Ухвала КАС ВС № 640/7233/21

УХВАЛА про відмову у відкритті касаційного провадження 11 січня 2023 року м. Київ справа № 640/7233/21 провадження № К/990/35721/22 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Єзерова А.А., суддів: Берназюка Я.О., Кравчука В.М., перевіривши касаційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.11.2022 у справі №640/7233/21 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії, у с т а н о в и в: ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства внутрішніх справ України, у якому просив: - визнати протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України, які полягають у відмові скласти та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії; - зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України скласти та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 19.11.2019, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01.12.2019 (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії) перерахунку пенсії ОСОБА_1 . Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.06.2022 позовні вимоги задоволено повністю. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідачем було подано апеляційну скаргу. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.09.2022 у задоволенні клопотання апелянта про відстрочення сплати судового збору та поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовлено. Апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.06.2022 у справі №640/7233/21 - залишено без руху. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.11.2022 у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовлено. Відмовлено у відкритті провадження за апеляційною скаргою Міністерства внутрішніх справ України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.06.2022 у справі №640/7233/21. На зазначену ухвалу суду апеляційної інстанції відповідач подав касаційну скаргу. Згідно з частиною 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Судом апеляційної інстанції було встановлено, що рішення суду першої інстанції ухвалене 06.06.2022, отримано апелянтом 15.06.2022, натомість, апеляційну скаргу подано 26.07.2022. Тобто, відповідачем подано скаргу з пропуском строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. В ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, Шостий апеляційний адміністративний суд наголосив на тому, що посилання скаржника на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги для органу державної влади без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до апеляційного суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу суб`єкта владних повноважень, що, в свою чергу, обумовило пропуск строку на подання апеляційної скарги. Зазначив також те, що між пропуском процесуального строку і введенням воєнного стану повинен бути безпосередній, прямий, причинний зв`язок. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження у справі, суд апеляційної інстанції повторно відхилив клопотання скаржника про те, що строк на апеляційне оскарження пропущено ним з поважних причин через введення на території України правового режиму воєнного стану, оскільки будь-яких аргументів, що введення воєнного стану в Україні, які перешкоджали Міністерству внутрішніх справ України, тобто органу, який знаходиться у місті Києві, реалізувати своє право на апеляційне оскарження у строк до 14.07.2022, відповідачем не було наведено. Щодо перебування працівників апарату на дистанційному режимі роботи, суд зазначив, що неналежна організація внутрішньої роботи не може бути підставою для поновлення пропущеного строку звернення з апеляційною скаргою. Тому Шостий апеляційний адміністративний суд зробив висновок, що клопотання про поновлення строку є безпідставним, необґрунтованим та не підлягає задоволенню, а тому у відкритті апеляційного провадження у цій справі необхідно відмовити. Колегія суддів вважає обґрунтованими такі висновки суду апеляційної інстанції з огляду на таке. Статтею 295 КАС України визначено строк на апеляційне оскарження судового рішення, а статтею 296 цього Кодексу закріплено вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги. За правилами частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті). Отже, наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їхню реалізацію так, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без значних затримок та невиправданих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема й щодо дотримання строку апеляційного оскарження. Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, розумно використовувати наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством. Зміст положень наведених норм процесуального права відбитий і в статті 44 КАС України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Отже, органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків разом з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених також і нормами процесуального закону, і не можуть та не повинні отримувати вигоду від їхнього порушення, уникати або через допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись принципу «добропорядного публічного урядування» та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею самою. Також відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України. Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, зумовлене, насамперед, специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків спрямоване на забезпечення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Встановлення процесуальних строків передбачене законом також для того, щоб дисциплінувати учасників адміністративного судочинства та стимулювати своєчасне виконання ними певних процесуальних дій, передбачених КАС України. Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин. Колегія суддів зазначає, що постановляючи оскаржену ухвалу, суд апеляційної інстанції безпосередньо дослідив обставини, пов`язані з причинами пропуску Міністерством внутрішніх справ України строку на апеляційне оскарження судового рішення, та зробив обґрунтований висновок про те, що зазначені в клопотанні причини пропуску строку на апеляційне оскарження є неповажними, а інших підстав для поновлення строку апеляційного оскарження скаржник не зазначив. Відповідно до вимог пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою. Частина друга статті 333 КАС України встановлює, що у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. З огляду на наведене суд касаційної інстанції вважає, що подана Міністерством внутрішніх справ України касаційна скарга є необґрунтованою. Правильне застосовування судом апеляційної інстанції норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їхнього застосування чи тлумачення, що відповідно до частини другої статті 333 КАС України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі. Керуючись положенням частини 2 статті 333 КАС України, Верховний Суд у х в а л и в:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Міністерства внутрішніх справ України на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.11.2022 у справі №640/7233/21.

2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена. Суддя-доповідач А.А. Єзеров Суддя Я.О. Берназюк Суддя В.М. Кравчук