Постанова 4851 № 440/18533/21

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 січня 2023 р.Справа № 440/18533/21 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Кононенко З.О., Суддів: Калиновського В.А. , Мінаєвої О.М. , за участю секретаря судового засідання Пукшин Л.Т., позивача ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 04.01.2022, головуючий суддя І інстанції: С.С. Сич, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 04.01.22 року по справі № 440/18533/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: Позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, у якій просив: - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області нараховувати та виплачувати належну ОСОБА_1 пенсію по інвалідності у відповідності до ч. 3 ст. 59 Закону №796, виходячи виключно з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року - згідно відсотку втрати працездатності (на сьогоднішній день) - 70% з проведенням перерахунку на 1 січня кожного місяця відповідного року, при зміні мінімальної заробітної плати в Україні, починаючи з 22.11.2019 без врахування формули, визначеної пунктом 9-1 Порядку №1210; - стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області суму протиправно не сплаченої ОСОБА_1 частини основної державної пенсії по інвалідності та виплатити різницю між належною до сплати та фактично виплаченою пенсією за період з 22.11.2019 по 30.11.2021 в розмірі 198247 грн. 34 коп. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 25.06.2020 у справі №440/2582/20, яке залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2020 року, позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, зловживаючи своїми повноваженнями при виконанні рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 25.06.2020 у справі №440/2582/20 не скасувало рішення №164250001078 від 18.12.2019, а лише прийняло на свій розсуд рішення №164250001078 від 17.11.2020, яким здійснено не призначення відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону №796, а прийнято рішення про перерахунок пенсії згідно ст. 54 Закону №796 із середньомісячного заробітку 11765,20802 грн. в розмірі відшкодування збитків 70% втрати працездатності та призначено основний розмір пенсії по інвалідності, який склав 8235,65 грн. У зв`язку з чим позивач вважає, що рішення суду зобов`язального характеру в призначенні пенсії ОСОБА_1 відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону №796 не виконано. Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 04.01.2022 року відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Не погоджуючись із судовим рішенням, в апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 04.01.2022 року про відмову у відкритті провадження, та направити справу для продовження її розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає, що на його думку звертаючись до суду в межах даної справи з позовом, ініціював вже новий спір, а саме щодо незгоди з застосованим механізмом обчислення відповідачем основного розміру пенсії по інвалідності із середньомісячного заробітку 11765,20 у розмірі відшкодування збитків його пенсії, та прохав суд нараховувати та виплачувати належну ОСОБА_1 пенсію но інвалідності виключно як норми прямої дії ст. 57 та ч. З ст. 59 Закону №796, а саме призначити та обчислити основний розмір пенсії по інвалідності, як учаснику ліквідації аварії на Чорнобильської АЕС, згідно н. 9 Порядку затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. №1210. Позивач зазначає, що він як військовослужбовець та учасник ЛНА на Чорнобильській АЕС у 1986 році, якому законодавством встановлений спеціальний та особливий статус, який вперше звернувся із заявою встановленого зразка щодо призначення пенсії по інвалідності до ч.3 ст.59 Закону №796, а не за бажанням в перерахунку пенсії із середньомісячного заробітку у розмірі відшкодування збитків та вважав, що пенсія по інвалідності не може застосовуватися за формулою, а саме передбаченою пунктом 9-1 Порядку зазначеної в постанові Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210. Крім того за цією формулою не визначено щодо обчислення пенсії по інвалідності, для осіб з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, які є особам з інвалідністю внаслідок війни, а передбачено обчислення пенсії тільки особам з інвалідністю, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. На переконання апелянта, суд першої інстанції не врахував вказаних обставин, допустивши неповне їх з`ясування, без всебічного та повного зясування обставин справи, які мають значення для справи, а тому дійшов передчасного, протиправного висновку про відмову у відкритті провадження у справі. Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву до Другого апеляційного адміністративного суду на апеляційну скаргу позивача. Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 10.02.2022 року відкрито апеляційне провадження та розгляд справи призначено у відкрите судове засідання на 10.03.2022 о 10:15. Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 з 24 лютого 2022 року був введений воєнний стан на території України, який діє на теперішній час. Розпорядженням Другого апеляційного адміністративного суду №2.2-08/5 від 24.02.2022 року "Щодо здійснення заходів по евакуації та збереження справ" зобов`язано здійснити вивезення всіх судових справ, насамперед у першу чергу тих, що перебувають у провадженні суддів; вміст серверів скопіювати на переносні носії та вивезти їх за першої можливості (в т.ч. сервери з кадровою, бухгалтерською інформацією та інші переносні носії з відповідною інформацією); вивезти особові справи та трудові книжки суддів і працівників апарату суду; вивезти прилади з електронними цифровими підписами суддів і працівників апарату суду, які знаходяться у приміщенні суду. З метою запобігання пошкодженню документи на паперових носіях, що підлягають перевезенню, щільно укладати у картонні коробки, ящики, пакунки чи інші засоби зберігання. Вивезення судових справ, документів, носіїв, приладів (зазначених у пункті першому цього розпорядження) здійснити у бомбосховище чи інше доступне безпечне місце, в якому буде забезпечено їх схоронність. За наявності ризику для життя чи здоров`я працівників суду для здійснення вивезення, - перемістити не вивезені судові справи, документи, носії, прилади (зазначених у пункті першому цього розпорядження) у бомбосховище або інше безпечне місце, де буде забезпечено їх схоронність. Рішенням зборів суддів Другого апеляційного адміністративного суду "Про особливості роботи Другого апеляційного адміністративного суду в період воєнного стану" №6 від 14.04.2022 зазначено, що у зв`язку з проведенням бойових дій на території Харківської області, робота суду та організація процесу відправлення правосуддя значно ускладнено, оскільки питання безпеки та здоров`я людей є пріоритетним. На підставі викладеного, з урахуванням попереднього онлайн-голосування суддів від 03.03.2022, обмежено доступ до приміщень Другого апеляційного адміністративного суду, без особливого дозволу голови або керівника апарату суду, крім працівників Служби судової охорони. Тимчасово обмежено приймання, реєстрацію вхідної та відправку вихідної кореспонденції судом. Розгляд судових справ та матеріалів, виготовлення повних текстів судових рішень, відправка судових рішень до Єдиного державного реєстру судових рішень, надсилання сторонам у справах процесуальних документів Другим апеляційним адміністративним судом відкладено на інші дати та буде здійснюватися з урахуванням ситуації, що склалась та вирішено, що об`єктивних підстав відсутня можливість зміни умов роботи Другого апеляційного адміністративного суду, а саме: скасування обмеженого доступу до приміщень Другого апеляційного адміністративного суду, без особливого дозволу голови або керівника апарату суду, крім працівників Служби судової охорони; повного відновлення приймання, реєстрації вхідної та відправки вихідної кореспонденції судом; відновлення розгляду судових справ та матеріалів, виготовлення повних текстів судових рішень, відправка судових рішень до Єдиного державного реєстру судових рішень, надсилання сторонам у справах процесуальних документів Другим апеляційним адміністративним судом. Керівнику апарату суду вжити заходів щодо переведення доступних працівників на дистанційну роботу та забезпечення організаційних та технічних умов роботи суду. Рішенням зборів суддів Другого апеляційного адміністративного суду "Про особливості роботи Другого апеляційного адміністративного суду в період воєнного стану" №7 від 16.05.2022 вирішено розпочати організаційні заходи суду щодо відновлення процесу відправлення правосуддя, який був вимушено тимчасово обмежений, у зв`язку з проведенням бойових дій на території Харківської області, а саме поступове вирішення питань щодо розгляду справ в порядку письмового провадження та процесуальних питань, в яких не вимагається призначення судового засідання, та за наявності можливості інших справ та питань. Визначити умови роботи суддів та працівників апарату суду, виходячи з індивідуальних обставин безпосередньо на робочому місці в приміщенні суду, дистанційно тощо. Працівники апарату суду, що залучаються до роботи, визначаються наказом керівника апарату суду. Доручити керівнику апарату суду з урахуванням значної кількості евакуйованих працівників, вжити організаційних, технічних та інших заходів для забезпечення можливості працівниками суду виконувати визначену роботу, у тому числі забезпечення обробки організаційно-розпорядчих та процесуальних документів, роботи в автоматизованій системі документообігу суду тощо. Рішенням зборів суддів Другого апеляційного адміністративного суду "Про особливості роботи Другого апеляційного адміністративного суду в період воєнного стану" №10 від 30.06.2022 зазначено, що у зв`язку з проведення бойових дій у Харківському регіоні, постійним оповіщенням сигналу повітряної тривоги про небезпеку авіаційних та артилерійських ударів, перебоями у роботі систем електропостачання та Інтернету, з метою недопущення випадків загрози життю та безпеці відвідувачів і працівників суду, тимчасово обмежено призначення та проведення відкритих судових засідань, в тому числі в режимі відеоконференцзв`язку та вирішено вважати неможливим відновлення проведення відкритих судових засідань, в тому числі в режимі відеоконференцзв`язку зважаючи на ситуацію в Харківському регіоні на теперішній час. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 07.07.2022 року запропоновано учасникам справи висловити позицію стосовно можливості розгляду справи у порядку письмового провадження. Позивачем подано до Другого апеляційного адміністративного суду заяву в якій сторона не заперечує, щодо апеляційного розгляду справи №440/18533/21 в порядку письмового провадження. Рішенням зборів суддів Другого апеляційного адміністративного суду від 21.09.2022 № 11 "Про відновлення проведення судових засідань в режимі ВКЗ в Другому апеляційному адміністративному суді в період воєнного стану" відновлено проведення судових засідань в режимі відеоконференцзв`язку. Листом Другого апеляційного адміністративного суду від 03.10.2022 року сторін у справі повідомлено, що враховуючи факт проведення бойових дій на території Харківської області та технічні можливості суду, проведення розгляду справи у відкритому судовому засіданні за участю сторін є значно ускладненим та небезпечним та запропоновано учасникам судового процесу висловити позицію стосовно можливості розгляду справи в режимі відеоконференції та надати відповідні клопотання у найкоротший термін будь-яким засобом зв`язку. Рішенням зборів суддів Другого апеляційного адміністративного суду від 29.11.2022 року відновлено з 05.12.2022 проведення відкритих судових засідань, зважаючи на ситуацію в Харківському регіоні та за дотриманням умов відсутності загрози життю та здоров`ю учасникам судового процесу, суддям та працівникам суду з урахуванням вимог воєнного часу. Зважаючи на відсутність сховища (захисної споруди цивільного захисту) у Другому апеляційному адміністративному суді, виходячи з поточної ситуації у регіоні, рекомендовано суддям керуватися реальною поточною обстановкою, та за можливості здійснювати розгляд справ та матеріалів в порядку письмового провадження або в режимі відеоконференцзв`язку. В судовому засіданні апеляційної інстанції позивач підтримав апеляційну скаргу, просив задовольнити її, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі. Представник відповідача, не з`явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином. За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308). Заслухавши суддю-доповідача, позивача, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Судовим розглядом встановлено, що 21 травня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про: - визнання протиправною бездіяльності ГУПФУ в Полтавській області щодо не призначення з 22.11.2019 ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) основної державної пенсії по інвалідності відповідно до частини третьої статті 59 пенсії військовослужбовцям, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи згідно Закону України №796-ХІІ "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; - скасування рішення від 18.12.2019 за №164250001078, винесеного Відділом з питань перерахунків пенсій №7 управління застосування пенсійного законодавства ГУПФУ в Полтавській області про призначення ОСОБА_1 державної основної пенсії по інвалідності згідно статті 54 Закону №796-ХІІ в редакції Закону №76-VІІІ від 28.12.2014 із застосуванням підпункту 1 пункту 11 Порядку та пункту 9-1 затвердженого Постановою КМУ №1210 від 23.11.2011, як особі з інвалідністю другої групи, основний розмір пенсії по інвалідності у розмірі відшкодування фактичних збитків, який становить 2620,80 грн; - зобов`язання ГУПФУ в Полтавській області скасувати запис у пенсійній справі ОСОБА_1 про причини інвалідності "Каліцтво/захворювання, пов`язане з ліквідацією аварії на ЧАЕС в період проходження ВС" та внести запис, який зазначений в довідці МСЕК сер. 7-66 ВЛ№0141271 від 01.12.2005; - зобов`язання ГУПФУ в Полтавській області здійснити призначення з 22.11.2019 ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) основної державної пенсії по інвалідності, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року (5х4173,00 грн=20865,00 грн) відповідно до частини третьої статті 59 Закону України №796-ХІІ "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", як мінімальна соціальна гарантія, запроваджена законодавцем згідно висновків Конституційного Суду України, викладених у рішенні від 25.04.2019 №1-р(ІІ)/2019 у справі №3-14/2011 (402/19, 1737/19) без застосування формули, зазначеної в постанові Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", та провести виплату з урахуванням раніше виплачених сум; - зобов`язання ГУПФУ в Полтавській області у разі зміни розміру мінімальної заробітної плати, проводити перерахунок основної державної пенсії ОСОБА_1 , виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року; - визнання протиправною бездіяльності ГУПФУ в Полтавській області щодо не призначення з 22.11.2019 ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю у відповідності до статті 50 Закону №796-ХІІ; - зобов`язання ГУПФУ в Полтавській області призначити ОСОБА_1 додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров`ю з 22.11.201 у відповідності до статті 50 Закону №796-ХІІ у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, виходячи із мінімального розміру пенсії за віком встановленого частиною першою статті 28 Закону №1058-ХІІ та провести відповідні виплати. Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтував наявністю у нього права на отримання з 22.11.2019 основної державної пенсії по інвалідності відповідно до частини третьої статті 59 пенсії військовослужбовцям, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи згідно Закону України №796-ХІІ "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю з 22.11.2019 у відповідності до статті 50 Закону України №796-ХІІ "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком. Однак пенсійний орган у відповідь на заяву ОСОБА_1 про призначення вказаних вище основної та додаткової пенсій безпідставно здійснив призначення останньому пенсії по інвалідності відповідно до статті 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ігноруючи вимоги заяви та приписи чинного законодавства. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 25.06.2020 у справі №440/2582/20, яке залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2020 року у справі №440/2582/20, позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд. 66, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 13967927) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо не призначення з 22 листопада 2019 року ОСОБА_1 основної державної пенсії по інвалідності відповідно до частини третьої статті 59 Закону України №796-ХІІ "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", як військовослужбовцю, який брав участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. Визнано протиправним та скасовано рішення від 18 грудня 2019 року за №164250001078, винесене Відділом з питань перерахунків пенсій №7 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, про призначення ОСОБА_1 з 22 листопада 2019 року державної основної пенсії по інвалідності згідно статті 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в редакції Закону №76-VІІІ від 28.12.2014 із застосуванням підпункту 1 пункту 11, пункту 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1210, як особі з інвалідністю ІІ групи. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити призначення з 22 листопада 2019 року ОСОБА_1 основної державної пенсії по інвалідності, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року відповідно до частини третьої статті 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та провести виплату такої пенсії з урахуванням раніше виплачених сум. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області скасувати запис у пенсійній справі ОСОБА_1 про причини інвалідності "Каліцтво/захворювання, пов`язане з ліквідацією аварії на ЧАЕС в період проходження ВС" та внести запис, який зазначений у довідці МСЕК про групу та причину інвалідності, яка пов`язана із виконанням службових обов`язків з ліквідації наслідків на ЧАЕС у 1986 році №0141271 та виписці із акту огляду МСЕК про результати визначення ступеня втрати працездатності у відсотках від 01 грудня 2005 року №0141271 про встановлення ОСОБА_1 ІІ групи інвалідності у зв`язку із захворюванням, пов`язаним з виконанням службових обов`язків з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вважаючи, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області допущено при виконанні рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 25.06.2020 у справі №440/2582/20 бездіяльність, що полягає у ненараховуванні та невиплаті ОСОБА_1 пенсії по інвалідності у відповідності до ч.3 ст.59 Закону №796, виходячи виключно з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року - згідно відсотку втрати працездатності (на сьогоднішній день) - 70% з проведенням перерахунку на 1 січня кожного місяця відповідного року, при зміні мінімальної заробітної плати в Україні, починаючи з 22.11.2019, без врахування формули, визначеної пунктом 9-1 Порядку №1210, позивач звернувся до суду з позовом у цій справі. Відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції виходив з того, що спір у даній справі є тотожним тому спору, що розглядався у справі №440/2582/20, спір виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення у справі №440/2582/20, яке набрало законної сили. Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження з наступних підстав. Відповідно до ст.129-1 Конституції України держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі. Відмова у відкритті провадження у справі у цьому разі можлива за умови, що рішення, яке набрало законної сили, ухвалено за результатами розгляду тотожного позову тому, що поданий до суду, тобто збігаються сторони, предмет і підстави позовів. Підстава позову - це ті обставини і норми права, які дозволяють особі звернутися до суду, а предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, стосовно яких він просить ухвалити судове рішення. Визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 05.12.2019 у справі № 826/3678/16. Згідно з позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 11.04.2018 у справі № 11-257заі18, тотожними визнаються позови, у яких збігаються сторони, предмет і підстава, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників адміністративного процесу, вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду в тотожній справі, що набрало законної сили, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Після набрання рішенням законної сили сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги й з тих же підстав. Позови вважаються тотожними лише тоді, коли в них співпадають сторони, предмет і підстави, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. У випадку зміни хоча б одного з цих елементів позови вважаються не тотожними і суддя не вправі відмовити у відкритті провадження у справі. Тобто, достатньою та необхідною правовою підставою для відмови у відкритті провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 170 КАС України є одночасна сукупність наступних умов: тотожність спору (підстави, предмет позову та сторони співпадають); наявність постанови чи ухвали, якими завершено розгляд справи; набрання судовим рішенням в іншій справі законної сили. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 31.05.2021 у справі № 340/197/19. Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. З матеріалів справи вбачається, що 21 травня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про: - визнання протиправною бездіяльності ГУПФУ в Полтавській області щодо не призначення з 22.11.2019 ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) основної державної пенсії по інвалідності відповідно до частини третьої статті 59 пенсії військовослужбовцям, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи згідно Закону України №796-ХІІ "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; - скасування рішення від 18.12.2019 за №164250001078, винесеного Відділом з питань перерахунків пенсій №7 управління застосування пенсійного законодавства ГУПФУ в Полтавській області про призначення ОСОБА_1 державної основної пенсії по інвалідності згідно статті 54 Закону №796-ХІІ в редакції Закону №76-VІІІ від 28.12.2014 із застосуванням підпункту 1 пункту 11 Порядку та пункту 9-1 затвердженого Постановою КМУ №1210 від 23.11.2011, як особі з інвалідністю другої групи, основний розмір пенсії по інвалідності у розмірі відшкодування фактичних збитків, який становить 2620,80 грн; - зобов`язання ГУПФУ в Полтавській області скасувати запис у пенсійній справі ОСОБА_1 про причини інвалідності "Каліцтво/захворювання, пов`язане з ліквідацією аварії на ЧАЕС в період проходження ВС" та внести запис, який зазначений в довідці МСЕК сер. 7-66 ВЛ№0141271 від 01.12.2005; - зобов`язання ГУПФУ в Полтавській області здійснити призначення з 22.11.2019 ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) основної державної пенсії по інвалідності, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року (5х4173,00 грн=20865,00 грн) відповідно до частини третьої статті 59 Закону України №796-ХІІ "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", як мінімальна соціальна гарантія, запроваджена законодавцем згідно висновків Конституційного Суду України, викладених у рішенні від 25.04.2019 №1-р(ІІ)/2019 у справі №3-14/2011 (402/19, 1737/19) без застосування формули, зазначеної в постанові Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", та провести виплату з урахуванням раніше виплачених сум; - зобов`язання ГУПФУ в Полтавській області у разі зміни розміру мінімальної заробітної плати, проводити перерахунок основної державної пенсії ОСОБА_1 , виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року; - визнання протиправною бездіяльності ГУПФУ в Полтавській області щодо не призначення з 22.11.2019 ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю у відповідності до статті 50 Закону №796-ХІІ; - зобов`язання ГУПФУ в Полтавській області призначити ОСОБА_1 додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров`ю з 22.11.201 у відповідності до статті 50 Закону №796-ХІІ у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, виходячи із мінімального розміру пенсії за віком встановленого частиною першою статті 28 Закону №1058-ХІІ та провести відповідні виплати. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 25.06.2020 у справі №440/2582/20, яке залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2020 року у справі №440/2582/20, позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд. 66, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 13967927) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо не призначення з 22 листопада 2019 року ОСОБА_1 основної державної пенсії по інвалідності відповідно до частини третьої статті 59 Закону України №796-ХІІ "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", як військовослужбовцю, який брав участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. Визнано протиправним та скасовано рішення від 18 грудня 2019 року за №164250001078, винесене Відділом з питань перерахунків пенсій №7 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, про призначення ОСОБА_1 з 22 листопада 2019 року державної основної пенсії по інвалідності згідно статті 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в редакції Закону №76-VІІІ від 28.12.2014 із застосуванням підпункту 1 пункту 11, пункту 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1210, як особі з інвалідністю ІІ групи. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити призначення з 22 листопада 2019 року ОСОБА_1 основної державної пенсії по інвалідності, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року відповідно до частини третьої статті 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та провести виплату такої пенсії з урахуванням раніше виплачених сум. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області скасувати запис у пенсійній справі ОСОБА_1 про причини інвалідності "Каліцтво/захворювання, пов`язане з ліквідацією аварії на ЧАЕС в період проходження ВС" та внести запис, який зазначений у довідці МСЕК про групу та причину інвалідності, яка пов`язана із виконанням службових обов`язків з ліквідації наслідків на ЧАЕС у 1986 році №0141271 та виписці із акту огляду МСЕК про результати визначення ступеня втрати працездатності у відсотках від 01 грудня 2005 року №0141271 про встановлення ОСОБА_1 ІІ групи інвалідності у зв`язку із захворюванням, пов`язаним з виконанням службових обов`язків з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Отже, у справі №440/2582/20 позивач заявляв вимоги провизнання протиправною бездіяльності ГУПФУ в Полтавській області щодо не призначення з 22.11.2019 ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) основної державної пенсії по інвалідності відповідно до частини третьої статті 59 пенсії військовослужбовцям, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи згідно Закону України №796-ХІІ "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та про зобов`язання ГУПФУ в Полтавській області здійснити призначення з 22.11.2019 ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) основної державної пенсії по інвалідності, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року (5х4173,00 грн=20865,00 грн) відповідно до частини третьої статті 59 Закону України №796-ХІІ "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", як мінімальна соціальна гарантія, запроваджена законодавцем згідно висновків Конституційного Суду України, викладених у рішенні від 25.04.2019 №1-р(ІІ)/2019 у справі №3-14/2011 (402/19, 1737/19), без застосування формули, зазначеної в постанові Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", та провести виплату з урахуванням раніше виплачених сум. Натомість, у справі 440/18533/21 спір виник у зв`язку із наявністю, на думку позивача, обмеження розміру відшкодування шкоди, завданої позивачу як військовослужбовцю, який с учасником ліквідації аварії на Чорнобильської АЕС у 1986 році та брав участь у ліквідації аварії наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби та внаслідок цього отримав інвалідність, а саме протиправне обчислення пенсії по інвалідності із середньомісячного заробітку у розмірі відшкодування збитків за формулою п.9-1 Порядку №1210. Таким чином вбачається, що позивач не погоджується з застосованим механізмом обчислення відповідачем основного розміру пенсії по інвалідності із середньомісячного заробітку 11765,20802 у розмірі відшкодування збитків його пенсії, та просить суд нараховувати та виплачувати належну йому пенсію по інвалідності виключно як норми прямої дії ст. 57 та ч. 3 ст. 59 Закону №796, а саме призначити та обчислити основний розмір пенсії по інвалідності, як учаснику ліквідації аварії на Чорнобильської АЕС, згідно н. 9 Порядку затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. №1210. Позивач зазначає, що він як військовослужбовець та учасник ОСОБА_2 на Чорнобильській АЕС у 1986 році, якому законодавством встановлений спеціальний та особливий статус, який вперше звепнувся із заявою встановленого зразка щодо в призначенні пенсії по інвалідності до ч.3 ст.59 Закону №796, та вважав, що пенсія по інвалідності не може застосовуватися за формулою, а саме передбаченою пунктом 9-1 Порядку зазначеної в постанові Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210. Крім того за цією формулою не визначено щодо обчислення пенсії по інвалідності, для осіб з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, які є особам з інвалідністю внаслідок війни, а передбачено обчислення пенсії тільки особам з інвалідністю , які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. Таким чином, позивач наголошує, що право в призначенні пенсії по інвалідності йому встановлено та визначається ч.3 ст.59 Закону № 796 , як військовослужбовцю який брав участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, основний розмір пенсії по інвалідності, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, повинен обчислюватися на пільгових умовах, а саме з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року відповідно до ч.3 ст.59 Закону № 796 та визначатися згідно абз.14 пункту 9 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1210. В зв`язку з вищевикладеним, колегія суддів зауважує, що незважаючи на наявність у справі № 440/2582/21 спору між тими самими сторонами, відповідачем не доведено, що предмет та підстави такого спору є тотожними з предметом та підставами справи, що розглядається. За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про наявність підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 170 КАС України, для відмови у відкритті провадження у адміністративній справі. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції прийняте рішення з порушенням норм процесуального права. Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Апелянт надав до суду належні докази, які підтверджують факт протиправності рішення суду першої інстанції. Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У відповідності до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Таким чином, з огляду на викладене вище, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала Полтавського окружного адміністративного суду від 04.01.2022 року по справі №440/18533/21, прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального права та підлягає скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду. Відповідно до ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін; 2) скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення; 3) скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково; 4) визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у визначених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині; 5) скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю; 6) у визначених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених у пунктах 1-5 частини першої цієї статті. Відповідно до ст.320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 04.01.2022 по справі № 440/18533/21 скасувати. Адміністративну справу № 440/18533/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню. Головуючий суддя (підпис)З.О. Кононенко Судді(підпис) (підпис) В.А. Калиновський О.М. Мінаєва Повний текст постанови складено 18.01.2023 року