Постанова 4811 № 444/1008/22

Справа № 444/1008/22 Головуючий у 1 інстанції: Оприск З.Л. Провадження № 33/811/1341/22 Доповідач в 2-й інстанції: Урдюк Т. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 січня 2023 року Львівський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Урдюк Т.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу адвоката Карпінської О.Б. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на постанову судді Жовківського районного суду Львівської області від 29 вересня 2022 року про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, в с т а н о в и в : вищенаведеною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення штраф у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 496 гривень 20 коп. судового збору. Згідно з постановою судді, ОСОБА_1 23.05.2022 о 20:53 год. у с. Боянець, вул. І.Франка, 45, керував транспортним засобом «Фіат Добло», номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови), від проходження огляду на стан сп`яніння відмовився, чим вчинив порушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Не погоджуючись із рішенням судді суду першої інстанції, адвокат Карпінська О.Б., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , звернулася з апеляційною скаргою, у якій просить постанову судді Жовківського районного суду Львівської області від 29 вересня 2022 року скасувати, а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування своїх апеляційних вимог адвокат покликається на те, що протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУнАП відносно ОСОБА_1 складено, саме: «відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції». Частина 1 ст. 130 КУпАП містить два самостійні склади адміністративних правопорушень, а саме: 1) Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває у стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів» (порушення 2.9.а ПДР): та 2) "Відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (порушення 2.5. ПДР). Зазначені склади адміністративних правопорушень є взаємовиключними, а тому зазначення в протоколі про адміністративне правопорушення невірного формулювання складу адміністративного правопорушення є підставою для закриття провадження в справі у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. У графі «до протоколу додаються» зазначено «чек драгера, висновок, акт огляду, рапорт» Звертає увагу на наступне: чек «Драгер», акт огляду, висновок щодо результатів медичного огляду, складений лікарем ОСОБА_2 25.05.2022., рапорт патрульного Гірняк В. від 23.05.2022, жодним з цих доказів не встановлено не підтверджено висновки відображені у протоколі, а саме висновки про відмову ОСОБА_1 , від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, натомість встановлено факти проходження такого огляду, а тому ОСОБА_1 не може бути притягнений до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП. Також вважає, що було порушено процедуру огляду на місці зупинки транспортного засобу. З наявного відеозапису вбачається, що під час проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, ОСОБА_1 , було запропоновано проти огляд за допомогою спеціальної технічного засобу газоаналізатор «Драгер», особа погодилась, пройшла огляд, не погодилась з результатом, оскільки на її думку прилад був несправний, а тому виявив бажання, з метою забезпечення достовірності результатів огляду бути оглянути в закладі охорони здоров`я. З відео з нагрудної камери поліцейського, також видно, що момент між початком і закінченням визначення результату пристроєм становить 19 секунд, однак відповідно до технічних характеристик даного пристрою такий результат повинен бути визначений протягом 3-10 секунд, , а тому існує стійка недовіра до справності такого пристрою, а тому вважає, що роздруківка чеку «Драгер» та акт огляду є недопустимими доказами. З відео з нагрудної камери поліцейського, видно, що під час проходження огляду у закладі охорони здоров`я, ОСОБА_1 було запропоновано пройти тест за допомогою газоаналізатора невідомого походження, на що було дано відмову пройти тест у такий спосіб, та повідомлено, що особа бажає здати аналіз крові на визначення вмісту в ній «етанолу». Лікарем було відмовлено у відібрані зразків крові, аргументувавши це тим що лікар немає права здійснювати такий аналіз. Однак зазначені твердження лікаря в повному обсязі суперечать Інструкції. Також зазначає, що долучений до матеріалів справи відеозапис не є безперервним, а тому є недопустимим доказом. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та його адвокат Карпінська О.Б. у судові засідання 05.12.2022, 15.12.2022, та 11.01.2023 року, будучи належним чином повідомленими про час та місце проведення таких, не з`явилися. Від захисника Карпінської О.Б. 05 грудня 2022 року надійшло клопотання про відкладення апеляційного розгляду через її зайнятість в іншому судовому процесі. Таке клопотання було задоволено апеляційним судом, а розгляд справи відкладено на 15 грудня 2022 року. Попри наведене, 15 грудня 2022 року адвокат Карпінська О.Б. подала повторне клопотання про відкладення апеляційного розгляду через її зайнятість в іншому судовому процесі, клопотання судом задоволено розгляд відкладенона 11.01.2023. Однак, 11.01.2023 ОСОБА_1 його захисник Карпінська О.Б. у судове засідання не з`явились причини неявки суду не повідомили. Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97- ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також, справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною. Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. З огляду на те, що справа відносно ОСОБА_1 перебуває у провадженні Львівського апеляційного суду більш, як два місяці, судові засідання неодноразово відкладалися за клопотаннями адвоката Карпінської О.Б., тому із врахуванням тривалості перерви між засіданнями, з метою дотримання розумних строків розгляду справи за належного повідомлення учасників про дату, час судового засідання, й відсутності на годину судового засідання даних про поважність причин неявки до суду, апеляційний суд вважає за можливе проводити розгляд у відсутності ОСОБА_3 та його захисника - адвоката Карпінської О.Б. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що така не підлягає до задоволення. Відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно з`ясувати питання: чи було вчинено таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Всупереч тверджень апеляційної скарги ці вимоги закону суддею першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 були дотримані, а висновок судді про доведеність винуватості останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі та постанові судді, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується зібраними по справі доказами у їх сукупності, які були досліджені в судовому засіданні та наведені у постанові. Так, пунктом 2.5 Правил дорожнього руху встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Разом з тим, ст. 130 КУпАП України встановлено відповідальність як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Тобто об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у випадку невиконання водієм вимог п. 2.5 ПДР полягає у відмові особи, яка здійснювала керування транспортним засобом та якій працівник поліції висловив вимогу пройти огляд на стан сп`яніння, пройти такий огляд. Відповідно до ст. 2, 3 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» від 9 листопада 2015 року №1452/735 (далі - Інструкція №1452/735) огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. З протоколу серії ААБ № 170882 від 23 травня 2022 року (а.с. 1) вбачається, що такими ознаками у ОСОБА_1 були: запах алкоголю із порожнини рота, порушення мови. З огляду на наведені ознаки, у поліцейського виникли підстави вважати, що водій ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння, наслідком чого стала вимога поліцейського до ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння. Наявним у матеріалах справи відеозаписом з камер спостереження патрульних підтверджується, що працівник поліції неодноразово пропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі. ОСОБА_1 погодився пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу, за результатами огляду встановлено стан алкогольного сп`яніння 0,56%о. З результатами огляду ОСОБА_1 не погодився, тому працівниками поліції був доставлений до медичного закладу, де від проходження огляду відмовився. Після чого поліцейський роз`яснив ОСОБА_1 , що відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП. Таким чином, відмовляючись від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, ОСОБА_1 , який отримав посвідчення водія та знає Правила дорожнього руху, порушив вимоги п. 2.5 ПДР, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Доводи апеляційної скарги про те, що відповідно до висновку щодо результатів медичного огляду та рапорту поліцейського такі не містять відомостей про відмову від огляду, натомість встановлено факти проходження такого огляду, а тому ОСОБА_1 не може бути притягнений до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП апеляційний суд вважає безпідставним. Так у матеріалах справи наявне направлення на огляд ОСОБА_1 від 23.05.2022 в якому зазначено результати огляду від огляду відмовився у присутності трьох лікарів. Крім того наявним у матеріалах справи відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції підтверджується факт відмови ОСОБА_1 від огляду, що і стало підставою для складання поліцейськими протоколу про адміністративне правопорушення та подальшого притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності саме за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, тому у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено вірне формулювання правопорушення вчинене ОСОБА_1 . При цьому слід зазначити, що відмову від проходження огляду в медичному закладі ОСОБА_1 слід розцінювати як порушення ОСОБА_1 п. 2.5 ПДР, оскільки останній після незгоди з результатами огляду на місці зупинки транспортного засобу, виявив бажання пройти огляд у медичному закладі, однак в медичному закладі від огляду відмовився, тобто факт відмови від огляду є належно підтвердженим. Інспектором поліції суть вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення викладено згідно з вимогами ст. 256 КУпАП, а тому жодних порушень у цій частині апеляційний суд не вбачає. Доводи апелянта про те, що лікарем, ОСОБА_1 було відмовлено у відібрані зразків крові для встановлення стану алкогольного сп`яніння апеляційний суд не вважає безумовною підставою для скасування постанови з таких підстав. За приписами п.8 даної Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у разі скоєння дорожньо-транспортної пригоди (далі ДТП), унаслідок якої є особи, що загинули або травмовані, проведення огляду на стан сп`яніння учасників цієї пригоди є обов`язковим у закладі охорони здоров`я. За приписами п.3 розділу III Інструкції, метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп`яніння. Пунктами 12,13,14 Розділу ІІІ Інструкції визначено, що предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук. Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу. Якщо водій учасник дорожнього руху внаслідок ДТП перебуває у несвідомому стані або з тяжкими травмами, обов`язково проводиться дослідження біологічного середовища або крові на вміст алкоголю, наркотичних чи психотропних речовин у закладах охорони здоров`я, куди він доставлений. Таким чином, визначення стану алкогольного сп`яніння шляхом лабораторного дослідження здійснюється лише у окремо взятих випадках, зокрема, під час ДТП. Доводи апеляційної скарги про те, що долучений до матеріалів справи відеозапис не є безперервним не може бути підставою для скасування постанови, оскільки на такому зафіксовано в повному обсязі обставини, що підлягають з`ясуванню та дають можливість встановити в діях особи наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Інші доводи апеляційної скарги не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність винесеної у справі постанови. Наведеними письмовими доказами, достовірність яких в апеляційного суду не викликає сумнівів, в повній мірі стверджується вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, на підставі яких суддею відповідно до вимог ст.ст.245, 280 КУпАП всебічно і повно з`ясовано всі обставини справи. Співставивши усі наявні у справі докази з фактично дослідженими у справі обставинами, та й зі змістом обставин, що ставляться у вину ОСОБА_1 згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, апеляційний суд вважає, що матеріалами провадження доведено наявність в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, чим спростовуються доводи апеляційної скарги. Ураховуючи викладені обставини, доводи апеляційної скарги про те, що суддею першої інстанції не з`ясовано всі фактичні обставини справи, не досліджено та не надано належної оцінки доказам, є безпідставними. Жодних належних та допустимих доказів, які б викликали сумніви в об`єктивності вищевказаних матеріалів, їх фальсифікації, зі сторони працівників поліції, апелянтом не надано, не здобуто таких і в процесі апеляційного розгляду. Таким чином, наявні у справі докази, яким суддя першої інстанції надав належну оцінку, у своїй сукупності поза розумним сумнівом свідчать про беззастережну винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, а саме відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, за ч. 1 ст. 130 КУпАП та узгоджується зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. theUnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року). При обранні ОСОБА_1 адміністративного стягнення суддя районного суду в оскаржуваній постанові в повній мірі врахував характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, та наклав адміністративне стягнення у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП в межах безальтернативної санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, що є достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. При розгляді справи суддею першої інстанції порушень вимог ст. ст. 279, 280 КУпАП не допущено, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП. Ураховуючи наведене, порушень норм процесуального або матеріального права не було встановлено під час апеляційного перегляду, оскаржувана постанова судді є законною, обґрунтованою і такою, що відповідає фактичним обставинам справи. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд п о с т а н о в и в: постанову судді Жовківського районного суду Львівської області від 29 вересня 2022 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін, апеляційну скаргу адвоката Карпінської О.Б. в його інтересах - без задоволення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Львівського апеляційного суду Т.М. Урдюк