОСОБА_1 частково, визнано протиправним та скасовано рішення ГУПФУ № 30/03-17 від 19.03.2020 року про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії за вислугу років, зобов`язано ГУПФУ здійснити перерахунок та виплату пенсії позивача за вислугу років з 13.12.2019 року відповідно до статті 86 Закону України "Про прокуратуру" № 1697-VII на підставі довідки Прокуратури Херсонської області від 06.03.2020 року №18-92вих-20 з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії. 19.04.2021 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, до якої додав довідку Херсонської обласної прокуратури від 06.04.2021 р. №21-127вих-21 про розмір заробітної плати за нормами, чинними на 15.03.2021 року за відповідною посадою керівник окружної прокуратури (прокурор району), відповідно до якої заробітна плата визначена відповідно до рішення Конституційного суду України від 13.12.2019 року №7-р (ІІ)/2019 та ст.ст.81,86 Закону №1697 і складає 78400 грн. ГУПФУ на виконання рішення суду здійснено перерахунок пенсії з 13.12.2019 року, за результатом перерахунку розмір пенсії позивача склав 23224 грн. 04 коп. (38706 грн. 74 коп. х 60%) та враховуючи обмеження максимального розміру пенсії відповідно до до ст.86 Закону України "Про прокуратуру" № 1697, розмір пенсії до виплати з 13.12.2019 року становив 16380 грн. При отриманні відповідачем нової довідки Херсонської обласної прокуратури від 06.04.2021 року № 21-127вих.-21 відповідачем здійснено перерахунок пенсії з 01.04.2021 року, яка обчислена в розмірі 60 % від суми заробітної плати, вказаній в довідці прокуратури Херсонської області від 06.04.2021 р. №21-127вих-21, а саме 47040 грн. ( 78400 грн. х 60%), але на підставі ч.15 ст 86 Закону України "Про прокуратуру" №1697 розмір пенсії до виплати обмежений та дорівнює десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність та становить 17690 грн.( враховуючи розмір прожиткового мінімуму 1769 грн. з 01.12.2020 року). Листом ГУПФУ від 17.05.2021 року №3145-2675/Б-02/8-2100/21 ОСОБА_1 повідомлено про перерахунок його пенсії з 01.04.2021 року на підставі довідки Херсонської обласної прокуратури від 06.04.2021 року, з урахуванням обмежень, визначених ст.86 Закону № 1697, що і стало підставою для звернення з даним позовом до суду. Відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив з того, що право колишніх працівників органів прокуратури - пенсіонерів на перерахунок пенсії має грунтуватися на положеннях чинного на день звернення із заявою про такий перерахунок законодавства та не може грунтуватись на законі, який втратив чинність. Вищенаведені висновки свідчать, що у органу ПФУ не було правових підстав для здійснення перерахунку пенсії позивача із застосування 90% заробітної плати на підставі його звернення в квітні 2021 року, а також під час виконання рішення по справі №540/1147/29, у зв`язку із чим відповідач, приймаючи рішення про перерахунок пенсії позивача у розмірі 60%, діяв на підставі, в межах наданих йому повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Ст.50 Закону №1789-ХІІ на момент звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії втратила чинність, а тому відсутні підстави для її застосування. Ретроспективне застосування при обчисленні пенсійної виплати ОСОБА_1 положень статті 50-1 Закону №1789-ХІІ, яка на дату такого перерахунку втратила чинність, неодмінно призведе до ситуації непрямої дискримінації інших пенсіонерів з числа прокурорів та суперечитиме принципу дії законів у часі. Суд також зазначив, що обмеження розміру виплачуваної пенсії, які мають імперативний характер, неконституційними не визнані, є чинними та обов`язковими до виконання органами Пенсійного фонду України, а тому підстав для визначення протиправним обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром суд не вбачає. Також суд вказав, що відповідне обмеження розміру пенсії не призвело до звуження права позивача на належний соціальний захист, адже суду не надано доказів, що внаслідок перерахунку пенсії позивачу її розмір зменшився. З урахуванням наведеного, при здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 в 2021 році пенсійним органом обґрунтовано застосовано обмеження максимального розміру десятьма прожитковими мінімумами для осіб, що втратили працездатність, встановлене вищезгаданими нормативно-правовими актами. Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції вірними і такими, що відповідають вимогам статей 2, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 78 КАС України, з огляду на таке. Так, положеннями ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Положеннями статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ (далі Закон №1789-ХІІ) (в редакції станом на час призначення позивачу пенсії) було передбачено, що прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку. Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 року №3668-VI у статтю 50-1 Закону №1789-ХІІ внесено зміни, відповідно до яких пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014 року №1166-VII у статті 50-1 Закону №1789-ХІІ у частинах другій і п`ятій цифри « 80» замінено цифрами « 70», при цьому, законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 року №76-VIII у статті 50-1 Закону №1789-ХІІ у частинах другій та п`ятій цифри « 70» замінено цифрами « 60». За правилами ч.18 статті 50-1 Закону №1789-ХІІ (в редакції, чинній до 01.01.2015 року) призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи. З 01.01.2015 року умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначалися Кабінетом Міністрів України. 15.07.2015 року набрав чинності новий Закон України «Про прокуратуру» №1697-VII (далі Закон №1697-VII) відповідно до розділу ХІІ Прикінцевих положень якого визнано таким, що втратив чинність із набранням чинності цим Законом, зокрема, Закон №1789-XII, крім, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, що втратили чинність з 15.12.2015 року. З аналізу положень Закону 1697-VII вбачається, що з набранням ним чинності пенсійне забезпечення працівників прокуратури регулюється положеннями статті 86, за правилами частин першої, другої якої прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років. Пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. Згідно з ч.20 ст.86 Закону1697-VII призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки. Відповідно до ч.1 ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. З наведеного можна дійти висновку, що за загальним правилом норма права діє щодо відносин, які виникли після набрання чинності цією нормою, тобто до правовідносин застосовується той закон, під час дії якого вони настали. Згідно з висновками щодо тлумачення змісту статті 58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13.05.1997 року № 1-зп, від 09.02.1999 року №1-рп/99, від 05.04.2001 року №3-рп/2001, від 13.03.2012 року №6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до певного юридичного факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом. Отже, враховуючи все вищезазначене, колегія суддів вважає, що до правовідносин щодо визначення відсоткового значення розміру пенсії, право на перерахунок якої виникло після набрання чинності Законом №1697-VII, повинні застосовуватись виключно норми цього Закону, оскільки застережень щодо застосування норми, що визначала розмір місячного заробітку у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, Закон №1697-VII не містить та не встановлює окремого порядку обчислення відсоткового розміру під час перерахунку раніше призначеної пенсії з урахуванням норми Закону №1789-XII, що визначала розмір місячного заробітку у відсотках та яка діяла на момент призначення пенсії, тобто одночасного застосування норм, які передбачені різними законами. Вказане також узгоджується з покладеним в основу Закону №1697-VII принципом єдності системи прокуратури України, що забезпечується, зокрема єдиним статусом прокурорів, який передбачає однакове матеріальне та соціально-побутове забезпечення, зокрема пенсійне забезпечення прокурорів. Колегія суддів зазначає, що розмір відсотків, який враховується під час перерахунку пенсії, має бути співмірним із тим, який застосовується під час призначення пенсії працівникам прокуратури. Встановлення різних підходів до порядку обчислення відсоткового розміру під час перерахунку пенсії після набуття чинності Законом №1697-VII порушує справедливий баланс між інтересами працівників прокуратури, яким пенсія призначається відповідно до цього Закону, та тими, яким вона була призначена відповідно до Закону № 1789-XII, ставить у нерівне становище працівників прокуратури, які отримали право на пенсію відповідно до Закону №1697-VII. Отже, враховуючи, що станом на час звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії стаття 50-1 Закону №1789-ХІІ (відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень Закону №1697-VII) в частині перерахунку пенсії втратила чинність, колегія суддів приходить до висновку, що на спірні правовідносини поширюються положення ч.2 ст.86 Закону №1697-VII, за якими пенсія працівникам прокуратури призначається (перераховується) в розмірі 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати, що свідчить про відсутність підстав для задоволення позову в частині здійснення перерахунку пенсії у розмірі 90 відсотків від суми місячної заробітної плати. Стосовно обмеження пенсії позивача десятьма прожитковими мінімумами колегія суддів зазначає, що відповідно до абз.6 ч.15 ст.86 Закону №1697-VII максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. Враховуючи, що станом на час проведення позивачу перерахунку пенсії вказані положення абз.6 ч.15 ст.86 Закону №1697-VII неконституційними у встановленому Законом порядку не визнавались, а тому були чинними, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для обмеження пенсії позивача десятьма прожитковими мінімумами. При цьому, відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, викладеної у рішенні від 26.12.2011 N20-рп/2011, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Розміри соціальних виплат залежать від соціально-економічних можливостей держави. Тому, на підставі вищезазначеного, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання протиправними дії ГУПФУ щодо перерахунку пенсії у розмірі 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати із застосуванням граничного (максимального) розміру пенсії, який не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність; зобов`язання ГУПФУ здійснити перерахунок та виплату пенсії виходячи з розрахунку 90 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати без обмеження її граничного (максимального) розміру з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Наведене також узгоджується з висновками, викладеними Верховним Судом у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду в постанові від 21 грудня 2021 року, справа №580/5962/20. Доводи апеляційної скарги, яким була дана оцінка в мотивувальній частині рішення, ґрунтуються на суб`єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції. Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо спірних правовідносин. Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325 КАС України, суд - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2021 року без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України. Головуючий суддя Федусик А.Г. Судді Бойко А.В. Шевчук О.А.