Постанова КАС ВС № 640/10679/22

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 січня 2023 року м. Київ справа № 640/10679/22 адміністративне провадження № К/990/32947/22 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючої судді - Блажівської Н. Є., суддів: Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л., за участі: секретаря судових засідань: Жураковської Б.М., представника Позивача: Аместріс М.М., представника Відповідача: Поліщука О.О., розглянувши у судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової служби України на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 липня 2022 року (суддя Клименчук Н.М.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2022 року (суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р., судді: Аліменко В.О., Кузьмишина О.М.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Табако Дім» до Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування наказу, В С Т А Н О В И В:

1. ІСТОРІЯ СПРАВИ 1.1. Короткий зміст позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю «Табако Дім» (надалі - Позивач, ТОВ «Табако Дім») звернулось до суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати наказ Державної податкової служби України (надалі - Відповідач, скаржник) від 29 червня 2022 року №358 «Про проведення фактичної перевірки». Позивачем подано до суду першої інстанції заяву про забезпечення позову шляхом заборони Державній податковій службі України до набрання законної сили рішенням суду у даній справі приймати розпорядження щодо анулювання ліцензії ТОВ «Табако Дім» на виробництво тютюнових виробів (сигарети з фільтром в асортименті), реєстраційний №990111202100013, дата реєстрації 7 червня 2021 року. В обґрунтування заяви про забезпечення позову Позивачем зазначено, що підставою для проведення фактичної перевірки Позивача визначено підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України (надалі - ПК України), який передбачає, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства. Проте, як стверджує Позивач, жодної інформації про порушення ТОВ «Табако Дім» законодавства до суб`єкта владних повноважень не надходило. Крім того, за посиланням Позивача, більша частина цього періоду вже охоплена попередньою фактичною перевіркою, яка проведена на підставі наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 20 квітня 2022 року №1554-п, який включав ті ж самі питання за період з 13 лютого 2022 року по 8 травня 2022 року, за результатом якої перевіряючими не встановлено будь-якого порушення та складено довідку від 4 травня 2022 року №12092/Ж5/26-15-09-01/43873464. На думку Позивача, оскаржуваний наказ від 29 червня 2022 року №358 про проведення фактичної перевірки видано без дотримання вимог пункту 80.2 статті 80 ПК України, за відсутності підстав для проведення перевірки, із перевищенням повноважень, визначених підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України, але, як зазначено Позивачем, за наслідками проведення перевірки, призначеної на підставі оскаржуваного наказу, складено акт, що містить висновок про недостовірність даних у документах, поданих Позивачем разом із заявою про отримання ліцензії на виробництво тютюнових виробів. Таким чином, як вважає Позивач, Державною податковою службою України, як органом, яким була видана ліцензія на виробництво тютюнових виробів, може бути прийнято розпорядження про анулювання ліцензії ТОВ «Табако Дім» на виробництво тютюнових виробів (сигарети з фільтром в асортименті), реєстраційний №990111202100013, дата реєстрації 7 червня 2021 року, що позбавить Позивача права на провадження господарської діяльності. Це призведе до повного зупинення господарської діяльності Позивача та матиме невідворотні наслідки, насамперед, у вигляді втрати прибутку, неможливості виплати заробітної плати працівникам із можливим їх подальшим звільненням, простою обладнання, яке потребує постійного обслуговування, неможливості відновити господарську діяльність у зв`язку з понесеними збитками. Наведені обставини, на думку Позивача, свідчать про те, що у разі невжиття заходів забезпечення позову, виконання судового рішення та поновлення порушених прав ТОВ «Табако Дім» стане неможливим. 1.2. Короткий зміст оскаржуваних рішень судів попередніх інстанцій Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 липня 2022 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2022 року, заяву про забезпечення позову задоволено. Заборонено Державній податковій службі України приймати розпорядження щодо анулювання ліцензії Товариства з обмеженою відповідальністю «Табако Дім» на виробництво тютюнових виробів (сигарети з фільтром в асортименті), реєстраційний №990111202100013, дата реєстрації 7 червня 2021 року до набрання законної сили рішенням у даній справі. Приймаючи рішення про вжиття заходів забезпечення позову суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, виходив з того, що встановлення в акті перевірки обставини подання Позивачем недостовірних даних у документах, поданих разом із заявою про отримання ліцензії, відповідно до статті 3 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (надалі - Закон №481/95-ВР) є правовою підставою для прийняття контролюючим органом розпорядження про анулювання ліцензії Позивача на виробництво тютюнових виробів (сигарети з фільтром в асортименті). При цьому судами узято до уваги те, що анулювання ліцензії на виробництво тютюнових виробів унеможливить виконання договірних зобов`язань Позивача перед своїми клієнтами, а також зупинить ввезення закуповуваного товару (імпорту) від постачальників-нерезидентів, що спричинить негативні наслідки порушення Позивачем договірних зобов`язань, накладення контрагентом штрафних санкцій, простій транспортних засобів на митному кордоні та можливе розірвання контракту через невиконання Позивачем договірних умов. Дійшовши висновків про те, що анулювання ліцензії ТОВ «Табако Дім» призведе до повного зупинення господарської діяльності та матиме невідворотні наслідки, насамперед, у вигляді втрати прибутку, неможливості виплати заробітної плати працівникам із можливим їх подальшим звільненням, простою обладнання, яке потребує постійного обслуговування, неможливості відновити господарську діяльність у зв`язку з понесеними збитками, втратою зв`язків як з постачальниками сировини так і з покупцями готової продукції, судами зроблено висновок, що невжиття заходів забезпечення адміністративного позову може мати наслідком заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам Позивача та ускладнить їх відновлення, що відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову. Таким чином, судами попередніх інстанцій визнано достатнім та співмірним для захисту прав Позивача від можливих порушень вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони Відповідачу приймати розпорядження щодо анулювання ліцензії ТОВ «Табако Дім». 1.3. Короткий зміст касаційної скарги та відзиву на неї, а також доводів сторін У касаційній скарзі Відповідач стверджує про ухвалення оскаржуваних судових рішень з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, які просить скасувати ухваливши нове рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову у цій справі. Скаржник наполягає, що вжиття заходів забезпечення позову є передчасним, оскільки відповідно до статті 3 Закону №481/95-ВР правовою підставою для прийняття контролюючим органом розпорядження про анулювання ліцензії на виробництво тютюнових виробів є акт перевірки, а не наказ, що є предметом оскарження у цій справі. Розпорядження про анулювання ліцензії приймається, зокрема, на шістнадцятий робочий день з дня, наступного за днем вручення суб`єкту господарювання акта, що є підставою для анулювання ліцензії. Отже, саме встановлені в акті обставини є підставою для прийняття розпорядження про анулювання ліцензії. При цьому звертає увагу, що предметом судового розгляду у цій справі є протиправність підстав фактичної перевірки, а саме визнання протиправним та скасування наказу від 29 червня 2022 року №358 «Про проведення фактичної перевірки», а не результатів (висновків) фактичної перевірки Позивача, за наслідками якої приймається рішення (розпорядження) про анулювання ліцензії. Тому вважає, що забезпечивши позов шляхом заборони приймати Відповідачу розпорядження щодо анулювання ліцензії судом фактично ухвалено рішення на майбутнє та стосовно акту (розпорядження про анулювання ліцензії), який Відповідачем не приймався. Позивач у відзиві на касаційну скаргу зазначає про обґрунтованість і законність оскаржуваних судових рішень, які просить залишити в силі, а касаційну скаргу - без задоволення. Акцентує на тому, що у висновках акта фактичної перевірки від 11 липня 2022 року вже міститься встановлене контролюючим органом порушення вимог частини четвертої статті 3 Закону №481/95-ВР, що також підтверджувалось і представником Відповідача під час судового розгляду у судах попередніх інстанцій. Викладені у акті висновки щодо відсутності у Позивача на час подання заяви на видачу ліцензії необхідного обладнання, яке забезпечує повний технологічний цикл виробництва тютюнових виробів, що свідчить про недостовірність даних у поданих документах, зумовлює, як вважає Позивач, очевидну санкцію для платника податків у вигляді анулювання ліцензії. Вважає безпідставними доводи скаржника про те, що наказ про проведення фактичної перевірки Позивача не породжує юридичних наслідків, оскільки цей акт є носієм доказової інформації, відтак Відповідач матиме можливість на підставі проведеної перевірки винести розпорядження про анулювання ліцензії, яка буде внесена до відповідного реєстру ліцензіатів. Натомість внесення до цього реєстру відомостей щодо зупинення дії такого розпорядження на підставі судового рішення не передбачено. За таких умов, навіть звернення до суду щодо зупинення дії такого розпорядження за відсутності законодавчої вимоги щодо внесення даних про його зупинення до реєстру не гарантуватиме належний захист Позивача, а невжиття ініційованих Позивачем заходів забезпечення позову зумовить у подальшому необхідність додаткового звернення з позовами до суду. Також Позивач наводить ряд доводів щодо негативних наслідків анулювання його ліцензії, які зводяться до неможливості провадити основний вид діяльності, невиконання договірних зобов`язань, втрати ділових зв`язків та труднощі у пошуку нових клієнтів, що матиме наслідком, як зазначає Позивач, зупинку діяльності і відсутність можливості виплати заробітної плати працівникам та обслуговування обладнання. Тому вважає, що вжиті заходи забезпечення позову спрямовані виключно на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті та відповідають принципу співмірності та необхідності задля охорони прав та законних інтересів Позивача.

2. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ 2.1. Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій Заслухавши учасників справи у судовому засіданні, обговоривши доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а також арґументи у відзиві на касаційну скаргу, перевіривши правильність застосування судами норм процесуального права, колегія суддів виходить з такого. Частинами першою та другою статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо : 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю. Згідно з положеннями частини першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється в безспірному порядку. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (частина друга статті 151 КАС України). В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання (частина шоста статті 154 КАС України). Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд в ухвалі про забезпечення позову повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача. Також суд має вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними. Так само суд повинен вказати підстави, з яких він дійшов висновку про існування очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, цим рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі. Слід також зауважити на тому, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду заяви про забезпечення позову. Вирішуючи питання щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, суди повинні також враховувати специфіку правовідносин, стосовно яких виник спір, та їх відповідне законодавче врегулювання, за наслідками аналізу якого можна зробити висновок, чи дійсно застосування заходів забезпечення позову є необхідним у даному конкретному випадку, чи може невжиття таких засобів мати незворотні наслідки. Задовольняючи заяву ТОВ «Табако Дім» про забезпечення позову суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, виходив з того, що встановлення в акті перевірки обставин подання Позивачем недостовірних даних у документах, поданих разом із заявою про отримання ліцензії, є правовою підставою для прийняття контролюючим органом розпорядження про анулювання ліцензії на виробництво тютюнових виробів (сигарети з фільтром в асортименті), а анулювання ліцензії матиме наслідком повне зупинення діяльності підприємства, а саме: втрату прибутку, неможливість виплати заробітної плати працівникам із можливим їх подальшим звільненням, простій обладнання, яке потребує постійного обслуговування, неможливість відновлення господарської діяльності у зв`язку з понесеними збитками, втратою зв`язків як з постачальниками сировини так і з покупцями готової продукції. Як встановлено судами попередніх інстанцій, на підставі наказу від 29 червня 2022 року №358, який є предметом оскарження за змістом заявленого позову, Відповідачем було вирішено провести фактичну перевірку ТОВ «Табако Дім», за адресою: м. Київ, бульвар Гавела Вацлава, 6, корпус №2, літера Е, з питань дотримання вимог законодавства, яке регулює виробництво та обіг спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, за період з 1 січня 2022 року по дату закінчення фактичної перевірки, тривалістю 10 діб з 29 червня 2022 року по 8 липня 2022 року. Небезпеку порушення своїх прав до вирішення питання правомірності наказу на проведення перевірки та, відповідно, її юридичних наслідків, Позивач вбачає у можливості прийняття Відповідачем розпорядження про анулювання ліцензії на виробництво тютюнових виробів (сигарети з фільтром в асортименті) на підставі положень статті 3 Закону №481/95-ВР, стверджуючи про невідворотність наслідків такого рішення у вигляді повного зупинення проваджуваної діяльності. Відповідно до статті 1 Закону №481/95-ВР, анулювання ліцензії - позбавлення суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) права на провадження діяльності, зазначеної в ліцензії; ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ, що засвідчує право суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку. Ліцензія анулюється та вважається недійсною з дня оприлюднення розпорядження про анулювання ліцензії на офіційному веб-сайті органу ліцензування (стаття 3 Закону №481/95-ВР). Колегія суддів зазначає, що для забезпечення позову суд повинен на підставі доказів та з огляду на обставини справи, поведінку учасників переконатися, що загроза ускладнення виконання рішення суду чи ефективного захисту такого права дійсно існує. Загроза повинна бути прямо пов`язана з об`єктом спору та мають бути обґрунтовані підстави вважати, що внаслідок невжиття заходів забезпечення позову настануть обставини, встановлені в пункті 1 частини другої статті 150 КАС України. Відповідно до викладеного судами попередніх інстанцій було досліджено та з`ясовано, що встановленні в акті фактичної перевірки від 11 липня 2022 року обставини подання Позивачем недостовірних даних у документах, поданих разом із заявою про отримання ліцензії, відповідно до статті 3 Закону №481/95-ВР, є правовою підставою для прийняття контролюючим органом розпорядження про анулювання ліцензії на виробництво тютюнових виробів (сигарети з фільтром в асортименті). При цьому, в суді апеляційної інстанції представник Відповідача підтвердив, що встановленні в акті перевірки порушення є безумовною підставою для анулювання ТОВ «Табако Дім» ліцензії на виробництво тютюнових виробів, та у разі невжиття судом першої інстанції заходів забезпечення позову, Державною податковою служби України було б прийнято розпорядження про анулювання ліцензії Позивача на виробництво тютюнових виробів. За наведеного, судами обґрунтовано констатовано, що у випадку задоволення позовних вимог ТОВ «Табако Дім» та визнання протиправним і скасування судом наказу Державної податкової служби України від 29 червня 2022 року №358 «Про проведення фактичної перевірки» дана обставина може слугувати підставою для скасування рішень, прийнятих Відповідачем за наслідками перевірки Позивача. В аспекті зумовлених перевіркою фактичних та юридичних наслідків для Позивача у разі невжиття ініційованих заходів забезпечення позову суди обґрунтовано вказали на існування підстав, визначених пунктом 1 частини другої статті 150 КАС України, для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки анулювання ліцензії на виробництво тютюнових виробів (сигарети з фільтром в асортименті) позбавляє Позивача права на подальше здійснення такої діяльності, та може призвести до ухвалення судом рішення по суті спору до розриву відповідних господарських зв`язків Позивача, вивільнення працівників, що матиме наслідком утруднення або неможливість відновлення господарської діяльності взагалі у випадку ухвалення позитивного рішення суду. Роблячи такі висновки судами було досліджено контракти з постачальниками-нерезидентами NORD ТАВАК AD, KT INTERNATIONAL SA, YURI GAGARIN PLC, за якими товар вже оплачений, проте, ще не надійшов до України, а також діючі зобов`язання ТОВ «Табако дім» перед своїми покупцями на постійну поставку виготовлених тютюнових виробів: ТОВ «ВОЛИНЬТАБАК», ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «МІРАНА», ТОВ «ТД ТАБАКО ТРЕЙДІНГ». Таким чином, суди дійшли правильних висновків, що наведені ТОВ «Табако Дім» обставини дійсно впливають на здійснення ефективного способу захисту порушеного права, який, насамперед, спрямований на поновлення такого права, і лише у разі неможливості такого поновлення - гарантування особі можливості отримання нею відповідного відшкодування. Колегія суддів вважає, що застосування заходів забезпечення позову у світлі конкретних обставин даної справи та особливостей правового регулювання спірних відносин відповідає і принципу процесуальної економії, який забезпечує відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Верховний Суд у постанові від 13 липня 2022 року у справі №240/26736/21 сформував правовий висновок, відповідно до якого анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним з моменту її отримання суб`єктом господарювання позбавляє його права на подальше здійснення такої діяльності, та може призвести до ухвалення судом рішення по суті спору до розриву відповідних господарських зв`язків, вивільнення працівників, що матиме наслідком утруднення або неможливість відновлення господарської діяльності взагалі у випадку ухвалення позитивного рішення суду. Таким чином, наведені обставини дійсно впливають на здійснення ефективного способу захисту порушеного права, який, насамперед, спрямований на поновлення такого права, і лише у разі неможливості такого поновлення - гарантування особі можливість отримання нею відповідного відшкодування. Колегія суддів вважає, що застосування заходів забезпечення позову у світлі конкретних обставин даної справи та особливостей правового регулювання спірних відносин відповідає і принципу процесуальної економії, який забезпечує відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. В констексті наведеного слід зазначити, що суди попередніх інстанцій також обґрунтовано визнали безпідставними доводи скаржника, що вжиті заходи забезпечення позову виходять за межі предмету судового розгляду у справі, оскільки, предметом судового розгляду у цій справі є протиправність підстав проведення фактичної перевірки Позивача, а саме наказу на проведення перевірки, результати якої до судового вирішення цього спору можуть зумовити негативні наслідки для Позивача, що детально проаналізовано й отримало належну оцінку судів. При цьому суди правильно виходили з того, що обраний заявником спосіб забезпечення адміністративного позову спрямований лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті заявлених позовних вимог. При касаційному перегляді Відповідачем на наведено обґрунтованих доводів, які б свідчили про неправильну чи неповну оцінку відповідних доказів судами першої та апеляційної інстанцій, а судом касаційної інстанції таких обставин не встанолено. Отже, аргументи касаційної скарги про неправильність зроблених судами висновків є безпідставними та зводяться до переоцінки встановлених у справі обставин, що не узгоджується з приписами статті 341 КАС України, а доводи про порушення норм процесуального права не знайшли підтвердження під час судового розгляду. 2.2. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 350 КАС України). Переглянувши оскаржувані судові рішення у цій справі у межах доводів касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, вважає що при ухваленні оскаржуваних рішень суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушення норм процесуального права, які могли б бути підставою для їх скасування, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення. Керуючись статтями 345, 350, 355, 359 КАС України, Суд П О С Т А Н О В И В: Касаційну скаргу Державної податкової служби України залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 липня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2022 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.. Головуюча суддя Н.Є. Блажівська Судді О.В. Білоус І.Л. Желтобрюх