Постанова 4870 № 909/1059/17

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "24" листопада 2022 р. Справа №909/1059/17 м.Львів Західний апеляційний господарський суд у складі: головуючого - судді МАТУЩАКА О.І. суддів: КРАВЧУК Н.М. СКРИПЧУК О.С. за участю секретаря судового засідання Гулик Н.Г. за участю представників сторін від: скаржника: Москва Ю.В. (адвокат); кредитора ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста»: Шубак М.І. (адвокат). розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лангруп», м.Київ за вих.№33/11/22 від 16.08.2022 (вх.ЗАГС №0105/2074/22 від 22.08.2022) на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 20.05.2022, повний текст ухвали - 24.05.2022 (суддя В.В. Михайлишин) у справі №909/1059/17 за заявою ліквідатора Приватного акціонерного товариства «Інвестиційна компанія «Енерго- Проект», м.Івано-Франківськ про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Інвестиційна компанія «Енерго- Проект», м.Івано-Франківськ ВСТАНОВИВ: Суть спору. У листопаді 2017 року ліквідатор ПрАТ "Інвестиційна компанія "Енерго - Проект" звернувся до господарського суду Івано-Франківської області із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника - ПрАТ "Інвестиційна компанія "Енерго - Проект". Постановою Господарського суду Івано-Франківської області від 12.12.2017 визнано ПрАТ "Інвестиційна компанія "Енерго - Проект" банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру щодо ПрАТ "Інвестиційна компанія "Енерго - Проект" та призначено ліквідатором, арбітражного керуючого Микитюка А. І. 19.12.2017 на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України оприлюднено повідомлення про визнання ПрАТ "Інвестиційна компанія "Енерго - Проект" банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. 19.11.2021 до місцевого господарського суду від арбітражного керуючого Микитюка А.І. надійшло клопотання про затвердження звіту по проведеній роботі в ліквідаційній процедурі та ліквідаційного балансу. Ухвалою суду від 20.05.2022 затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, а ПрАТ "Інвестиційна компанія "Енерго - Проект" ухвалено ліквідувати. Провадження у справі закрито. Вказана ухвала суду мотивна тим, що ліквідатором в повній мірі виконані обов`язки з розшуку кредиторів банкрута та виявлення його майна (активів), а також вжито всіх встановлених Кодексом України з процедур банкрутства заходів по здійсненню та завершенню ліквідаційної процедури. Проведеною ліквідатором роботою встановлено, що майно банкрута, за рахунок якого можливо було б погасити кредиторську заборгованість, відсутнє. За результатами ліквідаційної процедури у банкрута не виявлено майна, за рахунок якого можливе погашення кредиторських вимог, підприємницька діяльність товариства припинена, що відображено у ліквідаційному балансі. Узагальнення доводів особи, яка подала апеляційну скаргу та інших учасників справи. Кредитор ТОВ «Лангруп» не погодилось із оскаржуваною ухвалою суду, подало апеляційну скаргу, в якій просить таку скасувати, а справу направити до Господарського суду Івано-Франківської області для продовження провадження у справі про банкрутство. Обгрунтовуючи доводи апеляційної скарги зазначив наступні обставини: - відповідно до ухвали Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 04.05.2018 у справі №344/5922/18 ПрАТ «Інвестиційна компанія «Енерго-Проект» має рахунки у ПАТ «Укрінбанк», але ліквідатор не надав суду довідку про відсутність коштів на цих рахунках; - ліквідатором не вчинено всіх необхідних заходів з метою пошуку активів банкрута, оскільки до 2016 року боржник був зареєстрований у м.Києві. Проте, в оскаржуваній ухвалі відсутні відомості щодо звернення ліквідатора до органів, які уповноважені вести/здійснювати облік та реєстрацію майна на території м.Києва та Київської області; - матеріали справи не містять доказів належного проведення ліквідатором заходів щодо перевірки всіх правочинів боржника на предмет того чи підпадають вони під критерії недійсності відповідно до ст.42 КУзПБ; - відповідно до витягу із порталу youcontrol.com.ua, станом на 2017 рік ПрАТ «Інвестиційна компанія «Енерго-Проект» було власником 100% частки у статутному капіталі ТОВ «Інфотеджгруп», які в подальшому були відчужені фізичним особам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Проте, в оскаржуваній ухвалі відсутні відомості щодо перевірки ліквідатором вчинення боржником вказаного правочину. Ліквідатор Микитюк А.І. заперечуючи вимоги та доводи апеляційної скарги у відзиві на таку просить її залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін. При цьому, зазначає, що згідно відповіді №530/18 від 31.05.2018 ПАТ «Укрінбанк» повідомило ліквідатора про відсутність залишку коштів на рахунках боржника. З метою встановлення майна, яке може бути включене до ліквідаційної маси ліквідатором направлено запити до установ, які ведуть облік реєстрації рухомого та нерухомого майна по всій території України, а також за місцем реєстрації боржника. Покликаючись на ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» вважає, що відсутні підстави вважати, що ліквідатор не вжив заходів щодо виявлення майна боржника в інших областях України, оскільки Державний реєстр речових прав на нерухоме майно діє на всій території України. Також зазначає, що під час провадження у справі про банкрутство ПрАТ «Інвестиційна компанія «Енерго-Проект» проведено аналіз щодо фінансово-господарської діяльності неплатоспроможного, та ознак приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства не виявлено, що підтверджується звітом від 06.03.2018. Інших клопотань та заяв, в порядку ст. 207 ГПК України, у справі подано не було. В судове засідання з`явились представники скаржника та кредитора, які надали пояснення по суті вимог апеляційної скарги та просили таку задоволити, а оскаржувану ухвалу скасувати. Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, хоча належним чином повідомлялися про дату, час і місце розгляду даної справи. Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи,належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Враховуючи зазначене, а також те, що явка учасників справи в судове засідання не визнавалася обов`язковою, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про розгляд справи за відсутності інших представників учасників справи. Колегія суддів Західного апеляційного господарського суду, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення викладені у відзиві на неї, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права місцевим господарським судом, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке. Фактичні обставини справи та оцінка суду. Відповідно до ч.1 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Водночас з 21.04.2019 набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства (КУзПБ), пунктами 1, 2 "Прикінцеві та перехідні положення" якого визначено, що цей Кодекс набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через шість місяців з дня набрання чинності цим Кодексом. З дня введення в дію цього Кодексу визнано такими, що втратили чинність, зокрема: Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та постанова Верховної Ради України "Про введення в дію Закону України "Про банкрутство". При цьому, відповідно до Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ, ч.4 ст.251 цього Кодексу доповнено змістом, а саме: встановити, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу. Згідно із ст. 65 КУзПБ, після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: відомості за результатами інвентаризації майна боржника та перелік ліквідаційної маси; відомості про реалізацію об`єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії документів, що підтверджують відчуження активів боржника під час ліквідаційної процедури (у тому числі протоколи про проведення аукціону, договори купівлі-продажу, акти приймання-передачі майна, акти про придбання майна на аукціоні тощо); реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, що підтверджують погашення вимог кредиторів; довідка архівної установи про прийняття документів, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню; для акціонерних товариств - розпорядження про скасування реєстрації випуску акцій, видане Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку; для емітентів боргових цінних паперів - звіт про результати погашення цінних паперів. Обов`язком ліквідатора є здійснення всієї повноти дій, спрямованих на виявлення та повернення активів боржника. Відповідно до ч.4 ст. 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Отже, Кодексом України з процедур банкрутства передбачена певна сукупність дій, яку необхідно вчинити ліквідатору в ході ліквідаційної процедури та перелік додатків, які додаються до звіту ліквідатора і є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури, що проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів); подання звіту та ліквідаційного балансу здійснюється ліквідатором за наслідком всіх проведених ним дій в ході ліквідаційної процедури. Обов`язком ліквідатора є здійснення всієї повноти заходів спрямованих на виявлення активів боржника, при цьому ні у кого не повинен виникати обґрунтований сумнів, щодо їх належного здійснення. Аналогічний принцип передбачався Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», чинним на момент введення ліквідаційної процедури щодо боржника у цій справі. На необхідності дотримання зазначеного принципу неодноразово зверталася увага Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду під час касаційного перегляду судових рішень, зокрема у постановах від 08.05.2018 у справі № 904/5948/16, від 02.07.2019 у справі № 5011-46/1733-2012, від 12.09.2019 у справі № 914/3812/15, від 28.11.2019 у справі № 18/1971/12, від 27.02.2020 у справі № 910/21227/16, від 25.06.2020 у справі № 44/484-б, від 27.10.2020 у справі № 28/29-б-43/212-2012. Принцип безсумнівної повноти дій ліквідатора встановлює, зокрема, критерій обґрунтованості сумнівів щодо повноти дій ліквідатора, таким чином покладає на особу, яка має обов`язок обґрунтовувати, що саме не вчинив ліквідатор і як це вплинуло на результат формування ліквідаційної маси (висновки, викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.06.2018 у справі № 904/4863/13, від 28.11.2019 у справі № 904/6144/16, від 10.12.2020 у справі № 916/95/18). Вказані вище правові висновки про застосування ч.1 ст. 65 КУзПБ зроблено Верховним Судом у п.п. 59-61 постанови від 26.05.2022 у справі № 923/862/15. З урахуванням означеного, аналізом матеріалів в справи встановлено, відповідно до звіту по проведеній роботі щодо ліквідації ПрАТ "Інвестиційна компанія "Енерго - Проект", поданого до суду першої інстанції звіту ліквідатором проведено роботу з метою виявлення майна боржника, зокрема, надіслано письмові запити до відповідних реєстраційних органів для отримання відомостей з реєстрів та баз даних щодо наявності або відсутності майна та майнових активів у боржника. За результатами отриманих відповідей на подані запити встановлено, що рухоме або нерухоме майно, яке належить боржнику та може бути включено до ліквідаційної маси з метою погашення вимог кредиторів у даній справі не виявлено. Місцевим господарським також встановлено, що ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 26.07.2017 у справі № 909/386/16 ПрАТ "Інвестиційна компанія "Енерго - Проект" визнано кредитором ТзОВ "Есенсе" з грошовими вимогами четвертої черги в сумі 53 858 163, 63 грн та першої черги у сумі 2 756,00 грн. Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 07.02.2017 у справі №909/871/16 ПрАТ "Інвестиційна компанія "Енерго - Проект" визнано кредитором ТзОВ "Роял Авіа" з грошовими вимогами у сумі 2 756, 00 грн як вимоги першої черги та у сумі 75 470, 00 грн, як вимоги четвертої черги. Комітетом кредиторів ПрАТ "Інвестиційна компанія "Енерго - Проект" неодноразово приймалися рішення, зокрема, про реалізацію його майна, а саме: дебіторської заборгованості ТОВ "Роял Авіа" на суму 78 226, 00 гривень та дебіторської заборгованості ТОВ "Есенсе" на суму 53 858 163, 63 гривень. На виконання прийнятих рішень комітету кредиторів організатором аукціону багаторазово, з подальшим зменшенням ціни, виставлялося на реалізацію вищезазначене майно боржника. Однак аукціони з продажу зазначеного майна щоразу визнавалися такими, що не відбулися у зв`язку із відсутністю заявок на торги, від потенційних покупців. В подальшому, на підставі рішення комітету кредиторів від 17.09.2020 списано дебіторську заборгованість ТОВ "Есенсе" перед ПрАТ "Інвестиційна компанія "Енерго - Проект" у сумі 53 858 163, 63 грн, про що складено акт списання дебіторської заборгованості від 18.09.2020. 22.06.2021 комітетом кредиторів прийнято рішення серед іншого, надати згоду на проведення другого повторного аукціону з продажу майна банкрута, а саме: право вимоги дебіторської заборгованості ТОВ "Роял Авіа" в сумі 75 470, 00 грн; початкова ціна - 19 103, 40 грн. В результаті аукціону, проведеного 22.07.2021 право вимоги дебіторської заборгованості ТОВ "Роял Авіа" придбало ТОВ "Неро-Продмаркет" за ціною 191, 03 грн. Окрім цього, в результаті проведеної ліквідатором інвентаризації товарно-матеріальних цінностей ПрАТ "Інвестиційна компанія "Енерго - Проект" встановлено наявність майна: грошових коштів в касі 20 000,00 грн. Отримані в ліквідаційній процедурі грошові кошти в сумі 20 191,03 грн, розподілено на часткову оплату грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора в сумі 15 000,00 грн, а також на оплату витрат пов`язаних з підготовкою та проведення ліквідаційної процедури (оплата за проведення аналізу фінансового стану ПрАТ "Інвестиційна компанія "Енерго - Проект") в сумі 5 191,03 грн. Перевіряючи доводи скаржника про те, що ПрАТ «Інвестиційна компанія «Енерго-Проект» має рахунки у ПАТ «Укрінбанк» встановлено, що в матеріалах справи міститься лист за вих.№530/18 від 31.05.2018 ПАТ «Укрінком» (правонаступник ПАТ «Укрінбанк»), в якому зазначено, що залишки коштів на рахунках ПрАТ «Інвестиційна компанія «Енерго-Проект» відсутні. Разом з тим, не ставлячи під сумнів численність вчинених арбітражним керуючим-ліквідатором дій щодо виявлення активів боржника, належним виконанням повноважень ліквідатора можуть вважатися лише ті вичерпні дії, якими спростовуються усі інші, наявні у матеріалах справи докази про можливу наявність у боржника відомих і прихованих активів, які в силу ч.1 ст. 62 КУзПБ можливо віднести до ліквідаційної маси. Відповідно до ч.ч. 1-3, 5 названої норми спеціального закону, усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання, включаються до складу ліквідаційної маси. Майно, визначене родовими ознаками, що належить банкруту на праві володіння або користування, включається до складу ліквідаційної маси. Індивідуально визначене майно, що належить банкруту на підставі речових прав, крім права власності і господарського відання, не може бути включене до складу ліквідаційної маси. Ліквідатор, виявивши частку, яка належить банкруту у спільному майні, з метою задоволення вимог кредиторів у встановленому порядку порушує питання про виділення цієї частки. Перевіряючи доводи апеляційної скарги, апеляційним судом встановлено, що станом на 2017 рік ПрАТ «Інвестиційна компанія «Енерго-Проект» було власником 100% частки у статутному капіталі ТОВ «Інфотеджгруп», які в подальшому були відчужені фізичним особам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Суд першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали та обґрунтовуючи повноту вчинених ліквідатором дій, спрямованих на виявлення та розшук майна боржника з метою його подальшого включення до ліквідаційної процедури, покликався серед іншого, на звіт про фактичні результати щодо аналізу ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства ПрАТ "Інвестиційна компанія "Енерго - Проект" від 06.03.2018. У вказаному звіті зазначено, що на основі проведеного аналізу ПАТ "Інвестиційна компанія "Енерго - Проект" за 2015 - 2017 роки можна зробити висновок, що показники фінансової стійкості, ліквідності, рентабельності в розрізі аналізованих років є значно меншими від нормативних. Коефіцієнти фінансової автономії, концентрації власного капіталу та фінансової залежності, як в свою чергу і більшість показників фінансової стійкості, на 31 грудня 2017 року, сягають від`ємних значень. За наслідками досліджуваних років у підприємства присутні ознаки поточної неплатоспроможності, сума позикового капіталу значно домінує над валютою балансу. Коефіцієнти покриття та забезпечення власними засобами на всі звітні дати перебувають нижче граничної межі. Ознак фіктивного банкрутства на початок та на кінець періоду, що аналізувався немає. Аналіз показників для виявлення ознак доведення до банкрутства показав, що у підприємства відсутні ознаки доведення до банкрутства. Ознаки приховуваного банкрутства у товариства відсутні. Проте, судовою колегією встановлено, що вказаний звіт не містить аналізу вчиненого у 2017 році ПрАТ "Інвестиційна компанія "Енерго - Проект" правочину з метою відчуження 100% частки у статутному капіталі ТОВ «Інфотеджгруп» фізичним особам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , де зокрема, з метою реалізації принципу повноти дій ліквідатора повинно було б бути зазначено і досліджено: - вартість частки у статутному капіталі у грошовому виразі та наявність чи відсутність активів у товаристві, в якому боржник був засновником; - актуальність ціни проданої частки та її ринкова вартість з урахуванням активів такого товариства; - отримання чи неотримання боржником коштів від угоди про відчуження частки та їх доля. У звіті ліквідатора про проведеній роботі а ліквідаційній процедурі від 18.11.2021 також відсутні відомості щодо аналізу відчуження боржником у 2017 року 100% частки у статутному капіталі ТОВ «Інфотеджгруп» вказаним фізичним особам. Статтею 42 ст.КУзПБ передбачено підстави, за яких правочини вчинені боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство можуть бути визнані недійсним господарським судом за заявою арбітражного керуючого. Наведеним спростовується висновок суду першої інстанції, що ліквідатором в повній мірі виконані обов`язки з розшуку кредиторів банкрута та виявлення його майна (активів). Відповідно до ч.4 ст. 65 КУзПБ, обов`язком ліквідатора є здійснення всієї повноти дій, спрямованих на виявлення та повернення активів боржника. Окрім цього, є обгрунтованими доводи скаржника про недолік роботи ліквідатора - відсутність доказів звернення до органів державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, яке було зареєстроване до 01.01.2013 за місцезнаходженням боржника, яке як зазначалося вище було у м.Києві, з огляду на таке. До 01.01.2013 реєстрація речових прав на нерухоме майно здійснювалася на підставі Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції № 7/5 від 07.02.2002 та зареєстрованого у тому ж міністерстві в Міністерстві 18.02.2002 за N 157/6445. Нормами цього Положення передбачалося вчинення реєстраційних дій щодо нерухомого майна виключно у паперовій реєстраційній формі, які здійснювали органи БТІ при місцевих органам влади (місцевого самоврядування). Вказане Положення втратило чинність на підстав іншого наказу Міністерства юстиції України від N 1844/5 від 14.12.2012 та у зв`язку із прийняттям наказу Міністерства юстиції України №1844/5 від 14.12.2012 Про затвердження Порядку використання даних Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек та Державного реєстру обтяжень рухомого майна. Вказаним вище новим Реєстром передбачалася державна реєстрація прав на нерухоме майно уже виключно у електронній формі, до якої переносилися записи із старого паперового реєстру з огляду на малоефективний електронний функціонал лише у разі вчинення реєстраційних дій після 01.01.2013 року, тому, обгрунтованими є доводи апелянта про те, що ті об`єкти нерухомого майна, які могли перебувати у власності чи на підставі інших речових прав у боржника за його тодішнім місцезнаходженням у м.Києві, могли бути не перенесені до нового, електронного державного реєстру у зв`язку із відсутністю фактів вчинення реєстраційних дій після 01.01.2013. Виходячи із зазначених вище недоліків ліквідаційної процедури, судом першої інстанції не у повній мірі надано правову оцінку діям чи бездіяльності ліквідатора по здійсненні та завершенні процедури ліквідації і відповідно не обгрунтовано повноти його дій по виявленні та поверненні (реалізації) активів боржника, зокрема (але не виключно) щодо названих вище недоліків, враховуючи межі апеляційного перегляду, визначених ч.ч.1, 2 ст.269 ГПК України. Таким чином, судом апеляційної інстанції під час апеляційного перегляду на підставі зазначених вище обставин встановлено неповноту дій ліквідатора щодо виявлення майна (активів) боржника та відповідно внесення такого майна до ліквідаційної маси. Відповідно ст.ст. 13, 76, 77, 86 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги, скасування оскаржуваної ухвали про закриття провадження у справі про банкрутство та повернення справи до суду першої інстанції для подальшого розгляду на стадію ліквідаційної процедури. Зважаючи на задоволення апеляційної скарги, враховуючи вимоги ст. 129 ГПК України, судовий збір належить стягнути з боржника на користь апелянта за розгляд справи у суді апеляційної інстанції з дотриманням черговості, передбаченої ст. 64 КУзПБ. Керуючись ст. ст. 11, 13, 74, 129, 269, 270, 271, 275, 276, 281- 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ: 1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лангруп» задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 20.05.2022 у справі №909/1059/17 про закриття провадження у справі про банкрутство скасувати. Прийняти нове рішення, яким у задоволенні клопотання ліквідатора про затвердження звіту та ліквідаційного балансу Приватного акціонерного товариства «Інвестиційна компанія «Енерго-Проект» та його ліквідацію, відмовити.

3. Стягнути за розпорядженням ліквідатора з боржника на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лангруп» суму 2481,00 грн витрат на оплату судового збору за розгляд справи у суді апеляційної інстанції з урахуванням черговості, передбаченої п.1 ч.1 ст. 64 КУзПБ.

4. Справу повернути до місцевого господарського суду для подальшого розгляду на стадію ліквідаційної процедури. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Порядок оскарження постанови встановлено Господарським процесуальним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства. Головуючий суддя О.І.МАТУЩАК Судді Н.М. КРАВЧУК О.С. СКРИПЧУК