LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4851539/685/17

від 11.01.2023 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Хорольського районного суду Полтавської області від 07.12.2021 по справі № 539/685/17 скасувати.

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 січня 2023 р.Справа № 539/685/17 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Калиновського В.А., Суддів: Макаренко Я.М. , Мінаєвої О.М. , за участю секретаря судового засідання Пукшин Л.Т розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Хорольського районного суду Полтавської області від 07.12.2021, головуючий суддя І інстанції: Миркушіна Н.С., м. Хорол, Полтавська область, повний текст складено 07.12.21 по справі № 539/685/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Управління Держземагенства в Лубенському районі Полтавської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Ухвалою Хорольського районного суду Полтавської області від 15.06.2020 замінено відповідача по справі - Управління Держземагенства в Лубенському районі Полтавської області на належного - Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області та витребувано докази. Ухвалою Хорольського районного суду Полтавської області від 07.12.2021 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії залишено без розгляду. Позивач, не погодившись з ухвалою суду, подала апеляційну скаргу, в якій просила її скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного висновку. Зазначила, що у разі належного повідомлення її про дату та час розгляду справи, вона прибувала в судове засідання, або повідомляла суд про поважні причини неможливості прибуття. Отже, висновки суду про повторну неявку в судове засідання належним чином повідомленої позивачки, від якої не надійшло клопотання про розгляд справи за її відсутності, вважає необгрунтованим. В судове засідання сторони не прибули. Представник відповідача надав до суду клопотання про вікладення розгляду судового засідання, призначеного на 11.01.2023 на 13:40 на іншу дату. В обгрунтування клопотання зазначив, що представник головного управління Дергеокадастру у Полтавській області, що здійснює представництво даної справи 11.01.2023 року одночасно залучений до розгляду у іншій судовій справі № 525/1339/21, призначеної до розгляду у Великобагачанському районному суді Полтавської області. Відповідно до ст. 313 КАС України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Якщо суд апеляційної інстанції визнав обов`язковою участь у судовому засіданні учасників справи, а вони не прибули, суд апеляційної інстанції може відкласти апеляційний розгляд справи. Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що національні суди повинні організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (SHULGA v. UKRAINE, № 16652/04, § 28, ЄСПЛ, від 02 грудня 2010 року) і запобігання неналежній та такій, що затягує справу, поведінці сторін у процесі є завданням саме державних органів (MUSIYENKO v. UKRAINE, № 26976/06, § 24, ЄСПЛ, від 20 січня 2011 року). Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (ALIMENTARIA SANDERS S.A. V. SPAIN, № 11681/85, § 35, ЄСПЛ, від 07 липня 1989 року). Враховуючи, що суд апеляційної інстанції не визнавав участь відповідача обов`язковою, беручи до уваги те, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, доказів неможливості направити в судове засідання іншого представника не надав, враховуючи можливість розгляду справи за наявними у ній матеріалами без надання додаткових пояснень представником відповідача, з метою дотримання строку розгляду справи, встановленого ст. 309 КАС України, колегія суддів вважає, що клопотання задоволенню не підлягає. Відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України, справа розглядається за відсутності сторін. Згідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, колегія суддів, враховуючи неявку у судове засідання всіх учасників справи, вважає за можливе фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду першої інстанції, матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивач в судові засідання, призначені на 25.05.2017 року, 16.10.2019 року, 07.12.2021 року не з`явилася, хоча належним чином була повідомлена про місце, дату та час розгляду справи, про причини неявки не повідомила. Враховуючи, що позивач повторно не прибула в судове засідання без поважних причин, не повідомила про причини неявки і від неї не надійшло заяви про розгляд справи за її відсутності, суд дійшов висновку, що згідно п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС позов підлягає залишенню без розгляду. Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції передчасними, виходячи з наступного. Згідно зі ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Приписи ч. 5 ст. 205 КАС України визначають, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності. З наведеного випливає, що постановлення ухвали про залишення позову без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України можливе виключно за сукупності наступних умов: позивач повторно не прибув у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причини або не повідомив про причини неявки; позивач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи; позивачем не подано заяву про розгляд справи за його відсутності; неявка позивача перешкоджає розгляду справи. Відсутність хоча б однієї з вказаних ознак виключає залишення позову без розгляду. Вказані висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 27.02.2020 року у справі № 500/184/19. З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Хорольського районного суду Полтавської області від 31.03.2017 було відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи у відкритому судовому засіданні на 25.05.2017 о 09:50 год. В матеріалах справи є копія повістки про виклик до суду ОСОБА_1 на 09:50 год. 25.05.2017 (т. 1 а. с. 71), проте докази отримання позивачем вказаної судової повістки в матеріалах справи відсутні, отже відсутні докази належного повідомлення ОСОБА_1 про день та час розгляду справи. Про призначення судового засідання на 16.10.2019 процесуальні рішення суду в матеріалах справи відсутні. В матеріалах справи є копія повістки про виклик до суду ОСОБА_1 на 16.10.2019 на 10:45 год. (т. 1 а. с. 97), проте докази отримання позивачем вказаної судової повістки в матеріалах справи відсутні, отже відсутні докази належного повідомлення ОСОБА_1 про день та час розгляду справи. Крім того, з матеріалів справи вбачається, що відповідно до Виписки епікріз Національного військово-медичного клінічного центру "Головний військовий клінічний госпіталь" Щербак Т.С. перебувала на стаціонарному обстеженні і лікуванні в відділенні (клініці) Урології з 15.10. по 24.10.2019. Про призначення судового засідання на 07.12.2021 процесуальні рішення суду в матеріалах справи відсутні. В матеріалах справи є копія повістки про виклик до суду ОСОБА_1 на 07.12.2021 на 13:30 год. (т. 2 а.с. 42). Колегія суддів звертає увагу на те, що в матеріалах справи наявне поштове повідомлення про вручення ОСОБА_1 поштового відправлення 29.11.2021 (т. 2 а.с. 43). Проте, колегія суддів зазначає, що з даного поштового повідомлення не можливо встановити яку саме кореспонденцію суду отримала позивач. В свою чергу ОСОБА_1 в апеляційній скарзі посилається на те, що про судове засідання, призначене на 07.12.2021 вона дізналася з листа 5 чи 6 грудня 2021 року. Отже, в матеріалах справи відсутні докази належного повідомлення ОСОБА_1 про день та час розгляду справи, призначеної на 07.12.2021. Відповідно до ч. 8 ст.205 КАС України про відкладення розгляду справи постановляється ухвала. Згідно з ч. 10 ст. 243 КАС України усі судові рішення викладаються письмово у паперовій та електронній формах. Відповідно до ч.2 ст. 241 КАС України процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал. Частиною 7 ст. 243 КАС України визначено, що ухвали, постановлені без виходу до нарадчої кімнати, заносяться секретарем судового засідання до протоколу судового засідання. Доказів фіксування судових засідань 25.05.2017, 16.10.2019, 07.12.2021 матеріали справи не містять, а містять лише довідки за підписом головуючого судді та секретаря судового засідання про те, що у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось. Проте, зазначені документи не є рішенням суду в розумінні КАС України, прийнятого за наслідками судового засідання. Матеріали справи не містять письмового, або у вигляді протокольної ухвали судового рішення, прийнятого за наслідками розгляду судових засідань 25.05.2017, 16.10.2019, 07.12.2021, а отже процесуальними рішеннями суду не встановлено неявки позивача до суду в зазначені дні. За таких обставин, висновок суду першої інстанції щодо повторної неявки позивача в судове засідання 25.05.2017, 16.10.2019, 07.12.2021 без поважних причин колегія суддів вважає необґрунтованим. З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов передчасного та помилкового висновку про наявність передбачених п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України підстав для залишення позовної заяви у даній справі без розгляду з підстав повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин. Також, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що питання доступу особи до правосуддя неодноразово було предметом судового розгляду Європейського суду з прав людини. Так, у рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та у рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступ до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Відповідно до п. 4 ч. 1ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, у зв`язку з чим ухвала суду першої інстанції на підставі ст. 320 КАС України підлягає скасуванню, з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Хорольського районного суду Полтавської області від 07.12.2021 по справі № 539/685/17 скасувати. Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню. Головуючий суддя В.А. Калиновський Судді Я.М. Макаренко О.М. Мінаєва Повний текст постанови складено 16.01.2023 року

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»