Постанова 4814 № 537/3647/20

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 537/3647/20 Номер провадження 22-ц/814/143/23Головуючий у 1-й інстанції Маханьков О.В. Доповідач ап. інст. Дорош А. І. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 січня 2023 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого судді - доповідача Дорош А.І. Суддів: Лобова О.А., Триголова В.М. при секретарі: Коротун І.В. переглянув у судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Крюківський вагонобудівний завод» на ухвалу Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 29 вересня 2022 року, постановлену суддею Маханьковим О.В., повний текст ухвали складений дата не вказана у справі за заявою Публічного акціонерного товариства «Крюківський вагонобудівний завод» про роз`яснення рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 08.11.2021 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Крюківський вагонобудівний завод» про визнання незаконними та скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності, визнання незаконним та скасування наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, в частині виплати заробітної плати за один місяць, - В С Т А Н О В И В: 19 вересня 2022 року ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» звернулося до суду з заявою про роз`яснення рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 08.11.2021 року у справі №537/3647/20, відповідно до якої просив роз`яснити рішення суду у справі №537/3647/20 в частині стягнення середнього заробітку у розмірі 542 420,64 грн. з наступним вирахуванням із цієї суми податків та інших обов`язкових платежів, роз`яснити розмір вирахування податків та інших обов`язкових платежів та розмір середнього заробітку, який підлягає стягненню з ПАТ «КВБЗ» на користь ОСОБА_1 , для виконання рішення суду №537/3647/20 від 08.11.2021 року. Заява мотивована тим, що рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 08.11.2021 року у справі №537/3647/20 за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» про визнання незаконним та скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності, визнання незаконним та скасування наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, позовні вимоги задоволені у повному обсязі. Вирішено стягнути з ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 26.09.2020 року по 08.11.2021 року включно у розмірі 542 420,64 грн. з наступним вирахуванням із цієї суми податків та інших обов`язкових платежів. Проте зазначене рішення суду є не зовсім зрозумілим в частині стягнення середнього заробітку у розмірі 542 420 грн.64 коп. з наступним вирахуванням із цієї суми податків та інших обов`язкових платежів. Невизначеність полягає у розмірі вирахування податків та інших обов`язкових платежів, хто саме повинен вираховувати податки та збори із середнього заробітку та яку саме суму державний виконавець має стягнути з ПАТ «КВБЗ» на користь ОСОБА_1 для правомірного виконання рішення суду. 22.08.2022 року на адресу ПАТ «КВБЗ» надійшла постанова про відкриття виконавчого провадження від 15.08.2022 року у ВП №69643370 про стягнення з ПАТ «КВБЗ» на користь ОСОБА_1 середнього заробітку від час вимушеного прогулу у розмірі 542 420,64 грн. з наступним вирахуванням із цієї суми податків та інших обов`язкових платежів, згідно виконавчого листа №537/3647/20 від 11.08.2022 року. З метою належного виконання рішення суду ПАТ «КВБЗ» звернулося до Крюківського ВДВС з листом про надання роз`яснення щодо розміру вирахування податків та інших обов`язкових платежів та визначення розміру середнього заробітку, який підлягає виплаті ОСОБА_1 . У відповідь на зазначений лист Крюківським ВДВС надано відповідь та зазначено, що суми, які суд визначає для стягнення з роботодавця з ПАТ «КВБЗ» на користь працівника як середній заробіток за час вимушеного прогулу, обраховуються без віднімання сум податків та зборів. Податки і збори із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, присудженої за рішенням суду, підлягають нарахуванню роботодавцем при виконанні відповідного судового рішення та, відповідно, відрахуванню із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу при виплаті працівнику, внаслідок чого виплачена працівника на підставі судового рішення сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу зменшується на суму податків та зборів. Зазначає, що ПАТ «КВБЗ» не отримав чіткого роз`яснення, яку саме суму середнього заробітку потрібно перерахувати на користь ОСОБА_1 з урахуванням раніше сплачених сум за іншими провадженнями у даній справі. Враховуюче вищевикладене, для правомірного виконання рішення суду ПАТ «КВБЗ» звертається до Крюківського районного суду м. Кременчука з роз`ясненням щодо визначення розміру податків, які необхідно вирахувати із суми середнього заробітку, та визначення суми середнього заробітку з вирахуванням податків, яка підлягає стягненню з ПАТ «КВБЗ» на користь ОСОБА_1 , для виконання рішення суду №537/3647/20 від 08.11.2021 року. Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 29 вересня 2022 року у задоволенні заяви представника Публічного акціонерного товариства «Крюківський вагонобудівний завод» про роз`яснення рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 08.11.2021 року у справі №537/3647/20 - відмовлено. Ухвала суду мотивована тим, що рішення суду є повним, чітким та зрозумілим, ухвалене на підставі наявних в справі матеріалів та не потребує роз`яснення. Судом при ухваленні рішення від 08 листопада 2021 року було проведено розрахунок середньої заробітної плати ОСОБА_1 , яка підлягає стягненню з ПАТ «КВБЗ» за весь час вимушеного прогулу, без вирахуванням із цієї суми податків та інших обов`язкових платежів, оскільки відповідно до ст. 18 ПК України суди не належать до складу податкових агентів платника податку та обов`язок нарахування при виконанні відповідного судового рішення та, відповідно, відрахуванню із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу при виплаті працівнику покладається на роботодавця, а отже, заява про роз`яснення рішення, а саме щодо роз`яснення розміру вирахування податків та інших обов`язкових платежів та розмір середнього заробітку, який підлягає стягненню з ПАТ «КВБЗ» на користь ОСОБА_1 , є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає. В апеляційній скарзі ПАТ «КВБЗ», посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Апеляційна скарга мотивована тим, що при вирахуванні податків із середнього заробітку можна припуститися помилки та не в повній мірі виконати рішення суду. Згідно матеріалів справи вбачається, що питання, які зазначені ПАТ «КВБЗ» у заяві про роз`яснення судового рішення, а саме визначення розміру податку, який вираховується із середнього заробітку за один місяць, не було предметом заявлених позовних вимог і їх обґрунтувань, а тому підлягає роз`ясненню згідно чинного законодавства. Таким чином, вважає, що суд першої інстанції, відмовляючи у роз`ясненні судового рішення відповідно ст. 271 ЦПК України, не вирішив питання, які б допомогли правомірно виконати рішення суду. Зазначає, що для правомірного виконання рішення суду ПАТ «КВБЗ» необхідно визначити точну суму стягнення середнього заробітку на користь ОСОБА_1 з урахуванням податків та зборів та з урахування суми заробітку за один місяць. Відзив на апеляційну скаргу не надходив. У судове засідання до апеляційного суду не з`явилися сторони у справі, належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи шляхом направлення 2712.2022 року судових повісток та повідомлень на офіційну електронну адресу у порядку ч. 6 ст. 128 ЦПК України, ПАТ «КВБЗ» подано заяву про розгляд апеляційної скарги без його участі. Заяв та клопотань від учасників справи про відкладення розгляду справи до суду апеляційної інстанції не надходило. Згідно ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до ч. 1. ст. 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Згідно матеріалів справи встановлено, що рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 08.11.2021 року у справі №537/3647/20 позов ОСОБА_1 до ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» про визнання незаконним та скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності, визнання незаконним та скасування наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задоволено. Визнано незаконним та скасовано наказ голови правління ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» Крамаренка М.В. від 24 вересня 2020 року за №32-с про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани на директора виробництва ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» ОСОБА_1 . Визнано незаконним та скасовано наказ голови правління ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» Крамаренка М.В. від 24 вересня 2020 року за №33-с про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани на директора виробництва ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» ОСОБА_1 . Визнано незаконним та скасовано наказ голови правління ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» Крамаренка М.В. від 24 вересня 2020 року за №34-с, яким директора виробництва ОСОБА_1 за систематичне невиконання вимог трудового договору і правил внутрішнього трудового розпорядку ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» звільнено з 25.09.2020 року відповідно п.3 ч.1 ст. 40 КЗпП України. Визнано незаконним та скасовано наказ голови правління директора ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» Крамаренка М.В. від 25 вересня 2020 року за №554-ос про звільнення ОСОБА_1 з посади директора виробництва ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» за статтею 40 п.3 ч. 1 КЗпП України. Поновлено ОСОБА_1 на посаді директора виробництва ПАТ Крюківський вагонобудівний завод» з 25.09.2020 року. Стягнуто з ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 26.09.2020 року по 08.11.2021 року включно в сумі 542 420,64 грн. з наступним вирахуванням із цієї суми податків та інших обов`язкових платежів. Стягнуто з ПАТ Крюківський вагонобудівний завод» на користь ОСОБА_1 витрати у розмірі 12 500 грн. за послуги адвоката. З тексту вказаного рішення Крюківського районного суду від 08 листопада 2021 року у справі №534/3647/20 судом першої інстанції встановлено, що суд при проведенні розрахунку середнього заробітку, який підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 за час вимушеного прогулу на підставі ст. 235 КЗпП України, керувався постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» від 08 лютого 1995 року №100. Так, з врахуванням системного аналізу норм даного Положення, суд першої інстанції дійшов висновку, що суми, які суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника як середній заробіток за час вимушеного прогулу, обраховуються без віднімання сум податків та зборів. Податки і збори із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, присудженої за рішенням суду, підлягають нарахуванню роботодавцем при виконанні відповідного судового рішення та, відповідно, відрахуванню із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу при виплаті працівнику, внаслідок чого виплачена працівнику на підставі судового рішення сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу зменшується на суму податків і зборів. Таким чином, судом у справі №534/3647/20 було проведено розрахунок середньої заробітної плати ОСОБА_1 , яка підлягає стягненню з ПАТ «КВБЗ» за весь час вимушеного прогулу, без вирахуванням із цієї суми податків та інших обов`язкових платежів, оскільки відповідно до ст. 18 ПК України суди не належать до складу податкових агентів платника податку та обов`язок нарахування при виконанні відповідного судового рішення та, відповідно, відрахуванню із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу при виплаті працівнику покладається на роботодавця, а отже, заява про роз`яснення рішення, а саме щодо роз`яснення розміру вирахування податків та інших обов`язкових платежів та розмір середнього заробітку, який підлягає стягненню з ПАТ «КВБЗ» на користь ОСОБА_1 , є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає. При цьому, суд першої інстанції звернув увагу, що рішення суду є повним, чітким та зрозумілим, ухвалене на підставі наявних у справі матеріалів та не потребує роз`яснення. З таким висновком суду першої інстанції погоджується колегія суддів з урахуванням наступного. Відповідно до положень статті 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання. Відповідно до п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» роз`яснення рішення суду, а не ухвали, можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз`яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до виконання. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз`яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз`ясненні рішення. Отже, рішення суду повинно бути зрозумілим й зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення. Звертаючись до суду із заявою про роз`яснення рішення Крюківського районного суду від 08 листопада 2021 року у справі №534/3647/20, ПАТ «КВБЗ» посилалось на те, що рішення суду є незрозумілим в частині визначенні розміру податків, які необхідно вирахувати із суми середнього заробітку, та визначення суми середнього заробітку з вирахуванням податків, яка підлягає стягненню з ПАТ «КВБЗ» на користь ОСОБА_1 для виконання даного рішення. Відповідно до статті 27 Закону України «Про оплату праці» середній заробіток працівника визначається за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100. Згідно з абзацом третім пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100, середньомісячна заробітна плата за час затримки розрахунку обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана виплата, тобто дню звільнення працівника з роботи. Відповідно до пункту 5 розділу ІV Порядку №100 основною для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час затримки розрахунку, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з пунктом 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на час відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - календарних днів за цей період. Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час затримки розрахунку, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абзац другий пункту 8 Порядку №100). Згідно матеріалів справи встановлено, що ПАТ «КВБЗ» під час розгляду справи №537/3647/20 у суді першої інстанції було надано розрахунок середньомісячної заробітної плати ОСОБА_1 , розрахований згідно Порядку № 100 від 08.02.1995 року (т.2 а.с. 178). Саме вказаний розрахунок був прийнятий судом першої інстанції при розрахунку середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 26.09.2020 року по 08.11.2021 року, який стягнуто з ПАТ «КВБЗ» на користь ОСОБА_1 за рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 08 листопада 2021 року. З врахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 08 листопада 2021 року є чітким, зрозумілим, а його резолютивна частина не припускає кількох варіантів тлумачення, отже суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відсутність підстав для його роз`яснення. Доводи апеляційної скарги про те, що рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 08 листопада 2021 року є незрозумілим, оскільки у ньому не зазначено, який розмір податків необхідно вирахувати із середнього заробітку та, в свою чергу, не визначено, яку суму середнього заробітку середнього заробітку необхідно виплатити ОСОБА_1 після вирахування податків, то такі доводи не заслуговують на увагу, оскільки згідно чинного законодавства України податки і збори із суми середнього заробітку повинен нарахувати роботодавець під час виконання відповідного судового рішення. Тобто сума, призначена судом як виплата середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зменшується на суму податків і зборів. Вказане узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 18.07.2018 року у справі №359/10023/16. Аналогічне за змістом роз`яснення надано Крюківським ВДВС у м. Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Північно східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Суми) у відповідь на запит ПАТ «КВБЗ». Крім того, колегія суддів звертає увагу, що згідно п. 171.1 ст. 171 Податкового Кодексу особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податків та зборів є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку. З врахуванням вищевикладеного, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Крюківський вагонобудівний завод» задоволенню не підлягає. Відповідно до ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. З огляду на викладене та керуючись ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, так як рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права. Керуючись ст. ст. 367 ч.1, 2, 368 ч.1, 374 ч.1 п.1, 375 ч.1, 381 - 384 ЦПК України, Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Крюківський вагонобудівний завод» - залишити без задоволення. Ухвалу Крюківського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 29 вересня 2022 року- залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на неї подається протягом тридцяти днів з дня її прийняття безпосередньо до суду касаційної інстанції, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 11 січня 2023 року. СУДДІ: А. І. Дорош О. А. Лобов В. М. Триголов