Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 120/5251/22

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 120/5251/22 Головуючий у 1-й інстанції: Дончик В.В. Суддя-доповідач: Граб Л.С. 11 січня 2023 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Граб Л.С. суддів: Смілянця Е. С. Сторчака В. Ю. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Теплицької селищної ради на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 21 вересня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Теплицької селищної ради про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : В липні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Теплицької селищної ради, в якому просила: -визнати протиправною бездіяльність Теплицької селищної ради щодо не проведення розрахунку з ОСОБА_1 за період з 28.04.2022 по 12.07.2022 у зв`язку з припиненням нею повноважень сільського голови с. Веселівка Теплицького району Вінницької області; -стягнути з Теплицької селищної ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 28.04.2022 по 12.07.2022 включно в сумі 32248,38 грн. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 21 вересня 2022 року позов задоволено частково: -визнано протиправною бездіяльність Теплицької селищної ради щодо не проведення розрахунку з ОСОБА_1 за період з 29.04.2022 по 12.07.2022 у зв`язку з припиненням нею повноважень сільського голови с. Веселівка Теплицького району Вінницької області; -стягнуто з Теплицької селищної ради (вул. Незалежності, буд. 34, смт, Теплик, Гайсинський район, Вінницька область, код ЄДРПОУ 04326193) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 29.04.2022 року по 12.07.2022 року включно в сумі 32248,38 грн. (тридцять дві тисячі двісті сорок вісім гривень тридцять вісім копійок). В іншій частині позовних вимог, відмовлено. Не погодившись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. В обґрунтування доводів апеляційної скарги, відповідач посилається на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору. 18.11.2022 від позивача, через канцелярію суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому остання вказала на безпідставність доводів апеляційної скарги, у зв`язку із чим просила відмовити у задоволенні апеляційної скарги. За правилами п.3 ч.1 ст.311 КАС України, розгляд справи колегією суддів здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що 25.10.2015 року на чергових місцевих виборах ОСОБА_1 обрано сільським головою с. Веселівка Теплицького району. 24 червня 2016 року рішеннями без номерів 8-ї сесії 7-го скликання Веселівської сільської ради Теплицького району Вінницької області достроково припинено повноваження Веселівського сільського голови ОСОБА_1 та обрано секретаря Веселівської сільської ради ОСОБА_3 , на яку покладено повноваження сільського голови с. Веселівка. Рішенням Гайсинського районного суду Вінницької області від 20.10.2020 року у справі №144/1048/16-а визнано протиправним та скасовано рішення б/№ 8-ї сесії Веселівської сільської ради Теплицького району Вінницької області 7-го скликання від 24.06.2016 року "Про обрання секретаря Веселівської сільської ради", на підставі якого обрано секретарем ОСОБА_3 ; визнано протиправним та скасовано рішення б/№ 8-ї сесії Веселівської сільської ради Теплицького району Вінницької області 7-го скликання від 24.06.2016 року "Про дострокове припинення повноважень голови села Веселівка Теплицького району Вінницької області", на підставі якого достроково припинено повноваження ОСОБА_1 ; визнано протиправним та скасовано рішення б/№ 11-ї сесії Веселівської сільської ради Теплицького району Вінницької області 7-го скликання від 25.07.2017 року "Про обрання секретаря Веселівської сільської ради", на підставі якого обрано секретарем ОСОБА_4 ; визнано протиправним та скасовано рішення б/№ №11-ї сесії Веселівської сільської ради Теплицького району Вінницької області 7-го скликання від 25.07.2017 року "Про покладання обов`язків голови села Веселівка на секретаря Веселівської сільської ради", на підставі якого обов`язки сільського голови покладено на ОСОБА_4 ; Визнано протиправним та скасовано рішення б/№ 12-ї сесії Веселівської сільської ради Теплицького району Вінницької області 7-го скликання від 18.08.2017 року "Про обрання секретаря Веселівської сільської ради", на підставі якого обрано секретарем ОСОБА_3 ; Визнано протиправним та скасовано рішення №83 13-ї сесії Веселівської сільської ради Теплицького району Вінницької області 7-го скликання від 13.09.2017 року "Про дострокове припинення повноважень голови села Веселівка Теплицького району Вінницької області", на підставі якого достроково припинено повноваження ОСОБА_1 ; визнано протиправним та скасовано рішення №84 13-ї сесії Веселівської сільської ради Теплицького району Вінницької області 7-го скликання від 13.09.2017 року "Про надання повноважень секретарю Веселівської сільської ради Теплицького району Вінницької області", на підставі якого обов`язки сільського голови покладено на ОСОБА_3 ; визначено припиненими повноваження ОСОБА_1 на посаді сільського голови с. Веселівка Теплицького району Вінницької області, на яку вона була обрана на чергових місцевих виборах та склала присягу відповідно до Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" 10.11.2015 року, у зв`язку із утворенням об`єднаної територіальної громади та реорганізації органів місцевого самоврядування з моменту припинення у неї повноважень сільського голови територіальної громади села Веселівка Теплицького району, що приєдналася до Теплицької селищної об`єднаної територіальної громади у день офіційного оголошення територіальною виборчою комісією на сесії селищної ради об`єднаної територіальної громади рішення про підсумки додаткових виборів до Теплицької селищної ради об`єднаної територіальної громади, а саме із 17.07.2019 року; Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Теплицької селищної ради Теплицького району Вінницької області середній заробіток за час вимушеного прогулу за період із 25.06.2016 року по 20.10.2020 року у сумі 338608 гривень, з урахуванням виплачених сум. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.02.2021 року по справі №144/1048/16-а рішення Гайсинського районного суду Вінницької області від 20.10.2020 року змінено в частині абзацу 10 резолютивної частини, яка викладена в наступній редакції: "Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Теплицької селищної ради Теплицького району Вінницької області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період із 02 серпня 2017 року по 20 жовтня 2020 року у сумі 340607 (триста сорок тисяч шістсот сім) гривень, з урахуванням виплачених сум." Відповідно до платіжного доручення №334 від 03.12.2020 року Теплицькою селищною радою позивачу на виконання рішення суду сплачено 5545.64 грн.-середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу, в межах стягнення за один місяць. З врахуванням сплати страхових внесків та інших загальнообов`язкових платежів до державного бюджету загальна сума сплаченого середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць склала 6889 грн. 27.04.2021 УДКСУ у Теплицькому районі письмово повідомлено відповідача, що управлінням буде здійснено безспірне списання боргу та підставі виконавчих листів, виданих у справі №144/1048/16-а судового збору та середнього заробітку. В подальшому здійснено фактичне списання коштів із рахунків селищної ради, що підтверджується меморіальним ордером від 27.04.2021 в сумі 340 607 грн., які перераховано на рахунок ОСОБА_1 . Згідно повідомлення УДКСУ у Теплицькому районі за вих.№02-36-07/276 від 28.04.2021 селищну раду проінформовано про безспірне списання коштів на користь ОСОБА_1 на загальну суму 340 607 грн. Відповідно до виписки по рахунках від 06.05.2021 року ДКСУ кошти судового збору в сумі 1515,80 грн. списані з рахунку селищної ради та зараховані на рахунок ОСОБА_1 . Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 09.09.2021 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.12.2021 року в адміністративній справі №120/5552/21-а стягнуто з Теплицької селищної ради Вінницької області на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 21.10.2020 року по 31.05.2021 року включно в сумі 92485, 92 грн. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 28.04.2022 року в адміністративній справі №120/19224/21-а стягнуто з Теплицької селищної ради на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 22.09.2021 року по 28.04.2022 року включно в сумі 93094 грн. Позивач, вважаючи, що відповідачем станом на 12.07.2022 не оформлено належним чином та не видано їй трудову книжку, звернулась до суду з позовом про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 28.04.2022 року по 12.07.2022 року включно, що становить 32248 гривні. Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про часткову обгрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для їх задоволення. Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного. Відповідно до ч.2 з ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правовий статус в відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні". Правові, організаційні, матеріальні та соціальні умови реалізації громадянами України права на службу в органах місцевого самоврядування регулює Закон України від 07 червня 2001 року № 2493-ІІІ "Про службу в органах місцевого самоврядування", який визначає загальні засади діяльності посадових осіб місцевого самоврядування, їх правовий статус, порядок та правові гарантії перебування на службі в органах місцевого самоврядування. Статтею 3 Закону № 2493-ІІІ визначено, що посадами в органах місцевого самоврядування є: виборні посади, на які особи обираються на місцевих виборах; виборні посади, на які особи обираються або затверджуються відповідною радою; посади, на які особи призначаються сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України. Згідно зі статтею 7 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" правовий статус посадових осіб місцевого самоврядування визначається Конституцією України, законами України Про місцеве самоврядування в Україні, Про статус депутатів місцевих рад, Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів, цим та іншими законами України. Посадові особи місцевого самоврядування діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією України і законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, актами органів місцевого самоврядування, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції. На посадових осіб місцевого самоврядування поширюється дія Закону України Про запобігання корупції та законодавства України про працю з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом. За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом. Згідно з абзацом третім статті 3 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" посадами в органах місцевого самоврядування є виборні посади, на які особи обираються або затверджуються відповідною радою. Прийняття на службу в органи місцевого самоврядування здійснюється на посади заступників сільського, селищного, міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради, керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради, старости шляхом затвердження відповідною радою (абзац четвертий частини першої статті 10 Закону № 2493-III). Статтею 20 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" визначено, що крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, служба в органах місцевого самоврядування припиняється на підставі і в порядку, визначених Законом України Про місцеве самоврядування в Україні, цим та іншими законами України, а також у разі: порушення посадовою особою місцевого самоврядування Присяги, передбаченої статтею 11 цього Закону; порушення умов реалізації права на службу в органах місцевого самоврядування (стаття 5 цього Закону); виявлення або виникнення обставин, що перешкоджають перебуванню на службі, чи недотримання вимог, пов`язаних із проходженням служби в органах місцевого самоврядування (стаття 12 цього Закону); досягнення посадовою особою місцевого самоврядування граничного віку перебування на службі в органах місцевого самоврядування (стаття 18 цього Закону). […] Рішення про припинення служби в органах місцевого самоврядування може бути оскаржено посадовою особою місцевого самоврядування у порядку, визначеному законом. […]. Як з`ясовано під час розгляду справи, повноваження ОСОБА_1 як сільського голови с.Веселівка Теплицького району Вінницької області з 17.07.2019 припинені достроково в зв`язку із утворенням об`єднаної територіальної громади та реорганізації органів місцевого самоврядування, в зв`язку з територіальна громада села Веселівка Теплицького району приєдналася до Теплицької селищної об`єднаної територіальної громади, що в свою чергу є наслідком припинення повноважень сільського голови с.Веселівка Теплицького району. Трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника (частина перша статті 48 Кодексу законів про працю України). Відповідно до частини першої статті 47 Кодексу законів про працю України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу. Порядок ведення трудових книжок визначається Кабінетом Міністрів України (частина п`ята статті 48 Кодексу законів про працю України). У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов`язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи. В інших випадках звільнення копія наказу видається на вимогу працівника. Згідно п.п.3, 4 постанови Кабінету Міністрів України "Про трудові книжки працівників" від 27 квітня 1993 року №301, трудові книжки повинні зберігатися на підприємствах, в установах і організаціях, у представництвах іноземних суб`єктів господарювання, а при звільненні працівника трудова книжка видається йому під розписку в журналі обліку. Відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб`єкта господарювання. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність. Отже, трудова книжка зберігається, як правило, у кадровій службі (службі управління персоналом), а відповідальність за неї несе керівництво. П.п.2.4, 4.1, 4.2 Інструкції №58 врегульовано, що усі записи, що здійснюються в трудовій книжці: про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення, вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу, але не пізніше тижневого строку видання такого наказу, а в разі звільнення у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу, тобто, підстави звільнення, що зазначенні в наказі про звільненні, мають відповідати підставам, зазначеним у трудовій книжці. Так, у випадку звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів. Власник або уповноважений ним орган зобов`язаний видати працівнику його трудову книжку в день звільнення з внесеним до неї записом про звільнення. При затримці видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові сплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу. Відповідно до п.п.4.1, 4.2 розділу 4 Інструкції №58, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний видати працівнику його трудову книжку в день звільнення з внесеним до неї записом про звільнення. Якщо працівник відсутній на роботі в день звільнення, то власник або уповноважений ним орган в цей день надсилає йому поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки. Пересилання трудової книжки поштою з доставкою на зазначену адресу допускається тільки за письмовою згодою працівника. У ч.5 ст. 235 КЗпП України закріплено, що у разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу. Таким чином, для застосування цієї норми права необхідна наявність таких умов: затримка у видачі трудової книжки; вина власника або уповноваженого органу; вимушений прогул викликаний затримкою трудової книжки. Так, в обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що відповідачем до даного часу (день подання позову 12.07.2021) не видано останній належним чином оформленої трудової книжки, а у направленому їй дублікаті наявний лише один запис про припинення повноважень, внесений з порушенням вимог Інструкції №110. На підтвердження своїх доводів позивач також посилається на судові рішення: справі 5252/21-а, яким встановлено, що останній при звільненні не видано трудової книжки та № НОМЕР_2 , в якому суд дійшов висновку, що виготовлення дублікату трудової книжки відбулося з порушеннями. В свою чергу, колегія суддів наголошує, що трудове законодавство України побудоване на балансі прав та обов`язків як працівника, так і роботодавця. За положеннями трудового законодавства невиконання зобов`язань, як і зловживання правами, не допускається, а право працівника отримати трудову книжку в день звільнення пов`язується не лише з обов`язком роботодавця видати трудову книжку, а й з обов`язком працівника її забрати, якщо роботодавець створив всі умови для її вчасної видачі. Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 09 березня 2021 року у справі № 600/121/19. Так, відповідно до п.п.3.4 постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року №301 «Про трудові книжки працівників» трудові книжки зберігаються на підприємствах, в установах і організаціях як документи суворої звітності, а при звільненні працівника трудова книжка видається йому під розписку в журналі обліку. Як вбачається із долученої до апеляційної скарги копії Акту відкриття та огляду службового кабінету голови органу місцевого самоврядування з метою фіксування наявності, встановлення місць зберігання (знаходження) печатки, штампів, документації та інших цінностей, які забезпечують роботу органу місцевого самоврядування та складання опису від 31.08.2018, в приміщенні Веселівської сільської ради відсутня трудова книжка ОСОБА_1 , в книзі обліку руху трудових книжок і вкладишів до них в графі підпису власника не виявлено. Як пояснила секретар виконкому ОСОБА_5 , яка вела облік руху трудових книжок, що трудова книжка ОСОБА_1 відсутня, оскільки остання самовільно забрала вказаний документ задовго до звільнення, мотивуючи тим що побоялися за збереження та цілісність документів. Також матеріали справи свідчать про те, що 15.09.2021, ще до набрання судового рішення у справі №120/5552/21-а, яким стягнуто з Теплицької селищної ради Вінницької області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 21 жовтня 2020 року по 31 травня 2021 року включно в сумі 92 485, 92 грн. підставою для стягнення якого слугувала невидача останній трудової книжки при звільненні, відповідач звернувся до позивача з листом №1473, в якому просив з`явитись 21.09.2021 до селищної ради та надати трудову книжку для внесення запису до неї. Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення ОСОБА_1 отримала лист 20.09.2021. Однак, як вбачається зі змісту листа відповідача від 21.09.2021 №1514, ОСОБА_1 до Теплицької селищної ради на вказану дату не з`явилась, проте повідомила на електронну адресу селищної ради, що не може з`явитись за сімейними обставинами. Будь-яких відомостей щодо відсутності у неї трудової книжки, не зазначено. У зв`язку з вищевикладеним, на адресу позивача направлено дублікат трудової книжки НОМЕР_3 . Дана обставина позивачем не заперечується. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що відповідачем після отримання рішення ВОАС у справі №120/5552/21-а, вживалися заходи щодо поновлення прав позивача після її звільнення, а саме-видачі трудової книжки з внесенням запису про звільнення, однак остання ухилялася від її отримання. При цьому, Теплицька селищна рада, будучи правонаступником Веселківської сільської ради, встановивши порушення прав позивача у вигляді невручення їй трудової книжки не прийняла рішення про виплату останній середнього заробітку за період 21.10.2020 по 21.09.2021 в зв`язку з неврученням трудової книжки. З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, оскільки встановлені та доведені обставини свідчать про відсутність умисних винних дій (бездіяльності) у затримці видачі трудової книжки у розумінні положень ч.5 ст.235 КЗпП України, а не реалізація працівником свого права на отримання трудової книжки не може мати наслідком юридичну чи матеріальну відповідальність роботодавця у вигляді сплати працівнику середнього заробітку за час вимушеного прогулу, оскільки розбалансує систему прав та обов`язків у трудових відносинах. Що стосується доводів позивача в тій частині, що запис у дублікат трудової книжки внесений з порушенням Інструкції №110, а тому він не є доказом підтвердження належного звільнення, колегія суддів вказує на те, що після отримання дубліката трудової книжки, ознайомлення із відповідним записом та в разі з його незгодою, у позивача виникло право на його оскарження в судовому порядку, однак матеріали справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 оскаржувала запис про звільнення в судовому порядку та що такий визнаний недійсним. Слід зазначити, що запис про звільнення ОСОБА_1 не був предметом спору і у справі № 120/19224/21-а, на рішення у якій позивач посилається. Зважаючи на те, що у рамках розгляду даної справи позивач не ставить питання про визнання протиправним та скасування запису №1 від 21.09.2021, внесеного у дублікат трудової книжки НОМЕР_3 , колегія суддів вважає, що не вправі надавати правову оцінку останньому. Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору не в повному обсязі встановив фактичні обставини справи та не надав їм належної правової оцінки, а доводи апеляційної скарги відповідача спростовують висновки суду першої інстанції та дають правові підстави для скасування оскаржуваного судового рішення. У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення зокрема є, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. За таких обставин, колегія суддів вважає, що необхідно скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову. Керуючись ст.ст. 242, 243, 250, 304, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: апеляційну скаргу Теплицької селищної ради задовольнити повністю. Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 21 вересня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Теплицької селищної ради про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії, скасувати. Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_1 , відмовити. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий Граб Л.С. Судді Смілянець Е. С. Сторчак В. Ю.