Ухвала КГС ВС № 910/12405/21

УХВАЛА 16 січня 2023 року м. Київ cправа № 910/12405/21 Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Селіваненка В.П., розглянувши матеріали касаційної скарги приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія" Укренерго" (далі - ПАТ "НЕК Укренерго") на рішення господарського суду міста Києва від 18.01.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.11.2022 за позовом акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" (далі - АТ "ДТЕК Дніпроенерго") до ПАТ "НЕК Укренерго" про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: 22.12.2022 (згідно з поштовими відмітками на конверті) ПАТ "НЕК Укренерго" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 18.01.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.11.2022 у справі №910/12405/21 і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Зі змісту касаційної скарги вбачається, що, обґрунтовуючи підстави для відкриття касаційного провадження, передбачені пунктами 1, 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), скаржник зазначає: суди попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішення застосували норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 22.08.2018 у справі №925/1265/16, від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16, від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц, від 04.06.2019 у справі №916/3156/17, від 24.09.2019 у справі №910/5320/17, від 07.11.2018 у справі №488/5027/14-ц; відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування підпункту 4.18.2 пункту 4.18 Правил ринку, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 307, пункту 1.5 розділу 1 глави VII Кодексу системи передачі, статей 44, 68 Закону України "Про ринок електричної енергії". Перевіривши матеріали касаційної скарги, Касаційний господарський суд дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке. Відповідно до частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначеними у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу. При цьому пунктом 5 частини другої статті 290 ГПК України встановлено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав). Суд звертає увагу, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень, наведений в частині другій статті 287 ГПК України, є вичерпним, тому суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження. Скаржник у касаційній скарзі зазначає про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме вимог приписів частин другої, четвертої, п`ятої та восьмої статті 80, частин першої, третьої, четвертої та п`ятої статті 119 ГПК України, що випливає з наступного: АТ "ДТЕК Дніпроенерго" не повідомляло суд одночасно з подачею позовної заяви про звернення чи про бажання звернення до експертної установи для проведення експертного дослідження. Також у клопотанні про долучення висновку експерта відсутнє прохання позивача про поновлення процесуального строку на долучення відповідного доказу, а тому скаржник вважає, що суд повинен був відхилити висновок експертів з причини пропуску встановленого процесуального строку та відсутності клопотання про його поновлення. Суд першої інстанції взагалі не розглядав питання допустимості вказаних доказів; суд першої інстанції за відсутності клопотання про поновлення процесуального строку долучив до матеріалів справи докази (скрін-шот розрахунків з платформи MMS) та поклав в основу оскаржуваного рішення цей доказ, який на думку позивача та суду першої інстанції, свідчить про здійснення ПАТ "НЕК Укренерго" розрахунків небалансів електричної енергії АТ "ДТЕК Дніпроенерго", дії щодо чого визнано судом першої інстанції незаконними. За приписами пункту 4 частини другої статті 287 ГПК України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу. Частиною першою статті 310 ГПК України передбачено, що судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо: 1) справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду; 2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і судом касаційної інстанції визнано підстави його відводу обґрунтованими, якщо касаційну скаргу обґрунтовано такою підставою; 3) судове рішення не підписано будь-яким із суддів або підписано не тими суддями, що зазначені в судовому рішенні; 4) судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглянула справу; 5) справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою; 6) судове рішення ухвалено з порушенням правил інстанційної або територіальної юрисдикції; 7) виключено; 8) суд прийняв рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі. Згідно з частиною третьою статті 310 ГПК України встановлено, що підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: 1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу; або 2) суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; або 3) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або 4) суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів. Отже, у разі подання касаційної скарги з підстави, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України, касаційна скарга має містити зазначення обставин, наведених у частинах першій, третій статті 310 цього Кодексу. Якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо недослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права. Якщо суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, повинно бути зазначено яке саме клопотання суд необґрунтовано відхилив про витребування, дослідження або огляд яких саме доказів або інше клопотання (заяву) щодо встановлення яких конкретно обставин, які мають значення для правильного вирішення справи. При цьому скаржником у касаційній скарзі чітко не зазначено підстави, передбачені частинами першою, третьою статті 310 ГПК України, для обов`язкового скасування рішення господарського суду міста Києва від 18.01.2022 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 16.11.2022 у справі №910/12405/21 та направлення справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Таким чином, суд касаційної інстанції зазначає, що ПАТ "НЕК Укренерго" необхідно чітко зазначити підстави, передбачені частинами першою, третьою статті 310 ГПК України щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права про які зазначено в касаційній скарзі. Враховуючи викладене, касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, а тому підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України. Керуючись статтями 174, 234, 290, 292 ГПК України, Верховний Суд У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія" Укренерго" на рішення господарського суду міста Києва від 18.01.2022 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 16.11.2022 у справі №910/12405/21 залишити без руху.

2. Надати приватному акціонерному товариства "Національна енергетична компанія" Укренерго" строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю не більше 10 днів з дня вручення цієї ухвали. Документи про усунення недоліків направляти до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6 або через особистий кабінет в системі "Електронний суд".

3. Роз`яснити приватному акціонерному товариству "Національна енергетична компанія" Укренерго", що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.

4. Повідомити скаржника, що з 05.10.2021 офіційно розпочали функціонування три підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: "Електронний кабінет", "Електронний суд", підсистема відеоконференцзв`язку, у зв`язку з чим відповідно до частини шостої статті 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню. Суддя В. Селіваненко