Ухвала КАС ВС № 320/3106/22

УХВАЛА 16 січня 2023 року м. Київ справа №320/3106/22 адміністративне провадження №К/990/33371/22 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Рибачука А.І., суддів: Мороз Л.Л., Стеценка С.Г., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29.07.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.10.2022 у справі №320/3106/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, - УСТАНОВИВ: 25.11.2022 до Верховного Суду надіслано касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29.07.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.10.2022 у справі №320/3106/22. Ухвалою Верховного Суду від 12.12.2022 зазначену касаційну скаргу залишено без руху та надано строк у десять днів з дня вручення копії ухвали для усунення недоліків шляхом направлення до суду касаційної інстанції клопотання про поновлення строку на подання касаційної скарги. У строк встановлений ухвалою про залишення касаційної скарги без руху скаржник усунув недолік, який був у ній зазначений - надіслав до Верховного Суду клопотання про поновлення строку на подання касаційної скарги. В клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження скаржник вказує на те, що копію оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції ним було отримано 27.10.2022, що підтверджується копією конверта, яким було надіслано оскаржувану постанову. Відповідно до частини другої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Колегія суддів враховує той факт, що позивач звернувся з касаційною скаргою у строк, що не перевищує 30 днів з моменту отримання ним копії оскаржуваного рішення. Розглянувши клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, колегія суддів дійшла висновку про поважність причин його пропуску та наявність підстав для його поновлення. Цю справу суд першої інстанції розглянув за правилами спрощеного позовного провадження. Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Буквальне тлумачення положень зазначеної норми дає підстави для висновку про те, що процесуальний закон пов`язує можливість касаційного перегляду у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження тільки з тими обставинами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах «а», «б», «в» та «г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Водночас обов`язок доведення наявності таких виняткових обставин покладається на особу, яка звертається до суду з касаційною скаргою. У цьому контексті колегія суддів зважає на те, що частина третя статті 125 Конституції України визначає конституційно-правовий статус Верховного Суду як найвищого суду в системі судоустрою України. Тобто переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (найбільш принципове) значення для суспільства та держави. Отже, завдання Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні - це насамперед сформувати обґрунтовану правову позицію стосовно застосування всіма судами у їхній процесуальній діяльності конкретної норми матеріального права, або дотримання норми процесуального права, що була неправильно використана судом, і в такий спосіб скерувати судову практику задля єдиного та правильного правозастосування (вказати напрям, у якому слід здійснювати реалізацію матеріальної чи, відповідно, використання процесуальної правової норми). Аналіз аргументів касаційної скарги у їхньому логічному взаємозв`язку з обставинами справи, встановленими в рішенні суду першої інстанції та постанові суду апеляційної інстанції, дає підстави для висновку про наявність обставин, наведених у підпункті «а» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, наявність яких є підставою для відкриття касаційного провадження у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, і Верховний Суд, як виняток, вважає за можливе, здійснити касаційний перегляд рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції, ухвалених у цій справі. Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Касаційна скарга позивача обґрунтована посиланням на те, що судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовані норми матеріального права, оскільки вони в оскаржуваних судових рішеннях застосували положення постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб" стосовно права особи, пенсія якій призначена відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" на встановлення щомісячної доплати, та розмір пенсії яких перегадався після 01.03.2018 у зв`язку із її перерахунком, проведеним на виконання судового рішення з метою усунення порушеного права особи на належний розмір пенсії, право на отримання якої у особи винило до 01.03.2018, без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 08.11.2022 у справі №420/2473/22. Таким чином, наведені позивачем доводи щодо неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 08.11.2022 у справі №420/2473/22, вказують на наявність обставин, визначених пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, що в свою чергу є підставою для відкриття касаційного провадження для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених скаржником. Оскільки недолік касаційної скарги усунуто, касаційна скарга за формою та змістом відповідає вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відкриття касаційного провадження. Керуючись статтями 328, 331, 334, 338 КАС України, - УХВАЛИВ: Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 29.07.2022 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.10.2022 у справі №320/3106/22. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29.07.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.10.2022 у справі №320/3106/22. Витребувати з Київського окружного адміністративного суду справу №320/3106/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії. Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів. Учасникам справи встановити строк для подачі відзиву на касаційну скаргу у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали та роз`яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. ........................ ........................ ........................ А.І. Рибачук Л.Л. Мороз С.Г. Стеценко , Судді Верховного Суду