Постанова 4814 № 2018/11846/2012

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 2018/11846/2012 Номер провадження 22-ц/814/1231/23Головуючий у 1-й інстанції Губська Я.В. Доповідач ап. інст. Пилипчук Л. І. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 січня 2023 року м.Полтава Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючий суддя Пилипчук Л.І., судді Дряниця Ю.В., Триголов В.М. розглянувши у м.Полтава цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг України» на ухвалу Київського районного суду м.Харкова від 14 червня 2021 року, постановлену суддею Губською Я.В., по справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», заінтересовані особи: Київський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), ОСОБА_1 , про поновлення строку на пред`явлення виконавчих листів до виконання та видачу їх дублікатів, в с т а н о в и в: 19.04.2021 ТОВ «ОТП Факторинг Україна» звернулося в суд із указаною заявою у якій просить: видати дублікати виконавчих листів у справі №2018/11846/2012, виданих Київським районним судом м.Харкова про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованості за кредитним договором №CNL-701/055/2006 від 05.12.2016 та №ML-701/131/2008 від 27.02.2008 у загальному розмірі 2 909 691,64 грн. та судового збору в розмірі 3 219,00 грн.; визнати поважними та поновити строк пред`явлення виконавчих листів до виконання. Вимоги заяви обґрунтовані тим, що із 06.04.2016 на примусовому виконанні Київського ВДВС Харківського МУЮ перебувало ВП №50746051, відкрите на підставі виконавчого листа у справі №2018/11846/2012 в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованості за кредитним договором №CNL-701/055/2006 від 05.12.2016 та №ML-701/131/2008 від 27.02.2008 у загальному розмірі 2 909 691,64 грн.; та ВП №50746313 в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» судового збору в розмірі 3 219,00 грн. Після відкриття виконавчих проваджень стягувач звертався до ДВС із запитом про хід виконавчого провадження, але відповіді не отримав; а 08.04.2021 зі слів представника ДВС стягувачу стало відомо, що ВП №50746051 та ВП №50746313 завершено, виконавчі листи повернуто стягувачу або втрачено. Доказів направлення виконавчих документів стягувачу ДВС не надав, тоді як ТОВ «ОТП Факторинг Україна» їх оригінали не отримувало, що свідчить про їх втрату при пересилці. Із підстав викладеного, вважає, що неналежне виконання суб`єктом владних повноважень (ДВС) вимог Закону України «Про виконавче провадження» в частині повідомлення про хід виконавчого провадження не може спричиняти негативні наслідки для стягувача та просить вимоги заяви задовольнити. Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 14.06.2021 у задоволенні заяви ТОВ «ОТП Факторинг Україна», заінтересовані особи: Київський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), ОСОБА_1 , про поновлення строку на пред`явлення виконавчих листів до виконання та видачу їх дублікатів - відмовлено. Ухвала районного суду вмотивована тим, що заява про видачу дубліката виконавчого документу подана 19.04.2021, тобто після закінчення строку пред`явлення його до виконання, який сплив 18.02.2016. Будь-яких доказів на підтвердження поважності причин пропуску такого строку заявником не надано, тому суд дійшов висновку про відсутність підстав для поновлення стягувачу строку на пред`явлення виконавчих листів до виконання та видачу їх дублікатів. Заявник ТОВ «ОТП Факторинг Україна» оскаржив ухвалу суду першої інстанції до Харківського апеляційного суду. Посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків районного суду обставинам справи, просить скасувати ухвалу та постановити нове рішення, яким заяву задовольнити у повному обсязі. Наголошує, що унаслідок порушення Київським ВДВС вимог Закону України «Про виконавче провадження» стягувач не отримував постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження ВП №50746051 та ВП №50746313, а також про їх завершення, як і самих оригіналів виконавчих документів, відомості щодо направлення яких також відсутні. Посилаючись на положення ст.129-1 Конституції України, ст.17 Закону України «Про виконавче провадження», п.17.4 Перехідних положень ЦПК України доводить, що ЦПК не надає права відмовити у задоволенні заяви про видачу дубліката виконавчого документа з мотивів її необґрунтованості та не зобов`язує стягувача наводити причини його втрати. Тоді як сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та ДВС свідчить про його втрату, що відповідає позиції Верховного Суду, сформованій у справах №2-6471/06 від 09.10.2019, №263/4331/18 від 18.11.2020. Зазначає, що при постановленні оскаржуваної ухвали суд першої інстанції не дотримався норм ЦПК України, залишивши не вирішеним клопотання заявника про витребування від Київського ВДВС матеріалів виконавчого провадження ВП №50746051 та ВП №50746313. Заперечує неналежне використання стягувачем його процесуальних прав та посилаючись на довідку банку, датовану 26.07.2021, якою зафіксовано, що на підставі відомостей журналу реєстрації вхідної кореспонденції оригінали виконавчих листів у справі №2018/11846/2012 на адресу стягувача не надходили, просить відновити порушене право стягувача відповідно до заявлених вимог. Ухвалою Харківського апеляційного суду від 20.09.2021 відкрито апеляційне провадження у вказаній справі за апеляційною скаргою ТОВ «ОТП Факторинг Україна» на ухвалу Київського районного суду м.Харкова від 14.06.2021; у справі закінчено підготовчі дії та призначено її до судового розгляду із повідомленням сторін, про що постановлена ухвала апеляційного суду від 27.09.2021. 06.10.2021 до Харківського апеляційного суду надійшов відзив ОСОБА_1 на апеляційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін, як законне та обґрунтоване. Вважає доводи апеляційної скарги такими, що ґрунтуються на припущеннях та наголошує, що із 06.04.2016 стягувач був обізнаний про відкриття виконавчих проваджень з примусового виконання виконавчих листів у справі №2018/11846/2012 та не цікавився рухом виконавчих проваджень. Просить врахувати позицію Великої Палати Верховного Суду, сформовану у справі №2-836/11 від 21.08.2019, за змістом якої, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дублікату втраченого виконавчого документа слід відмовити. Заперечує проти врахування судом апеляційної інстанції довідки банку від 26.07.2021, оскільки такий доказ не становив предмет дослідження суду першої інстанції. Ухвалою Харківського апеляційного суду від 27.01.2022 задоволено клопотання представника ТОВ «ОТП Факторинг Україна»; витребувано з Київського ВДВС у м.Харкові Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Харків) матеріали виконавчого провадження ВП №50746051 та ВП №50746313. 15.02.2022 Київський ВДВС у м.Харкові повідомлено, що перевіркою відомостей АСВП встановлено, що: - 07.09.2018 головним державним виконавцем відділу Мазуріною О.М. (звільнена з займаної посади) винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу №50746313 на підставі п.7 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження»; - 07.09.2018 головним державним виконавцем відділу Мазуріною О.М. (звільнена з займаної посади) винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу №50746051 на підставі п.7 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження». Відповідно до п.2 розділу ХІ Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями, які затверджені наказом Міністерства юстиції України №1829/5 від 07.06.2017 строк зберігання виконавчих проваджень, переданих до архіву органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, становить три роки. Згідно п.1 розділу ХІ Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями, передані до архіву органу державної виконавчої служби, приватного виконавця справи та виконавчі провадження, строк зберігання яких закінчився, підлягають знищенню. У зв`язку із тим, що строк зберігання, переданих до архіву виконавчих проваджень ВП №50746051 та №50746313 на даний час сплинув, надати інформацію щодо виконавчих проваджень не вбачається можливим./а.с.59 т.3/ Розпорядженням Верховного Суду від 25.03.2022 №14/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» змінено територіальну підсудність справ Харківського апеляційного суду - Полтавському апеляційному суду. Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 05.09.2022 указану справу прийнято до провадження та призначено до судового розгляду із повідомленням сторін. Сторони в судове засідання не з`явилися, будучи повідомленими про день та час розгляду справи в порядку ч.13 ст.128 ЦПК України, про поважність причин своєї неявки суд не повідомили, що з огляду на положення ч.2 ст.372 цього Кодексу, не перешкоджає розгляду справи за їх відсутності. Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що рішенням Київського районного суду м.Харкова від 09.12.2014 (справа №2018/11846/2012) позовні вимоги ТОВ «ОТП Факторинг Україна» задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» суму заборгованості за кредитним договором №CNL-701/055/2006 від 05.12.2016 та №ML-701/131/2008 від 27.02.2008 у загальному розмірі 2 909 691,64 грн. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» сплачені позивачем при подачі позову витрати по оплаті судового збору в розмірі 3 219,00 грн./а.с.155-159 т.3/ 17.08.2015 Київським районним судом м.Харкова видано виконавчі листи №2018/11846/2012 та за заявою ТОВ «ОТП Факторинг Україна» пред`явлено до примусового виконання до Київського ВДВС Харківського МУЮ./а.с.212, 213, 214 т.2/ Згідно даних АСДС Київським ВДВС м.Харків ГТУЮ у Харківській області 06.04.2016 відкрито виконавче провадження та станом на 12.04.2021 завершено./а.с.215,216 т.2/ Відмовляючи у поновленні строку на пред`явлення виконавчих листів до виконання та видачі їх дублікатів, районний суд виходив із того, що строк пред`явлення виконавчого листа до виконання сплив 18.02.2016, тоді як заява про його поновлення подана до суду лише 19.04.2021. Із моменту отримання виконавчого листа заявник не користувався добросовісно своїми процесуальними правами як стягувач та не виконував обов`язків, передбачених законом. Доказів на звернення зі скаргами в установленому законом порядку на бездіяльність державного виконавця заявником не надано, а поважність причин пропуску строку на звернення в суд із цієї заявою не ґрунтується на доказах. Апеляційний суд із такими висновками суду першої інстанції не погоджується з огляду на наступне. Згідно п.17.4 Перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягував або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. Аналізуючи зміст наведеної норми, слід дійти висновку, що підставою для видачі судом дублікату виконавчого листа є його втрата та подання відповідної заяви в межах строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Згідно позиції Великої Палати Верховного Суду, сформованої у справі №2-836/11 від 21.08.2019, якщо строк для пред`явлення виконавчого документу до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дублікату втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви. Апеляційним судом установлено, що із 06.04.2016 у провадженні Київського ВДВС м.Харків перебували ВП №50746051, №50746313 відносно боржника ОСОБА_1 щодо примусового виконання судового рішення у справі №2018/11846/2012, провадження за якими завершено на підставі п.7 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження», про що державним виконавцем винесено постанови від 07.09.2018 та повернуто виконавчі документи стягувачу. Згідно п.7 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження», в редакції чинній на момент винесення постанови (07.09.2018), підставою повернення виконавчого документа стягувачу є: боржник - фізична особа (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров`я, у зв`язку із втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини) чи транспортні засоби боржника, розшук яких здійснювався поліцією, не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку. Згідно частини п`ятої наведеної норми повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону. Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. За змістом п.1 ч.4 ст.12 цього Закону строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання. Суд першої інстанції наведені норми закону неправильно застосував, залишивши поза увагою, що строки пред`явлення виконавчого документа до виконання були перервані, а тому помилково їх обраховував від 17.08.2015 (дата видачі виконавчого листа) протягом одного року до 18.02.2016 згідно статті 22 Закону України «Про виконавче провадження» №606-ХІV. Натомість до спірних правовідносин підлягають застосуванню вимоги Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VІІІ, ч.1 ст.12 цього Закону якого установлює строк пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання - протягом трьох років, який у цій справі слід обраховувати від 07.09.2018, дати постановлення державним виконавцем постанови про повернення виконавчого документу стягувачу. Таким чином строк пред`явлення виконавчого документу до виконання, з огляду на його переривання та подальше обрахування від 07.09.2018, на момент подачі заяви про видачу дублікату виконавчого документу (19.04.2021) не закінчився, а тому відповідна заява подана до суду в межах строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. За правилами ч.1 ст.28 Закону України «Про виконавче провадження», копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Таким чином, належним доказом підтвердження надсилання стягувачу копії постанови про повернення виконавчого листа разом з направленням його оригіналу є виключно квитанція про відправлення та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення. Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відповідно до п.4 ст.10 ЦПК України, суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом. Суд першої інстанції не дотримався викладених вимог процесуального закону, залишивши не вирішеним клопотання заявника про витребування матеріалів виконавчого провадження та фактично не надавши оцінки доводам заявника щодо втрати виконавчих документів при пересилці. Таким чином апеляційний суд, установивши на підставі відомостей Київського ВДВС м.Харків факт знищення матеріалів виконавчого провадження за закінченням строку зберігання, погоджується із доводами апеляційної скарги, що сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та ДВС свідчить про його втрату. Такі висновки суду узгоджуються із позицією Верховного Суду, сформованій у справах №2-6471/06 від 09.10.2019, №263/4331/18 від 18.11.2020, яка серед іншого містить висновок, що положення ЦПК України не надає права відмовити у задоволенні заяви про видачу дубліката виконавчого документа з мотивів її необґрунтованості та не зобов`язує стягувача наводити причини його втрати. При цьому апеляційний суд не надає оцінки доводам апеляційної скарги в частині правомірності дій державного виконавця в частині повідомлення сторін про хід виконавчого провадження, як таких, що мають самостійний спосіб оскарження, не пов`язаний із вирішенням питання видачі дублікату виконавчого листа. Отже, апеляційний суд, установивши, що на момент звернення стягувача в суд із заявою про видачу дублікатів виконавчих листів (19.04.2021) строк їх пред`явлення до виконання був дотриманий, але станом на день постановлення судового рішення за наслідками її розгляду, сплив, колегія суддів дійшла висновку, що для реалізації належних стягувачу процесуальних прав наявними є підстави для поновлення строку пред`явлення до виконання виконавчих листів у справі №2018/11846/2012. З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції скасуванню із постановленням нового рішення про задоволення заяви. Згідно ст.141 ЦПК України, із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ОТП Факторинг України» підлягають стягненню понесені товариством судові витрати у вигляді судового збору за подачу апеляційної скарги в розмірі 2 270,00 грн./а.с.9 т.3/ Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг України» - задовольнити. Ухвалу Київського районного суду м.Харкова від 14 червня 2021 року скасувати. Ухвалити нове рішення, яким заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», заінтересовані особи: Київський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), ОСОБА_1 , про поновлення строку на пред`явлення виконавчих листів до виконання та видачу їх дублікатів задовольнити. Видати дублікат виконавчого листа у справі №2018/11846/2012, виданого Київським районним судом м.Харкова про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг України» заборгованості за кредитним договором №CNL-701/055/2006 від 05 грудня 2006 року та №ML-701/131/2008 від 27 лютого 2008 року в загальному розмірі 2 909 691,64 грн. Видати дублікат виконавчого листа у справі №2018/11846/2012, виданого Київським районним судом м.Харкова про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг України» судового збору в розмірі 3 219,00 грн. Поновити строк пред`явлення для виконання виконавчих листів у справі №2018/11846/2012, виданих Київським районним судом м.Харкова про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг України» заборгованості за кредитним договором №CNL-701/055/2006 від 05 грудня 2006 року та №ML-701/131/2008 від 27 лютого 2008 року в загальному розмірі 2 909 691,64 грн., а також судового збору в розмірі 3 219,00 грн. Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг України» судовий збір в розмірі 2 270,00 грн. за подачу апеляційної скарги. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 12.01.2023. Головуючий суддя Л.І. Пилипчук Судді Ю.В. Дряниця В.М. Триголов