Постанова Чернігівський апеляційний суд № 750/7610/22
від 13.01.2023НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДСправа № 750/7610/22 Головуючий у 1 інстанції Кузюра М. М. Провадження № 33/4823/25/23 Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 13 січня 2023 року місто Чернігів Чернігівський апеляційний суд у складі судді судової палати у кримінальних справах Баглая І.П., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 02 грудня 2022 року. Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з накладенням стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 496 грн 20 коп. у дохід державного бюджету. Судом першої інстанції ОСОБА_1 визнано винуватим у порушенні пункту 2.5 Правил дорожнього руху, яке виразилося у відмові його від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, як особи, яка 06 листопада 2022 року о 00 год. 59 хв. в м. Чернігові по вул. Стрілецькій, 1, керувала транспортним засобом Audi A4, державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме, запах алкоголю з порожнини рота, порушена координація рухів, порушена мова. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову місцевого суду у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Вказує, що суд не врахував, що у відповідності до ст. 18 КУпАП не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена КУпАП або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує правам і свободам громадян. Із матеріалів справи та доводів апеляційної скарги вбачається, що вона необґрунтована. У відповідності до п. 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Виконання названого пункту Правил дорожнього руху є обов`язком водія, а не його правом, за відмову від виконання якого передбачена адміністративна відповідальність, незалежно від того водій перебував у стані сп`яніння чи ні. Відповідно до положень ч. 1 ст. 130 КУпАП складом адміністративного правопорушення є як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, так і керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп`яніння. Проходження від встановленого порядку огляду на стан сп`яніння є імперативною нормою, оскільки передбачає обов`язкове проходження огляду в незалежності від наявності особистих обставин у особи щодо якої порушується таке питання. Вина ОСОБА_1 у скоєнні інкримінованого правопорушення підтверджується наявними доказами, яким місцевий суд надав належну оцінку. Підстав для звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності з підстав вчинення правопорушення в стані крайньої необхідності судом не встановлено, тому доводи зазначені в апеляційній скарзі з цих підстав є безпідставними. Отже порушень законодавства, які б потягли за собою скасування чи зміну оскаржуваної постанови, у справі не вбачається. На підставі викладеного, керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 02 грудня 2022 року щодо ОСОБА_1 без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. СуддяІ. П. Баглай