Постанова Миколаївський апеляційний суд № 490/9738/21

09.01.23 22-ц/812/100/23 Провадження №22-ц/812/100/23 ПОСТАНОВА Іменем України 09 січня 2023 року м. Миколаїв справа № 490/9738/21 Миколаївський апеляційний суд у складі: головуючого Коломієць В.В. суддів Лівінського І.В., Шаманської Н.О., із секретарем судового засідання Стрілець К.О., переглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою Акціонерного товариства «Кредобанк» про скасування заходів забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Кредобанк", треті особи: приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Христина Миколаївна, приватний виконавець виконавчого округу Миколаївської області Баришніков Артем Дмитрович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Кредобанк" на ухвалу Центрального районного суду м.Миколаєва, постановлену 13 жовтня 2022 року під головуванням судді Гуденко О.А., повний текст судового рішення складений цього ж дня, У С Т А Н О В И В: У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства "Кредобанк" (далі - АТ «Кредобанк») про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню. Позивач зазначав, що 08 грудня 2021 року через мобільний додаток "Дія" дізнався, що відносно нього відкрито виконавче провадження № 67620899 з виконання виконавчого напису № 4294, вчиненого 19 жовтня 2021 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Х.М., про звернення стягнення на належний йому автомобіль VOLKSWAGEN GOLF, 2018 р.в., державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , в рахунок погашення кредитної заборгованості у загальному розмірі 374 142грн 03коп. на користь АТ "Кредобанк". За твердженням позивача, виконавчий напис було вчинено з порушенням вимог законодавства, оскільки він не отримував письмової вимоги Банку щодо наявності заборгованості по кредиту та необхідності її погашення, а при вчиненні напису нотаріус не переконався належним чином у безспірності сум, що підлягали стягненню, та що він не отримував письмової вимоги Банку щодо наявності заборгованості по кредиту та необхідності її погашення. Також ОСОБА_1 подав заяву про забезпечення позову шляхом зупинення з нього стягнення на підставі спірного виконавчого напису. Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 20 грудня 2021 року заяву ОСОБА_1 задоволено. Зупинено стягнення за виконавчим написом №4294, вчиненим 19 жовтня 2021 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Х.М. про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ "Кредобанк" заборгованість в розмірі 374 142 грн 03 коп. - до набрання судовим рішенням по справі законної сили. 10 лютого 2022 року АТ "Кредобанк" звернувся до суду із заявою про зустрічне забезпечення шляхом зобов`язання внесення ОСОБА_1 на депозитний рахунок Центрального районного суду м. Миколаєва грошових коштів у сумі 374 142 грн 03 коп. Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 14 лютого 2022 року заяву АТ "Кредобанк" про зустрічне забезпечення задоволено частково. В порядку зустрічного забезпечення зобов`язано ОСОБА_1 протягом десяти днів з дня підписання цієї ухвали внести на депозитний рахунок Центрального районного суду м. Миколаєва 6400 грн 00 коп. Протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про зустрічне забезпечення ОСОБА_1 необхідно надати суду документи, що підтверджують надання зустрічного забезпечення. Вказана ухвала була оскаржена АТ "Кредобанк" в апеляційному порядку, проте постановою Миколаївського апеляційного суду від 05 липня 2022 року вона була залишена без змін. 07 вересня 2022 року АТ «Кредобанк» звернулося до суду з заявою про скасування заходів забезпечення позову. В обґрунтування заяви зазначало, що у встановлений ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 20 грудня 2021 року строк ОСОБА_1 не сплатив суму зустрічного забезпечення, що підтверджується відповіддю Територіального управління Державної судової адміністрації в Миколаївській області на адвокатський запит №3/2-574/22 від 15 серпня 2022 року, що відповідно до п. 10 ст. 154 ЦПК України є підставою для скасування ухвали Центрального районного суду м. Миколаєва від 20 грудня 2021 року про забезпечення позову та ухвали цього ж суду від 14 лютого 2022 року про зустрічне забезпечення. Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 13 жовтня 2022 року у задоволенні заяви АТ «Кредобанк» відмовлено. В апеляційній скарзі представник АТ «Кредобанк» адвокат Павленко С.В. - просив скасувати ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 13 жовтня 2022 року та постановити нову, якою скасувати ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 20 грудня 2021 року про забезпечення позову та ухвалу від 14 лютого 2022 року про зустрічне забезпечення. Апелянт зазначав, що не погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову у скасуванні заходів забезпечення позову, оскільки позивач не виконав умови зустрічного забезпечення у встановлений в ухвалі строк, а тому суд був зобов`язаний їх скасувати на виконання вимог ч. 10 ст. 154 ЦПК України. Вважає, що з урахуванням судової практики, так як суд направляв двічі ухвалу про зустрічне забезпечення на адресу вказану позивачем у позові та телефонував на зазначений ним номер, то позивач вважається належно повідомленим. Припущення суду щодо можливої мобілізації позивача без наявності доказів у матеріалах справи, без повідомлення позивачем суду про зміну місця проживання не мають впливати на рішення суду і даний факт є порушенням вимог щодо законного та справедливого розгляду справи. В судове засідання до суду апеляційної інстанції учасники справи не з`явились, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило. Від представника заявника адвоката Павленка С.В. - надійшла заява про розгляд справи без участі представника АТ «Кредобанк». Повідомлення про дату, час та місце розгляду справи були надіслані судом позивачу ОСОБА_1 на зазначені ним у позовній заяві адреси ( АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 ), проте не були йому вручені в зв`язку із відсутністю адресата за вказаними адресами. Відомості щодо фактичного місцеперебування ОСОБА_1 у матеріалах справи відсутні. За такого відповідно до ч. 1 ст. 131 ЦПК України ОСОБА_1 вважається повідомленим про судове засідання. Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. З матеріалів справи вбачається, що в провадженні Центрального районного суду м. Миколаєва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до АТ «Кредобанк» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню. В межах розгляду даної справи ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 20 грудня 2021 року було задоволено заяву позивача про забезпечення його позову та зупинено стягнення за спірним виконавчим написом до набрання судовим рішенням у справі законної сили. Ухвалою цього ж суду від 14 лютого 2022 року, залишеною без змін постановою Миколаївського апеляційного суду від 05 липня 2022 року, задоволено частково заяву відповідача про зустрічне забезпечення та зобов`язано ОСОБА_1 протягом десяти днів з дня підписання цієї ухвали внести на депозитний рахунок Центрального районного суду м. Миколаєва 6400 грн 00 коп. Згідно відповіді Територіального управління Державної судової адміністрації в Миколаївській області №3/2-574/22 від 15 серпня 2022 року кошти на депозитний рахунок Управління згідно Центрального районного суду м. Миколаєва від 14 лютого 2022 року по справі № 490/9738/21 не надходили. Відмовляючи у клопотанні про скасування заходів забезпечення позову суд першої інстанції виходив з того, що вказана вимога є передчасною оскільки провадження у справі не закінчено та з огляду на відсутність доказів отримання ОСОБА_1 ухвали про зустрічне забезпечення, оголошення в Україні воєнного стану та небезпечну ситуацію у м. Миколаєві внаслідок майже щоденних обстрілів з боку держави-агресора, у суду відсутні підстави вважати, що позивач умисно не виконує вимоги ухвали суду про зустрічне забезпечення. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, виходячи з наступного. Згідно з частинами першою, другою статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. За своєю правовою природою забезпечення позову є гарантією виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті, або до набрання законної сили рішенням про відмову в позові. На відміну від забезпечення позову зустрічне забезпечення направлено, перш за все, на захист інтересів відповідача та виступає гарантією відшкодування можливих для відповідача збитків. В силу ч. 10 ст. 154 ЦПК України якщо особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову, не виконує вимоги суду щодо зустрічного забезпечення у визначений судом строк, суд скасовує ухвалу про забезпечення позову та про зустрічне забезпечення. Матеріали справи не містять даних про отримання ОСОБА_1 як ухвали Центрального районного суду м. Миколаєва від 14 лютого 2022 року про застосування судом зустрічного забезпечення, так і постанови Миколаївського апеляційного суду від 05 липня 2022 року, якою цю ухвалу було залишено без змін, а апеляційну скаргу АТ «Кредобанк» - без задоволення. В судових засіданнях, де були постановлені вказані судові рішення, ОСОБА_1 не був присутній, докази отримання ним судових повісток-повідомлень щодо зазначених засідань також відсутні. За таких обставин суд першої інстанції правильно виходив з того, що відсутні підстави вважати, що ОСОБА_1 ухиляється від покладеного на нього зобов`язання внести на депозитний рахунок Центрального районного суду м. Миколаєва 6400 грн 00 коп. Таким чином, вирішуючи клопотання позивача про скасування заходів забезпечення позову, суд першої інстанції правильно виходив із того, що застосування забезпечення позову у цьому спорі спрямоване на виконання можливого судового рішення про задоволення позову. Крім того, заходи забезпечення позову є тимчасовими і в разі вирішення між сторонами спору можуть бути скасовані судом. За такого, суд першої інстанції правильно відмовив у задоволенні клопотання АТ «Кредобанк» про скасування заходів забезпечення позову. Доводи апеляційної скарги не спростовують цього висновку з огляду на таке. Оскаржуване судове рішення ґрунтується на засадах справедливості, добросовісності і розумності та відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права на справедливий суд. та збігається із позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 18.09.2020 року у справі № 759/11123/18, від 15.12.2020 року у справі № 572/3632/15. У вказаних постановах Верховний Суд зазначає, що не може бути скасоване рішення суду через призму формалізму під час застосування норм процесуального права, а доводи скаржника про те, що невиконання ухвали суду про зустрічне забезпечення є підставою для скасування ухвали суду про забезпечення позову не можуть бути враховані з огляду на визначені ЦПК України підстави скасування судового рішення в зв`язку із порушення норм процесуального права, інакше "надмірний формалізм" може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справах "Белеш та інші проти Чеської Республіки" (Beles and Others v. the Czech Republic, заява № 47273/99, § 50-51, 69); "Волчі проти Франції" (Walchli v. France, заява № 35787/03, § 29). Порушення норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення судом першої інстанції питання про права заявника у справі, а також обставин, які є обов`язковими підставами для скасування судового рішення, визначені частинами 2, 3 ст. 376 ЦПК України, апеляційний суд не встановив. З огляду на викладене, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін. При цьому, апеляційний суд звертає увагу, що АТ «Кредобанк» не позбавлено права звернутися до суду з заявою про скасування ухвали суду про забезпечення позову за наявності нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову. Керуючись ст. 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Кредобанк» залишити без задоволення, а ухвалу Центрального районного суду м.Миколаєва від 13 жовтня 2022 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення в порядку і випадках передбачених ст. 389 ЦПК України. Головуючий: В.В. Коломієць Судді І.В. Лівінський Н.О. Шаманська Повний текст постанови складено 11 січня 2023 року