Ухвала КЦС ВС № 569/17534/20

У Х В А Л А 27 грудня 2022 року м. Київ справа № 569/17534/20 провадження № 61-13046ск22 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Усика Г. І., Яремка В. В., розглянув касаційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Беркут-Плюс» на постанову Рівненського апеляційного суду від 10 листопада 2022 року у справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Беркут-Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за внесками на теплову енергію та на утримання будинку, В С Т А Н О В И В : У 2020 році Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Беркут-Плюс» (далі - ОСББ «Беркут-Плюс») звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 , просив суд стягнення заборгованості за внесками на теплову енергію та на утримання будинку у розмірі 20 648,94 грн. Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 29 червня 2022 року позов задоволено. Стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСББ «Беркут-Плюс» заборгованість за внесками на теплову енергію у розмірі 20 648,94 грн. Постановою Рівненського апеляційного суду від 10 листопада 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 29 червня 2022 року скасовано, в позові відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат. У грудні 2022 року ОСББ «Беркут-Плюс» звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Рівненського апеляційного суду від 10 листопада 2022 року. Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судове рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню. Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Згідно з пунктом 1 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до частини дев`ятої статті 19 ЦПК України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення. Згідно із статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» з 01 січня 2022 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу становить 2 481,00 грн. Предметом спору у зазначеній справі є стягнення заборгованості за внесками на теплову енергію та на утримання будинку у розмірі 20 648,94 грн. Ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 481,00 грн*100=248 100,00 грн). Отже, зазначена справа є малозначною відповідно до вимог закону і окремого визнання її такою не потребує. У касаційній скарзі заявник зазначає, що справа стосується питання права, яке має фкундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та має виняткове значення для учасника справи. Верховний Суд у визначенні правового питання як такого, що має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, виходить з того, що таке правове питання має бути вагомим питанням правозастосовчої практики, мати винятково актуальне значення для її формування. Такі ознаки визначаються предметом спору, вагомістю для держави й суспільства у цілому правового питання, що постало перед практикою його застосування. Наведена заявником обставина, з посиланням на підпункт «а» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, не дає підстав для висновку про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки заявник належно не обґрунтував, яке саме питання права має таке значення для правозастосовчої практики. Посилання заявника на те, що він позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскаржуваним судовим рішенням при розгляді інших справ, є необґрунтованими, оскільки до касаційної скарги не додано доказів на підтвердження зазначеного, а вказівка про це в касаційній скарзі не свідчить про те, що є підстави для розгляду справи в суді касаційної інстанції. Доводи заявника полягають у його незгоді з оцінкою судами зібраних у справі доказів та встановлених обставин, однак не обґрунтовують фундаментальність вирішених у справі правових питань. Разом з тим, касаційна скарга не містить підтвердження наявності виняткового значення справи для заявника. Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України, є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення. Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з якою, основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Наведене повністю узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, згідно з якою умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції), «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії). Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Оскільки оскаржуване заявником рішення суду ухвалене у малозначній справі, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити. Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, У Х В А Л И В : У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Беркут-Плюс» на постанову Рівненського апеляційного суду від 10 листопада 2022 року у справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Беркут-Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за внесками на теплову енергію та на утримання будинку відмовити. Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали направити заявнику. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: А. С. Олійник Г. І. Усик В. В. Яремко