Постанова Запорізький апеляційний суд № 331/1667/22

Дата документу Справа № 331/1667/22 ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний № 331/1667/22 Головуючий в 1 інст. Кольц Д.М. Провадження №33/807/535/22 Доповідач в 2 інст. Тютюник М.С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 6 грудня 2022 року місто Запоріжжя Суддя Запорізького апеляційного суду Тютюник М.С., за участю адвоката Патяка А.С., розглянувши в залі Запорізького апеляційного суду у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Патяка А.С., на постанову Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 31 серпня 2022 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, тимчасово не працевлаштовану, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на неї накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, стягнуто судовий збір. Згідно з оскаржуваною постановою, 09.06.2022 року о 22-01 годин в м. Запоріжжя, Олександрівський район, вул. Глісерна біля буд. 10 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом CHEVROLET AVEO державний номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку на місці зупинки та від медичного огляду у лікаря в медичному закладі відмовилась, чим порушила п.2.5 ПДР України. Від керування транспортним засобом відсторонена шляхом передачі тверезому водієві. Про повторність попереджена. Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої, адвокат Патяк А.С. звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій зазначив, що постанова суду є незаконною, необґрунтованою та підлягає скасуванню з наступних підстав. Апелянт зазначає, що під час судового розгляду даної справи судом першої інстанції залишено без уваги та не надано жодної оцінки у постанові, тим обставинам, що при направленні ОСОБА_1 на огляд на стан алкогольного сп`яніння, а також при складанні протоколу про адміністративне правопорушення допущені порушення вимог чинного законодавства України, оскільки вищевказані дії проводились співробітниками поліції без залучення двох свідків. Тому невнесення свідків до протоколу, свідчить про недопустимість такого протоколу як доказу, так як складений із порушенням вимог чинного законодавства. Зазначає, що ч. 2 ст. 266 КУпАП передбачена можливість проведення огляду особи на стан сп`яніння без залучення двох свідків, лише за умови застосування технічних засобів фіксування безперервної відеофіксації процесу огляду. Однак в даному випадку огляд ОСОБА_1 на стан сп`яніння не проводився, натомість останній інкримінують відмову від проходження такого огляду, яка зафіксована із порушенням Інструкції, оскільки здійснювалась без залучення двох свідків. Просить постанову суду скасувати, провадження у справі закрити. Враховуючи обізнаність ОСОБА_1 про час та дату судового засідання в суді апеляційної інстанції, та присутність захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - адвоката Патяка А.С., який зазначив про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності ОСОБА_1 , суддя вважає за можливе розглянути справу за відсутністю ОСОБА_1 , що не суперечить положенням ч. 6 ст. 294 КУпАП України. Розглянувши матеріали справи, заслухавши позицію адвоката Патяки А.С., який підтримав апеляційну скаргу, перевіривши доводи скарги, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню у зв`язку з наступним. Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. Вищевказані вимоги закону судом виконані в повному обсязі. Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими. Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення за обставин, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ № 332960 від 09.06.2022 року та визнаних судом доведеними, підтверджується: направленням на огляд та актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, розпискою ОСОБА_2 , відеозаписом події. Суд дослідив всі наявні в матеріалах справи докази, надав їм належну оцінку та прийшов до правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення. З такими висновками суду першої інстанції погоджується і апеляційний суд. Так, умови та послідовність дій поліцейських по виявленню у водіїв транспортних засобів ознак, зокрема, наркотичного сп`яніння, визначений ст. 266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 року (в подальшому Інструкція № 1452/735). Відповідно до ч. 2 розділу І Інструкції № 1452/735 огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці (п. 3 Інструкції). Огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби). У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. За змістом апеляційної скарги, ОСОБА_1 та її захисник не оспорюють факту керування, зупинки та подій, зафіксованих за участю ОСОБА_1 , а оспорюють лише процедуру проведення огляду. Відповідаючи на посилання сторони захисту щодо обов`язкової присутності двох свідків у разі відмови особи пройти огляд на стан, зокрема алкогольного сп`яніння, що передбачено положеннями Інструкції апеляційний суд виходить із наступного. Так, в п. 6 розділу ІІ Інструкції № 1452/735 передбачено, що огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків. В пункті 7 розділу І ІІ Інструкції № 1452/735 зазначено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі заклад охорони здоров`я). Відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (в подальшому Порядок № 1103), зокрема: п. 6 передбачено, що водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я. п. 8 передбачено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. За положеннями ч. ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП в редакції, яка вже діяла станом на час скоєння даного правопорушення, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди особи, яка керувала, зокрема транспортним засобом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Отже, апеляційний суд констатує, що в даному випадку дійсно існує суперечність норм підзаконного акта нормам закону, проте положення ст. 266 КУпАП мають вищу юридичну силу. При цьому, відмова ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння була зафіксована на нагрудній камері працівників поліції, якими вони забезпечені, а тому апеляційний суд не бере до уваги доводи в частині їх неналежності та недопустимості. ОСОБА_1 , як особа, яка керувала т/з і була зупинена працівниками поліції та щодо якої були підстави вважати, що вона перебуває у стані алкогольного сп`яніння, повинна була пройти відповідний огляд на стан такого сп`яніння у встановленому законом порядку. Отже, зазначена вище вимога поліцейського є законною і обґрунтованою, оскільки водій у всякому випадку не мав права ігнорувати вимоги п. 2.5 ПДР, так як «будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди; ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі», (рішення ЄСПЛ від 29.06.2007 у справі «О`Галлоран та Франціє проти Сполученого Королівства» (OHalloran and Francis v. the United Kingdom), заяви № 15809/02 і № 25624/02). У зв`язку з чим апеляційний суд вважає, що працівником поліції при складанні у відношенні ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення дотримані в повному обсязі усі вимоги процесуальних норм, права та законні інтереси останньої. При цьому вказаний вище протокол про адміністративне правопорушення містить всі обов`язкові елементи, які закон встановлює до змісту протоколу (ст. 256 КУпАП), зокрема суть правопорушення (об`єктивна сторона) відмова особи, яка керує т/з, від проходження відповідно встановленого порядку огляду на стан сп`яніння, конкретний пункт ПДР 2.5 і нормативно-правовий акт, який передбачає відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП. Твердження апелянта про недопустимість наявного у справі відеозапису через те, що він має перерви є безпідставним, оскільки наявним у справі відеозаписом безперервно зафіксовано саме ті обставини, які мають значення для встановлення обставин справи згідно викладеної у протоколі суті правопорушення, а саме: відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і в медичному закладі, роз`яснення водію її прав, визначених законом, наслідків такої відмови та передачу т/з тверезому водію. Апеляційний суд зауважує, що переривання в часі запису є незначною та не впливає на сприйняття цілісності фіксування правопорушення і дій поліцейських при складанні протоколу. Таким чином, висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими, повністю відповідають фактичним обставинам справи, а суддя прийшов до правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст. 33 КУпАП, наклавши стягнення у межах встановлених цим Кодексом, врахувавши ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, яке стосується безпеки дорожнього руху і є грубим. Призначене стягнення відповідає санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке є безальтернативним. Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження ні в матеріалах справи, ні під час дослідження доказів в суді апеляційної інстанції, тому визнаються необґрунтованими. Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП справа переглянута в межах апеляційної скарги. Істотних порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено. Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя ПОСТАНОВИВ: апеляційну скаргу адвоката Патяка А.С. залишити без задоволення. Постанову судді Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 31 серпня 2022 року, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАПзалишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною, й оскарженню не підлягає. Суддя Запорізького апеляційного суду М.С. Тютюник