LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4801127/16955/22

від 19.01.2023 ·

Справа № 127/16955/22 Провадження № 22-ц/801/194/2023 Категорія: 70 Головуючий у суді 1-ї інстанції Ан О. В. Доповідач:Рибчинський В. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 січня 2023 рокуСправа № 127/16955/22м. Вінниця Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: судді-доповідача Рибчинського В.П., суддів Голоти Л.О., Денишенко Т.О., розглянувши в письмовому провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 15 листопада 2022 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на повнолітню дитину з інвалідністю, в с т а н о в и в: У серпні 2022 року ОСОБА_2 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на повнолітню дитину з інвалідністю, мотивуючи свої вимоги тим, що ОСОБА_1 є її батьком, вона є інвалідом дитинства ІІ групи безстроково, що підтверджується довідкою до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 10 ААВ №549762 від 26.05.2014 року, у зв`язку з чим виникає необхідність у лікування, додатковому медичному обстеженні та реабілітації. Оскільки коштів не вистачає то вона вважає, що із відповідача слід стягнути кошти для її утримання у сумі 2 000 грн. Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 15 листопада 2022 року позовні вимоги задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 щомісячно аліменти на повнолітню дитину з інвалідністю у розмірі 2 000 (дві тисячі) гривень. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) гривні 40 копійок. Не погоджуючись з таким рішенням суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив оскаржуване рішення скасувати. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просила в задоволенні апеляційної скарги відмовити, оскільки апелянт не навів жодних доводів, які б давали підстави для скасування оскаржуваного рішення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін як законне та обґрунтоване. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази в їх сукупності, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного. Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Рішення суду першої інстанції відповідає цим вимогам. Судом встановлено, що ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 батьки ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (а.с. 8). ОСОБА_1 та ОСОБА_3 розірвали шлюб 31.05.2001 року (а.с. 7). Позивачка має другу групу інвалідності та стоїть на обліку у Пенсійному фонді України, відповідно отримує пенсію по інвалідності ( а.с. 5,6). Довідкою виданою ГУ ПФУ за період з лютого 2022 по липень 2022 ОСОБА_2 отримала 12 434 грн соціальної пенсії (а.с. 9). ОСОБА_2 проходить обстеження у медичних установах (а.с. 10,12). Індивідуальною програмою реабілітації інваліда №10179 ОСОБА_2 розроблено програму для її реабілітації та визначено основні форми та види реабілітаційних заходів (а.с. 14). Відповідач ОСОБА_1 перебуває у шлюбі з ОСОБА_4 (а.с. 54), від шлюбу мають двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 55-56), які знаходяться на його утриманні, крім того дружина з 12.01.2022 року є безробітною та перебуває на обліку в Чуднівській районній філії Житомирського обласного центру зайнятості як безробітна (а.с. 58). Дохід ОСОБА_1 за період з травня по жовтень 2022 року становить 93 924,06 грн (а.с. 57). Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції врахував стан здоров`я та матеріальне становище позивача; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, який працездатного віку та за станом свого здоров`я має можливість надавати матеріальну допомогу на утримання дітей. Суд апеляційної інстанції погоджується із такими висновками суду першої інстанції, виходячи із наступного. Відповідно до частин 8 та 9 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Згідно з ст. 198 СК України батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати. Таким чином, однією з обов`язкових обставин, що підлягають доказуванню у цій справі, є наявність у відповідача можливості надавати таку матеріальну допомогу. Згідно ст. ст. 12, 80 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Відповідно до ст. 76, 81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Матеріали справи не містять доказів не спроможності відповідача надавати доньці, яка має 2 групу інвалідності, допомогу. Даних про те, що відповідач є непрацездатним та/або має інші аліментні зобов`язання, у справі немає. Обставини, які б свідчили про відсутність потреби повнолітньої доньки у матеріальній допомозі з боку батька не встановлено. Встановивши, що донька відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є особою з інвалідністю з дитинства, має протипоказання до роботи з тривалою ходьбою, потребує постійного обстеження у медичних установах, реабілітаційних центрах, у зв`язку з цим потребує матеріальної допомоги, а ОСОБА_1 є працездатною особою, зобов`язаний та має можливість утримувати повнолітню доньку, суд першої інстанції, дослідивши та оцінивши усі надані сторонами докази на предмет їх належності, допустимості та достатності, дійшов обґрунтованого висновку про стягнення аліментів. Доказів, які б свідчили про те, що присуджена сума аліментів є непомірним тягарем для відповідача матеріали справи не містять. Батьки мають рівний обов`язок по утриманню дітей. Європейський суд з прав людини зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (HUNT v. UKRAINE, № 31111/04, § 54, ЄСПЛ, від 07 грудня 2006 року). Визначаючи розмір аліментів, районний суд належно перевірив обставини, обумовлені статтею 182 СК України, взяв до уваги як стан здоров`я і матеріальне становище дитини, так і стан здоров`я, матеріальне становище відповідача, інші обставини та обґрунтовано визначив розмір аліментів на утримання дітей. Доводи апеляційної скарги, ретельно досліджені судом, висновків суду не спростовують та на їх правильність не впливають. Ніяких нових обставин, які б давали підстави для проведення апеляційним судом переоцінки доказів, зроблених судом першої інстанції, доводи апеляційної скарги не містять. Оскільки рішення суду правильне, обґрунтоване, відповідає обставинам справи, постановлене з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, колегія суддів не вбачає підстав для його скасування. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах. Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд,- п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 15 листопада 2022 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню у касаційному порядку не підлягає за винятками, передбаченими частиною 3 статті 389 ЦПК України. Суддя-доповідач: В.П. Рибчинський Судді: Л.О. Голота Т.О. Денишенко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»