Постанова 4855 № 750/7053/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 750/7053/22 Головуючий у І інстанції - Требух Н.В. Суддя-доповідач - Мельничук В.П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 січня 2023 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: Головуючого-судді: Мельничука В.П. суддів: Лічевецького І.О., Оксененка О.М., при секретарі: Черніченко К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, згідно з ст. 229 КАС України, апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 24 листопада 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Інспектора роти № 4 батальйону УПП в Чернігівській області ДПП Федченка Олексія Вячеславовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 16 жовтня 2022 року, - В С Т А Н О В И Л А: ОСОБА_1 звернувся до Деснянського районного суду м. Чернігова з позовною заявою до Департаменту патрульної поліції, Інспектора роти № 4 батальйону УПП в Чернігівській області ДПП Федченка Олексія Вячеславовича, в якій просив: - визнати протиправною та скасувати постанову Інспектора, старшого лейтенанта Управління патрульної поліції в Чернігівській області бат. 4 рота Федченка Олексія Вячеславовича серії ЕАР № 6030261 від 16 жовтня 2022 року, за якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП та накладено штраф у розмірі 510 грн. Позов обґрунтований тим, що Позивач був пристебнутий ременем безпеки під час руху автомобіля та даного порушення не допускав, про що повідомляв інспектору під час прийняття оскаржуваної постанови. Проте інспектор на дані пояснення не відреагував та прийняв на думку Позивачу постанову про накладення адміністративного стягнення у розмірі 510 грн. за ч. 5 ст. 121 КУпАП України безпідставно та без будь-яких належних даному факту доказів. Рішенням Деснянського районного суд міста Чернігова від 24 листопада 2022 року адміністративний позов задоволено. Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАР № 6030261 від 16.10.2022 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 121 КУпАП скасовано та справу про адміністративне правопорушення закрито. Не погоджуючись з таким судовим рішенням Департамент патрульної поліції та Інспектор роти № 4 батальйону УПП в Чернігівській області ДПП Федченко Олексій Вячеславович подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. В апеляційній скарзі Відповідачі посилаються на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. Зокрема, Відповідачі зазначили, що як вбачається із відеозапису, зробленого за допомогою портативного відеореєстратора поліцейського № 470972, екіпажем патрульної поліції під час несення служби на ДСПП Кіпті, був зупинений транспортний засіб марки MERCEDES-BENZ 212D, номерний знак НОМЕР_1 під керуванням Позивача. Водія було проінформовано про причину зупинки, та в подальшому поліцейським було проведено розгляд справи та прийнято оскаржувану постанову відносно Позивача. Ухвалою судді Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2022 року апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції, Інспектора роти № 4 батальйону УПП в Чернігівській області ДПП Федченка Олексія Вячеславовича на рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 24 листопада 2022 року - залишено без руху. Надано Департаменту патрульної поліції, Інспектору роти № 4 батальйону УПП в Чернігівській області ДПП Федченку Олексію Вячеславовичу строк тривалістю три днів з моменту отримання копії даної ухвали протягом якого мають право подати до Шостого апеляційного адміністративного суду окремі платіжні документи про сплату судового збору у розмірі 744,30 грн. з кожного. Від Департаменту патрульної поліції на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги до якої додано копію платіжного доручення № 40533 (внутрішній номер 245244181) від 15 грудня 2022 року про сплату судового збору у сумі 744,30 грн. Зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України перевірено. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 січня 2023 року апеляційну скаргу Інспектора роти № 4 батальйону УПП в Чернігівській області ДПП Федченка Олексія Вячеславовича на рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 24 листопада 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, інспектора роти № 4 батальйону УПП в Чернігівській області ДПП Федченка Олексія Вячеславовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 16 жовтня 2022 року - повернуто особі, яка її подала. Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції, в якому він просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з посиланням на те, що оскаржуване судове рішення відповідає нормам чинного законодавства. Відповідно до частини 5 ст. 286 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у десятиденний строк після закінчення строку апеляційного оскарження з повідомленням учасників справи. Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 16 жовтня 2022 року Інспектора роти № 4 батальйону УПП в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції старшим лейтенантом поліції Федченком Олексієм Вячеславовичем було прийнято постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАР № 6030261. У вказаній постанові зазначається, що Позивач 16 жовтня 2022 року о 06 год. 55 хв., рухаючись в с. Кіпті Чернігівської області, дорога М-01 98 км., керуючи транспортним засобом марки MERCEDES-BENZ, моделі 212D, державний номерний знак НОМЕР_1 , керував транспортним засобом, обладнаним засобами пасивної безпеки та був не пристебнутий ременем безпеки, чим порушив вимоги п. 2.3в) Правил дорожнього руху України (далі - ПДР України), за що передбачена відповідальність частиною 5 ст. 121 КУпАП. Даною постановою до Позивача застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн. Позивач, вважаючи постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАР № 6030261 від 16 жовтня 2022 року протиправною, звернувся з даним адміністративним позовом до адміністративного суду. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали фото фіксації як доказ вчинення правопорушення, суд першої інстанції до уваги не взяв, оскільки вони не свідчили про рух транспортного засобу і зроблені вже під час зупинки транспортного засобу Позивача. Отже, матеріали справи не містять беззаперечних доказів вчинення Позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП. Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та зазначає наступне. Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У відповідності до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Стаття 280 КУпАП встановлює, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (зокрема, частини перша, друга, третя, п`ята і шоста статті 122). Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України «Про Національну поліцію» від 2 липня 2015 року № 580-VIII. За приписами п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання. Поліція відповідно до покладених нею завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі (п. 11 ч. 1 ст. 23). Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (зокрема, частини перша, друга, третя, п`ята і шоста статті 222). Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. Процедуру оформлення поліцейськими підрозділів патрульної поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов`язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція (далі - поліцейський), матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, визначає Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395. У разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу (абз 1 п. 4 розділ 1 Інструкції). Пункт 1 розділу ІІІ Інструкції визначає, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення. Згідно з п. 2 розділу ІІІ Інструкції постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п`ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою, третьою і п`ятою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140, частинами шостою, сьомою статті 152-1 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення. Відповідно до п. 1 розділу IV Інструкції, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення. Згідно з ч.ч 2, 4 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису). У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу або залишається повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів у разі їх фіксації у режимі фотозйомки (відеозапису), крім випадків фіксації в автоматичному режимі правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Отже, постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 121 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення без складання відповідного протоколу. Відповідно до частини 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху. Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (із змінами та доповненнями, далі ПДР). За пунктом 1.3 ПДР, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (пункт 1.9). Згідно з положеннями п. 2.3 розд. 2 ПДР для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний, серед іншого, бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну та не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху. Пунктом 1.9 розд. 1 ПДР встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Відповідно до п. 2.3 (в) ПДР для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів. Згідно з частиною 5 статті 121 КУпАП порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП України обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів. Стаття 69 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Статтею 248 КУпАП визначено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП). Отже, особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов`язана по-перше, встановити склад правопорушення, яким згідно статті 9 КУпАП протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, по-друге, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП). Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Згідно зі ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію» полiцiя може застосовувати такi превентивнi заходи, окрім іншого, перевiрка документiв особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технiчних приладiв i технiчних засобiв, що мають функцiї фото- i кiнозйомки, вiдеозапису, засобiв фото- i кiнозйомки, вiдеозапису. Судом першої інстанції було зазначено, що додані Відповідачем матеріали фотофіксації не містять підтверджень вчинення Позивачем адміністративного правопорушення, на підставі якого інспектор виніс оскаржувану постанову. Проте, факт керування Позивачем транспортним засобом марки MERCEDES-BENZ, моделі 212D, державний номерний знак НОМЕР_1 , не будучи пристебнутим ременями безпеки було зафіксовано долученим Відповідачем до відзиву на позовну заяву відеозаписом портативного відеореєстратора поліцейських 470972, який вказаний в оскаржуваній постанові, як додаток. Будь-яких доказів, які б дозволяли не пристібатися в населених пунктах, а саме що Позивач є особою з інвалідністю, фізіологічні особливості якого унеможливлюють користування ременями безпеки, та що Позивач є водієм оперативного та спеціального транспортного засобу, останнім ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції надано не було. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що Відповідачем доведено належними та допустимими доказами підтвердження керування Позивачем транспортним засобом марки MERCEDES-BENZ, моделі 212D, державний номерний знак НОМЕР_1 , не будучи пристебнутим ременями безпеки, на що суд першої інстанції не звернув увагу. За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позову. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджено, що Інспектор роти № 4 батальйону УПП в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції старший лейтенант поліції Федченко Олексій Вячеславович, притягуючи до відповідальності за вчинене адміністративного правопорушення Позивача, діяв на підставі та в межах вимог чинного законодавства. Оцінюючи інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи. При цьому, згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Зі змісту ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно та всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. За змістом частини 1 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Розглянувши доводи Департаменту патрульної поліції, викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що судове рішення постановлено при неповному з`ясуванні обставин справи та з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову. Керуючись ст. ст. 229, 241, 242, 243, 272, 286, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції - задовольнити. Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 24 листопада 2022 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Інспектора роти № 4 батальйону УПП в Чернігівській області ДПП Федченка Олексія Вячеславовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - відмовити. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає. Головуючий-суддя: В.П. Мельничук Судді: І.О. Лічевецький О.М. Оксененко