Постанова 4824 № 761/14952/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа 761/14952/21 Головуючий у І-й інстанції - Саадулаєв А.І. апеляційне провадження № 22-ц/824/10374/2021 Доповідач Заришняк Г.М. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 грудня 2022 року Київський апеляційний суд в складі суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого - Заришняк Г.М. Суддів - Кулікової С.В., Рубан С.М. розглянув у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на додаткове рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 26 липня 2022 року в справі за позовом Адвокатського об`єднання «Гапоненко Роман і партнери» до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , про стягнення заборгованості,- В С Т А Н О В И В : Додатковим рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 26 липня 2022 року заяву ОСОБА_3 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу - залишено без задоволення. Правом подачі відзиву на апеляційну скаргу учасники справи не скориставлись. В апеляційній скарзі ОСОБА_4 , посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права, просить додаткове рішення суду скасувати та постановити нове рішення про задоволення заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу . Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. За змістом ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Ухвалою Київського апеляційного суду від 26 вересня 2022 року дану справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження згідно ч.1 ст. 369 ЦПК України. Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність й обґрунтованість постановленого додаткового рішення суду в цій частині, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до п.3 ч.1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 17.05.2022 року позов А О «Гапоненко Роман і партнери» - залишено без задоволення. Судом встановлено, що вказаним рішенням суду не було вирішено питання про розподіл судових витрат, понесених відповідачем. Відповідно до вимог ч.8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України). Згідно частини 2 статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові на позивача. Відповідно до ст. 26 Закону України «Про адвокатуру» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Статтею 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

3. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

4. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. В постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. З матеріалів справи слідує, що 12 липня 2021 року між ОСОБА_3 та адвокатським бюро «Марини Богуш «Алтана» було укладено договір про надання юридичної допомоги, за умовами якого бюро зобов`язувалось надати правову допомогу щодо захисту прав Клієнта в справі №761/14952/21 за позовом А О «Гапоненко Роман і партнери» до ОСОБА_3 , третя особа: ОСОБА_3 , про стягнення заборгованості. При цьому в п. п.1, 1.1 Бюро зобов`язувалось надавати правову допомогу власними силами, а з необхідності - із залученням інших адвокатів, третіх осіб, підприємств чи організацій. На підтвердження наданих послуг відповідачем надані суду: копія вказаного договору про надання правничої допомоги від 12 липня 2021 року та копія акту наданих послуг (правової допомоги), підписаного адвокатським бюро «Марини Богуш «Алтана» та відповідачем. За правилом ч.3 ст. 4 Закону України «Про адвокатуру» адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності). Відповідно до ч. ч.1, 5 ст. 14 Закону України «Про адвокатуру» адвокатське бюро є юридичною особою, створеною одним адвокатом, і діє на підставі статуту. Найменування адвокатського бюро повинно включати прізвище адвоката, який його створив. Стороною договору про надання правової допомоги є адвокатське бюро. Адвокатське бюро може залучати до виконання укладених бюро договорів про надання правової допомоги інших адвокатів на договірних засадах. Адвокатське бюро зобов`язане забезпечити дотримання професійних прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності. З матеріалів справи слідує, що представництво інтересів відповідача ОСОБА_3 в суді першої інстанції здійснювала адвокат Почерняк І.С. на підставі ордеру про надання правничої правової допомоги №1130528 від 11 серпня 2021 року, виданого адвокатським бюро «Марини Богуш «Алтана» (т.1 а.с.48). Найменування адвокатського бюро не містить прізвища Почерняк І.С. , а тому адвокат, яка здійснювала представництво ОСОБА_3 , не може бути засновником вказаного адвокатського Бюро, а тому не може надавати правову допомогу без укладеного з Бюро договору. Разом з тим, договір, укладений між адвокатом Почерняк І.Т. та адвокатським бюро «Марини Богуш «Алтана», в матеріалах справи відсутній. У відповідності з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду у справі № 222/2604/20, відсутність документального підтвердження надання правової допомоги (договору надання правової допомоги, детального опису виконаних доручень клієнта, акту прийому-передачі виконаних робіт, платіжних доручень на підтвердження фактично понесених витрат клієнтом тощо) є підставою для відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат у зв`язку з недоведеністю їх наявності. За таких обставин, в матеріалах справи відсутня достатня кількість доказів, які б підтверджували повноваження адвоката Почерняк І.С., тому витрати ОСОБА_3 на правову допомогу не підлягають задоволенню за їх недоведеністю. Враховуючи викладене, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відмову у задоволенні заяви відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу. Додаткове рішення суду відповідає вимогам норм матеріального та процесуального права й не може бути скасованим з підстав, викладених в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не впливають на правильність постановленого додаткового рішення. Керуючись ст.ст.367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Додаткове рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 26 липня 2022 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і в касаційному порядку оскарженню не підлягає. Головуючий: Судді: