Постанова Львівський апеляційний суд № 464/2597/22
від 16.01.2023НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДСправа № 464/2597/22 Головуючий у 1 інстанції: Бойко О.М. Провадження № 33/811/1374/22 Доповідач: Стельмах І. О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 січня 2023 року Львівський апеляційний суд у складі: судді Стельмаха І.О., з участю захисника адвоката Калмикова С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП за апеляційною скаргою захисника Калмикова Сергія Васильовича на постанову судді Сихівського районного суду м. Львова від 15 листопада 2022 року, в с т а н о в и в : Постановою судді Сихівського районного суду м. Львова від 15 листопада 2022 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 496,20 грн. судового збору. ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що він 23.06.2022 близько 00.57 год. на вул. Угорська, 14е у м.Львові, керував автомобілем марки «Volvo», реєстраційний номер НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`ягніння, чим порушив вимоги п.2.9 ПДР. На постанову судді захисник Калмиков С.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді скасувати, провадження у справі закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування апеляційних вимог захисник покликається на те, що 22 червня 2022 року ОСОБА_1 алкогольні напої не вживав, лише прийняв настоянку від застуди, оскільки не добре себе почував. Вказує, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження тесту на місці події, лише сказав, що не бажає проходити тест допоки не приїде його командир. Окрім того стверджує, що ОСОБА_1 не було роз`яснено його права. В подальшому під час перебування у спеціалізованому медичному закладі, оскільки прибув його командир, ОСОБА_1 погодився пройти тест на приладі «Drager», але окрім цього наполягав на здачі біологічних зразків крові та сечі, оскільки вважав, що саме для цього він прибув до спеціалізованого медичного закладу. Такого огляду у медичному закладі проведено не було, направлення на проходження огляду до матеріалів не долучено. У судове засідання апеляційного суду ОСОБА_1 , будучи повідомленим про дату, час і місце судового розгляду, не з`явився. Захисник Калмиков С.В. не заперечував проти розгляду справи без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП за таких обставин неявка ОСОБА_1 в судове засідання апеляційного суду не перешкоджає розгляду справи. У суді апеляційної інстанції захисник Калмиков С.В. апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити. У судовому засіданні захисник Калмиков С.В. надав пояснення, у яких зазначив про процедурні порушення при складанні направлення на огляд на стан алкогольного сп`яніння у заклад охорони здоров`я. Зокрема, він звернув увагу на відсутність підпису водія на направленні, на незаповнені графи та неправильно зазначені ознаки сп`яніння. Окрім цього, захисник наголосив, що водій не перебував у стані алкогольного сп`яніння на момент зупинки, що підтверджується тим фактом, що поліцейські попросили його перепаркувати транспортний засіб, тобто фактично дозволили йому керувати ним. Захисник додає, що ОСОБА_2 лише після того як заглушив двигун, вирішив прийняти лікарські засоби, які запив алкоголевмісним енергетичним напоєм, помилково вважавши його безалкогольним. Заслухавши виступ захисника Калмикова С.В. на підтримку апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав. Висновок судді про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 053655 від 23.06.2022 (а.с. 2); висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 23.06.2022 №001388 (а.с. 3); рапортом капітана поліції Андрія Терлецького про перекваліфікацію дій з ч. 2 ст. 130 КУпАП на ч. 1 ст. 130 КУпАП у зв`язку зі спливом одного року з дня вчинення попереднього правопорушення (а.с. 4) актом огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно з яким огляд проведений у зв`язку з виявленими ознаками: порушення артикуляції, розширені зіниці, млява реакція на світло, розкидування ніг під час ходи, похитування у позі Ромберга, виражений запах алкоголю з рота, результат огляду позитивний 0,68 ‰; відеозаписами із нагрудних відеокамер працівників поліції (а.с. 2); постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (а.с. 5). При цьому, працівниками поліції було дотримано вимоги закону під час проведення огляду та складання процесуальних документів. При розгляді справи в суді першої інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права допущено не було. Суддя відповідно до ст.ст. 245, 280 КУпАП повно й всебічно з`ясував усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи. Докази, які лягли в основу судового рішення, були досліджені суддею в ході судового розгляду й отримали належну оцінку. Апеляційний суд відхиляє твердження захисника про те, що водієві не було роз`яснено права відповідно до ст. 63 Конституції України та ст. 258 КУпАП, позаяк у протоколі про адміністративне правопорушення міститься підпис ОСОБА_1 про ознайомлення з правами. Також суд наголошує на тому, що відеозапис з нагрудних камер працівників поліції є належним та допустимим доказом, а відеофіксація огляду була проведена відповідно до вимог законодавства. Суд не погоджується з доводами сторони захисту про те, що нумерація файлів, яка не відповідає хронології, свідчить про фальсифікацію відео. Працівники поліції провели безперервну фіксацію події, а тому достовірність змісту відеозапису не викликає сумніву. Апеляційний суд звертає увагу на неможливості застосування доктрини «плодів отруєного дерева» у цій справі, оскільки предметом розгляду є факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, тобто вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Дії поліцейського щодо зупинки транспортного засобу чи щодо іншого факту перебувають поза предметом розгляду у цьому провадженні, проте можуть бути оскаржені в порядку адміністративного судочинства чи в інший спосіб, встановлений законом. Попередні дії поліцейських не впливають на належність проведеного огляду на стан алкогольного сп`яніння, оскільки такий був здійснений відповідно до вимог ст. 266 КУпАП. У свою чергу, ч. 5 ст. 266 КУпАП встановлює єдину підставу для визнання недійсності огляду проведення з порушенням вимог цієї статті. Таким чином, застосування доктрини з умовною назвою «плоди отруєного дерева», яка характерна для встановлення допустимості доказів в межах одного кримінального провадження, у цій справі про адміністративне правопорушення є неможливим. Щодо доводів апелянта про відсутність у нього ознак алкогольного сп`яніння, суд зазначає наступне. Згідно з п.2, п.3 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 № 1452/735 (далі Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Виходячи з цього, до повноважень поліцейського належить визначати, чи наявні в особи ознаки алкогольного сп`яніння, і за наявності таких він в праві пред`явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння. Окрім цього, ознаки сп`яніння ОСОБА_1 викладені в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, серед яких: порушення артикуляції, розширені зіниці, млява реакція на світло, розкидування ніг під час ходи, похитування при позі Ромберга, виражений запах алкоголю з рота. Апеляційний суд відкидає доводи скарги про відсутність направлення на огляд до закладу охорони здоров`я, оскільки в матеріалах справи такий наявний. Окрім цього, направлення складено відповідно до вимог Інструкції за формою, передбаченою додатком №1 до Інструкції. Твердження апелянта про те, що не було проведено лабораторного дослідження, суд до уваги не бере, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, було проведено огляд у закладі охорони здоров`я за допомогою газоаналізатора «Drager 6820», за результатами якого встановлено вміст етанолу в крові ОСОБА_1 0,68‰. Доводи апелянта про необхідність взяття біологічного середовища для встановлення точних результатів не ґрунтуються на вимогах нормативно-правових актів. Так, пункт 9 Розділу ІІІ Інструкції встановлює, що в закладах охорони здоров`я для проведення лабораторних досліджень використовується вимірювальна техніка та обладнання, дозволені МОЗ. Згідно з актом огляду № 001388 від 23.06.2022, у медичному закладі використали технічний засіб для визначення наявності або вимірювання вмісту етилового спирту у видуваному повітрі «Drager 6820». Відібрання біологічних зразків, предметом дослідження яких можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук при цьому не є обов`язковим. Наявний у справі протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, а також вимогам, передбаченим Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, містить усі необхідні реквізити та є належним і допустимим доказом. Отже, доводи, наведені захисником в апеляційній скарзі, цілком спростовані наявними в матеріалах справи доказами, а інших відомостей, які б могли вплинути на постановлення іншого рішення по справі, апеляційна скарга не містить. Зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Крім того, слід зазначити, що у рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2017 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодилися нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки. Обставини, які б виключали провадження в справі, відповідно до ст. 247 КУпАП, відсутні. Адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік накладене на ОСОБА_1 відповідно до санкції ч.1 ст. 130 КУпАП та є безальтернативним. Апеляційна скарга не містить правових підстав для скасування судового рішення. З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги і вважає, що підстав для скасування постанови судді немає. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд п о с т а н о в и в : Постанову судді Сихівського районного суду м. Львова від 15 листопада 2022 року в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Калмикова Сергія Васильовича - без задоволення. Постанова є остаточною, оскарженню не підлягає. Суддя Львівського апеляційного суду І.О. Стельмах