Постанова 4805 № 295/9128/22

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №295/9128/22 Головуючий у 1-й інст. Чішман Л.М. Категорія 70 Доповідач Борисюк Р. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 січня 2023 року Житомирський апеляційний суд у складі: головуючого судді Борисюка Р.М., суддів Галацевич О.М., Микитюк О.Ю., розглянувши у письмовому провадженні без повідомлення учасників у м. Житомирі цивільну справу №295/9128/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 18 листопада 2022 року, ухвалене під головуванням судді Чішман Л.М. у м. Житомирі, в с т а н о в и в : У вересні 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду із даним позовом, в якому просила розірвати шлюб між нею та ОСОБА_2 , стягнути з відповідача аліменти на утримання їх малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі ј частини всіх видів доходів відповідача щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, судові витрати покласти на відповідача. В обґрунтування позову зазначала, що 27.10.2010 був зареєстрований шлюб між нею та ОСОБА_2 , від шлюбу мають дитину ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спільне життя з відповідачем не склалося через відсутність взаєморозуміння, протилежні погляди на сімейні відносини та обов`язки, шлюбні відносини фактично припинені. Неповнолітня дитина перебуває на її утриманні, а ОСОБА_2 у добровільному порядку відмовляється сплачувати аліменти, при цьому він працездатний та має змогу надавати матеріальну допомогу на утримання дочки. Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 18 листопада 2022 року позов задоволено у повному обсязі. В апеляційній скарзі ОСОБА_2 , посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду в частині призначених аліментів скасувати та ухвалити нове, яким стягнути з нього на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі 3500 грн щомісячно, починаючи з 19.09.2022 та до досягнення дитиною повноліття. В іншій частині рішення суду залишити без змін. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції було обрано вид судового провадження, який не передбачено для даної категорії спору, не враховано його відзив на позовну заяву, в якій він виклав свою процесуальну позицію, і яка не була врахована судом при ухваленні судового рішення. Присуджений спосіб оплати аліментів не відповідає якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Так, як він є ФОП - платником податків 3 групи на спрощеній системі оподаткування, тому для державного виконавця створюються певні труднощі для отримання інформації про його чистий дохід і проведення на підставі цих даних відповідних нарахувань аліментів у частці від доходів. На думку апелянта, стягнення аліментів у твердій грошовій сумі 3500 грн вносить чіткість у нарахування, дає йому можливість без примусового виконання щомісяця добровільно сплачувати аліменти на користь дитини і ці кошти дитина буде отримувати максимально швидко. Окрім цього, тверда грошова сума, в якій він визнає аліменти, є більшою ј частки від середньої заробітної плати по Житомирській області. Також позивач не позбавлена можливості в майбутньому звернутись до суду з позовом про збільшення розміру аліментів. Відзив на апеляційну скаргу не надходив. Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Відповідно до ч.1 ст.368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України. Враховуючи наведене, розгляд справи здійснюється без повідомлення учасників справи. Згідно з ч.5 ст.268, ст.381 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах ст. 367 ЦПК України, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, мотивуючи таким. Встановлено, що 27.11.2010 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Житомирського міського управління юстиції зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , актовий запис №2059 (а.с.6). Від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.15). Факт проживання дитини із матір`ю не заперечується і не спростовується відповідачем. Враховуючи відсутність добровільної згоди між батьками щодо порядку реалізації їх обов`язку щодо матеріального забезпечення дитини - наявні правові підстави для стягнення з відповідача аліментів на утримання неповнолітньої дочки. Відповідно із ст.180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Згідно зі ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини. Відповідно до ч.ч.1,2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27.02.1991 року та набула чинності для України 27.09.1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. За змістом ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Відповідно до ч.2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. С статтею 181 СК України визначено способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів (ч.3 ст.181 СК України). Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини і платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, дочка, наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав, доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів, інші обставини, що мають істотне значення. Факт відсутності у батька або матері можливості надавати дитині відповідного розміру утримання не знаходиться в переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розмірів аліментів і ця обставина не звільняє батьків від обов`язку по утриманню дитини (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 11.03.2020 року у справі №759/10277/18). ОСОБА_2 є фізичною особою-підприємцем з основним видом діяльності комп`ютерне програмування (а.с.7, 27), проте доказів його доходу матеріали справи не містять. Разом з тим, у відзиві на позовну заяву відповідач підтвердив, що займається підприємницькою діяльністю, має мінливий дохід, розмір якого не вказав, проте зазначив про свою спроможність сплачувати аліменти у розмірі 3500 грн щомісячно. У контексті наведених обставин, наявних в матеріалах справи доказів, наданого законом права, тому з батьків разом з яким проживає дитина, на обрання способу стягнення аліментів та враховуючи часткове визнання відповідачем позовних вимог, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову ОСОБА_1 в означеній частині. Зазначена частка аліментів, тобто ј буде в повній мірі забезпечувати повноцінний розвиток неповнолітньої доньки сторін. У разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я платника або одержувача аліментів - їх розмір може бути зменшено або збільшено за рішенням суду (ч.1 ст.192 СК України). Розгляд спору в частині розірвання шлюбу в порядку спрощеного провадження є процесуальним порушенням, проте не тягне за собою скасування судового рішення, оскільки воно в цій частині не оскаржується, а питання щодо стягнення аліментів підлягає розгляду в порядку спрощеного провадження згідно із нормами ст.274 ЦПК України. Отже, посилання ОСОБА_2 на порушення судом першої інстанції норм процесуального права щодо розгляду даної справи в порядку спрощеного провадження не впливає на правильність вирішення спору в частині стягнення аліментів. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, є недостатніми для скасування ухвали суду і через їх необґрунтованість не заслуговують на увагу. Відтак, на підставі ст.375 ЦПК України апеляційну скаргу, слід залишити без задоволення, а судове рішення без змін. Керуючись ст. ст. 258, 259, 367, 368, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Богунського районного суду м. Житомира від 18 листопада 2022 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий Судді