Постанова 4876 № 904/2105/22

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10.01.2023 року м.Дніпро Справа № 904/2105/22 Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Кузнецова В.О., суддів Чередка А.Є., Мороза В.Ф., розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Конькова Кирила Валерійовича на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 17.10.2022 (ухвала підписана 17.10.2022, суддя Загинайко Т.В.) у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Трейд Груп", м. Київ до приватного акціонерного товариства "Металургтрансремонт", м. Дніпро про стягнення 2 056 482 грн 88 коп. ВСТАНОВИВ: І. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.10.2022 у даній справі фізичній особі-підприємцю Конькову Кирилу Валерійовичу повернуто (повторно) позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору (в порядку статті 49 Господарського процесуального кодексу України) з доданими до нього документами. Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що заявлений позов не містить самостійних вимог щодо предмета спору у справі, не взаємопов`язаний з первісним позовом, адже вимоги за цим позовом виникли з інших правовідносин, наведене унеможливлює його спільний розгляд з первісним позовом. ІІ. Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи учасників справи 2.1 Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Фізична особа-підприємець Коньков Кирило Валерійович, не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції, звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду скасувати та постановити нову ухвалу, якою прийняти позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ФОП Конькова К.В. до спільного розгляду у справі №904/2105/22. Аргументуючи апеляційну скаргу, заявник вказує, що позовні вимоги щодо розірвання договору покладення боржником обов`язку на іншу особу №2018/95-ЕТГ від 05.05.2021 він обґрунтовує спільним предметом позову, а саме: договором №Д2018/95 постачання природного газу від 28.08.2018. Тобто, спір виникає навколо одного договору №Д/2018/95 постачання природного газу від 28.08.2018. Скаржник стверджує, що права та цивільні інтереси третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору потребують судового захисту і не можуть бути захищені в альтернативний спосіб. 2.2 Доводи інших учасників справи Відзиву на апеляційну скаргу іншими учасниками справи не надано. Частиною 3 ст.263 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. ІІІ. Апеляційне провадження 3.1 Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.10.2022 для розгляду апеляційної скарги визначена колегія у складі: головуючий суддя Кузнецов В.О., судді Чередко А.Є., Мороз В.Ф. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 03.11.2022 відкладено вирішення питання щодо прийняття апеляційним господарським судом певного процесуального рішення з розгляду даної апеляційної скарги після надходження матеріалів справи з суду першої інстанції. 11.11.2022 до суду апеляційної інстанції надійшли матеріали справи. Ухвалою апеляційного господарського суду від 21.11.2022 поновлено фізичній особі-підприємцю Конькову Кирилу Валерійовичу пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 17.10.2022; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою; згідно положень ч.13 ст.8, ч.2 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України постановлено розгляд справи здійснити у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без повідомлення (виклику) учасників справи. 3.2 Стислий виклад обставин справи, встановлених судами Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерджі Трейд Груп" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до приватного акціонерного товариства "Металургтрансремонт" про стягнення 2 056 482 грн 88 коп., що складає 1 589 096 грн 68 коп. - суму основної заборгованості за природний газ, поставлений відповідно до умов договору від 28.08.2018 №Д/2018/95 постачання природного газу, 206 346 грн 88 коп. - пені, 21058 грн. 55 коп. - 3% річних, 238 964 грн 56 коп. - інфляційних втрат, 1 016 грн 21 коп. - послуги з відключення від газопостачання, а також 32 515 грн 80 коп. - судового збору. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.08.2022 вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, на 14.09.2022 о 16:00 годин. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.09.2022 продовжено підготовче провадження до 30.10.2022, задоволено клопотання приватного акціонерного товариства "Металургтрансремонт" щодо відкладення розгляду справи та відкладено підготовче засідання (загальне позовне провадження) на 12.10.2022 о 15:30 годин. Фізична особа-підприємець Коньков Кирило Валерійович звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору (в порядку статті 49 Господарського процесуального кодексу України) (вх.№3095/22 від 23.09.2022), в якому просить прийняти дану заяву до провадження по справі та розірвати договір покладення боржником обов`язку на іншу особу від 05.05.2021 №2018/95-ЕТГ між приватним акціонерним товариством "Металургтрансремонт" з однієї сторони та фізичною особою-підприємцем Коньковим Кирилом Валерійовичем. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.09.2022 повернуто фізичній особі-підприємцю Конькову Кирилу Валерійовичу позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору (в порядку статті 49 Господарського процесуального кодексу України) з доданими до нього документами. Фізична особа-підприємець Коньков Кирило Валерійович повторно звернувся до господарського суду з позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору (в порядку статті 49 Господарського процесуального кодексу України) (вх.№3362/22 від 12.10.2022), в якому просить прийняти дану заяву до провадження по справі та розірвати договір покладення боржником обов`язку на іншу особу від 05.05.2021 №2018/95-ЕТГ між приватним акціонерним товариством "Металургтрансремонт" з однієї сторони та фізичною особою-підприємцем Коньковим Кирилом Валерійовичем. 3.3 Позиція апеляційного господарського суду у справі Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, оцінивши докази в їх сукупності та взаємозв`язку, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, враховуючи таке. Положенням статті 269 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Предметом апеляційного перегляду у даній справі є ухвала суду першої інстанції про повернення позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору (в порядку ст.49 Господарського процесуального кодексу України). Конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких установлена в належній судовій процедурі та формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному обсязі та забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмежене, особливо щодо умов прийнятності скарги. Проте право доступу до суду не може бути обмежене таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати легітимну мету та гарантувати пропорційність між їх використанням і такою метою (mutatis mutandis, рішення Європейського суду з прав людини у справі «Мельник проти України» («Melnyk v. Ukraine» заява № 23436/03, § 22, від 28 березня 2006 року). Виходячи з приписів статей 55, 129 Конституції України, застосування та користування правами на судовий захист здійснюється у випадках та в порядку, встановлених законом. Тобто, реалізація конституційного права, зокрема, на судовий захист ставиться у залежність від положень процесуального закону, в даному випадку - норм Господарського процесуального кодексу України. Таким чином, право на пред`явлення позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, не є абсолютним, подаючи такий позов заяву заявник повинен дотримуватись вимог Господарського процесуального кодексу України щодо його подання. Порядок та умови вступу третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у справу врегульованого нормами статті 49 Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 49 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін. Про прийняття позовної заяви та вступ третьої особи у справу суд постановляє ухвалу. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, користуються усіма правами і несуть усі обов`язки позивача. Таким чином, у процесі розгляду господарським судом спору третя особа з метою захисту свого права може заявити самостійні вимоги щодо предмета спору, якщо вважає, що саме їй належить право на предмет спору чи його частину. При цьому під предметом спору слід розуміти матеріально-правовий об`єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем. Необхідною умовою набуття статусу третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору є дотримання таких критеріїв як: 1) матеріально-правовий (наявність єдиного предмету спору); 2) суб`єктний (позовні вимоги можуть бути пред`явлені як одній стороні, так і декільком сторонам); 3) часовий (вступ у справу відбувається до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження). Дотримання цих критеріїв необхідно оцінювати та з`ясовувати під час прийняття рішення щодо вступу у справу третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги. Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.06.2019 у справі №916/542/18, позови третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, мають подаватися з дотриманням загальних правил пред`явлення позову, на що безпосередньо вказують положення частини п`ятої статті 49 та частини четвертої статті 180 Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до цих норм до позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, у справі, в якій відкрито провадження, застосовуються положення статті 180 зазначеного Кодексу. Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу. Згідно з частинами другою, третьою статті 180 Господарського процесуального кодексу України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом. Ознаками зустрічного позову є його взаємопов`язаність із первісним позовом і доцільність його спільного розгляду із первісним позовом, зокрема, коли позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом можуть різнитися з вимогами первісного позову, але вони об`єднуються в одне провадження із первісним позовом ухвалою суду. Взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах, вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватися. Водночас подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом. Таким чином, у процесі розгляду господарським судом спору між позивачем і відповідачем третя особа з метою захисту свого права може заявити самостійні вимоги саме щодо предмета спору, якщо вважає, що саме їй належить право на предмет спору чи його частину. При цьому позовні вимоги третьої особи можуть допускатися судом до розгляду у процесі, що вже розпочався, лише у випадках, коли така самостійна вимога заявлена саме щодо предмета спору, що вже виник між сторонами. Вимога, яка спрямована на те, що знаходиться поза цим предметом, чи спрямована до третіх осіб, не може бути розглянута судом як вимога третьої особи в розумінні статті 49 Господарського процесуального кодексу України, а має бути здійснена через подання самостійного позову (схожа за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 09.09.2019 у справі №910/12463/18, від 27.09.2019 у справі №904/323/19). Матеріали справи свідчать про те, що між сторонами за первісним позовом виник спір щодо стягнення заборгованості у розмірі 2 056 482 грн 88 коп за природний газ, поставлений відповідно до умов договору від 28.08.2018 №Д/2018/95, укладеному між товариством з обмеженою відповідальністю "Енерджі Трейд Груп" та приватним акціонерним товариством "Металургтрансремонт". Разом з тим, предметом позову фізичної особи - підприємця Конькова Кирила Валерійовича є розірвання договору покладення боржником обов`язку на іншу особу від 05.05.2021 №2018/95-ЕТГ, укладеному між приватним акціонерним товариством "Металургтрансремонт" та фізичною особою-підприємцем Коньковим Кирилом Валерійовичем. Тобто позов фізичної особи - підприємця Конькова Кирила Валерійовича не спрямований на той самий предмет спору, що й позов товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Трейд Груп", не взаємопов`язаний з первісним позовом, адже вимоги за цим позовом виникли з інших правовідносин, що унеможливлює його спільний розгляд з первісним позовом у даній справі. Відповідно до ч.6 ст.180 Господарського процесуального кодексу України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Встановивши, що заявлені у позові фізичної особи - підприємця Конькова Кирила Валерійовича вимоги не є позовними вимогами третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору у справі №904/2105/22 у розумінні ст.49 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для повернення такої позовної заяви на підставі ч.6 ст.180 Господарського процесуального кодексу України. Колегія суддів звертає увагу, що заявник апеляційної скарги не позбавлений права звернутися до суду із самостійним позовом. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського Суду з прав людини у справі Проніна проти України (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржникам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції. 3.4 Висновки апеляційного господарського суду за результатами апеляційного перегляду. Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що суд першої інстанції повно з`ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права під час постановлення оскаржуваної ухвали судом апеляційної інстанції не встановлено. В зв`язку з цим апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а ухвала суду першої інстанції має бути залишена без змін. 3.5. Розподіл судових витрат. Відповідно до приписів ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника. Керуючись ст.ст.269,275,276,281-283 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ПОСТАНОВИВ: У задоволенні апеляційної скарги фізичної особи-підприємця Конькова Кирила Валерійовича відмовити. Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 17.10.2022 у справі №904/2105/22 залишити без змін. Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку. Головуючий суддя В.О.Кузнецов Судді В.Ф.Мороз А.Є.Чередко