Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/3025/22

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 17 січня 2023 р.м.ОдесаСправа № 420/3025/22 Головуючий в 1 інстанції: Хурса О. О. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Шляхтицького О.І., суддів: Семенюка Г.В., Домусчі С.Д., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.10.2022 по справі № 420/3025/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІВДЕНЬ-ЕНЕРГОТРЕЙД" до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог. У лютому 2022 року ТОВ "ПІВДЕНЬ-ЕНЕРГОТРЕЙД" звернулось з вищевказаним адміністративним позовом , у якому просило: визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄДРПН при ГУ ДПС в Одеській області про реєстрації/відмову у реєстрації податкових накладних №3170034/38296342 від 28.09.2021; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в ЄДРПН податкову накладну ТОВ ПІВДЕНЬ-ЕНЕРГОТРЕЙД №3 від 06.08.2021 датою її фактичного подання 14.01.2022 року та №2 від 03.09.2021 датою її фактичного подання. стягнути з відповідача на користь позивача суму сплаченого судового збору та витрат на правничу допомогу у розмірі 3500 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що ТОВ ПІВДЕНЬ-ЕНЕРГОТРЕЙД є платником ПДВ з 2012 року, та здійснює вид діяльності код КВЕД 46.90 неспеціалізована оптова торгівля. Підприємством у процесі здійснення господарської діяльності укладено договір купівлі-продажу №0103/21-1 від 01.03.2021 з ТОВ ЕНЕРГОБУД-СПМ+, за яким здійснено реалізацію поставки товару та вiдповiдно до приписів п.201.1. ст. 201 ПКУ ТОВ ПІВДЕНЬ-ЕНЕРГОТРЕЙД було складено податкові накладні №3 від 06.08.2021 року, №2 від 03.09.2021 та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Однак, згідно отриманої позивачем квитанції податкові накладні прийнято за номером, але їх реєстрацію зупинено, оскільки платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в ЄРПН, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Позивачем на адресу ГУ ДПС в Одеській області направлено повідомлення вiд 22.09.2021 №2 про надання пояснень та копiї документiв що податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію, яких зупинено, проте Рішенням Комісії ГУ ДПС від 28.09.2021 року №3170034/38296342 відмовлено у реєстрації податкових накладних у зв`язку із ненаданням копій первинних документів. Представник позивача зазначає, що як квитанція про зупинення реєстрації спірної податкової накладної, так і оскаржуване рішення про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не містять підстав віднесення позивача до п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Як наслідок, оскаржуване рiшення не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості, що породжує його неоднозначне трактування, яке у свою чергу, перешкоджає платнику податків своєчасно і повністю виконувати власні обов`язки скористатися своїми правами, передбаченими податковим законодавством. Також позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що за своєю правовою природою рішення Комісії ГУ ДПС є актом індивідуальної дії. Загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Можливiсть надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладноп прямо залежить вiд чiткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцiнки ступеня ризиків. Відповідно до пп. 3 п. 11 Порядку №1165, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначається пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації. Однак у квитанції про зупинення реєстрації ПН не зазначено перелік документів, необхідних для їх реєстрації. Хоча перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН визначено пунктом 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 р. № 520 (далі - Порядок № 520), конкретний перелік таких документів може залежати, зокрема, від змісту операції з постачання, суб`єктного складу її учасників, їх податкової поведінки. Між тим, представник позивача зазначає, що позивачем подано повідомлення про надання пояснень та копій документів разом з доданими копіями первинних документів. Представник вважає, що відповідачем прийняте оскаржуване рішення без врахування всіх наявних первинних документів. Також позивач просить задовольнити позов в частині зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, вважаючи таких спосіб захисту його порушених прав ефективним. Короткий зміст рішення суду першої інстанції. Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 13 жовтня 2022 року позов задовольнив частково. Визнав протиправним та скасував рішення Комісії Головного управління ДПС України в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 3170034/38296342 від 28.09.2021 про відмову в реєстрації податкової накладної №3 від 06.08.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних. Зобов`язав Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю ПІВДЕНЬ-ЕНЕРГОТРЕЙД №3 від 06.08.2021 року на загальну суму 27 496,97 грн, в тому числі ПДВ 4 582,83 грн датою її подання. В задоволенні решти позовних вимог відмовив. Стягнув на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ПІВДЕНЬ-ЕНЕРГОТРЕЙД за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області судові витрати за сплату судового збору в розмірі 1500,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 700,00 грн. Короткий зміст вимог апеляційної скарги. Не погоджуючись з даним рішенням суду, Головне управління ДПС в Одеській області подало апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, у зв`язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити. Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує на таких обставинах і причинах незаконності і необґрунтованості оскаржуваного судового рішення: суд першої інстанції надав перевагу доводам позивача, не прийнявши до уваги доводи відповідача, що призвело до порушенням принципів рівності учасників адміністративного процесу, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин справи. Обставини справи. Суд першої інстанції встановив, що ТОВ ПІВДЕНЬ-ЕНЕРГОТРЕЙД є юридичною особою, зареєстровано 23.07.2012, є платником податків, у тому числі податку на додану вартість. Основним напрямком господарської діяльності якого, згідно відомостей з ЄДРПОУ за кодом 38296342, є Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту (код КВЕД 46.19), також здійснює діяльність з неспеціалізованої оптової торгівлі (код КВЕД 46.90) (а.с.18-21). Для виконання господарської діяльності ТОВ ПІВДЕНЬ-ЕНЕРГОТРЕЙД укладено договір купівлі-продажу №0103/21-1 від 01.03.2021 з ТОВ ЕНЕРГОБУД-СПМ+, згідно з яким ТОВ ПІВДЕНЬ-ЕНЕРГОТРЕЙД зобов`язалось передавати у власність, а ТОВ ЕНЕРГОБУД-СПМ+ приймати і оплачувати товар найменуванням, у кількості і за цінами, згідно відпускних накладних відповідно до умов договору (а.с.36-37). Позивачем поставлено товар за договором №0103/21-1 від 01.03.2021, про що свідчать видаткові накладні №107 від 07.09.2021 та №96 від 09.08.2021, які підписані сторонами, на загальну суму 46 641,17 грн з ПДВ щодо поставки кабелю ВВГ (а.с.32-33). Вказаний товар був придбаний за договору купівлі-продажу №0103/21-1 від 01.03.2021 та його доставка підтверджена первинними документами. Позивачем за результатами здійснення господарської операції було складено податкові накладні №3 від 06.08.2021 року та №2 від 03.09.2021 (а.с.13-14) та направлено на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відповідно до квитанцій від 31.08.2021 року та від 30.09.2021 документи доставлено до центрального рівня ДПС. В квитанції зазначено, що документи прийнято. Реєстрація зупинена. Відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПКУ, реєстрація ПН/РК №3 від 06.08.2021 року та №2 від 03.09.2021 в ЄРПН зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с.12-15). Позивачем направлено повідомлення №2 від 22.09.2021 року щодо подання пояснень та копії документів відносно здійснення господарської операції за податковою накладною №3 від 06.08.2021 (а.с.16). Проте Комісія ГУ ДПС прийняла рішення №3170034/38296342 від 28.09.2021 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №3 від 06.08.2021 року у з підстав ненадання платником податку копій документів, а саме первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (а.с.11). Позивач вважаючи рішення Комісії ГУ ДПС №3170034/38296342 від 28.09.2021 протиправним, звернувся до суду з даним позовом. Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими. Висновок суду першої інстанції. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що Комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області приймаючи рішення про відмову у реєстрації податкової накладної №3 від 06.08.2021, з огляду на те, що позивач не надав копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання, транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків - фактури інвойсів, актів приймання- передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано підкреслити), не зазначила (не підкреслила), яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних. Натомість, Товариство на спростування обставин, зазначених у квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних, надало пояснення та відповідні первинні документи. Враховуючи викладене та надані на пропозицію комісії позивачем відповідні первинні документи, суд першої інстанції прийшов до висновку про необґрунтованість прийняття оскаржених рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №3170034/38296342 від 28.09.2021 про відмову в реєстрації податкової накладної №3 від 06.08.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних. Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам статей 2, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 78 КАС України, Податкового кодексу України. Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду. За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. За правилами пункту 61.1 статті 61 ПК України, податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Згідно з підпунктом 62.1.2 пункту 62.2 статті 62 ПК України, способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Відповідно до статті 71 ПК України визначено, що інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій. За змістом підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 ПК України, для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов`язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків. На підставі пункту 74.1 статті 74 ПК України, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю. Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами. Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. За правилами пункту 74.3 статті 74 ПК України, зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики. Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (що набрала чинності з 01.02.2020) затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів. Відповідно до пункту 2 Порядку № 1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації. Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик. Ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм пп. а або б п. 185.1 ст. 185, пп. а або б п. 187.1 ст. 187, абз. 1 п. 201.1, 201.7, 201.10 ст. 201 ПК України за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку. Згідно із пунктом 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Пунктом 6 Порядку № 1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Додатком № 3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначені Критерії ризиковості здійснення операцій. Як вбачається зі змісту квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, підставою для такого зупинення став п.8 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Так, Додатком 3 до Порядку № 1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, зокрема: пунктом 8 - у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування. Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №520), який визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. Пунктами 4,5 Порядку № 520 встановлено, що у разі зупинення реєстрації ПН/РК в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі. Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством. Відповідно до пункту 6 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування. Згідно із пунктами 9,10,11 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня. Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію/ відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку. Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до п.5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства. Пунктом 3 Порядку № 520 встановлено, що Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу. До того ж, зміст переліку документів, встановлений пунктом 5 Порядку № 520 свідчить про те, що він є загальним і повинен диференціюватися в залежності від того, яка господарська операція покладена в основу виникнення податкових зобов`язань з ПДВ, тобто узгоджуватися з вимогами, як пункту 185.1 статті 185, так і пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України. Разом з цим, Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постановах від 16 квітня 2019 року у справі №826/10649/17, від 28 листопада 2019 року у справі №1640/2650/18 вказав, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. У квитанції не конкретизовано, які саме документи слід надати платнику податків та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, аби реєстрація податкової накладної стала можливою, що також свідчить про невідповідність сформованої квитанції вимогам до таких, що визначені пунктом 11 Порядку №1165. Формальне зазначення у квитанції пропозиції надання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній/розрахунку коригування для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН є лише дублюванням норми підпункту 3 пункту 11 Порядку №1165. У випадку не конкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для податкового органу, відповідно створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Вказані висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 10.04.2020 по справі № 819/330/18, які у відповідності до положень частини 5 статті 242 КАС України є обов`язковими до врахування судом апеляційної інстанції. Апеляційний суд зазначає про недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної щодо оформлення квитанції, яке у свою чергу прямо вказує на те, що рішення, які прийняті на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації податкової накладної як наслідок є протиправним. У свою чергу, в оскаржуваних рішеннях про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних проставлено позначки у відповідних пунктах стосовно підстав для відмови у реєстрації податкової накладної, а саме в пункті ненадання платником податку копій документів. Означений пункт містить загальний перелік документів, які не були надані, а саме: - первинні документи щодо постачання /придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження/розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури /інвойси, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні. Тобто, викладена загальна правова норма без зазначення конкретних документів, яких, на думку відповідача, не вистачає для здійснення реєстрації податкової накладної, а також без повідомлення причин та мотивів, за яких надані позивачем пояснення та документи не були враховані. Окрім того, у приписці до цього пункту, у дужках, зазначено, що документи, які не надано платником необхідно підкреслити. Однак, оскаржуване рішення не містить жодних підкреслень, що свідчить про не надання комісією належної оцінки, які ж саме документи платником податку не було подано, і яким чином це унеможливило реєстрацію податкових накладних в ЄРПН. Колегія суддів апеляційного суду зауважує, що тільки зазначення про відсутність документів не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкових накладних, оскільки контролюючим органом повинно бути зазначено об`єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкових накладних з урахуванням відсутності таких документів. Обов`язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку. Суд апеляційної інстанції приймає до уваги той факт, що позивачем подавалися письмові пояснення щодо господарської операції, яка стала передумовою для складення поданих податкових накладних та копії документів на їх підтвердження, проте, відповідач приймаючи оскаржуване рішення не надав їм оцінку та не прийняв до уваги. Ознак порушення вимог законодавства щодо їх складення вони не містять та є достатніми для прийняття Комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію вказаної податкової накладної в ЄРПН. Господарська операція, за наслідками якої складено податкові накладні, здійснено позивачем в межах його господарської діяльності, є фактичною та підтверджується первинними документами. При цьому, контролюючим органом не враховано специфіку діяльності позивача та не взято до уваги письмові пояснення платника податків. Також, матеріалами справи спростовуються доводи відповідача про ненадання позивачем необхідних первинних документів, адже Товариство визначило та надало документи, яких на його думку, достатньо для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Однак, посилання на вказані підстави в обґрунтування прийняття рішення про відмову, за відсутності встановленого законодавством вичерпного переліку документів, та за умови не наведення комісією доказів того, що документи, подані позивачем є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, свідчить про протиправність такого рішення. Як було вище зазначено судом апеляційної інстанції, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт 8 Критеріїв оцінки, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності. Одночасно, апеляційний суд звертає особливу увагу на той факт, що вирішуючи питання щодо прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен надавати аналіз господарської операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення контролюючим органом податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. У свою чергу, при реєстрації податкових накладних фактично проводиться моніторинг операцій чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому і суд, за результатами розгляду цієї справи не робить висновків щодо реальності господарської операції за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкових накладних. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 21.02.2020 по справі 640/1131/19, від 21.05.2019 по справі № 0940/1240/18. Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку про те, що контролюючий орган не довів правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної №3 від 06.08.2021, тому оскаржуване рішення про відмову у реєстрації податкової накладної №3170034/38296342 від 28.09.2021 підлягають скасуванню. Стосовно вимог про реєстрацію податкової накладної у ЄРПН, слід зазначити таке. За змістом пункту 49.13 статті 49 ПК України, у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом. Враховуючи положення п.п 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246, та з огляду протиправність оскаржуваних рішень про відмову в реєстрації податкової накладної, апеляційний суд погоджується із обраним судом першої інстанції способом відновлення порушених прав позивача, шляхом зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних №3 від 06.08.2021 датою їх фактичного подання. Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Доводи апеляційної скарги. Стосовно доводів апелянта, що підставою для відмови у реєстрації податкових накладних позивача було не надання платником податку саме на розгляд комісії необхідних документів відповідно до пункту 5 Порядку № 520, наприклад оборотно-сальдових відомостей, аналізів або карток по субрахункам рахунків 10, 15, 30,31, 36, 66, 90, 93 та договору купівлі-продажу, на підставі якого Товариством було здійснено господарську операцію з реалізації та поставки товару на ТОВ «ЕНЕРГОБУД-СПМ+», колегія суддів зазначає таке. Контролюючий орган повинен при зупиненні реєстрації податкової накладної не лише запропонувати надати документи, а навести їх конкретний перелік, скільки в пункті 5 Порядку № 520 наведений приблизний та не вичерпний (може включати) перелік документів необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не було зазначено перелік документів, необхідних для її реєстрації, а тому, невідповідність вимог контролюючого органу в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної щодо надання документів правовій визначеності, виключала для контролюючого органу можливість прийняття негативного для позивача рішення з підстав невиконання ним вимог. Оскільки можливість виконання позивачем обов`язку надати документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного переліку цих документів, а конкретний перелік таких документів залежить, зокрема, від змісту операції щодо якої виписана ПН, апеляційний суд зазначає, що контролюючий орган зобов`язаний чітко визначити перелік документів, який йому необхідний для прийняття відповідного рішення. Загальними вимогами, яким повинен відповідати акт індивідуальної дії, як акт правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість. В разі не зазначення в індивідуальному акті підстав його прийняття (фактичних і юридичних), чітких та зрозумілих мотивів його прийняття такий акт не може вважатися правомірним. З огляду на неконкретність вимог контролюючого органу про надання документів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної не відповідає критерію обґрунтованості. Правова позиція такого ж змісту щодо застосування вище наведених норм матеріального права вже була висловлена Верховним Судом, зокрема у постановах від 16.04.2019 справа № 826/10649/17, від 28.10.2019 справа № 640/983/19. Доводи апеляційної скарги щодо не надання позивачем усіх необхідних документів для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, спростовані матеріалами справи. Оскаржуване рішення не містить, а апелянтом не було наведено, жодних обґрунтувань щодо наявності передбачених законодавством підстав для віднесення позивача до переліку платників податків з ознаками ризиковості, як і не надано доказів наявності податкової інформації, що свідчила б про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланнями на відповідні документи, тобто вказані рішення не можна визнати таким, що відповідає вимогам частини 2 статті 2 КАС України. Також у цій справі суд враховує правову позицію, висловлену Європейським судом з прав людини у рішеннях від 14.10.2011 у справі Щокін проти України (заява №23759/03) та від 07.07.2011 у справі Серков проти України (заява №39766/05) в яких Суд дійшов висновку: по-перше національне законодавство не було чітким та узгодженим та не відповідало вимозі якості закону і не забезпечувало адекватного захисту від свавільного втручання у майнові права заявника; по-друге, національними органами не було дотримано вимоги законодавства щодо застосування підходу, який був би найбільш сприятливим для заявника-платника податку, коли в його справі національне законодавство допускало неоднозначне трактування. Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не убачається. Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У відповідності до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Таким чином, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, до предмета доказування у питанні компенсації понесених у зв`язку з розглядом справи витрат на правничу допомогу необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи. На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу представником позивача - адвокатом Лапіним К.А. надано: копію договору про надання правової допомоги від 01.12.2022 № 27, копія акта виконаних робіт від 05.12.2022 до договору про надання правової допомоги № 27 від 01.12.2022, квитанцію до платіжної інструкції на переказ готівки № СВ06884621/1. З приводу клопотання адвоката Лапіна К.А. про стягнення судових витрат в розмірі 2000,00 грн., пов`язаних з отриманнях адвокатських послуг за написання відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів зазначає, що заявлені витрати є неспівмірним зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг позивачу, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг) та ціною позову. Оцінивши рівень витрат позивача на правничу допомогу, з урахуванням того, що такі витрати понесені фактично, а також співмірність послуг категорії складності справи, об`єму наданих послуг, ціни позову колегія суддів дійшла висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 500,00 гривень (п`ятсот). Керуючись ст.ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2022 року по справі № 420/3025/22 залишити без змін. Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІВДЕНЬ-ЕНЕРГОТРЕЙД" (вул. Успенська, 40, м. Одеса, 65011, код ЄДРПОУ 38296342 ) суму судових витрат на правничу допомогу у розмірі 500,00 (п`ятсот) гривень. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України. Головуючий суддя Шляхтицький О.І. Судді Домусчі С.Д. Семенюк Г.В.