Постанова Київський апеляційний суд № 756/7360/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 03680 м. Київ , вул. Солом`янська, 2-а Апеляційне провадження № 33/824/3479/2022 Справа № 756/7360/22 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 грудня 2022 року суддя судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Ящук Т.І., за участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 та її захисника - адвоката Коковіна Д.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану її захисником Коковіним Дмитром Ігоровичем, на постанову судді Оболонського районного суду м. Києва від 13 жовтня 2022 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП, встановив: Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 13 жовтня 2022 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та призначено їй стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Згідно з постановою суду, ОСОБА_1 09.08.2022 року о 23:15 годині в м. Києві на вул. Г.Дніпра, 18, в порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху, керувала транспортним засобом HYUNDAI ACCENT, державний номер НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння (сповільненість ходи, мови, поведінка, що не відповідає обстановці, звужені зіниці, які не реагують на світло), від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння відмовилась. Не погоджуючись з постановою суду, захисник ОСОБА_1 - адвокат Коковін Д.І. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Оболонського районного суду м. Києва від 13 жовтня 2022 року, провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, посилаючись на незаконність та необґрунтованість постанови, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неврахування судової практики Київського апеляційного суду, який у справах з аналогічними підставами закрив провадження з огляду на порушення посадовими особами патрульної поліції чинного законодавства. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції не було досліджено матеріали справи в повному обсязі, відмовлено у перегляді відеозапису. Вказує, що за кермом того дня перебувала ОСОБА_2 , яка взяла автомобіль у користування у сестри та була зупинена майже біля дому, про що зазначалось в суді першої інстанції та підтверджено як ОСОБА_1 , так і ОСОБА_3 . При цьому, вона звинувачена у керуванні транспортним засобом у стані наркотичного сп`яніння безпідставно, без роз`яснення її справжніх прав, введена в оману щодо можливості самостійно пройти огляд на стан сп`яніння у державному закладі, та додатково у порушення прав людини під видом «поверхневого огляду» було проведено обшук автомобіля. Жодної підстави, яка визначена ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» як підстави зупинки, не було повідомлено особі, яка керувала транспортним засобом, підставою визначено підозріле «гальмування на кругу» та надання переваги патрульному автомобілю. Також, після повідомлення патрульним про необхідність професійної допомоги адвоката, почався обшук автомобіля з почерговими вимогами відкрити багажник, гаманець, двері та багажник автомобіля. В подальшому, працівниками поліції було порушено вимоги чинного законодавства, які полягають у покладенні на посадових осіб патрульної поліції особи, щодо якої є підозра у перебуванні у стані сп`яніння, доставити її протягом двох годин до медичного закладу. Так, на 34:27-34:35 відеозапису патрульні запитали, чи їде особа до лікаря самостійно, чи відмовляється та їде сама. В подальшому, патрульними було повідомлено (45:40) особі про можливість пройти огляд протягом 2 годин самостійно. Зазначено, що особа має право поїхати до «Соціотерапії» на Запорожця, 20, або Відпочинку,

18. Патрульні повідомили, що поліклініка, в якій людина буде проходити огляд має бути державною. Більше того, на 01:02:35 повідомлено, що якщо не буде пройдено огляд самостійно, то буде суд. Таким чином, патрульними введено в оману щодо можливості самостійного проходження огляду, всупереч вимог чинного законодавства, які полягають у доставці саме патрульними до лікаря-нарколога до тих закладів, яким надано право проводити такі огляди. Такі дії не можуть свідчити про свідому та категоричну відмову від проходження огляду, а є введенням в оману щодо непередбаченого законом права на самостійне проходження такого огляду. Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 та її захисник - адвокат Коковін Д.І. підтримали доводи апеляційної скарги, просили постанову суду першої інстанції про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, скасувати, провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення. Вислухавши пояснення особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та її захисника - адвоката Коковіна Д.І., дослідивши матеріали справи за протоколом про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги та переглянувши відеоматеріали досліджуваних подій за участю водія ОСОБА_1 , вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав. Відповідно до ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов`язаний, зокрема, з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП. Суд, відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Дані вимоги закону при розгляді матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення судом першої інстанції дотримані і висновок суду про визнання ОСОБА_1 винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - відмова від проходження в установленому законом порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, всупереч п. 2.5 Правил дорожнього руху України - є правильним, а зміст постанови відповідає вимогам, передбаченими ст.ст. 283, 284 КУпАП, оскільки в ній наведені докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення. З матеріалів справи вбачається, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії 369508 від 09.08.2022 року, ОСОБА_1 , 09.08.2022 року о 23:15 годині, рухаючись в м. Києві на вул. Г.Дніпра, 18, в порушення п. 2.5 ПДР України, керувала транспортним засобом HYUNDAI ACCENT, державний номер НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння (сповільненість ходи, мови, поведінка, що не відповідає обстановці, звужені зіниці, які не реагують на світло), від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння відмовилась. Даний протокол за своїм змістом відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та складений, в силу ст. 255 КУпАП уповноваженою на те особою - інспектором взводу №1, роти № 2, батальйону № 3 полку № 1 УПП у м. Києві ДПП лейтенантом поліції Сірим О.А. Зі змістом вказаного протоколу ОСОБА_1 ознайомилась, що засвідчено її особистим підписом. В графі «пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення», ОСОБА_1 зазначила: «Я, ОСОБА_1 , не відмовляюсь від проходження огляду у лікаря нарколога і зроблю огляд протягом двох годин з часу, який зазначений в цьому протоколі, 23:47, тобто до 2:00 год. ночі». Матеріали справи не містять даних щодо оскарження ОСОБА_1 дій працівників поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення. Судом апеляційної інстанції переглянуто відеозапис з нагрудної камери працівника поліції щодо досліджуваних подій. Так, з відеозапису вбачається, що 09.08.2022 року о 23:01 год. працівники поліції зупинили автомобіль HYUNDAI ACCENT, державний номер НОМЕР_1 , за кермом якого перебувала жінка, та попросили пред`явити посвідчення водія. Водій документи не надавала та намагалась зателефонувати. Працівники поліції повідомили, що водій зупинена, оскільки наступила комендантська година, у зв`язку з чим перевіряються всі автомобілі. Водій не реагувала на прохання працівників поліції назвати своє ім`я та надати документи, та продовжувала телефонувати, після чого передала телефон працівнику поліції з проханням поспілкуватись з особою на ім`я ОСОБА_4 . Працівник поліції відповів цьому чоловікові причину зупинки автомобіля та повідомив, що водій не надає документи, що посвідчують її особу або посвідчення водія, після чого попрощався та передав телефон водію. Проте, водій продовжувала телефонувати, ухиляючись від надання документів для встановлення її особи. Працівник поліції вкотре запитав про наявність документів, на що водій відповіла, що її ім`я ОСОБА_5 та пред`явила паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_1 . На запитання інспектора повідомила, що будь-яких лікарських або наркотичних засобів не вживала, після чого інспектор попросив вийти із салону автомобіля, оскільки виявлено поведінку, яка не відповідає обстановці, у зв`язку з чим винили підозри, що особа перебуває в стані сп`яніння. Водій вийшла із салону автомобіля та інспектор патрульної поліції вказав, що він виявив у водія порушення координації рухів, сповільненість ходи та мови. Після чого працівник поліції повідомив, буде проводитись поверхнева перевірка згідно зі ст. 34 Закону України «Про Національну поліцію». Після проведення поверхневої перевірки речей водія та транспортного засобу, працівник поліції почав з`ясовувати наявність у водія адміністративних правопорушень за порушення ПДР. В подальшому інспектор поліції повідомив ОСОБА_1 , що згідно з наказом МОЗ № 1452/735 в неї виявлено ознаки наркотичного сп`яніння або вона перебуває під дією лікарських препаратів, а саме: поведінка, яка не відповідає обстановці, сповільненість ходи та мови, порушення координації рухів та запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння у медичному закладі (лікаря-нарколога) або відмовитись від проходження від такого огляду, про що буде також складено протокол про адміністративне правопорушення. ОСОБА_1 почала ухилятись від відповіді, згадуючи про попередні правопорушення за таких самих обставин, пояснюючи наявність в неї довідок від лікаря-нарколога. Працівник поліції знову запропонував поїхати до лікаря нарколога, на що ОСОБА_1 відповіла, що вона не відмовляється пройти огляд самостійно та попросила виписати їй направлення. Працівники поліції знову роз`яснили порядок проведення огляду особи на стан сп`яніння, а саме: пройти огляд на стан сп`яніння у медичному закладі (лікаря-нарколога) або відмовитись від проходження від такого огляду. Проте, ОСОБА_1 наполягала на проходженні такого огляду самостійно, просила виписати їй направлення на огляд. Працівники поліції вкотре роз`яснили ОСОБА_1 порядок та процедуру проведення огляду особи на стан наркотичного сп`яніння та повідомляли, що видачу направлення для проходження огляду самостійно нічим не передбачено і є лише два варіанти: або поїхати до лікаря нарколога для проходження огляду або відмовитись від проходження такого огляду. ОСОБА_1 повідомила, що їй необхідно зателефонувати адвокату. Після чого, на запитання працівників поліції щодо проходження огляду на стан сп`яніння: або поїде разом з працівниками поліції до лікаря нарколога на огляд, або відмовляється, ОСОБА_1 повідомила, що пройде огляд самостійно і здасть аналізи, і що у неї є дві години. В подальшому, працівники поліції протягом тривалого часу неодноразово пропонували проїхати разом з ними до медичного закладу для проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння, роз`яснюючи їй порядок та процедуру проведення огляду особи на стан наркотичного сп`яніння, встановлений законом, однак ОСОБА_1 ухилялась від прямої відповіді та наполягала на проходженні огляду самостійно, відмовившись проїхати разом з працівниками поліції до лікаря нарколога, що і стало підставою для складання працівниками поліції протоколу про адміністративне правопорушення за порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху України. Після чого, працівниками поліції ознайомлено ОСОБА_1 зі змістом протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, роз`яснено її права та обов`язки. Дослідивши відеозапис, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що працівниками поліції було дотримано всіх законних вимог щодо їх дій при складанні адміністративного протоколу відносно ОСОБА_1 , порушень Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції - з переглянутого відеозапису виявлено не було. Згідно з положеннями ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» (із змінами та доповненнями) водій, серед іншого, зобов`язаний: - виконувати розпорядження поліцейського, а водії військових транспортних засобів - посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами; - не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів. Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Отже, проходження в установленому порядку медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за наявності до того підстав, є обов`язком водія, а не його правом. Відповідальність за статтею 130 КУпАП настає виключно за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Отже, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Таким чином, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, є порушенням вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України і утворює самостійний склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Поліцейські, виявивши у водія ознаки сп`яніння (алкогольного або наркотичного), які свідчать про зниження уваги та швидкості реакції водія, з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, зобов`язані вчинити дії по перевірці стану водія на предмет перевірки дотримання водієм вимог підпунктів "а" та "б" пункту 2.9 Правил дорожнього руху України, а водій відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху повинен на вимогу працівника поліції - пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Порядок, процедура та особливості проведення огляду особи на стан сп`яніння, а також дії поліцейського в разі відмови особи від проходження такого огляду передбачені статтею 266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 9 листопада 2015 року за № 1452/735. Відповідно до ч. 2-6 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я. Згідно з п.1 Розділу 1 Інструкції від 09.11.2015 року № 1452/735, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Відповідно до п.6 Розділу 1 Інструкції від 09.11.2015 року № 1452/735, огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). Згідно з вимогами п. 9, 12 Розділу ІІ Інструкції від 09.11.2015 року № 1452/735, з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення. У разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п. 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я. Проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов`язкове (п. 7 Розділу ІІІ Інструкції від 09.11.2015 року № 1452/735). Згідно з вимогами, передбаченими п. 6 розділу ІХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена наказом МВС України від 07.11.2015 року № 1395, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (частині 2 статті 251 КУпАП). Згідно з п. 1 розділу І Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 18 грудня 2018 року № 1026, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 січня 2019 р. за № 28/32999, застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, здійснюється з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення; 2) охорони громадської безпеки та власності; 3) забезпечення безпеки осіб; 4) забезпечення публічної безпеки і порядку. Враховуючи вище наведене, в сукупності досліджених доказів, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за порушення нею п. 2.5 Правил дорожнього руху України. Відеозаписом подій, який є об`єктивним доказом у справі, незалежним від суб`єктивного сприйняття будь-якої особи, зафіксовано, що працівники поліції, виявивши у ОСОБА_1 ознаки наркотичного сп`яніння, протягом тривалого часу неодноразово пропонували проїхати разом з ними до медичного закладу для проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння, роз`яснюючи їй порядок та процедуру проведення огляду особи на стан наркотичного сп`яніння, передбачений ст. 266 КУпАП та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 9 листопада 2015 року за № 1452/735. Однак ОСОБА_1 ухилялась проїхати разом з працівниками поліції до медичного закладу, наполягаючи на проходженні огляду самостійно, тим самим відмовилась від проходження такого огляду, що і стало підставою для складення протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП. З аналізу диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП убачається, що факт відмови водія від проходження огляду на стан сп`яніння, вже сам по собі утворює склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Доводи апеляційної скарги про те, що за кермом того дня перебувала ОСОБА_2 , яка є сестрою-близнюком ОСОБА_1 , про що зазначалось в суді першої інстанції та підтверджено як ОСОБА_1 , так і ОСОБА_3 , є необґрунтованими, оскільки на відеозаписі чітко зафіксовано, що на прохання інспектора поліції водій пред`явила паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_1 . При цьому, передання паспорту громадянина України будь-якій іншій особі для використання в своїх особистих цілях чинним законодавством не передбачено. Згідно з п.1 Положення Про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року N 2503-XII, паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України. Паспорт є дійсним для укладання цивільно-правових угод, здійснення банківських операцій, оформлення доручень іншим особам для представництва перед третьою особою лише на території України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України. Відповідно до п. 19 Положення Про паспорт громадянина України, громадянин повинен надійно зберігати паспорт. Про втрату паспорта громадянин зобов`язаний терміново повідомити центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, який видає тимчасове посвідчення, що підтверджує його особу. Посадові особи та громадяни, винні в порушенні вимог цього Положення, притягуються до відповідальності згідно із законодавством України (п.25 Положення Про паспорт громадянина України). Згідно зі ст. 13 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Згідно п.п. 2 п.2-2 Постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236 ( наступними змінами та доповненнями) «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», з 17 червня 2021 р. на території України встановлюється "зелений" рівень епідемічної небезпеки, відповідно до якого забороняється перебування на вулицях без документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство чи її спеціальний статус, без посвідчення про взяття на облік бездомної особи, довідки про звернення за захистом в Україні. Крім того, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому продовжено і діє на даний час. Згідно з п.п., 5, 6, 7 ч.1 ст. 8 Закону України Про правовий режим воєнного стану, в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану: - запроваджувати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, комендантську годину (заборону перебування у певний період доби на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень), а також встановлювати спеціальний режим світломаскування; - встановлювати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, особливий режим в`їзду і виїзду, обмежувати свободу пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів; - перевіряти у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, документи у осіб, а в разі потреби проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян, за винятком обмежень, встановлених Конституцією України. Отже, водій ОСОБА_1 , пред`явивши працівниками поліції паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_1 підтвердила свою особу, що перевірено працівниками поліції. Відповідно до п. 11 ч.1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів. Поліцейський має право вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в документах, у таких випадках: якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення; якщо особа перебуває на території чи об`єкті із спеціальним режимом або в місці здійснення спеціального поліцейського контролю. (п. 2,3 ч.1, ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію»). За змістом ст. 34 Закону України «Про Національну поліцію», поверхнева перевірка як превентивний поліцейський захід є здійсненням візуального огляду особи, проведенням по поверхні вбрання особи рукою, спеціальним приладом або засобом, візуальним оглядом речі або транспортного засобу. Поліцейський для здійснення поверхневої перевірки особи може зупиняти осіб та/або оглядати їх, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа має при собі річ, обіг якої заборонено чи обмежено або яка становить загрозу життю чи здоров`ю такої особи або інших осіб. Поліцейський може здійснювати поверхневу перевірку речі або транспортного засобу, зокрема, якщо існує достатньо підстав вважати, що в транспортному засобі знаходиться річ, обіг якої заборонено чи обмежено або яка становить загрозу життю чи здоров`ю такої особи або інших осіб. Поверхнева перевірка речі або транспортного засобу здійснюється шляхом візуального огляду речі та/або транспортного засобу або візуального огляду салону та багажника транспортного засобу. Поліцейський при здійсненні поверхневої перевірки має право вимагати відкрити кришку багажника та/або двері салону. Відповідно до п.5 Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 р. № 1456, право на проведення перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян надано відповідним уповноваженим особам Національної поліції, СБУ, Національної гвардії, Держприкордонслужби, ДМС, Держмитслужби та Збройних Сил, які визначені в наказі коменданта. Згідно з п. 9 Порядку, з метою здійснення огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів уповноважена особа може проводити поверхневу перевірку. Поверхнева перевірка проводиться шляхом візуального огляду особи, проведення по поверхні вбрання особи рукою, спеціальним приладом або засобом, візуального огляду речей, багажу, вантажів та/або транспортного засобу (салону, багажника). Переглянувши відеозапис, судом апеляційної інстанції встановлено, що працівники поліції діяли в межах повноважень та у спосіб, встановлений Законом України «Про національну поліцію», з дотриманням вимог «Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану». Будь-яких порушень працівниками поліції вимог чинного законодавства встановлено не було. Отже, доводи апеляційної скарги про відсутність підстав зупинки транспортного засобу, визначених ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», є безпідставними та необґрунтованими, адже в Україні введено воєнний стан та у м. Києві встановлено комендантську годину, яка триває із 23:00 до 05:00 год. Доводи апеляційної скарги щодо нероз`яснення водію прав та введення в оману щодо можливості самостійно пройти огляд на стан сп`яніння у державному закладі, всупереч вимог чинного законодавства, які полягають у доставці водія саме патрульними до лікаря-нарколога тих закладів, яким надано право проводити такі огляди, є безпідставними, оскільки з відеозапису вбачається, що працівники поліції неодноразово, протягом тривалого часу, роз`яснювали водію порядок та процедуру проведення огляду особи на стан наркотичного сп`яніння, передбачений ст. 266 КУпАП та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 9 листопада 2015 року за № 1452/735, роз`яснювали права та обов`язки, визначені КУпАП та ст. 63 Конституції України. Однак ОСОБА_1 не реагувала на роз`яснення працівників поліції, не погоджуючись проїхати разом з працівниками поліції до медичного закладу, наполягаючи на проходженні огляду самостійно. Разом з тим, суд апеляційної інстанції вважає, що ОСОБА_1 , хоча й не висловлювалась про відмову від проходження огляду, однак не зважаючи на тривале та неодноразове роз`яснення працівниками поліції порядку та процедури проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі та неодноразові вимоги працівників поліції проїхати до медичного закладу, своїми діями фактично ухилилась від забезпечення доставки її працівниками поліції до закладу охорони здоров`я для проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння в межах встановленого часу з моменту зупинки транспортного засобу, посилаючись на проходження огляду самостійно, що не передбачено законом, про що неодноразово наголошував працівник поліції. Відповідно до п. 9, 12 Розділу ІІ Інструкції від 09.11.2015 року № 1452/735, з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення. У разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п. 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я. Тобто, законодавством чітко передбачено, що огляд на стан наркотичного сп`яніння проводиться виключно в закладі охорони здоров`я, при цьому, саме поліцейські зобов`язані забезпечити доставку водія до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення. Отже, фактично ОСОБА_1 своїми діями відмовилась від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, що зафіксовано технічними засобами відеозапису. У даному випадку дії працівників поліції відповідають вимогам ст. 266 КУпАП та Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції». З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги про порушення поліцейським процедури проведення огляду на стан сп`яніння, передбаченої статтею 266 КУпАП та вимог Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» при проведенні огляду на стан сп`яніння не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду та повністю спростовуються встановленими судом обставинами справи. З огляду на викладене, доводи правопорушника спростовуються матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 369508 від 09.08.2022 року, відеозаписом, направленням на огляд водія транспортного засобу ОСОБА_1 до закладу охорони здоров`я, що є належними та допустимими доказами вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП - за відмову від проходження в установленому законом порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, всупереч п. 2.5 Правил дорожнього руху України. Враховуючи викладене, судом першої інстанції відповідно до ст. 280 КУпАП належним чином встановлено обставини, що мають значення для правильного вирішення цієї справи, та досліджено докази, наявні в матеріалах справи, на підставі яких зроблено обґрунтований висновок про винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. З огляду на вищенаведене, перевіривши наявні у справі докази, доводи, наведені в апеляційній скарзі, не спростовують правильності та законності постанови судді Оболонського районного суду м. Києва від 13 жовтня 2022 року, а тому не можуть бути визнані обґрунтованими та бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 . З урахуванням викладеного, порушень норм матеріального або процесуального права, які були б підставою для скасування постанови суду першої інстанції, під час апеляційного перегляду справи не встановлено, а тому апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає. Керуючись ст. 294 КУпАП, постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Постанову судді Оболонського районного суду м. Києва від 13 жовтня 2022 року, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду Т.І. Ящук