Постанова Полтавський апеляційний суд № 538/1402/22

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 538/1402/22 Номер провадження 33/814/645/23Головуючий у 1-й інстанції Зуб Т.О. Доповідач ап. інст. Корсун О. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 січня 2023 року м. Полтава Суддя Судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Корсун О.М., за участю: секретаря судового засідання Гринь А.В., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , і його представника - адвоката Пугача В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою з доповненнями ОСОБА_1 на постанову Лохвицького районного суду Полтавської області від 12 жовтня 2022 року, в с т а н о в и в: Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено на нього стягнення за ч.1 ст.130 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 1 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 496 гривень 20 копійок судового збору на користь держави. За постановою суду ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 02 жовтня 2022 року о 22 годині 40 хвилин по вул. Шевченка в м. Лохвиця Миргородського р-ну Полтавської обл. у порушення вимог п.2.9 «а» ПДР України керував автомобілем «ЗАЗ 110207», н.з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яінння. В апеляційній скарзі з доповненнями ОСОБА_1 просить скасувати на постанову Лохвицького районного суду Полтавської області від 12 жовтня 2022 року та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Свої вимоги апелянт мотивує тим, що місцевий суд не врахував те, що: 02 жовтня 2022 року він не вживав алкогольні напої; медичними працівниками порушено процедуру проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння (02 жовтня 2022 року), оскільки: в нього ( ОСОБА_1 ) не відбирались для дослідження зразки крові, здійснено згаданий огляд за допомогою газоаналізатора «Drager Alcotest 6510», який належним чином не пройшов процедури сервісного технічного обслуговування та градуювання, не було ознайомлено апелянта щодо факту проходження алкотестером повірки, виробника та відповідності необхідним критеріям мундштука, у зв`язку з чим лікарем помилково встановлено наявність стану алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 ; за результатами самостійно пройденого апелянтом у закладі охорони здоров`я токсикологічного дослідження крові №2747 від 05 жовтня 2022 року (після оформлення матеріалів поліцією) в нього в крові етанолу не виявлено; поліцейськими не було роз`яснено ОСОБА_1 права, передбачені Конституцією України, КУпАП і не відсторонено його від керування транспортним засобом. Суд апеляційної інстанції заслухав думку апелянта та його представника на підтримку апеляційної скарги, перевірив матеріали справи, дослідив доводи апеляційної скарги з доповненнями та дійшов висновку про те, що вона не підлягає до задоволення з огляду на таке. Статтею 294 КУпАП регламентовано, щосудове рішення переглядається у межах доводів апеляційної скарги. Виходячи з положень ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Згідно зі ст.245 КУпАП завданням судді при розгляді справ про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом. Відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП настає, зокрема за керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп`яніння. Вимогами ж п.2.9 «а» ПДР України встановлено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. Висновок місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП - керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, за обставин, установлених в оскаржуваній постанові, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується наявними у матеріалах справи належними, допустими, достовірними, а у своїй сукупності достатніми доказами, та є обґрунтованим. Так, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ №008695 02 жовтня 2022 року о 22 годині 40 хвилин ОСОБА_1 по вул. Шевченка в м. Лохвиця Миргородського р-ну Полтавської обл. у порушення вимог п.2.9 «а» ПДР України керував автомобілем «ЗАЗ 110207», н.з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння (а.с.2). Факт керування апелянтом автомобілем «ЗАЗ 110207», н.з. НОМЕР_1 , за встановлених вище місця, дати, часу в апеляційній скарзі та в судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_1 не оспорювався. Однак, доводи апелянта, які зводяться до неперебування ним при виконанні функцій водія в стані алкогольного сп`яніння є безпідставними, оскільки спростовуються даними висновку КНП «Лохвицька міська лікарня» №61, якими підтверджено те, що станом на 23 годину 20 хвилин 02 жовтня 2022 року, тобто й під час керування автомобілем, ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння. Цей висновок підписано апелянтом, лікарем-наркологом, який проводив огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, та засвідчено печаткою закладу охорони здоров`я (а.с.6). Згідно з долученим актом №61 у ОСОБА_1 лікарем установлено наявність, зокрема: млявої мови, запаху алкоголю з порожнини рота, 0,93 проміле алкоголю в крові та через 20 хвилин 0,69 проміле алкоголю в крові при застосуванні спеціального технічного приладу «Drager Alcotest 6510». При цьому, всупереч доводам апеляційної скарги, в процесі застосування алкотестера медичним працівником було використано попередньо герметично запакований мундштук і надано можливість ОСОБА_1 можливість його оглянути, що підтверджено апеянтом у судовому засіданні апеляційної інстанції й технічним носієм інформації, на якому записано відеозапис від 02 жовтня 2022 року (а.с.7). Саме на підставі отриманих під час огляду даних у їх сукупності лікарем надано висновок про перебування апелянта в стані алкогольного сп`яніння. Суд апеляційної інстанції зауважує, що використання лікарем закладу охорони здоров`я вимірювальної техніки та обладнання, дозволених МОЗ України, під час проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, не слід ототожнювати із застосуванням даних спеціальних технічних засобів поліцейським, так як у останньому випадку результати огляду на стан алкогольного сп`яніння встановлюються виключно за числовим показником приладу щодо кількості проміле алкоголю в крові. У той же час, при проведенні огляду в медичному закладі лікарем поряд із проведенням замірів за допомогою спеціальних технічних засобів досліджується клініка сп`яніння обстежуваної особи - ОСОБА_1 , шляхом проведення відповідних тестів, замарів, візуального огляду, за сукупністю чого встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду та на підставі якого в подальшому видається висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння. Тим не менше, доводи ОСОБА_1 щодо безпідставного застосування в закладі охорони здоров`я спеціального технічного засобу «Drager Alcotest 6510» є неспроможними. У повідомленні заступника генерального директора ДП "Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів" зазначено, що Законом України «Про метрологію, метрологічну діяльність», який набрав чинності 01 січня 2016 року, засоби вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології, є законодавчо регульованими засобами вимірювальної техніки. До таких засобів вимірювальної техніки відносяться і вимірювачі вмісту алкоголю в крові в повітрі, що видихається. Пунктом 1 ст.17 даного Закону України встановлено, що законодавчо врегульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту. Законом не встановлено вимог до законодавчого регулювання засобів вимірювальної техніки, що вже перебувають у експлуатації, пов`язаних з наявністю чинних сертифікатів відповідності засобів вимірювальної техніки затвердженому типу, які видавалися Міністерством економічного розвитку і торгівлі України до 01 січня 2016 року. Таким чином, газоаналізатори виробництва компанії «Drager Safety AG & Co. KGaA, Німеччина», що вже перебувають в експлуатації, можуть експлуатуватись і надалі за умови своєчасного проведення їх періодичної повірки та повірки після ремонту. Міжповірочний інтервал для категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки «Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається» встановлено Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13 жовтня 2016 року №1747 і становить 1 рік. Аналогічний за тривалістю інтервал повірки для приладу «Drager Alcotest 6510» вказано й у сертифікаті затвердження типу засобів вимірювальної техніки №UA-MI/1-96-2007. У свою чергу, правомірність використання зазначеного приладу при освідуванні апелянта підтверджується, зокрема надісланими медичним закладом копіями: свідоцтва про державну реєстрацію №4163/2005 про те, що прилад електродіагностичний Alcotest 6510 внесено до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення України й дозволено для застосування в медичній практиці; свідоцтва щодо повірки регульованого засобу вимірювальної техніки, яке чинне до 29 червня 2023 року та за яким газоаналізатор Alcotest 6510 відповідає вимогам Методики повірки ДСТУ 8950:2019; сертифікатів відповідності. Необгрунтованими є й аргументи апеляційної скарги з приводу непроведення лікарем лабораторного дослідження, як на підставу для визнання недійсним його висновку, оскільки обов`язковість проведення названого дослідження пов`язується виключно з випадками визначення наркотичного засобу або психотропної речовини, а не алкогольного сп`яніння, як це має місце за обставин розглядуваної справи (п.7 розділу ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09 листопада 2015 року). Наведені вище висновок і акт складені лікарем закладу охорони здоров`я в межах його повноважень, за правилами, передбаченими Розділом ІІІ наведеної вище Інструкції, а тому суд апеляційної інстанції не вбачає об`єктивних підстав ставити під сумнів обрані компетентним лікарем методи при здійсненні огляду та отримані результати. Що стосується посилань ОСОБА_1 на результат токсикологічного дослідження №2724, проведеного 05 жовтня 2022 року, то, як підтверджено самим апелянтом у судовому засіданні, зразок крові для здійснення цього дослідження в нього відбирався 03 жовтня 2022 року о 08 годині 30 хвилин, тобто більше ніж через 9 годин після керування ним автомобілем і його зупинки поліцією (02 жовтня 2022 року о 22 годині 40 хвилин). За таких обставин, зазначений результат дослідження безумовно не містить актуальних та достовірних відомостей щодо стану ОСОБА_1 на час учинення адміністративного правопорушення, через це не впливає на правильність висновків місцевого суду про керування апелянтом транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що підтверджено даними медичного висновку №61 від 02 жовтня 2022 року зі складеним до нього актом. Усупереч доводам апеляційної скарги відповідно до змісту протоколу про адміністративне правопорушення апелянту роз`яснено його права, передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП, що засвідчено ОСОБА_1 власним підписом. Окрім того, слід зазначити, що освідування на стан алкогольного сп`яніння, як дія, має об`єктивний характер, і встановлення його результатів не залежить від волі обстежуваної особи. Водночас відсутність у матеріалах справи відомостей щодо відсторонення апелянта від керуванням транспортним засобом сама по собі не є достатньою підставою для скасування оскаржуваної постанови, оскільки не спростовує наявність у діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Таким чином, доводи апеляційної скарги, з яких ставиться питання про скасування оскаржуваної постанови, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду. Як видно з матеріалів провадження, ОСОБА_1 є водієм, що не оспорюється ніким із учасників судового провадження та підтверджується даними направлення для огляду на стан алкогольного сп`яніння, медичного висновку й протоколу про адміністративне правопорушення, згідно з якими особу апелянта було встановлено на підставі його посвідчення водія серії НОМЕР_2 , та далі тимчасово вилучено в нього вказане посвідчення. Тому суд першої інстанції з урахуванням положень ст.23, 33 КУпАП правильно наклав на ОСОБА_1 стягнення відповідно до санкції ч.1 ст.130 КУпАП, яка є безальтернативною. Отже, апеляційна скарга з доповненнями не підлягає до задоволення. Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд, п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу з доповненнями ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Лохвицького районного суду Полтавської області від 12 жовтня 2022 року щодо ОСОБА_1 без зміни. Постанова апеляційного суду є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Полтавського апеляційного суду О.М. Корсун