LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Ухвала КАС ВС160/6536/22

від 17.01.2023 · Адміністративна

УХВАЛА 17 січня 2023 року м. Київ справа №160/6536/22 адміністративне провадження № К/990/37647/22 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Усенко Є.А., суддів: Білоуса О.В., Гімона М.М., розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДПС) на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.07.2022 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 23.11.2022 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Біостратегії» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, зобов`язання зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, У С Т А Н О В И В: Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.07.2022, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 23.11.2022, позов ТОВ «Біостратегії» задоволено; здійснено розподіл судових витрат. 26.12.2022 ГУ ДПС на адресу Верховного Суду направлено касаційну скаргу на вищезазначені судові рішення. Однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом (частина третя статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, далі - КАС). Частиною першою статті 13 КАС визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Відповідно до частини першої статті 328 КАС учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень адміністративну справу №160/6536/22 розглянуто судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження. ГУ ДПС у касаційній скарзі наводить довід, що суд першої інстанції відніс цю справу до категорії справ незначної складності помилково, не врахувавши, що предметом спору є реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму 21 600,00 грн. Згідно з пунктом 10 частини шостої статті 12 КАС для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження. Пунктом 20 частини першої статті 4 КАС передбачено, що адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин. Частиною другою статті 257 КАС визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. Згідно з частиною четвертою статті 257 КАС за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Системний аналіз вищезазначених положень процесуального закону дає підстави для висновку, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин, крім випадків, передбачених частиною четвертої статті 12, частиною четвертою статті 257 КАС. Враховуючи, характер спірних правовідносин, предмет доказування (реєстрація податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних), склад учасників, суд першої інстанції не порушив норми пункту 20 частини першої статті 4, пункту 10 частини шостої статті 12 та частини другої статті 257 КАС, розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження. Справа щодо оскарження рішень про відмову в реєстрації податкових накладних не передбачена в переліку, встановленому частиною четвертою статті 12 та частиною четвертою статті 257 КАС. Так, суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що підставою для відмови в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, направлених для реєстрації ТОВ «Біостратегії», контролюючий орган у відповідному рішенні вказав ненадання копій документів: договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них; первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі, рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків. Додатково у рішенні зазначено про відсутність первинних документів щодо зберігання товарно-матеріальних цінностей (договір оренди складських приміщень, акт приймання-передачі приміщень, акти наданих послуг оренди приміщень або зберігання товарно-матеріальних цінностей тощо). Разом з тим, в електронній квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не було зазначено конкретного переліку документів, необхідних для реєстрації податкової накладної, тоді як позивач стверджував у позовній заяві (і цей довід знайшов підтвердження в судовому процесі), що ним були надані письмові пояснення та копії документів на підтвердження операції з постачання, на яку була виписана податкова накладна, реєстрація якої була зупинена, відповідно до запиту в електронних квитанціях. Що ж до доводу відповідача про виняткове значення цієї справи для контролюючого органу (підпункт "в" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС), то ті обставини, на які посилається ГУ ДПС, не свідчать про винятковість справи для відповідача, не створюють для нього несприятливі наслідки в його правовому статусі, а стосуються виконання функцій, визначених законом. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Керуючись статтями 248, 328, пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд У Х В А Л И В: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.07.2022 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 23.11.2022. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає. СуддіЄ.А. Усенко О.В. Білоус М.М. Гімон

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»