LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Дніпровський апеляційний суд175/959/22

від 03.01.2023НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 23-з/803/1/23 Справа № 175/959/22 Суддя у 1-й інстанції - Суддя у 2-й інстанції - Рябчун О . В . ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 січня 2023 року м. Дніпро Суддя Дніпровського апеляційного суду Рябчун О.В. , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро заяву захисника Сухара С.В. в інтересах ОСОБА_3 про відвід судді Дніпровського апеляційного суду Коваленко Н.В. у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП,- В С Т А Н О В И В : 29 грудня 2022 року до Дніпровського апеляційного суду надійшла заява захисника Сухара С.В. в інтересах ОСОБА_3 про відвід судді Дніпровського апеляційного суду Коваленко Н.В. у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП. В обґрунтування поданої заяви захисник Сухар С.В. зазначає, що суддя Дніпровського апеляційного суду Коваленко Н.В. порушує строки розгляду апеляційної скарги, встановленого кодексом про адміністративне правопорушення та безпідставно відмовляє у розгляді усних клопотань, що свідчить про її упередженість. Дослідивши заяву про відвід судді Дніпровського апеляційного суду Коваленко Н.В. , матеріали справи про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, в частині порушених в заяві підстав для відводу головуючого судді, суддя прийшов до наступних висновків. Відповідно до ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Відповідно до ст. 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом. Чинний КУпАП не містить спеціальних норм, що передбачають для учасників судового розгляду можливість заявити відвід судді і, відповідно, не передбачає порядку розгляду заяви про відвід. Зазначені обставини свідчать про наявність прогалин в національному законодавстві стосовно процесуального врегулювання розгляду суддею справ про адміністративні правопорушення і, зокрема, врегулювання права на відвід та порядку розгляду заяви про відвід по справам про адміністративні правопорушення. Разом з тим, право кожного на справедливий розгляд справи незалежним і безстороннім судом закріплено у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. 17 липня 1997 року Україна ратифікувала зазначену Конвенцію і Протоколи 1, 2, 4, 7, 11, чим визнала її дію в національній правовій системі, а також обов`язковість рішень Європейського суду з прав людини, які стосуються тлумачення та застосування норм Конвенції. Згідно ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Відповідно до положень ст. 9 Конституції України та ст.17 Закону України «Про міжнародні договори» від 22 грудня 1993 року міжнародні договори, згода на обов`язковість яких дана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Згідно Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» в спірних питаннях, або які не врегульовані національним законодавством, суди застосовують міжнародні договори, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України. Крім того, Рада суддів України пунктом 4 рішення №34 від 08 червня 2017 року роз`яснила, що у разі необхідності врегулювання суддею конфлікту інтересів при розгляді матеріалів про адміністративне правопорушення відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, з огляду на відсутність норм, що визначають правила відводу (самовідводу), до внесення змін до чинного законодавства суддя, враховуючи засади судочинства, передбачені Конституцією України, та міжнародні стандарти щодо незалежності суддів, неупередженості та безсторонності судочинства може застосовувати чинні процесуальні норми за аналогією. Норми Кримінального процесуального кодексу України передбачають підстави за яких може бути заявлено відвід судді, який бере участь у кримінальному провадженні. А тому в даному випадку слід застосовувати аналогію права та застосувати норми КПК України при розгляді заяви захисника Сухора С.А. про відвід судді у справі про адміністративне правопорушення. Згідно ч. 7 ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов`язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів. Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» визначено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді. Згідно практики Європейського суду з прав людини (рішення від 09.11.2006 р. у справі «Білуга проти України», від 28.10.1998 р. «Ветштайн проти Швейцарії») важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід. У рішенні Європейського суду з прав людини від 09 листопада 2006 року по справі «Білуха проти України» зазначено, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п.1 ст.6 повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії», пункт 43). У відповідності з практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод повинна визначатись суб`єктивними та об`єктивними критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»). З урахуванням наведеного з метою усунення будь-якої видимості упередженості судді, з погляду правових критеріїв, встановлених національним законодавством, а також з метою забезпечення реалізації прав ОСОБА_3 , в тому числі на справедливий судовий розгляд у розумні строки та недопущення сумніву у незалежного, достатньо проінформованого спостерігача та інших учасників судового провадження щодо упередженості та необ`єктивності розгляду даної справи, заяву про відвід судді Коваленко Н.В. слід задовольнити і передати справу на новий авторозподіл. Керуючись ст.ст. 245, 294 КУпАП, П О С Т А Н О В И В : Заяву захисника Сухара С.В. в інтересах ОСОБА_3 про відвід судді Дніпровського апеляційного суду Коваленко Н.В. у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП - задовольнити. Матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_3 передати на повторний автоматизований розподіл для заміни судді. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя О.В.Рябчун

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»