Ухвала КАС ВС № 200/7436/21
від 17.01.2023 · АдміністративнаУХВАЛА 17 січня 2023 року м. Київ справа №200/7436/21 адміністративне провадження № К/990/33703/22 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Загороднюка А.Г., суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М., перевіривши касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2021 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Дванадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур про визнання протиправним та скасування рішення, ВСТАНОВИВ : ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Офісу Генерального прокурора, Дванадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора, в якому, з урахуванням уточненої позовної заяви, просив суд визнати протиправним та скасувати рішення Дванадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора про неуспішне проходження прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Донецької області ОСОБА_1 атестації за результатами співбесіди від 17 липня 2020 року №11. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2021 року позов задоволено. Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2022 року апеляційну скаргу Офісу Генерального прокурора залишено без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2021 року залишено без змін. Ухвалами Верховного Суду від 14 вересня 2022 року, від 17 жовтня 2022 року та від 15 листопада 2022 року касаційні скарги повернуто скаржнику. 29 листопада 2022 року Офісом Генерального прокурора подано до Верховного Суду касаційну скаргу. 19 грудня 2022 року касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора залишено без руху, та надано строк для усунення недоліків шляхом подання касаційної скарги у новій редакції із зазначенням підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав) та заяви із зазначенням інших поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження, до якої надати належні та допустимі докази, що підтверджують ці обставини. 03 січня 2023 року Офісом Генерального прокурора подано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження. Клопотання про поновлення строку обґрунтоване тим, що повернення касаційних скарг не є безумовною підставною для поновлення строку на касаційне оскарження, оскільки повернення зумовлене безпосередньо діями скаржника щодо неналежного оформлення касаційної скарги протягом тривалого часу. Разом з тим повторно подані касаційні скарги не просто подавались, а вживались заходи щодо усунення недоліків касаційних скарг, що слугували підставою для їх повернення. Водночас ухвалами Верховного Суду від 14 вересня 2022 року, від 17 жовтня 2022 року та від 15 листопада 2022 року касаційні скарги було повернуто, однак повернення касаційної скарги не позбавляє скаржника повторного звернення до суду. Відповідно до пункту 6 частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки. Отже, учасники справи, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк та у передбаченому процесуальним законом порядку КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин. Установлення процесуальних строків процесуальним законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України процесуальних обов`язків. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги. Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин. Разом з тим, суд зазначає, що невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, повернення заявнику касаційної скарги, не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку. Слід зазначити, що право на касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін. У контексті наведеного, зважаючи на приписи вказаних правових норм законодавства, невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, неодноразове повернення заявнику касаційної скарги не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а відтак не свідчать про наявність поважних підстав для поновлення цього строку. Ураховуючи зазначене, зважаючи на те, що з моменту прийняття оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції до моменту подання повторної касаційної скарги пройшло понад п`яти місяців, доводи клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження є необґрунтованими та не можуть бути визнані судом поважною причиною пропуску строку, встановленого КАС України. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними. З огляду на викладене, зважаючи на те, що наведені скаржником підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними, наявні підстави для відмови у відкритті касаційного провадження. Керуючись статтями 248, 329, 333 КАС України, УХВАЛИВ: Визнати неповажними причини пропуску Офісу Генерального прокурора строку на касаційне оскарження на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2021 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2022 року. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Офісу Генерального прокурора на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2021 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Дванадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур про визнання протиправним та скасування рішення. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя доповідач: А.Г. Загороднюк Судді: Л.О. Єресько В.М. Соколов