LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Постанова Рівненський апеляційний суд564/1271/22

від 13.01.2023НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

Рівненський апеляційний суд ___________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 13 січня 2023 року м. Рівне Рівненський апеляційний суд в складі судді Шимківа С.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 адвоката Оніщука Святослава Петровича на постанову Костопільського районного суду Рівненської області від 07 листопада 2022 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП,- в с т а н о в и в : Постановою Костопільського районного суду Рівненської області від 07 листопада 2022 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а провадження у справі закрито у зв`язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених ст. 38 КУпАП. Не погодившись із постановою суду, захисник ОСОБА_1 адвокат Оніщук С.П. оскаржив її в апеляційному порядку. У поданій апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції під час закриття провадження в справі у зв`язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених статтею 38 КУпАП, помилково встановив вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Просить змінити постанову суду та виключити з резолютивної її частини висновок суду про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП. ОСОБА_1 та йогшо захисник - адвокат Оніщук С.П. в судове засідання не з"явилися. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи не надходило. Їх неявка не перешкоджає судовому розгляду. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного. Згідно з положеннями ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням _______________________________________________________________________________________________________________________ Справа № 564/1271/22 Суддя в суді І інстанції Олійник П.В. Провадження № 33/4815/834/22 Суддя в апеляційній інстанції Шимків С.С. (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Статтею 124 КУпАП передбачена відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Отже, диспозиція ст. 124 КУпАП є бланкетною, оскільки містить посилання на правила дорожнього руху, а тому для визначення суті правопорушення та вирішення питання про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення необхідно встановити, які пункти правил дорожнього руху були порушені особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, та у чому полягали такі порушення. Судом встановлено, що 28.06.2022 року о 17 год., на автодорозі с. Іваничі- с. Корчів`я, водій ОСОБА_1 керував автомобілем «Вольво», р.н. НОМЕР_1 , не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням та скоїв наїзд на церковну фігуру(хрест). При ДТП автомобіль отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками. Такими діями, ОСОБА_1 порушив вимоги п.12.1 Правил дорожнього руху та вчинив правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП. Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується сукупністю зібраних у справі доказів, які повністю узгоджуються між собою і фактично в апеляційній скарзі не заперечується. Разом з цим, захисник Воробця А.І. вважає, що закриваючи провадження у справі на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, місцевий суд не вправі був визнавати ОСОБА_1 винним за ст. 124 КУпАП. З такими доводами апеляційний суд погодитися не може. Відповідно до пункту 11 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 11 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» роз`яснено, що судам слід дотримуватись вимог статей 277, 277-2, 278 КУпАП під час розгляду справ про адміністративні правопорушення. При цьому необхідно звернути увагу на те, що статтею 277 КУпАП встановлено строки розгляду справи про адміністративні правопорушення і справа має бути розглянута навіть у разі порушення такого строку, а строки накладення адміністративного стягнення, передбачені статтею 38 КУпАП, не можуть бути продовжені. У свою чергу, зі змісту статей 252, 280 КУпАП вбачається, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, і лише після виконання вказаних вимог у разі спливу строків, передбачених ст.38 КУпАП, закривати провадження на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Апеляційний суд зазначає, що аналіз вищевказаних положень КУпАП дає підстави для висновку, що закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення з підстав закінчення строків, передбачених статтею 38 КУпАП, можливо лише за умови встановлення факту вчинення особою протиправної дії чи бездіяльності, що підпадають під визначені законом ознаки адміністративного правопорушення. Так, з положень статті 38 КУпАП вбачається, що її застосування можливе лише у випадку наявності вини особи у вчиненні правопорушення, адже у разі відсутності вини особи в правопорушенні провадження у справі підлягає припиненню на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП через відсутність події і складу адміністративного правопорушення. Відтак, така обставина, як закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених КУпАП, не є реабілітуючою, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в порушенні закону. Виходячи зі змісту статті 38 КУпАП «Строки накладення адміністративного стягнення», таке стягнення накладається лише на винну особу. Відповідно, ця норма (можливість застосування строків накладення адміністративного стягнення) повинна застосовуватись лише у випадку встановлення вини особи у вчиненні правопорушення. Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції, відповідно до вимог ст.ст.245, 251 КУпАП, об`єктивно з`ясував обставини справи із урахуванням наявних та досліджених у судовому засіданні доказів, дійшов до правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Постанова суду є законною та обґрунтованою, а тому підстав для її скасування не вбачається. На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 124, 294 КУпАПапеляційний суд,- п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Оніщука Святослава Петровича залишити без задоволення, а постанову Костопільського районного суду Рівненської області від 07 листопада 2022 року без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя Рівненського апеляційного суду Шимків С.С.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»