Постанова 4856 № 560/2530/22

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/2530/22 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Фелонюк Д.Л. Суддя-доповідач - Боровицький О. А. 17 січня 2023 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Боровицького О. А. суддів: Курка О. П. Шидловського В.Б. , за участю: секретаря судового засідання: Яремчук Л.С, представника позивача: Заруцького О.В., представника відповідача: Ткачук Н.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 червня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, В С Т А Н О В И В : Позивач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області в якому просив: - визнати протиправними дії ГУ ДПС у Хмельницькій області по нарахуванню податкових зобов`язань по сплаті земельних податків за земельні ділянки, які належать ОСОБА_1 на праві приватної власності; - визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 29.12.2021 року за номерами № 520568/2-2405-2209 на суму 5870,88 грн, № 520566/2-2405-2209 на суму 160014,93 грн, № 520567/2-2405-2209 на суму 311946,97 грн, № 520568/1-2405-2209 на суму 5870,88 грн, № 520566/1-2405-2209 на суму 160014,93 грн, № 520567/1-2405-2209 на суму 311946,97 грн, № 520568-2405-2209 на суму 5870,88 грн, № 520566-2405-2209 на суму 160014,93 грн, № 520567-2405-2209 на суму 311946,97 грн, якими ФОП ОСОБА_1 було визначено суми податкового зобов`язання за платежами земельний податок з фізичних осіб. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 червня 2022 року адміністративний позов задоволено частково. Не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити. В судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги відповідача та просив суд залишити її без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 червня 2022 року - без змін. Представник відповідача підтримала доводи апеляційної скарги та просила суд задовольнити її. Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, які прибули в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Відповідно до Реєстру платників єдиного податку позивач з 01.01.2016 є платником єдиного податку третьої групи. Згідно з листами відділу №4 Управління у Кам`янець-Подільському районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 23.10.2021 №32-22-0.374-351/32-21 позивачу на праві власності належать земельні ділянки: - площею 728 м2 за кадастровим номером 6825255100:00:007:0788, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення - для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури; - площею 18008 м2 за кадастровим номером 6825255100:00:007:0239, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення - для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури; - площею 38682 м2 за кадастровим номером 6825255100:00:007:0787, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі. Відповідно до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 та пункту 286.5 статті 286 розділу ХІІ ПК України Головне управління ДПС в Хмельницькій області винесло податкові повідомлення-рішення: - від 29.12.2021 №520568/2-2405-2209, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем земельний податок з фізичних осіб за 2019 рік в сумі 5870,88 грн; - від 29.12.2021 №520566/2-2405-2209, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем земельний податок з фізичних осіб за 2019 рік в сумі 160014,93 грн; - від 29.12.2021 №520567/2-2405-2209, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем земельний податок з фізичних осіб за 2019 рік в сумі 311946,97 грн; - від 29.12.2021 №520568/1-2405-2209, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем земельний податок з фізичних осіб за 2020 рік в сумі 5870,88 грн; - від 29.12.2021 №520566/1-2405-2209, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем земельний податок з фізичних осіб за 2020 рік в сумі 160014,93 грн; - від 29.12.2021 №520567/1-2405-2209, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем земельний податок з фізичних осіб за 2020 рік в сумі 311946,97 грн; - від 29.12.2021 №520568-2405-2209, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем земельний податок з фізичних осіб за 2021 рік в сумі 5870,88 грн; - від 29.12.2021 №520566-2405-2209, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем земельний податок з фізичних осіб за 2021 рік в сумі 160014,93 грн; - від 29.12.2021 №520567-2405-2209, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем земельний податок з фізичних осіб за 2021 рік в сумі 311946,97 грн. За змістом розрахунків по земельному податку з фізичних осіб по об`єктах оподаткування, які належать позивачу, спірні податкові повідомлення-рішення винесені щодо сплати земельного податку за частини зазначених земельних ділянок, а саме площі: 1,8008 га, 3,8682 га, 0,0728 га. Згідно з листом Чемеровецької селищної ради від 24.03.2022 №02-17/362 за позивачем відповідно до земельно-кадастрової документації рахуються земельні ділянки: - 1,8008 га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі кадастровий номер 6825255100:00:007:0239 за адресою: АДРЕСА_2 ; - 3,8682 га для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури кадастровий номер 6825255100:00:007:0787 за адресою: АДРЕСА_1 ; - 0,0728 га для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури кадастровий номер 6825255100:00:007:0788 за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач, вважаючи протиправними дії відповідача по нарахуванню податкових зобов`язань по сплаті земельних податків, а також податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 29.12.2021 №520568/2-2405-2209, від 29.12.2021 №520566/2-2405-2209, від 29.12.2021 №520567/2-2405-2209, від 29.12.2021 №520568/1-2405-2209, від 29.12.2021 №520566/1-2405-2209, від 29.12.2021 №520567/1-2405-2209, від 29.12.2021 №520568-2405-2209, від 29.12.2021 №520566-2405-2209, від 29.12.2021 №520567-2405-2209, звернувся з позовом до суду. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне. Згідно з підпунктом 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 ПК України земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів. Відповідно до статті 269 ПК України платники земельного податку є, зокрема, власники земельних ділянок, земельних часток (паїв). Облік фізичних осіб - платників податку і нарахування відповідних сум проводяться контролюючими органами за місцем знаходження земельної ділянки (пункт 287.2 статті 287 ПК України). Приписами статті 270 ПК України встановлено, що об`єктами оподаткування земельним податком є, зокрема, земельні ділянки, які перебувають у власності. Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (пункт 287.1 статті 287 ПК України). Згідно з статтею 285 ПК України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв`язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців). Відповідно до підпункту 297.1.4 пункту 297.1 статті 297 ПК України платники єдиного податку звільняються від обов`язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з таких податків і зборів: податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку першої - третьої груп для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм), позичку, на іншому праві користування) та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва. Зі змісту наведеного слідує, що платник земельного податку звільняється від його сплати за сукупності таких умов: 1) має бути зареєстрований як платник єдиного податку першої - третьої груп; 2) земельна ділянка використовується у провадженні господарської діяльності. При цьому використання земельної ділянки у провадженні господарської діяльності має бути реальним. Відповідач не заперечує реєстрацію позивача платником єдиного податку третьої групи. Підставою для винесення оскаржених податкових повідомлень-рішень слугували висновки контролюючого органу щодо не використання позивачем в господарській діяльності земельних ділянок. Досліджуючи правомірність наведених висновків, суд зазначає та враховує наступне. Земельні ділянки, які перебувають у власності позивача використовуються як допоміжні майданчики для розташування рухомого майна підприємця, для розміщення з метою зберігання майна, яке не використовується у діяльності, для вільного переміщення по ділянках залучених до співпраці осіб. Також за змістом інформаційної довідки "Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта" №279327931 від 12.10.2021 на земельних ділянках розташовані будівлі та споруди, які перебувають у власності позивача. При цьому останні використовуються у підприємницькій діяльності останнього. Твердження відповідача про те, що для застосування пільги щодо сплати земельного податку, визначеної підпунктом 297.1.4 пункту 297.1 статті 297 ПК України, має використовуватись саме земельна ділянка як окремий об`єкт, а не земельна ділянка для обслуговування об`єктів нерухомого майна, яке на ній знаходиться, суд вважає безпідставним. Так, наведеними нормами підпункту 297.1.4 пункту 297.1 статті 297 ПК України визначено єдиний виняток для платників єдиного податку третьої групи (діяльність з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм), позичку, на іншому праві користування), який виключає можливість застосування визначеної законодавцем пільги. При цьому, вказаний контролюючим органом випадок не належить до такого виключення. Щодо доводів відповідача, що земельні ділянки не використовуються в підприємницькій діяльності позивача у зв`язку з не поданням останнім інформації за формою №20-ОПП, суд зазначає наступне. Згідно з пунктом 8.1 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588 (далі - Порядок №1588), платник податків зобов`язаний повідомляти про всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, контролюючий орган за основним місцем обліку у порядку, встановленому цим розділом. Відповідно до пункту 8.4 Порядку №1588 повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків. У повідомленні за формою № 20-ОПП надається інформація про всі об`єкти оподаткування, що є власними, орендованими або переданими в оренду. Як встановив суд, позивач не подавав інформацію за формою №20-ОПП щодо земельних ділянок, по яких нараховано земельний податок. При цьому, в поданій 05.08.2021 формі №20-ОПП звітності міститься інформація про земельні ділянки з іншими кадастровими номерами (68252255100:00:007:0044 та 6825255100:00:007:0039), ніж ті, щодо яких нараховано земельний податок та винесено оскаржені податкові повідомлення-рішення. Проте, наведена норма підпункту 297.1.4 пункту 297.1 статті 297 ПК України не визначає залежність між наданням пільги та поданням звітності за формою №20-ОПП. Крім того, неподання позивачем звітності за формою №20-ОПП щодо використання земельних ділянок у власній господарській діяльності не тягне за собою безумовного висновку щодо відсутності факту використання спірних об`єктів у господарській діяльності. Відповідач зазначає, що за адресами земельних ділянок, щодо яких нараховано земельний податок здійснюють діяльність інші суб`єкти господарської діяльності, а саме: ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 та ПП "Чемеровецька будівельна компанія", ОСОБА_4 , ПП "Рамар Груп", про що свідчить подання останніми інформації за формою №20-ОПП та відомості з баз даних податкового органу. Це твердження суд вважає безпідставним, оскільки позивач не несе відповідальності за подання іншими суб`єктами господарювання відомостей до контролюючих органів, як і за формування останніми баз даних. Разом з тим, відповідач не надав жодних доказів на підтвердження наявності відносин оренди (найму, позички) земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках між позивачем та зазначеними особами, у тому числі, але не виключно, відповідних договорів. Як встановив суд, між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (орендодавець) та ПП "Чемеровецька будівельна компанія" (орендар) 03.01.2019, 03.01.2020 та 04.01.2021 укладено договори оренди транспортних засобів №1, відповідно до умов яких орендар зобов`язаний забезпечити орендований механізм фронтом робіт та використовувати його не менше 8 годин на добу (пункти 2.2 договорів). З зазначених умов договорів слідує, що транспортні засоби перебувають у віданні та розпорядженні позивача поза часом використання їх орендарем. Це зумовлює висновок про зазначення ПП "Чемеровецька будівельна компанія" у формі №20-ОПП адреси зберігання транспортних засобів. З метою здійснення сервісного обслуговування, ремонту, очищення вантажних транспортних засобів позивача, останнім укладено договір про надання послуг від 01.06.2018 з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 . Разом з цим, умовами цього договору визначено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_2 здійснює надання послуг на території приміщень, майданчиків, наданих позивачем. Тобто фізична особа-підприємець ОСОБА_2 у формі №20-ОПП зазначив адресу зберігання та фактичного ремонту транспортних засобів. Між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 01.10.2018 укладено договір про спільну діяльність з організації реалізації товарів в виставкових кабінетах по роздрібній торгівлі, розташованих в комплексі будівель, споруд на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_2 . Цим договором не передбачено передачу в оренду чи в тимчасове користування земельних ділянок чи об`єктів нерухомості іншому господарюючому суб`єкту. Разом з тим, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 у формі №20-ОПП зазначено адресу земельної ділянки за місцем вчинення дій, за якими здійснено встановлену вимогами законодавства обов`язкову реєстрацію касових апаратів та банківських терміналів. Відповідно до пункту 63.3 статті 63 ПК України з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об`єктів оподаткування або об`єктів, які пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку). Тобто, зазначені фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 у формах №20-ОПП про здійснення підприємницької діяльності частково на територіях, які належать позивачу, не є підтвердженням наявності відносин оренди, визначеної підпунктом 297.1.4 пункту 297.1 статті 297 ПК України. Отже, на земельних ділянках здійснюється господарська діяльність позивача з залученням інших господарюючих суб`єктів, та яка не пов`язана з передачею в оренду (найм, позику) земельної ділянки (або її частини) або будівель, споруд (їх частин). Також суд враховує подання позивачем відповідачу податкових декларацій за 2019 - 2021 роки, у яких відображено отримані доходи від здійснення господарської діяльності. У зв`язку з цим, суд вважає, що у позивача відсутній обов`язок сплати земельного податку на підставі положень підпункту 297.1.4 пункту 297.1 статті 297 ПК України. Щодо посилання відповідача на те, що від позивача не надходила письмова заява про проведення звірки щодо права на користування пільгою зі сплати податку, суд зазначає наступне. Відповідно до пункту 286.5 статті 286 ПК України платники плати за землю мають право письмово або в електронній формі засобами електронного зв`язку (з дотриманням вимог, визначених пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу) звернутися до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації у контролюючих органах або за місцем знаходження земельних ділянок, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), для проведення звірки даних щодо: розміру площ та кількості земельних ділянок, земельних часток (паїв), що перебувають у власності та/або користуванні платника податку; права на користування пільгою зі сплати податку з урахуванням положень пунктів 281.4 і 281.5 цієї статті; розміру ставки земельного податку; нарахованої суми плати за землю. Тобто, законодавством визначено право особи на звернення з письмовою заявою до контролюючого органу для проведення звірки, а не обов`язок. Оскільки суд встановив наявність підстав для застосування до позивача пільги, визначеної підпунктом 297.1.4 пункту 297.1 статті 297 ПК України, відсутні підстави для надання оцінки правильності визначення сум податкового зобов`язання. Таким чином, податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 29.12.2021 №520568/2-2405-2209, від 29.12.2021 №520566/2-2405-2209, від 29.12.2021 №520567/2-2405-2209, від 29.12.2021 №520568/1-2405-2209, від 29.12.2021 №520566/1-2405-2209, від 29.12.2021 №520567/1-2405-2209, від 29.12.2021 №520568-2405-2209, від 29.12.2021 №520566-2405-2209, від 29.12.2021 №520567-2405-2209 є протиправними та їх слід скасувати. У той же час, дії Головного управління ДПС у Хмельницькій області щодо нарахування податкових зобов`язань по сплаті земельних податків за земельні ділянки не були протиправними, оскільки в силу норм підпункту 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право визначати у порядку, встановленому цим Кодексом, суми податкових та грошових зобов`язань платників податків. Натомість перевірка правомірності податкових повідомлень-рішень, винесених за результатами реалізації наданих законодавством повноважень, є предметом судового розгляду. Тому у задоволенні вимоги про визнання протиправними дій Головного управління ДПС у Хмельницькій області по нарахуванню податкових зобов`язань по сплаті земельних податків за земельні ділянки, які належать ОСОБА_1 на праві приватної власності слід відмовити. Інші доводи та заперечення сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно з пунктом 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010, заява 4909/04, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994, серія A, N 303-A, п.29). З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається. Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 червня 2022 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Головуючий Боровицький О. А. Судді Курко О. П. Шидловський В.Б.