Постанова Східний апеляційний господарський суд № 905/598/22

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 січня 2023 року м. Харків Справа № 905/598/22 Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Плахов О.В., суддя Лакіза В.В. , суддя Мартюхіна Н.О. за участю секретаря судового засідання Голозубової О.І., розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Донецькі енергетичні послуги, м.Дніпро (вх. №1303 Д/2) на ухвалу господарського суду Донецької області від 15.11.2022р. у справі №905/598/22 (суддя Курило Г.Є., постановлену в м.Харків, дата складення повного тексту 15.11.2022р.) постановлену за результатами розгляду клопотання Управління освіти Соледарської міської ради, м.Соледар про відстрочення виконання судового рішення за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Донецькі енергетичні послуги, м.Дніпро до відповідача: Управління освіти Соледарської міської ради, Донецька область, м.Соледар, про стягнення 664069,15грн. ВСТАНОВИВ: Рішенням господарського суду Донецької області від 19.09.2022р. у справі №905/598/22 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Донецькі енергетичні послуги до Управління освіти Соледарської міської ради про стягнення 664069,15грн. задоволено; стягнуто з Управління освіти Соледарської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Донецькі енергетичні послуги заборгованість у розмірі 664069,15грн, а також судовий збір у розмірі 9961,04грн. 18.10.2022р. Управлінням освіти Соледарської міської ради подано до господарського суду Донецької області клопотання, в якому просило суд відстрочити виконання рішення господарського суду Донецької області від 19.09.2022р. у справі №905/598/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Донецькі енергетичні послуги про стягнення боргу у розмірі 664069,15грн. та 9961,04грн. судового збору на строк дії воєнного стану в країні. В обґрунтування наявності підстав для задоволення вказаного клопотання відповідач посилався на те, що борг виник за фактично спожиту електричну енергію відповідно до договору №1152 В від 11.02.2022р. за період з 19.02.2022р. по 30.04.2022р., тобто в період дії воєнного стану введеного у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022р. №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022р. №2102-ІХ. Відповідно до переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) затверджених Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022р. №75 (з останніми змінами від 13.09.2022р.) Бахмутський район та зокрема дислокація закладів освіти Управління освіти Соледарської міської ради у місті Соледарі перебуває ще з кінця квітня 2022 року у зоні проведення активних бойових дій. Місто з усіма об`єктами ключової інфраструктури зруйновано або пошкоджено та не придатне для його подальшого використання. Відповідач зазначав, що Управління освіти Соледарської міської ради фінансується саме Соледарською міською радою, а з 04.07.2022р. відповідно до Указу Президента України Військовою цивільною адміністрацією міста Соледара, проте, з 15.06.2022р. наказом №79к діяльність містоутворюючого та основного джерела податків міста Соледар Державного підприємства Артемсіль була зупинена, а трудові договори з його працівниками припинено. Отже, відсутність коштів у місцевому бюджеті міста Соледара наразі та відсутність, ще з січня 2022 року головного бухгалтера Управління освіти Соледарської міської ради, фактично унеможливлює виконання рішення господарського суду Донецької області від 19.09.2022р. у справі №905/598/22, що і стало підставою для звернення відповідача до суду з відповідним клопотанням про відстрочення виконання рішення до господарського суду Донецької області. Ухвалою господарського суду Донецької області від 15.11.2022р. у справі №905/598/22 задоволено частково клопотання Управління освіти Соледарської міської ради про відстрочення виконання судового рішення; ухвалено відстрочити виконання рішення господарського суду Донецької області від 19.09.2022р. у справі №905/598/22 до 19.05.2023р. включно; відмовлено в задоволенні решти вимог клопотання. При постановленні оскаржуваної ухвали місцевий господарський суд першої інстанції керуючись положеннями статей 331, 326 Господарського процесуального кодексу України встановив, що на час розгляду клопотання місто Соледар Донецької області, де розташовано підприємство відповідача, знаходиться в зоні активних бойових дій, перебуває під ракетними та артилерійськими обстрілами, місто з усіма об`єктами ключової інфраструктури зруйновано або пошкоджено внаслідок обстрілів, вказані обставини в силу приписів ч. 3 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України є загальновідомими та не підлягають доведенню. Крім того, судом було встановлено, що відповідач є органом місцевого самоврядування, який фінансувався Соледарською міською радою, а з липня 2022 року відповідно до Указу Президента України «Про утворення військових адміністрацій населених пунктів у Донецькій області» від 04.07.2022р. - Соледарською міською військовою адміністрацією Бахмутського району Донецької області, діяльність містоутворюючого підприємства та основного джерела податків міста Соледар - Державного підприємства «Артемсіль» була зупинена, отже відповідачем було доведено, що фінансовий стан відповідача на час розгляду клопотання є незадовільним. Судом також було враховано, що заборгованість відповідача у даній справі виникла в період воєнного стану. Враховуючи викладене, оцінюючи надані заявником обґрунтування поданого клопотання про відстрочення виконання рішення суду, місцевий господарський суд дійшов висновку про наявність виняткових (виключних) обставин, які істотно ускладнюють та роблять неможливим виконання на цей час рішення суду відповідачем Разом з тим, з урахуванням тих обставин, що статтею 331 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, а відповідач просить відстрочити виконання рішення на строк дії воєнного стану який неодноразово подовжувався та його скасування не є визначеним на цей момент часу, господарський суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення клопотання відповідача та відстрочення виконання судового рішення до 19.05.2023р. включно. Товариство з обмеженою відповідальністю Донецькі енергетичні послуги з ухвалою суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Донецької області від 15.11.2022р. у справі №905/598/22 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні клопотання Управління освіти Соледарської міської ради про відстрочення виконання судового рішення в повному обсязі. В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що при постановленні оскаржуваної ухвали місцевий господарський суд дійшов до передчасного висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення клопотання Управління освіти Соледарської міської ради про відстрочення виконання рішення господарського суду Донецької області від 19.09.2022р. у справі №905/598/22. Апелянт зазначає, що оскаржуваною ухвалою встановлено, що воєнний стан в країні є обставиною яку суд визнає загальновідомою згідно ч. 3 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, відповідно такою, що не підлягають доведенню, проте, вказана обставина впливає безпосередньо як на позивача так і на відповідача, оскільки ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» є компанією-постачальником електричної енергії. Крім того, апелянт звертає увагу на те, що також здійснює господарську діяльність в умовах військового стану на території Донецької області, отже, місцевий господарський суд при постановленні оскаржуваної ухвали мав враховувати можливі негативні наслідки як для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, так і наслідки для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання. Отже, за наведених обставин, на думку апелянта, господарським судом першої інстанції при постановленні ухвали про надання відстрочки не було враховано, що умови воєнного стану співмірні та мають негативний вплив на господарську діяльність як позивача так і відповідача, а надання відстрочки виконання рішення суду порушує баланс інтересів сторін у справі. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 30.11.2022р. залишено апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Донецькі енергетичні послуги на ухвалу господарського суду Донецької області від 15.11.2022р. у справі №905/598/22 без руху в порядку статті 260 Господарського процесуального кодексу України, з тих підстав, що надане апелянтом платіжне доручення про сплату судового збору не може вважатися належним доказом сплати судового збору у встановленому законом порядку. 02.12.2022р. апелянтом подано до апеляційного господарського суду документи на підтвердження усунення недоліків, що стали підставою для залишення апеляційної скарги без руху, а саме: платіжне доручення про сплату судового збору за подання апеляційної скарги (вх.№7609). Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 12.12.2022р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Донецькі енергетичні послуги на ухвалу господарського суду Донецької області від 15.11.2022р. у справі №905/598/22; встановлено відповідачу у справі строк до 28.12.2022р. для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами його надсилання та призначено справу до розгляду на "12" січня 2023 р. о 15:45год. Враховуючи, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті, що учасники провадження у даній справі про дату, час і місце розгляду апеляційної скарги повідомлені завчасно належним чином, колегія суддів вважає за можливе розглянути скарги в даному судовому засіданні за наявними у матеріалах справи доказами. Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційних скаргах доводи апелянта, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне. Відповідно до частин 1 та 3 статті 331 Господарського процесуального кодексу України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Частиною четвертою статті 331 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови. Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена (частини 4, 5 та 7 статті 331 Господарського процесуального кодексу України). З правового аналізу наведених норм вбачається, відстрочення є правом, а не обов`язком суду, яке реалізується у будь-який час від набрання рішенням законної сили та до його фактичного повного виконання, але відстрочка або розстрочка виконання рішення допускається у виняткових випадках і залежно від обставин справи, при чому такі обставини мають свідчити про неможливість або реальне ускладнення виконання рішення. Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочення виконання рішення суду не повинно шкодити сутності права, гарантованого ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. ", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. До того ж, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання. Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочення виконання судового акту повинна носити виключний характер. Обставини, які зумовлюють надання відстрочення виконання рішення суду повинні бути об`єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. Із підстав, умов та меж надання відстрочення виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочення без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим. Отже, питання щодо надання відстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі. Таким чином, необхідною умовою задоволення заяви про надання відстрочення виконання рішення суду є з`ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати не тільки доводи боржника, а і заперечення кредитора, зокрема, щодо і його фінансового стану. При цьому, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21.01.2020р. у справі №910/1180/19 та 03.09.2020р. у справі №905/30/16. Відповідно до вимог статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно положень ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Як було зазначено вище, в обґрунтування наявності підстав для задоволення клопотання про відстрочення виконання рішення господарського суду Донецької області від 19.09.2022р. у справі №905/598/22 відповідач посилався на те, що борг виник за фактично спожиту електричну енергію відповідно до договору №1152 В від 11.02.2022р. за період з 19.02.2022р. по 30.04.2022р., тобто в період дії воєнного стану введеного у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 №2102-ІХ. Відповідно до переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) затверджених Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022р. №75 (з останніми змінами від 13.09.2022р.) Бахмутський район та зокрема дислокація закладів освіти Управління освіти Соледарської міської ради у місті Соледарі перебуває ще з кінця 2022 року у зоні проведення активних бойових дій. Місто з усіма об`єктами ключової інфраструктури зруйновано або пошкоджено та не придатне для його подальшого використання. Відповідач зазначав, що Управління освіти Соледарської міської ради фінансувалось саме Соледарською міською радою, а з 04.07.2022р. відповідно до Указу Президента України Військовою цивільною адміністрацією міста Соледара, проте, з 15.06.2022р. наказом №79к діяльність містоутворюючого та основного джерела податків міста Соледар Державного підприємства Артемсіль була зупинена, а трудові договори з його працівниками припинено. Отже, відсутність коштів у місцевому бюджеті міста Соледара наразі та відсутність, ще з січня 2022 року головного бухгалтера Управління освіти Соледарської міської ради, фактично унеможливлює виконання рішення Господарського суду Донецької області від 19.09.2022р. у справі №905/598/22, що і стало підставою для звернення відповідача до суду з відповідним клопотанням про відстрочення виконання рішення до господарського суду Донецької області. Судова колегія зазначає, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 №2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 годин 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Указом Президента України від 14.03.2022р. №133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 №2119-ІХ, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, строк дії воєнного стану в Україні продовжено на 30 діб, тобто до 25.04.2022. 21.04.2022р. на засіданні Верховної Ради України ухвалено Закон про затвердження Указу Президента України від 18.04.2022 №259 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні. Цим Указом передбачено продовження строку дії воєнного стану в Україні з 05 годин 30 хвилин 25.04.2022р. на 30 діб. Указом Президента України від 17.05.2022р. №341/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України від 22.05.2022р. №2263-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 строком на 90 діб. Указом Президента України від 12.08.2022р. №573/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України від 15.08.2022 №2500-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23.08.2022 строком на 90 діб. Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень (стаття 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану"). Згідно наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022р. №75 від 25.04.2022 №75, Соледарська міська територіальна громада (місцезнаходження відповідача), віднесена до територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні). Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.08.2022р. № 679- «Про проведення обов`язкової евакуації населення Донецької області», ухвалено провести обов`язкову евакуацію населення Донецької області у безпечні райони Вінницької, Волинської, Житомирської, Закарпатської, Івано-Франківської, Кіровоградської, Львівської, Полтавської, Рівненської, Тернопільської, Хмельницької, Черкаської та Чернівецької областей. Як вірно зазначено місцевим господарським судом, на час розгляду клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення суду, місто Соледар Донецької області, де розташований відповідач, знаходиться в зоні активних бойових дій, перебуває під ракетними та артилерійськими обстрілами, місто з усіма об`єктами ключової інфраструктури зруйновано або пошкоджено внаслідок обстрілів. Отже, відповідні обставини в силу приписів частини 3 статті 75 Господарського процесуального кодексу України є загальновідомими та такими, що не підлягають доведенню. Крім того, судова колегія враховує, що відповідно до листа Торгово - промислової палати України від 28.02.2022р., вих.№2024/02.0-7.1 визнано військову агресію Російської Федерації проти України форс-мажорними обставинами з 24.02.2022 року. За даним листом ТПП засвідчує форс мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). Тобто, Торгово - промислова палата України підтвердила, що обставини з 24.02.2022р. до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами, як для суб`єктів господарювання так і для населення. Окрім викладеного, судова колегія зазначає, що відповідно до частини 6 статті 4 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», фінансування діяльності військових адміністрацій із виконання повноважень органів місцевого самоврядування здійснюється за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів, виконання інших функцій - за рахунок коштів Державного бюджету України. Видатки на забезпечення діяльності військових адміністрацій населених пунктів здійснюється за кодом 0160 «Керівництво і управління у відповідній сфері у містах (місті Києві), селищах, селах, територіальних громадах (постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку фінансового забезпечення діяльності військових адміністрацій» від 01.04.2022 року № 397). Місцевим господарським судом встановлено, що Управління освіти Соледарської міської ради фінансувалось саме Соледарською міською радою, а з 04.07.2022р. відповідно до Указу Президента України Військовою цивільною адміністрацією міста Соледара, отже, за наведених обставин, судова колегія вважає, що негайне виконання рішення суду стане правовою підставою для перерозподілу видатків місцевого бюджету за рахунок зменшення видатків на фінансування діяльності військової адміністрації. Судова колегія також враховує, що заборгованість відповідача у даній справі виникла в період воєнного стану (з 19.02.2022р. по 30.04.2022р.), а з 15.06.2022р. наказом №79к діяльність містоутворюючого та основного джерела податків міста Соледар Державного підприємства Артемсіль була зупинена, а трудові договори з його працівниками припинено. Отже, наведені вище обставини, які об`єктивно не залежать від волі відповідача, зокрема, введення воєнного стану, зупинення діяльності містоутворюючого підприємства, обґрунтовано підтверджують відсутність, на даний момент, об`єктивної можливості у відповідача можливості виконати виконання рішення господарського суду Донецької області від 19.09.2022р. у справі №905/598/22 та свідчать про значне погіршення фінансового стану підприємства-боржника (відповідача), тобто є винятковим випадком у розумінні статті 331 Господарського процесуального кодексу України. Судова колегія вважає, що задля дотримання балансу інтересів сторін, враховуючи при цьому встановлені факти та обставини, наявність доказів підтвердження існування обставин, які ускладнюють виконання рішення суду відповідачем, з урахуванням балансу майнових інтересів як боржника, так і стягувача, враховуючи фінансовий стан відповідача, а також інтереси позивача, зокрема, те що відстрочення виконання рішення в межах строку визначеного статтею 331 Господарського процесуального кодексу України, не може призвести до порушення гарантованих статтею 1 Першого протоколу Конвенції прав позивача на отримання коштів і тим самим захисту майнового права та його інтересу, є правомірним та обґрунтованим висновок місцевого господарського суду про часткове задоволення клопотання відповідача та відстрочення виконання рішення до 19.05.2023р. В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що господарським судом першої інстанції при постановленні ухвали про надання відстрочки не було враховано, що умови воєнного стану співмірні та мають негативний вплив на господарську діяльність як позивача так і відповідача, а надання відстрочки виконання рішення суду порушує баланс інтересів сторін у справі. Судова колегія зазначає, що в даному випадку господарським судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі було наведено відповідні підстави в обґрунтування свого висновку про відстрочення виконання рішення, і в даному випадку не вбачається, що суд використав свої повноваження з порушенням вимог чинного законодавства або з недотриманням балансу інтересів сторін. При цьому, як було зазначено вище, питання щодо відстрочення виконання рішення належить до дискреційних повноважень суду. З огляду на зазначене, наведені доводи Товариства з обмеженою відповідальністю Донецькі енергетичні послуги, не спростовують обставин щодо правомірного застосування судом статті 331 Господарського процесуального кодексу України, а тому відхиляються колегією суддів як необґрунтовані. Судова колегія зазначає, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України). Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 76 Господарського процесуального кодексу України). Таким чином, апелянтом не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що ухвалу господарського суду Донецької області від 15.11.2022р. у справі №905/598/22 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд апеляційної інстанції керуючись положеннями статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладає витрати за подання апеляційної скарги на апелянта. Керуючись ст.ст. 254, 255, 269, 270, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Донецькі енергетичні послуги залишити без задоволення. Ухвалу господарського суду Донецької області від 15.11.2022р. у справі №905/598/22 залишити без змін. Повний текст постанови складено 18.01.2023р. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Головуючий суддя О.В. Плахов Суддя В.В. Лакіза Суддя Н.О. Мартюхіна