Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 520/26376/21

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 січня 2023 р. Справа № 520/26376/21 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Рєзнікової С.С., Суддів: Курило Л.В. , Бегунца А.О. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.06.2022, головуючий суддя І інстанції: Волошин Д.А., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 15.06.22 по справі № 520/26376/21 за позовом Головного управління ДПС у Харківській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, ВСТАНОВИВ: Позивач, Головне управління ДПС у Харківській області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 , в якому просив суд: - стягнути до бюджету України з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) суму податкового боргу в загальному розмірі 29223,52 гривень. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено про наявність узгодженого податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно від`ємне від земельної ділянки облікованого за відповідачем. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 09.11.2022 позов задоволено. Стягнуто до бюджету України з фізичної особи ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) суму податкового боргу в загальному розмірі 29223,52 гривень (двадцять дев`ять тисяч двісті двадцять три грн 52 коп.). Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, згідно з якою апелянт просить суд скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Позивач не скористався своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу. На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративно судочинства України справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне. Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 30.09.2021 №277524874 ОСОБА_1 належить: нежитлова будівля - магазин " ІНФОРМАЦІЯ_2 ", загальною площею 175,8 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 та нежитлова будівля - ринок, загальною площею 524,5 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 . На підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.04.2020 № 0082767-5606-2030 з податку на нерухоме майно від`ємне від земельної ділянки за 2019 рік на загальну суму 7336,13 грн. та податкове повідомлення-рішення від 17.04.2020 № 0082768-5606-2030 з податку на нерухоме майно від`ємне від земельної ділянки за 2019 рік на загальну суму 21887,39 грн. (а.с. 9). На виконання вимог ст. 59 Податкового кодексу України позивачем направлено ОСОБА_1 податкову вимогу форми «Ф» від 18.11.2020 № 37634-13 про сплату податкового боргу (а.с.18). Станом на дату подання адміністративного позову, згідно відомостей наявної в матеріалах справи інтегрованої картки платника податків, заборгованість ОСОБА_1 становить 29223,52 грн. (а.с. 7). Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості. Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції та зазначає наступне. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані положеннями Податкового кодексу України. Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого зобов`язання. Згідно ст. 265 Податкового кодексу України, податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю. Відповідно до пп. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України, платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Згідно пп. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка. Відповідно до пп. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 Податкового кодексу України, база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності. Згідно з пп. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 Податкового кодексу України, ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування. Відповідно до пп. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України, податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком). Судовим розглядом встановлено, що підставою для звернення до суду з вказаним позовом позивач визначив наявність у ОСОБА_1 непогашеного узгодженого податкового боргу з податку на нерухоме майно у загальному розмірі 29223,52 грн., визначеного контролюючим органом податковими повідомленнями-рішеннями №0082767-5606-2030 від 17.04.2020 на суму 7336,13 грн, №0082768-5606-2030 від 17.04.2020 на суму 21887,39 грн. На підтвердження заявлених позовних вимог, позивачем разом з адміністративним позовом надано корінці податкових повідомлень-рішень (а.с. 9). Відповідно до п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України, контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян). Згідно з п. 58.2 ст.58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Відповідно до п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення. У разі якщо вручити податкове повідомлення - рішення неможливо через помилку, допущену контролюючим органом, податкове повідомлення - рішення вважається таким, що не вручено платнику податків. Згідно з п. 42.1 ст. 42 Податкового кодексу України, податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу. Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові (п. 42.2 ст. 42 ПК України). Якщо платник податків у порядку та у строки, визначені статтею 66 цього Кодексу, повідомив контролюючий орган про зміну податкової адреси, він на період з дня державної реєстрації зміни податкової адреси до дня внесення змін до облікових даних такого платника податків звільняється від виконання вимог документів, надісланих йому контролюючим органом за попередньою податковою адресою та в подальшому повернених як таких, що не знайшли адресата (п. 42.3 ст. 42 ПК України). Отже, при вирішенні питання узгодженості податкових повідомлень-рішень є необхідним дослідження питання належного направлення податкових повідомлень-рішень №0082767-5606-2030 від 17.04.2020 та №0082768-5606-2030 від 17.04.2020 на адресу відповідача - платника податків. Колегія суддів звертає увагу, що з наявних в матеріалах справи корінців податкових повідомлень-рішень від 17.04.2020 №0082767-5606-2030 та №0082768-5606-2030 вбачається, що в останніх зазначено податкову адресу платника податків ОСОБА_1 : АДРЕСА_3 . Крім того, вказані податкові повідомлення-рішення направлені контролюючим органом за адресою: АДРЕСА_3 (а.с. 9) та, як свідчать матеріали справи, вказане поштове відправлення повернулось на адресу ГУ ДПС у Харківській області без вручення платнику податків (а.с. 10-12). Проте, з наявної в матеріалах справи інформаційної довідки з Реєстру територіальної громади міста Харкова встановлено, що місце проживання ОСОБА_1 зареєстровано за адресою: АДРЕСА_4 (а.с. 6), а також вказана адреса зазначена позивачем в адміністративному позові при зверненні до суду першої інстанції. Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Тобто, позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів фактичного вручення відповідачеві податкових повідомлень-рішень №0082767-5606-2030 та №0082768-5606-2030 від 17.04.2020, відтак колегія суддів дійшла висновку про те, що вказані рішення не можна вважати узгодженим в силу приписів Податкового кодексу України, які для ГУ ДПС у Харківській області є обов`язковими для виконання. Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Згідно з ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. При цьому, суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішеннях у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (PincovdandPine v. The Czech Republic), «Ґаші проти Хорватії» (Gashiv. Croatia), «Трго проти Хорватії» (Trgo v. Croatia) щодо застосування принципу «належного урядування», згідно якого державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються. Оскільки держава в особі ГУ ДПС у Харківській області не виконала свій обов`язок належним чином надіслати на адресу відповідача податкових повідомлень-рішень, то негативні наслідки таких дій мають покладатися саме на державу. Таким чином, неналежне виконання Головним управлінням ДПС у Харківській області своїх, в тому числі процесуальних, обов`язків та недотримання вимог Податкового кодексу України не може бути підставою для задоволення позову. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Згідно з ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Враховуючи те, що під час ухвалення рішення суд першої інстанції неповно з`ясував обставин, що мають значення для справи, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення вимог апеляційної скарги, скасування рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.06.2022 та прийняття постанови про відмову в задоволенні позовних вимог. Судовий збір підлягає розподілу відповідно до ст. 139 АС України. Керуючись ст. ст. 311, 315, 317, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.06.2022 по справі №520/26376/21 скасувати. Прийняти постанову, якою в задоволенні позову Головного управління ДПС у Харківській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу відмовити. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області на користь ОСОБА_1 суму судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 3405 (три тисячі чотириста п`ять) грн. 00 коп. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя С.С. Рєзнікова Судді Л.В. Курило А.О. Бегунц