LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КАС ВС640/4805/22

від 12.01.2023 · Адміністративна
Резолютивна:Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 лютого 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 1 грудня 2022 року у справі №640/4805/22 за адміністрат…

УХВАЛА 12 січня 2023 року м. Київ справа №640/4805/22 адміністративне провадження №К/990/171/23 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Мартинюк Н.М., суддів - Жука А.В., Смоковича М.І., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 лютого 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 1 грудня 2022 року у справі №640/4805/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про визнання дій не правовірними та зобов`язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної казначейської служби України про визнання дій не правовірними та зобов`язання вчинити дії. Підставою звернення позивача з позовом є відмова відповідача виконати постанову Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 25 березня 2020 року у справі №757/45419/16-ц та зобов`язання відповідача виконати постанову Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 25 березня 2020 року у справі №757/45419/16-ц. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 лютого 2022 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 1 грудня 2022 року відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі. Не погоджуючись з цими судовими рішеннями, скаржниця звернулася із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України"), надіславши її 30 грудня 2022 року засобами поштового зв`язку. Скаржниця просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 лютого 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 1 грудня 2022 року у справі №640/4805/22, а справу направити для подальшого розгляду до Київського окружного адміністративного суду. За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Під час перевірки зазначеної касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України встановлено, що матеріали касаційної скарги, які надійшли до суду, не містять документа про сплату судового збору. Так, згідно з частиною четвертою статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи. Проте, матеріали касаційної скарги, що надійшли до суду, не містять документа про сплату судового збору. Натомість, скаржниця просить звільнити її від сплати судового збору на підставі статті 8 Закону України «Про судовий збір». Умови, за яких суд може звільнити повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк та перелік суб`єктів, до яких такі умови застосовуються, визначені статтею 8 Закону України "Про судовий збір". Так, суд може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. На підтвердження заявленого клопотання скаржницею додано довідку з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, з якої вбачається, що за період з 4 кварталу 2021 року до 3 кварталу 2022 року їй не було нараховано взагалі ніяких сум, та з посиланням на цю відомість вказує про її незадовільний матеріальний стан. Крім того, зазначає, що лишилася житла внаслідок руйнування її будинку, однак належних доказів на підтвердження цього факту не надає. Слід відзначити, що Законом № 3674-VI чітко визначено, як одну з умов для звільнення від сплати судового збору, зокрема, доведення заявником обставин, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік. Для звільнення від такої сплати заявник касаційної скарги має довести існування таких фінансових труднощів та такий майновий стан, що надає підстави вважати за можливе звільнити таку особу від сплати судового збору. Втім, на підставі наявних та доданих документів не має можливості достовірно пересвідчитись у розмірі отриманого доходу відповідачем за весь рік, що передував року подання касаційної скарги, оскільки, довідка надана за інший період ніж це передбачено Законом, не засвідчена належним чином. В даному випадку, щоб мати можливість переконатися у наявності скрутного майнового стану скаржника, які б дали змогу суду враховуючи такі обставини, вирішити питання щодо звільнення відповідача від сплати судового збору, як того вона просить, окрім наведеного вище, також слід було надати до суду податкову декларацію про майновий стан і доходи за звітний період 2021 року, та інші документи на розсуд скаржника, що дасть змогу суду повно та об`єктивно розглянути клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору. Слід відзначити, що важкий майновий стан сторони входить до предмета доказування і, відповідно, має бути підтверджений належними і допустимими, у розумінні статей 73, 74 КАС України, доказами. Тож, для застосування судом положень частини першої статті 133 КАС України та Закону України «Про судовий збір» повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі», вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.ХІ.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Положення Закону України «Про судовий збір» не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням. Підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору чи звільнення від його сплати може бути, наприклад, довідка про доходи, про заробітну плату, пенсію, стипендію, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо. Наведення доводів, обґрунтування пов`язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору, а також подання доказів на підтвердження того, що майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку, розмірі і в строки покладається на особу, яка подає скаргу. Відповідно до статей 1, 2 Закону України "Про судовий збір", судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом; судовий збір включається до складу судових витрат; платники судового збору - це громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення. Підпунктом 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до адміністративного суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 1 січня 2022 року (на момент звернення з касаційною скаргою) розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить: 2481 грн. Відтак, сплата судового збору за касаційну скаргу на ухвалу суду складає суму у розмірі: 2481 грн. Реквізити для сплати судового збору: ГУК у м.Києві/Печерський район/22030102; код отримувача ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП) номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)"; призначення платежу: "*;101; _____ (код ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України в установлених законом випадках); судовий збір, за позовом _____ (ПІБ/назва), Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд)". Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього кодексу. Відповідно до правил статей 169, 332 КАС України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржниці строку для усунення недоліків, шляхом подання документів, з яких можна буде визначити сукупний розмір доходу позивачки за попередній рік та інші документи на розсуд скаржниці, що дасть змогу суду повно та об`єктивно розглянути клопотання скаржниці про звільнення від сплати судового збору або документ про сплату судового збору у встановленому законом розмірі. Крім того, позивачка має надати копію касаційної скарги та доданих письмових матеріалів відповідно до кількості відповідачів. Керуючись статтями 169, 248, 330, 332 КАС України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 лютого 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 1 грудня 2022 року у справі №640/4805/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про визнання дій не правовірними та зобов`язання вчинити дії залишити без руху. Надати особі, яка подала касаційну скаргу, строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали. Роз`яснити, що невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк є підставою для повернення касаційної скарги скаржнику. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена. ........................... ........................... ........................... Н.М. Мартинюк А.В. Жук М.І. Смокович, Судді Верховного Суду

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»