LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Київський апеляційний суд359/4911/21

від 10.01.2023НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 січня 2023 року м. Київ єдиний унікальний номер судової справи 359/4911/21 номер провадження 22-ц/824/1947/2023 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - суддіЛапчевської О.Ф., суддівБерезовенко Р.В., Мостової Г.І., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 20 червня 2022 року /суддя Чирка С.С./ у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «МАРКС.КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, - В С Т А Н О В И В: В червні 2021 року ТОВ «МАРКС.КАПІТАЛ» звернулось до суду з вказаним позовом та просило стягнути з відповідача на свою користь 14 446,53 грн., як різницю між фактичним розміром шкоди та страховим відшкодуванням. Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 20 червня 2022 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МАРКС.КАПІТАЛ » матеріальну шкоду в розмірі 14 446,53 грн, вирішено питання судових витрат. /а.с. 171-174/ Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив рішення суду скасувати, покласти судові витрати на позивача. На підтвердження вимог, викладених в апеляційній скарзі, апелянт посилався на необґрунтованість висновків суду першої інстанції. Вважає, що судом першої інстанції достовірно встановлено, що завдана відповідачем шкода була в повному обсязі відшкодована в сумі 49867,50 грн., що відповідно виключає можливість стягнення з нього додаткових коштів в якості відшкодування завданої шкоди. Вказував, що ПрАТ СК «Оранта» 20.10.2020 року в порядку суброгації, сплатило страхове відшкодування в розмірі 35 420,97 грн., за пошкодження деталей і їх заміну без дотримання вимог методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів. Вказував, що позивач не навів обґрунтованих підтверджень щодо фактично понесених витрат на ремонт пошкодженого автомобіля (акт виконаних робіт, калькуляція на час проведення ремонту тощо), тобто не довів ті обставини, на які він посилався як на підставу своїх вимог, що є обов`язком сторін згідно із засадами змагальності цивільного процесу. Наголошував, що в даному випадку, позивач просить стягнути різницю між двома сумами страхового відшкодування, при цьому докази того, що фактична вартість ремонту перевищує суму виплаченого страхового відшкодування, відсутні. Таким чином, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що обов`язок відшкодування вже виплаченого потерпілій особі страхового відшкодування виникає у разі наявності доказів перевищення фактично понесених витрат з проведенням відновлювального ремонту сумі виплаченого страхового відшкодування (з наданням підтверджуючих документів, а тому вимоги ТОВ «МАРКС.КАПІТАЛ» є необґрунтованими і безпідставними, а тому задоволенню не підлягають. Представник ТОВ «МАРКС.КАПІТАЛ» Гавриш Є. звернулась з відзивом на апеляційну скаргу, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість її вимоги. Так, позивач звернувся до суду з метою стягнення суми зносу, який не було сплачено страховиком відповідача, згідно з положеннями ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», тобто це не є додатковими коштами, а є різницею між фактичною вартістю відновлювального ремонту (відповідно до наданого позивачем рахунку зі станції технічного обслуговування) та отриманим страховим відшкодуванням від ПАТ «Національна акціонерної страхової компанії «ОРАНТА». Вартість відновлювального ремонту 49 867,50 грн. - страхове відшкодування з урахуванням зносу 35 420,97 грн., знос у розмірі 14 446, 53 грн. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а судове рішення залишенню без змін на підставі наступного. Судом встановлено, що 23.06.2020 року по вул. Миропільській, 1 в м. Києві сталася ДТП за участю транспортних засобів Volvo д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та Toyota д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 внаслідок порушення ПДР України ОСОБА_1 , що підтверджується повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду від 23.06.2020 року /а.с.60/. На момент ДТП автомобіль Toyota д.н.з. НОМЕР_2 був застрахований в ПрАТ СК «Саламандра» за договором добровільного страхування наземного транспорту «Каско» №1412.0005061 від 23.12.2019 року /а.с.61-64/. Власником автомобіля Toyota Соrolla д.н.з. НОМЕР_2 є ТОВ «Севенкарс», що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 /а.с.70,71/ Заступник директора ТОВ «Севенкарс» 30.06.2020 року написав заяву генеральному директору ПрАТ СК «Саламандра» про перерахування коштів по страховому випадку, що стався 23.06.2020 року в м. Київ з його авто Toyota Соrolla д.н.з. НОМЕР_2 на рахунок СТО /а.с.72/. Відповідно до страхового акту № 0027325.06.20/1 ПрАТ СК «Саламандра» було вирішено виплатити ТОВ «Севенкарс» на підставі умов договору страхування №1412.0005061 страхове відшкодування в розмірі 49867,50 грн./а.с.73/. З платіжного доручення №6156 від 21.07.2020 року вбачається, що ПрАТ СК «Саламандра» перерахувало ТОВ «Автосаміт ЛТД» згідно страхового акту №0027325.06.20/1 страхове відшкодування в розмірі 49867,50 грн. /а.с.51/. Згідно з полісом № АО /6951486 цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу Volvo д.н.з. НОМЕР_1 була застрахована в ПрАТ НАСК «Оранта» /а.с.86/. 02.01.2020 року між ПрАТ СК «Саламандра» та ТОВ «МАРКС.КАПІТАЛ » був укладений договір про надання фінансових послуг факторингу №02.01.2020-СК від 02.01.2020, щодо придбання права вимоги за грошовими зобов`язаннями , які виникли згідно Акту прийому передачі документів №13-04 від 21.10.2020 до Договору №02.01.2020-СК від 02.01.2020 ПрАТ СК «Саламандра» до ОСОБА_1 /а.с.8-14/. 22.07.2020 року ТОВ «МАРКС.КАПІТАЛ» надіслав ПАТ «НАСК «Оранта» вимогу вих.№06412 про виплату страхового відшкодування (в порядку суброгації) в розмірі 49 867,50 грн./а.с.87,88/. Згідно виписки по рахунку НОМЕР_4 ТОВ «МАРКС.КАПІТАЛ » отримало від ПАТ «НАСК «Оранта» згідно вимоги №06412 від 22.07.2020 року страхове відшкодування в розмірі 35420,97 грн./а.с.89/. 21.10.2020 року ТОВ «МАРКС.КАПІТАЛ» надіслав ОСОБА_1 вимогу вих.№06412/1 про виплату страхового відшкодування ( в порядку суброгації) в розмірі 14 446,53 грн./а.с.91-93/. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції вірно керувався нормами ч.1 ст.993 ЦК України про те, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Статтею 27 ЗУ «Про страхування» передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток. Відповідно ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатньої страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди, зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). З врахуванням вищенаведеного та того, що ТОВ «Маркс капітал» отримав від ПАТ «НАСК «Оранта» не всю суму страхового відшкодування в розмірі 49 867,50 грн., а лише 35420,97 грн., тому, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що з відповідача на підставі ст.27 ЗУ «Про страхування» та ст. 1194 ЦК України підлягає стягненню 14 446,53 грн. Доводи апеляційної скарги, про те, що завдана відповідачем шкода була в повному обсязі відшкодована в сумі 49867,50 грн, що відповідно виключає можливість стягнення з апелянта додаткових коштів в якості відшкодування завданої шкоди, за відсутності доказів перевищення фактично понесених витрат з проведенням відновлювального ремонту сумі виплаченого страхового відшкодування, апеляційним судом відхиляються з огляду на таке. Договором добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного) «КАСКО» №1412.0005061 від 23.12.2019 на підставі якого застраховано пошкоджений транспортний засіб, передбачено, що при виплаті страхового відшкодування знос не враховується. Враховуючи, що мова йде про добровільне страхування, відносини між ПрАТ «СК «Саламандра» та потерпілим ОСОБА_2 регулюються Законом України «Про страхування». Виплата страхового відшкодування була здійснена відповідно до умов договору страхування. Право вимоги до ОСОБА_1 та його страховика, відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України перейшло до страховика, який виплатив страхове відшкодування, тобто до ПрАТ «СК «Саламандра». У подальшому, ПрАТ «СК «Саламандра» передала своє право вимоги Товариству з обмеженою відповідальністю «МАРКС.КАПІТАЛ» на підставі Договору про надання фінансових послуг факторингу № 02.01.2020-СК від 02.01.2020. Відносини, що склались між ТОВ «МАРКС.КАПІТАЛ» та страховиком винуватця - це відносини у сфері обов`язкового страхування, що обумовлює правове врегулювання останніх іншими нормативно-правовими документами, зокрема Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Договором добровільного страхування, на підставі якого застраховано пошкоджений транспортний засіб, передбачено, що при виплаті страхового відшкодування знос не враховується. Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та містяться на формальних міркуваннях. Відповідно до ч.1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 375, 381, 382 ЦПК України, суд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 20 червня 2022 року - залишити без задоволення. Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 20 червня 2022 року - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції касаційному оскарженню не підлягає. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Головуючий: Судді:

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»