Ухвала КЦС ВС № 108414871

Ухвала 21 грудня 2022 року м. Київ провадження № 61-121вп22 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Карпенко С. О., розглянувши клопотання адвоката Калініної Олени Юріївни, яка зазначає, що діє в інтересах ОСОБА_1 , про визначення підсудності справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, ВСТАНОВИВ: 19 грудня 2022 року на електронну адресу Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшло клопотання адвоката Калініної О. Ю., яка зазначає, що діє в інтересах ОСОБА_1 , подане 16 грудня 2022 року, про визначення підсудності справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Відповідно до змісту акта від 19 грудня 2022 року № 1272 під час відкриття електронного листа, надісланого від Калініної О. Ю. 19 грудня 2022 року з електронної адреси ІНФОРМАЦІЯ_1 , виявлено недоліки, а саме: файл «додатки» у форматі docx.p7s неможливо відкрити та перевірити наявність КЕП, а також відсутня копія свідоцтва про одруження. Відповідно до частини другої статті 183 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником. У судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система (частина перша статті 14 ЦПК України) Відповідно до частини восьмої статті 14 ЦПК України реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі. Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі, можуть подати процесуальні, інші документи, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги», якщо інше не передбачено цим Кодексом. Особливості використання електронного підпису в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення). З 5 жовтня 2021 року офіційно почали функціонувати підсистеми «Електронний суд», «Електронний кабінет» та підсистема відеоконференцзв`язку. Положення визначає порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема підсистем «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистеми відеоконференцзв`язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх підсистем (модулів). Пунктом 24 Положення визначено, що підсистема «Електронний суд» - підсистема Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи. Пунктом 111 розділу IV «Перехідні положення» Положення встановлено, що до початку функціонування всіх підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи процесуальні та інші документи можуть подаватися до суду в електронній формі з використанням офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти, з якої надійшли документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом. При цьому, як вже зазначено судом, з 5 жовтня 2021 року офіційно почали функціонувати підсистеми «Електронний суд», «Електронний кабінет» та підсистема відеоконференцзв`язку. За таких обставин клопотання про визначення підсудності справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу заявнику необхідно надіслати не на електронну адресу Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, а у паперовій формі, зі скріпленням власноручним підписом або підписом представника, чи в електронній формі за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду (частина четверта статті 183 ЦПК України). Тому клопотання адвоката Калініної О. Ю., яка зазначає, що діє в інтересах ОСОБА_1 , про визначення підсудності, яке надійшло на електронну адресу Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в електронній формі, не може бути прийнято судом і підлягає поверненню особі, яка його подала. Керуючись статтями 14, 183 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Клопотання адвоката Калініної Олени Юріївни, яка зазначає, що діє в інтересах ОСОБА_1 , про визначення підсудності справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу повернути заявнику без розгляду. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя С. О. Карпенко