Постанова 4850 № 200/3888/22

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 січня 2023 року справа №200/3888/22 м. Дніпро Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Компанієць І.Д. (суддя-доповідач), суддів Гаврищук Т.Г., Казначеєва Е.Г., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 серпня 2022 року у справі № 200/3888/22 (головуючий І інстанції Кравченко Т.О.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - УСТАНОВИВ: Позивач звернувся до суду з позовом в якому просив: - визнати протиправними дії ГУ ПФУ в області щодо відмови в здійсненні ОСОБА_1 виплати перерахованої пенсії за період з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2019 року виходячи із 100% сум підвищення пенсії, передбаченого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», з урахуванням виплачених сум; - зобов`язати ГУ ПФУ в області здійснити ОСОБА_1 виплату перерахованої пенсії за період з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2019 року виходячи із 100% сум підвищення пенсії, передбаченого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», з урахуванням виплачених сум.В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що він перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ в Донецькій області та отримує пенсію відповідно до Закону України № 2262-ХІІ від 9 квітня 1992 року «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Зазначав, що пенсійний орган протиправно зменшив розмір його пенсії за рахунок виплати в 2018 році 50 відсотків суми підвищення пенсії, а в 2019 році 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01 січня 2018 року. Вважаючи такі дії ГУ ПФУ в Донецькій області протиправними, позивач звернувся до суду із даним позовом за захистом порушеного права. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 26 серпня 2022 року позов задоволено. - визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, які полягали у відмові які полягали у відмові ОСОБА_1 виплатити перераховану пенсію по інвалідності за період з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2019 року з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, передбаченого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», з урахуванням раніше виплачених сум; - зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області виплатити ОСОБА_1 перераховану пенсію по інвалідності за період з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2019 року з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, передбаченого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», з урахуванням раніше виплачених сумНе погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог. Обґрунтування апеляційної скарги. Частиною 4 статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262 від 09 квітня 1992 року (далі - Закон № 2262) визначено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. Частинами 2 та 5 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262. затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 (далі - Порядок № 45) передбачено, що перерахунок пенсій проводиться на підставі довідок про розмір грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців, оформлених уповноваженими структурними підрозділами міністерств. 30 серпня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб № 704 (далі Постанова № 704), яка набрала чинності 01 березня 2018 року та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. У відповідності до частини 4 статті 63 Закону № 2262 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» № 103 від 21 лютого 2018 року (далі - постанова КМУ № 103), яка набрала чинності 24 лютого 2018 року. Пунктом 1 постанови КМУ № 103 постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом № 2262 до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції-) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби, що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до постанови КМУ №

704. Виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій проводити з 1 січня 2018 року у таких розмірах: з 1 січня 2018 року - 50 відсотків: з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75 відсотків; з 1 січня 2020 року - 100 відсотків суми. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2018 року у справі № 826/3858/18 визнані протиправними та скасовані пункти 1, 2 постанови КМУ №

103. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року у справі № 826/3858/18 апеляційну скаргу Кабінету Міністрів України залишено без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року - без змін. Разом з цим, після визнання протиправними та скасування пунктів 1, 2 постанови КМУ № 103 інших рішень Кабінетом Міністрів України про умови та порядок проведення перерахунку пенсій не приймалося. Станом на момент розгляду даної справи пункти 1,2 постанови КМУ № 103 визнані протиправними та не чинними, відсутні підстави для перерахунку та виплати пенсії позивачу в розмірі іншому ніж той, який був встановлений з урахуванням постанови КМУ №103 (без врахування додаткових видів грошового забезпечення). Разом з тим, судом, при прийнятті оскаржуваного рішення, не взято до уваги те, що Кабінетом Міністрів України 14 серпня 2019 року прийнято постанову «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» № 804 (далі - Постанова № 804), яка набула чинності 04 вересня 2019 року. Постановою № 804 установлено, що виплата пенсій, призначених згідно із Законом № 2262 до 01 березня 2018 року, здійснюється у 2019 році в розмірі 75% суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01 березня 2018 року. Вказана Постанова підлягає обов`язковому застосування органами Пенсійного фонду. Аналогічна правова позиція висловлена у рішення Верховного Суду від 06 серпня 2019 року у зразковій справі № 160/3586/19, в якій зазначено, що обставиною, яка може вплинути на інше застосування норм матеріального права, ніж у зразковій справі є зміна правового регулювання спірних правовідносин або визначення Кабінетом Міністрів України нових умов та порядку перерахунку пенсії або розмірів грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу. Також апелянт зазначає, що нормами статті 8 Закону № 2262 передбачено, що виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них. компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України. Інших фінансових можливостей, крім зазначених вище, для здійснення виплат головне управління не має. Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги. З огляду на наведене, суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції тільки в межах доводів апеляційної скарги відповідача, не надаючи оцінку рішенню в тій частині, яка сторонами не оскаржується. Сторони про дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, відповідно до ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження. Враховуючи режим роботи суддів та працівників апарату Першого апеляційного адміністративного суду з часу введення на території України правового режиму воєнного стану, з метою збереження життя та здоров`я, а також забезпечення безпеки суддів та працівників апарату суду, дана постанова прийнята колегією суддів за умови наявної можливості доступу колегії суддів до матеріалів адміністративної справи. Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне. Фактичні обставини справи. ОСОБА_1 є громадянином України. Позивач є одержувачем пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». З 19 серпня 2011 року позивачу призначена пенсія по інвалідності на підставі Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі Закон № 2262) в розмірі 60% грошового забезпечення. Як свідчить протокол ГУ ПФУ в області за пенсійною справою № 0504008854 (МНС) від 12 квітня 2018 року, в квітні 2018 року пенсійний орган здійснив перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі Постанова КМУ № 103). Під час перерахунку пенсії враховане грошове забезпечення в розмірі 5263,50 грн, в тому числі посадовий оклад 2820,00 грн, оклад за військовим (спеціальним) званням 810,00 грн, процентна надбавка за вислугу років (45%) 1633,50 грн. Основний розмір пенсії: 60% грошового забезпечення у розмірі: 3158,1 з урахуванням доплати 3947,63 грн, в тому числі збільшення основного розміру пенсії (25%) 789,53 грн. Вид підвищення або надбавка до пенсії: Особа з інвалідністю внаслідок війни 3 групи при виконанні обов`язків військової служби (ст. 7) 435,60 грн; Особа з інвалідністю внаслідок війни 3 групи при виконанні обов`язків військової служби 50,00 грн; Всього призначено: 4433,23 грн. Згідно з постановою КМУ № 103 підвищення складає 1166,23 грн, з них виплачується: з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року щомісячно 50% від підвищення 583,12 грн; з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року щомісячно 75% від підвищення 874,67 грн; з 01 січня 2020 року щомісячно 100% від підвищення 1166,23 грн. 08 грудня 2021 року позивач, від імені якого діяла представник адвокат Драгомирова О.М., звернувся до ГУ ПФУ в області з заявою, в якій просив перерахувати та виплачувати йому пенсію з основним розміром пенсії на момент її первинного призначення без обмеження максимальним розміром пенсії у розмірі з урахуванням 100% суми підвищення, визначеного станом на 01 березня 2018 року, з 01 січня 2018 року, здійснивши виплату суми недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01 січня 2018 року. Листом від 10 січня 2022 року № 308-21542/Д-15/8-0500/22 ГУ ПФУ в Донецькій області повідомило, що ОСОБА_1 є отримувачем пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до Закону № 2262. В квітні 2018 року ГУ ПФУ в області провело перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі Постанова КМУ № 103). Відповідно до п. 2 Постанови КМУ № 103 підвищення до пенсії у розмірі 1 166,23 грн виплачувалося в такому порядку: - з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року щомісячно 50% від підвищення пенсії; - з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року щомісячно 75% від підвищення пенсії; - з 01 січня 2020 року щомісячно 100% від підвищення пенсії до повної виплати розрахованої суми.Суд першої інстанції, задовольняючи позов дійшов до висновку, що дії ГУ ПФУ в Донецькій області, які полягали у відмові ОСОБА_1 виплатити перераховану пенсію по інвалідності за період з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2019 року з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, передбаченого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб, з урахуванням раніше виплачених сум є протиправними. Оцінка суду. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України, виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення. 21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» № 103 (далі - Постанова №103), з преамбули якої вбачається постановлення останньої на виконання частини четвертої статті 63 Закону № 2262-XII. Пунктом 1 Постанови № 103 встановлено перерахування пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-XII до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 року, відповідно до Постанови №

704. Пунктом 2 Постанови № 103 визначено, що виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом)) проводити з 1 січня 2018 року в таких розмірах: з 1 січня 2018 року - 50 відсотків; з 1 січня по 31 грудня 2019 року - 75 відсотків; з 1 січня 2020 року - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року. Постановою № 103 внесені також зміни до Порядку № 45, а саме: - пункт 5 викладено в такій редакції: «Під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням». - додаток 2 до Порядку № 45 викладено в новій редакції, в якій довідка про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, не містить таких складових грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії. Статтею 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ) передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Порядок перерахунку пенсій врегульований розділом VIII «Порядок перерахунку пенсій» Закону № 2262-XII. Як вже зазначалось перерахунок раніше призначених пенсій визначено статтею 63 Закону № 2262-XII. Кабінету Міністрів України лише надано право на встановлення умов, порядку та розміру для перерахунку пенсій, передбачених указаною статтею. Обчислення пенсії встановлюється статтею 43 Закону № 2262-XII, яка має загальний характер та визначає вихідні дані відносно визначення грошового забезпечення для встановлення розміру як призначуваних пенсій, так і для перерахунку останніх. Законодавець делегував уряду повноваження на встановлення умов, порядку та розміру перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб. Так, під «умовами» слід розуміти встановлення Кабінетом Міністрів України необхідних обставин, які роблять можливим здійснення перерахунку пенсії. Під «порядком» розуміється, що Кабінет Міністрів України має право на встановлення певної послідовності, черговості, способу виконання, методики здійснення перерахунку пенсій у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців. Величина грошового забезпечення як виплати, що є визначальною при перерахунку пенсії, встановлюється Кабінетом Міністрів України в межах повноважень щодо визначення «розміру» перерахунку пенсій. При цьому, орган виконавчої влади не уповноважений та не вправі змінювати визначений Законом перелік складових грошового забезпечення, які встановлені статтею 43 Закону № 2262-XII. До повноважень Кабінету Міністрів України не входить зміна структури грошового забезпечення. Натомість приводом для перерахунку пенсій є підвищення грошового забезпечення відповідних категорій, розмір якого (а не його складові) може змінюватись Кабінетом Міністрів України. Абзац 3 статті 1-1 Закону № 2262-XII містить безумовне застереження про те, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Конституційний Суд України у Рішенні від 13 травня 2015 року за № 4-рп/2015 у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень частини третьої статті 63 Закону № 2262-XII наголосив на тому, що виключно Верховна Рада України шляхом прийняття законів визначає види грошового забезпечення для обчислення та перерахунку пенсій військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію за Законом, а Кабінет Міністрів України вживає заходів щодо забезпечення права осіб на пенсійне забезпечення, керуючись Конституцією та законами України. Таким чином, колегія суддів зазначає, що обмеження виплати пенсії, нарахованої особі в порядку, передбаченому Законом № 2262-XII, не може бути встановлено постановою Кабінету Міністрів України. Юридична природа соціальних виплат, у тому числі пенсій, розглядається не лише з позицій права власності, але й пов`язує з ними принцип захисту «законних очікувань» (reasonable expectations) та принцип правової визначеності (legal certainty), що є невід`ємними елементами принципу правової держави та верховенства права. Так у справі «Суханов та Ільченко проти України» (заяви № 68385/10 та № 71378/10) ЄСПЛ вказав, що якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «законне сподівання», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя: наприклад, коли є чинний Закон, який передбачає таке право, або є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування (пункт 35). Відповідно до статті 7 КАС суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України. Отже, з огляду на визначені в частині третій статті 7 КАС загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами оскаржувані пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку № 45 є протиправними й такими, що не відповідають правовим актам вищої юридичної сили. Аналогічну правову позицію висловлювала і Велика Палата Верховного Суду, зокрема, у постанові від 13 січня 2021 року у зразковій справі № 440/2722/20 (Пз/9901/14/20). Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи. Тобто, згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 у справі № 160/1088/19). У вказаній справі суд зазначив, що, керуючись принципом законності та виходячи із визначених у частині четвертій статті 9 КАС (у редакції, чинній на час прийняття судових рішень) загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги учасникам бойових дій у 2014 році слід застосовувати не постанову Кабінету Міністрів України, а закон. Отже, з урахуванням вимог статті 7 КАС, а також того, що Верховний Суд постановою від 12 листопада 2019 року у справі № 826/3858/18 встановив, що пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку № 45 є протиправними й такими, що не відповідають правовим актам вищої юридичної сили, суди у період чинності цих норм постанови Кабінету Міністрів України повинні застосовувати Закон № 2262-ХІІ (безвідносно до того, чи скасовані ці норми судом), хоч ці норми й не були скасовані на момент спірних правовідносин. Така правова позиція була викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 09.06.2022 у справі № 520/2098/19 (провадження 11-325апп21). З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивач має право отримувати пенсію, перерахунок якої здійснено з 01 січня 2018 року на підставі Закону № 2262-ХІІ, без застосування положень Постанови КМУ №

103. Стосовно доводів відповідача що при вирішенні справи необхідності застосовувати Постанову КМУ № 804 до даних правовідносин, колегія суддів зазначає наступне. 04 вересня 2019 року набрала чинності Постанова КМУ № 804, якою Уряд: «Установив, що виплата пенсій, призначених згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" до 1 березня 2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із зазначеним Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським) та перерахованих з 1 січня 2018 р. з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, заклади вищої освіти), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", здійснюється у 2019 році в розмірі 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеної станом на 1 березня 2018 року». При цьому, аналіз Постанови № 804 свідчить про те, що Урядом знову обмежено виплату перерахованих у 2019 році пенсій у розмірі 75 відсотків суми підвищення пенсії, що було закріплено у пункті 2 Постанови № 103, який було скасовано рішенням у справі № 826/3858/18. Слід звернути увагу на те, що Верховний Суд у постанові від 12.11.2019, ухваленій у справі № 826/3858/18 вказав на відсутність у Кабінету Міністрів України права здійснювати розстрочку виплати перерахованої пенсії, оскільки системний аналіз статей 51, 52, 55, 63 Закону № 2262-ХІІ свідчить про те, що наявність у Кабінету Міністрів України права встановлювати порядок перерахунку пенсії не є тотожним та не визначає право встановлювати відстрочку або розстрочку виплати пенсії, тобто змінювати часові межі виплати. Таким чином, пункт 2 Постанови № 103 та Постанова № 804 не відповідають акту вищої юридичної сили, а саме - Закону № 2262-ХІІ. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 січня 2020 року у справі № 640/19133/19, яке набрало законної сили 31.03.2020 року: визнано постанову Кабінету Міністрів України від 14 серпня 2019 року № 804 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» протиправною та нечинною повністю. Згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду, з урахуванням вимог статті 7 КАС України та визнання постанови Кабінету Міністрів України від 14 серпня 2019 року №804 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» протиправною та нечинною повністю рішенням суду, яке набрало законної сили, суд у період чинності цієї постанови Кабінету Міністрів України застосовує Закон №2262-ХІІ, хоч ці норми й не були скасовані на момент спірних правовідносин. Отже, як було вже зазначено в даній постанові, застосуванню підлягають норми Закону № 2262-ХІІ, безвідносно до того, чи були скасовані норми Постанови КМУ № 804 станом на час виникнення спірних правовідносин. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 07 вересня 2022 року у справі № 580/3993/19. З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивач має право отримувати пенсію, перерахунок якої здійснено з 01 січня 2018 року на підставі Закону № 2262-ХІІ, з урахуванням 100% виплати підвищення пенсії саме з 01 січня 2018 року. За наведеного правового регулювання та встановлених у справі обставин, суд першої інстанції дійшов правильних висновків щодо наявності правових підстав для задоволення позову. Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду, які регламентують спірні правовідносини. Статтею 316 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, у зв`язку з чим підстави для скасування або зміни рішення суду першої інстанції відсутні, тому, при таких обставинах, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змінЯк визначено п. 3, п. 8, ч. 6 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, а також типові справи. Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Отже зазначена справа відноситься до справ незначної складності, тому судове рішення за наслідками апеляційного розгляду в цій справі касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 серпня 2022 року у справі № 200/3888/22 - залишити без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 серпня 2022 року у справі № 200/3888/22 - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття 18 січня 2023 року є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Повне судове рішення складено 18 січня 2023 року. Головуючий суддя І.Д. Компанієць Судді Т.Г. Гаврищук Е.Г. Казначеєв