Постанова 4876 № 912/180/22

від 09.01.2023 ·

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09.01.2023 року м.Дніпро Справа № 912/180/22 Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя: Березкіна О.В.(доповідача), судді: Антонік С.Г., Іванов О.Г. при секретарі судового засідання Ковзикові В.Ю. За участю (найменування сторін та інших осіб, що беруть участь у справі): Представник позивача Мельник Олена Володимирівна (в режимі відеоконференції) Представник відповідача Котига Ігор Володимирович (в режимі відеоконференції) розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства "Ритуальна служба-спеціалізований комбінат комунально-побутового обслуговування" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 11.08.2022 року у справі №912/180/22 за позовом Фізичної особи-підприємця Бучнєвої Олесі Вікторівни до відповідача Комунального підприємства "Ритуальна служба-спеціалізований комбінат комунально-побутового обслуговування" про визнання укладеним договору. ВСТАНОВИВ: Позивач - Фізична особа-підприємець Бучнєва Олеся Вікторівна звернувся до Комунального підприємства "Ритуальна служба-спеціалізований комбінат комунально-побутового обслуговування" із позовом про визнання укладеним Договору про надання ритуальних послуг в редакції позивача. Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 11.08.2022 року у справі №912/180/22 позов задоволено. Суд визнав укладеним договір про надання ритуальних послуг між Фізичною особою-підприємцем Бучнєвою Олесею Вікторівною та Комунальним підприємством "Ритуальна служба-спеціалізований комбінат комунально-побутового обслуговування" в такій редакції: "Договір про надання ритуальних послуг Комунальне підприємство "Ритуальна служба-спеціалізований комбінат комунально-побутового обслуговування", в особі начальника Вісяникова Ю.І., який діє на підставі статуту з однієї сторони та Фізична особа-підприємець Бучнєва Олеся Вікторівна відомості про якого внесені до ЄДР за номером 2 444 017 0000 009733, з іншої сторони, далі за тектосм разом іменуються сторони, уклали цей договір про таке:

1. Предмет договору: 1.1. Предметом договору є надання ритуальних послуг. 1.2. Взаємовідносини між Ритуальною службою і Виконавцем послуг регулюються Конституцією України, Законом України "Про поховання та похоронну справу", іншим законодавством України та цим договором. 1.3. Господарські відносини між Ритуальною службою та Виконавцем послуг визначаються за згодою сторін.

2. Права сторін 2.1. Ритуальна служба має право: 2.1.1. Здійснювати організацію та проведення поховання. 2.2. Виконавець послуг має право: 2.2.1. Відповідно до договору-замовлення надавати ритуальні послуги: оформлення договору - замовлення на організацію та проведення поховання; оформлення свідоцтва про поховання; копання могили (викопування могили ручним або механізованим способом, опускання труни з тілом померлого в могилу, закопування могили, формування намогильного насипу та одноразове прибирання території біля могили); монтаж та демонтаж намогильної споруди при організації підпоховання в існуючу могилу; кремація тіл померлих; організація відправлення труни з тілом чи урни з прахом померлого за межі України; запаювання оцинкованої труни; перевезення тіла в труні; бригада, катафалк. 2.2.2. На підставі звернення осіб, які зобов`язалися поховати померлого, надавати будь-які інші ритуальні послуги поховання померлих громадян, які не суперечать положенням діючого законодавства України та не передбачені п.п. 2.2.1. договору. 2.2.3. Самостійно, на підставі звернення осіб, які зобов`язалися поховати померлого, виготовляти та реалізовувати предмети ритуальної належності, якщо вони відповідають державним стандартам та затвердженій вартості, передбаченим законодавством (стаття 12 Закону України "Про поховання та похоронну справу").

3. Обов`язки сторін 3.1. Ритуальна служба зобов`язана: 3.1.1. При зверненні особи, що зобов`язалася поховати померлого, забезпечити укладання договорів-замовлень, урахувавши при цьому побажання Замовника щодо Виконавців послуг. 3.1.2. Відповідно до договору-замовлення забезпечити організацію та проведення поховання померлого у встановленому законодавством порядку, з урахуванням волевиявлення померлого, висловленого при житті, а в разі його відсутності з урахуванням побажання родичів. 3.1.3. У місцях оформлення договорів-замовлень надати Замовникові (виконавцю волевиявлення або особі, яка зобов`язалася поховати померлого) наочну інформацію, передбачену п. 6 Типового положення про ритуальну службу в Україні. 3.1.4. Створити рівні умови для поховання померлих незалежно від їх раси, кольору шкіри, політичних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак. 3.1.5. Забезпечити безоплатне виділення земельної ділянки для поховання труни з тілом чи урни з прахом померлого на кладовищі. 3.1.6. Створити рівні умови Виконавцям послуг. 3.1.7. Забезпечити своєчасне оформлення договору-замовлення та в термін не пізніше години передати телефоном, телефонограмою, електронною поштою або іншими засобами електронного зв`язку замовлення Виконавцю послуг. 3.2. Виконавець послуг зобов`язаний: 3.2.1. Подати до ритуальної служби перелік ритуальних послуг, їх характеристику та вартість. У разі внесення змін до вартості ритуальних послуг Виконавець послуг забезпечує доведення нової ціни до ритуальної служби шляхом надсилання відповідного повідомлення поштою або подання його нарочно. 3.2.2. При наданні послуги з копання могили на кладовищі гарантувати збереження могил та намогильних споруд, інших елементів благоустрою могил, що розміщені поруч з новими похованнями, та відшкодовувати матеріальні збитки у разі їх пошкодження. 3.2.3. Видавати працівникам, що беруть участь у наданні ритуальних послуг, відповідні посвідчення

4. Відповідальність сторін 4.1. Ритуальна служба несе відповідальність: 4.1.1. За ненадання інформації Замовникові про Виконавців послуг та перелік ритуальних послуг, що можуть надаватися ними. 4.1.2. За неякісну і несвоєчасну організацію, оформлення договору-замовлення. За порушення термінів та неякісне надання ритуальних послуг, установлених договором-замовленням, згідно з вимогами Закону України "Про захист прав споживачів". 4.1.3. За недотримання положень чинного законодавства, стандартів та технологій при організації поховання померлих. 4.1.4. За безпідставну відмову Замовнику в оформленні договору-замовлення, за невчасне передання замовлення на послуги Виконавцю послуг. 4.2. Виконавець послуг несе відповідальність: 4.2.1. За порушення термінів та неякісне надання ритуальних послуг, установлених договором-замовленням, згідно з вимогами Закону України "Про захист прав споживачів". 4.2.2. При недотриманні вимог п. 3.2.2 цього договору Виконавець послуг усуває пошкодження, відшкодовує матеріальні збитки. 4.2.3. За недотримання положень чинного законодавства в частині вимог затверджених стандартів та технологій при наданні ритуальних послуг.

5. Порядок вирішення спорів 5.1. Спори і розбіжності, що можуть виникати внаслідок цього договору, за змогою вирішуватимуться шляхом переговорів між учасниками У разі не врегулювання спорів і розбіжностей шляхом переговорів розв`язання спорів здійснюється в судовому порядку.

6. Інші умови 6.1. Виконавець послуг приймає участь в заходах до Дня пам`яті на умовах, узгоджених із ним з Ритуальною службою. 6.2. Роботи та послуги, які потребують одержання ліцензії або інших дозвільних документів, Виконавець послуг може виконувати та надавати тільки за їх наявності.

7. Прикінцеві положення 7.1. Договір набирає чинності з моменту набрання законної сили судового рішення і діє, відповідно з приписами пункту 8.2. Типового положення про ритуальну службу в Україні, затвердженого Наказом державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 19 листопада 2003 року №193, на протязі трьох років, з моменту набрання чинності. 7.2. Договір укладається у двох примірниках (по одному для кожної сторони), які мають однакову юридичну силу. 7.3. Умови цього договору можуть бути змінені виключно за взаємною згодою Сторін шляхом укладення та підписання додаткової угоди до цього договору, яка є його невід`ємною частиною. 7.4. Сторони зобов`язуються повідомляти одна одну про зміну своїх платіжних реквізитів, місцезнаходження, номерів телефонів і факсів у десятиденний строк, починаючи з дня настання відповідних змін. Зазначені повідомлення будуть вважатися передані Стороні належним чином, якщо вони відправлені одним з таких способів: кур`єром та вручені особисто; за допомогою послуг підприємств поштового зв`язку відправлених цінним листом з описом вкладення.

8. Реквізити сторін Комунальне підприємство ФОП Бучнєва Олеся Вікторівна, "Ритуальна служба-спеціалізований комбінат 25005, м.Кропивницький комунально-побутового обслуговування" вул.Мічуріна, буд №43 25030, м. Кропивницький реєстраційний номер облікової вул. Юрія Бутусова, буд. 18 картки платника податків: код ЄДРПОУ: 03347520 2755104342". Не погодившись із вказаним рішенням суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся відповідач Комунальне підприємство "Ритуальна служба-спеціалізований комбінат комунально-побутового обслуговування", в якій просив рішення Господарського суду Кіровоградської області у справі № 912/180/22 від 11.08.2022 року скасувати в повному обсязі та відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування своєї скарги апелянт посилається на те, що судове рішення є неповним, необ`єктивним та незаконним, оскільки судом при прийнятті даного рішення не було взято до уваги усіх доводів та обгрунтувань, які були викладені у відзиві на позов з наданням відповідних письмових доказів та у судовому засіданні представником Відповідача при розгляді справи по суті. Зокрема, апелянт вважає, що суд при ухваленні рішення вийшов за межі позовних вимог, оскільки визнав укладеним договір в редакції, яка не була зазначена позивачем у проекті договору, направленому відповідачу і зазначеному в позовній заяві: абзацу 2 підпункту 2.2.1. Договору про надання ритуальних послуг "Виконавець послуг має право, відповідно до договору-замовлення надавати ритуальні послуги: оформлення свідоцтва про поховання". Проте, вказаний вид ритуальних послуг не відповідає редакції поданого позивачем проекту Договору про надання ритуальних послуг в редакції зазначеній позивачем у позовній заяві. Апелянт посилається на те, що в наданому переліку окремих видів ритуальних послуг у п. 2 вказано «Оформлення свідоцтва про поховання», проте, даний вид послуг не відноситься до компетенції суб`єкта господарювання, а згідно закону є виключною компетенцією КП «Ритуальна служба». Відповідач не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо альтернативної компетенції спеціалізованого комунального підприємства та суб`єкта господарювання щодо видачі свідоцтва про поховання, оскільки системний аналіз правових норм за аналогією повноважень відповідача на підставі статей 12, 23, 25 та 27 Закону № 1102-ІУ, вказує на інші обставини, щодо виключної компетенції відповідача. Крім того, апелянт також посилається на відсутність у позивача встановлених органом місцевого самоврядування тарифів па ритуальні послуги, що входять до мінімального переліку окремих видів ритуальних послуг. Всі ці обставини, на думку апелянта, є підставами для скасування рішення суду першої інстанції повністю та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 17.10.2022 року для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Березкіна О.В. (доповідач), судді Антонік С.Г., Іванов О.Г. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 21.10.2022 року витребувано у Господарського суду Кіровоградської області матеріали справи/копії матеріалів справи №912/180/22. Відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства "Ритуальна служба-спеціалізований комбінат комунально-побутового обслуговування" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 11.08.2022 року у справі №912/180/22 до надходження матеріалів даної справи з Господарського суду Кіровоградської області. 03.11.2022 року матеріали справи №912/180/22 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 04.11.2022 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства "Ритуальна служба-спеціалізований комбінат комунально-побутового обслуговування" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 11.08.2022 року у справі №912/180/22, розгляд справи призначено у судовому засіданні на 12.12.2022 року, колегією суддів у складі : головуючого судді Березкіної О.В., суддів Антонік С.Г., Іванов О.Г. Фізичною особою-підприємцем Бучнєвою О.В. надано відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому зазначено, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджено матеріали справи, прийнято вірне рішення у відповідності до норм чинного законодавства, доводи відповідача, в свою чергу, які зазначені в апеляційній скарзі, є безпідставними та необґрунтованими. Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив залишити оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, а представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги. 09.01.2023 року в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини постанови. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, Центральний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. З матеріалів справи вбачається, що 13.07.2020 ФОП Бучнєва О.В. звернулась до КП "Ритуальна служба-спеціалізований комбінат комунально-побутового обслуговування" із заявою №10/07 від 10.07.2020 щодо укладення договору про надання ритуальних послуг терміном на три роки, до якої позивачем додано весь перелік документів, що передбачений п.8 Типового положення про ритуальну службу в Україні, яке затверджено наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 19.11.2003 №193, а саме: довідку про присвоєння ідентифікаційного коду, витяг з ЄДР ФОП Бучнєва О.В., свідоцтво про державну реєстрацію ФОП Бучнєва О.В., перелік послуг, що пропонуються для надання ФОП Бучнєва О.В., в режимі роботи, адреса місцезнаходження та номер телефону ФОП Бучнєва О.В. Також, позивачем додано підписаний примірник договору, зміст якого відповідає примірному договору про надання ритуальних послуг (додаток до п.8.2 Типового положення про ритуальну службу в Україні). Листом №281/1 від 30.07.2020 КП "Ритуальна служба-спеціалізований комбінат комунально-побутового обслуговування" повідомило позивача про те, що перелік послуг подано без зазначення цін (вартості), які повинні бути затверджені відповідно до вимог діючого законодавства. Звертаючись до Комунального підприємства "Ритуальна служба-спеціалізований комбінат комунально-побутового обслуговування", м. Кропивницький із позовом про визнання укладеним Договору про надання ритуальних послуг в редакції позивача, позивач Фізична особа-підприємць Бучнєва О.В. посилався на те, що відповідач умисно ухиляється від укладання договору про надання ритуальних послуг, чим порушує вимоги ст.8,10,12 Закону України "Про поховання та похоронну службу", п.8 Типового положення про ритуальну службу в Україні, яке затверджене наказом державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 19.11.2003 №

193. Задовольняючи позовні вимоги повністю, господарський суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджується, що позивач правомірно звернувся до відповідача з пропозицією укласти договір про надання ритуальних послуг, надавши всі необхідні документи, тоді як вимога відповідача про надання документів з визначенням вартості надання послуг є немотивованою, адже нормами 8.1 Типового положення про ритуальну службу в Україні не передбачено обов`язку суб`єкта господарювання, що виявив бажання працювати на ринку ритуальних послуг, подавати перелік ритуальних послуг з зазначенням їх характеристик та вартості. Оскільки здійснення підприємницької діяльності на ринку ритуальних послуг згідно із законом можливо лише за наявності договору, укладеного суб`єктами господарювання з Ритуальною службою, то не заснована на законі відмова останньої в укладенні відповідного договору завжди має наслідками перешкоди в розширенні ринку таких послуг, яке могло б мати місце за рахунок вступу на нього нових учасників, а, отже, й можливість обмеження конкуренції. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. За приписами ч. 1 ст. 179 ГК України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями. Відповідно до ч. 4 ст. 179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; примірного договору, рекомендованого органом управління суб`єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови; договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб`єктів, коли ці суб`єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (ч. 7 ст. 179 ГК України). У статті 638 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Відповідно до ч. 1 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття (ст. 641 ЦК України). Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною (ч. 1 ст. 642 ЦК України). Згідно зі ст. 649 ЦК України розбіжності, що виникли між сторонами при укладенні договору на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування та в інших випадках, встановлених законом, вирішуються судом. Розбіжності, що виникли між сторонами при укладенні договору не на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, можуть бути вирішені судом у випадках, встановлених за домовленістю сторін або законом. У статті 181 ГК України закріплено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором. Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов`язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони. У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо). Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов`язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими. У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України. Як вбачається з матеріалів справи, ФОП Бучнєва О.В. є суб`єктом господарської діяльності за видом економічної діяльності: 96.03 Організування поховань і надання суміжних послуг ( а.с. 23, т.1) 13.07.2020 позивач - ФОП Бучнєва О.В. звернулась до відповідача - Комунального підприємства "Ритуальна служба-спеціалізований комбінат комунально-побутового обслуговування" із заявою щодо укладання договору про надання ритуальних послуг, до якої було надано копію довідки про присвоєння реєстраційного номеру облікової картки платника податків; копію витягу з реєстру платників єдиного податку; копію виписки про включення до ЄДРПОУ; перелік послуг, що пропонуються, режим роботи, адреса місцезнаходження та номер телефону; копію договору оренди нежитлового приміщення, проекти договорів про надання ритуальних послуг. 30.07.2020 року відповідачем було відмовлено в укладенні договору, яке мотивовано не наданням вартості ритуальних послуг, тобто, порушенням п.3.2 додатку до п. 8.2 Типового положення про ритуальну службу в Україні. Статтею 8 Закону України "Про поховання та похоронну справу" закріплено, що організація діяльності в галузі поховання померлих здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, іншими центральними органами виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та їх виконавчими органами. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, в межах своєї компетенції: 1) забезпечує формування державної політики у сфері поховання; 2) затверджує необхідний мінімальний перелік вимог щодо порядку організації поховання і ритуального обслуговування населення; 3) затверджує типове положення про ритуальну службу; 4) встановлює вимоги щодо утримання та охорони місць поховань; 5) встановлює порядок реєстрації поховань та перепоховань померлих, а також форму книги реєстрації поховань та перепоховань; 6) здійснює інші повноваження, передбачені законом. Відповідно до ст. 9 Закону України "Про поховання та похоронну справу" ритуальні служби - спеціалізовані комунальні підприємства, що створюються органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом, з метою здійснення організації поховання померлих і надання ритуальних послуг, передбачених необхідним мінімальним переліком окремих видів ритуальних послуг, реалізації предметів ритуальної належності, передбаченим п. 2 ч. 2 ст. 8 цього Закону. Ритуальні служби можуть також надавати ритуальні послуги, не передбачені необхідним мінімальним переліком окремих видів ритуальних послуг та реалізації предметів ритуальної належності, виготовляти предмети ритуальної належності. Тарифи щодо оплати таких послуг та предметів ритуальної належності встановлюються в межах, визначених законодавством, виконавчим органом сільської, селищної, міської ради. У статті 10 Закону України "Про поховання та похоронну справу" визначено, що надання ритуальних послуг відповідно до необхідного мінімального переліку окремих видів ритуальних послуг, передбаченого п. 2 ч. 2 ст. 8 цього Закону, здійснюється ритуальними службами або за договором суб`єктами господарювання інших форм власності. Вартість таких послуг встановлюється в порядку і в межах, встановлених законодавством, виконавчим органом сільської, селищної, міської ради. Надання ритуальних послуг, не передбачених зазначеним переліком, а також виготовлення предметів ритуальної належності здійснюється за цінами, встановленими за згодою сторін. Згідно з Типовим положенням про ритуальну службу в Україні, затвердженим наказом Держжитлокомунгоспу України від 19.11.2003 № 193, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08.09.2004 за № 1110/9709 ритуальна служба в Україні відповідно до Закону України "Про поховання та похоронну справу" - це спеціалізоване комунальне підприємство, що створюється органом місцевого самоврядування в порядку, установленому Законом і її основним завданнями є здійснення організації поховання померлих і надання передбачених необхідним мінімальним переліком окремих видів ритуальних послуг та ритуальних послуг, не передбачених цим переліком, а також реалізація предметів ритуальної належності. Відповідач у справі - КП "Ритуальна служба-спеціалізований комбінат комунально-побутового обслуговування" є таким спеціалізованим комунальним підприємством, про яке йдеться у Типовому положенні про ритуальну службу в Україні, що було створене органом місцевого самоврядування Міською радою м. Кропивницького. У п. 8 Типового положення про ритуальну службу в Україні встановлено, що ритуальна служба забезпечує укладання договорів із суб`єктами господарювання в такому порядку: п. 8.1 суб`єкт господарювання, що виявив бажання працювати на ринку ритуальних послуг, має подати до територіальної ритуальної служби відповідну заяву щодо укладання договору про надання ритуальних послуг на ім`я її керівника та долучити до заяви (засвідчені у встановленому порядку копії) такі документи: - копію довідки про включення до ЄДРПОУ для юридичної особи або довідки про присвоєння ідентифікаційного номера для фізичної особи; - копію свідоцтва про державну реєстрацію суб`єкта підприємницької діяльності; - перелік послуг, що пропонуються для надання суб`єктом господарювання; - режим роботи та номер телефону. Протягом 14 робочих днів з дня отримання заяви територіальна ритуальна служба укладає з суб`єктом господарювання договір про надання послуг при наявності всього переліку документів, передбачених цим пунктом. Безпідставна відмова в укладанні договору не допускається, вона повинна бути аргументована. Підпунктом 8.2 Типового положення визначено, що договір про надання послуг укладається на термін три роки, але за згодою сторін цей термін може бути іншим. При зміні будь-яких відомостей, указаних у документах, що додаються до заяви, суб`єкт господарювання повинен у десятиденний термін письмово повідомити про це ритуальну службу. Форма примірного договору про надання ритуальних послуг наведена в додатку. Отже, з аналізу наведених приписів нормативних актів випливає, а матеріалами справи підтверджується, що Позивач правомірно звернувся до відповідача з пропозицією укласти договір про надання ритуальних послуг, надавши всі необхідні документи, тоді як вимога Відповідача про надання документів з визначенням вартості надання послуг видається немотивованою, адже нормами 8.1 Типового положення про ритуальну службу в Україні не передбачено обов`язку суб`єкта господарювання, що виявив бажання працювати на ринку ритуальних послуг, подавати перелік ритуальних послуг з зазначенням їх характеристик та вартості. Таким чином, п.п. 8.1 п. 8 Положення містить вичерпний перелік документів, які суб`єкт господарювання має подати до територіальної ритуальної служби у додатку до заяви щодо укладання договору про надання ритуальних послуг. Положення зобов`язує Ритуальну службу укласти з суб`єктом господарювання договір про надання послуг при наявності всього переліку документів, передбачених п. 8 Положення. Оскільки здійснення підприємницької діяльності на ринку ритуальних послуг можливе, згідно із законом, лише за наявності договору, укладеного суб`єктами господарювання з Ритуальною службою, то не заснована на законі відмова останньої в укладенні відповідного договору завжди має наслідками перешкоди в розширенні ринку таких послуг, яке могло б мати місце за рахунок вступу на нього нових учасників, а, отже, й можливість обмеження конкуренції. Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.02.2020 у справі №910/3270/19. Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу у визначені цією статтею способи. Зазначений в ч. 2 ст. 16 ЦК України перелік способів захисту цивільних прав чи інтересів не є вичерпним. Згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 16 ЦК України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. У разі невизнання стороною договору, укладення якого є обов`язком в силу вимог закону, права іншої сторони на укладення такого договору підлягають захисту судом на підставі п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України шляхом визнання договору укладеним на умовах, передбачених нормативним актом обов`язкової дії. Отже, предмет спору у цій справі відповідає способам захисту, передбаченим ст. 16 ЦК України. Таким чином, ефективним способом захисту права позивача (набути статусу виконавця ритуальних послуг та мати можливість їх надання), з урахуванням суті порушеного права (підстав позову) та специфіки правовідносин з яких виник спір, є саме визнання такого договору укладеним, що і буде спрямовано на його відновлення. З огляду на вищезазначене, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, та належність способу захисту порушеного права позивача. При цьому, доводи відповідача про те, що в наданому до договору переліку окремих видів ритуальних послуг у п. 2 вказано «Оформлення свідоцтва про поховання», проте, даний вид послуг не відноситься до компетенції суб`єкта господарювання, а згідно закону є виключною компетенцією КП «Ритуальна служба», є неспроможними з огляду на наступне. Так, системний аналіз змісту статті 25 Закону № 1102 і статей 8, 9, 10 цього Закону свідчить про те, що видача свідоцтва про поховання є одним з видів ритуальних послуг, яка, за загальним правилом, надається спеціалізованим комунальним підприємством (а в разі його відсутності - виконавчим органом сільської, селищної, міської ради), проте також може надаватися й іншим суб`єктом господарювання після укладання ним договору з ритуальною службою, якою є спеціалізоване комунальне підприємство. Стаття 25 Закону № 1102 не містить вимоги про виключну компетенцію спеціалізованих комунальних підприємств щодо надання таких послуг, а стаття 10 Закону прямо передбачає можливість укладення договору щодо всіх видів ритуальних послуг, включених до необхідного мінімального переліку. Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду у справі 922/52/18 від 12.02.2019. Посилання апелянта на відсутність у позивача встановлених органом місцевого самоврядування тарифів па ритуальні послуги, що входять до мінімального переліку окремих видів ритуальних послуг, не є підставою для відмови в укладанні договору, оскільки п.8.1 Типового положення про ритуальну службу в Україні містить вичерпний перелік документів, які суб`єкт господарювання має подати до територіальної ритуальної служби у додатку до заяви щодо укладання договору про надання ритуальних послуг, і не передбачає обов`язку суб`єкта господарювання, що виявив бажання працювати на ринку ритуальних послуг, подавати перелік ритуальних послуг з зазначенням їх характеристик та вартості. Таким чином, господарський суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову та визнання укладеним договору. Разом з цим, колегія суддів погоджується з доводами апелянта про те, що суд вийшов за межі заявлених позовних вимог, оскільки визнав укладеним договір в редакції, яка не була зазначена позивачем у проекті договору, направленому відповідачу і зазначеному в позовній заяві: абзац 2 підпункту 2.2.1. Договору про надання ритуальних послуг "Виконавець послуг має право, відповідно до договору-замовлення надавати ритуальні послуги: оформлення свідоцтва про поховання" . Так, з матеріалів справи вбачається, що вказаний вид ритуальних послуг не був зазначений у запропонованому позивачем проекті договору, поданому відповідачу і зазначеному у позовній заяві. Відповідно до статті 237 ГПК України, при ухваленні рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин; 4) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 5) як розподілити між сторонами судові витрати; 6) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. При ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог. В даному випадку, суд визнав укладеним договір, в редакції, запропонованій позивачем, яка відповідає примірному договору про надання ритуальних послуг, який є Додатком до п. 8.2 Типового положення про ритуальну службу в Україні і містить необхідний мінімальний перелік окремих видів ритуальних послуг згідно Наказу Держжитлокомунгоспу України 19.11.2003 N 19, проте, на власний розсуд включив до п.2.2.1 договору такий вид послуг, як оформлення свідоцтва про поховання, що не було передбачено проектом договору та не містилось у позовній заяві. Таким чином, оскільки господарський суд Кіровоградської області всебічно, повно, об`єктивно дослідив всі обставини справи, дав їм належну правову оцінку, правильно застосував норми матеріального права, проте, порушив норми процесуального права, вийшовши за межі заявлених позовних вимог, а тому рішення суду підлягає зміні в цій частині, з виключенням з умов п. 2.2.1 укладеного договору такий вид послуг, як оформлення свідоцтва про поховання. З огляду на викладене та керуючись ст.ст.275-282 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Ритуальна служба-спеціалізований комбінат комунально-побутового обслуговування" задовольнити частково. Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 11.08.2022 року у справі №912/180/22 змінити. Вважати укладеним договір про надання ритуальних послуг між Фізичною особою-підприємцем Бучнєвою Олесею Вікторівною та Комунальним підприємством "Ритуальна служба-спеціалізований комбінат комунально-побутового обслуговування" в редакції позивача, з виключенням з п. 2.2.1 Договору, зазначеного судом, такого вида послуг, як оформлення свідоцтва про поховання. "Договір про надання ритуальних послуг Комунальне підприємство "Ритуальна служба-спеціалізований комбінат комунально-побутового обслуговування", в особі начальника Вісяникова Ю.І., який діє на підставі статуту з однієї сторони та Фізична особа-підприємець Бучнєва Олеся Вікторівна відомості про якого внесені до ЄДР за номером 2 444 017 0000 009733, з іншої сторони, далі за тектосм разом іменуються сторони, уклали цей договір про таке:

2. Права сторін 2.1. Ритуальна служба має право: 2.1.1. Здійснювати організацію та проведення поховання. 2.2. Виконавець послуг має право: 2.2.1. Відповідно до договору-замовлення надавати ритуальні послуги: оформлення договору - замовлення на організацію та проведення поховання; копання могили (викопування могили ручним або механізованим способом, опускання труни з тілом померлого в могилу, закопування могили, формування намогильного насипу та одноразове прибирання території біля могили); монтаж та демонтаж намогильної споруди при організації підпоховання в існуючу могилу; кремація тіл померлих; організація відправлення труни з тілом чи урни з прахом померлого за межі України; запаювання оцинкованої труни; перевезення тіла в труні; бригада, катафалк. 2.2.2. На підставі звернення осіб, які зобов`язалися поховати померлого, надавати будь-які інші ритуальні послуги поховання померлих громадян, які не суперечать положенням діючого законодавства України та не передбачені п.п. 2.2.1. договору. 2.2.3. Самостійно, на підставі звернення осіб, які зобов`язалися поховати померлого, виготовляти та реалізовувати предмети ритуальної належності, якщо вони відповідають державним стандартам та затвердженій вартості, передбаченим законодавством (стаття 12 Закону України "Про поховання та похоронну справу").

релевантний фрагмент

Посилання у тексті:

· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»

Постанова 4876 № 912/180/22

Дізнатися більше

Дізнатися більше

Дізнатися більше