Постанова Житомирський апеляційний суд № 296/6049/20

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №296/6049/20 Головуючий у 1-й інст. Рожкова О.С. Категорія 55 Доповідач Талько О. Б. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 грудня 2022 року Житомирський апеляційний суд у складі: головуючої судді: Талько О.Б., суддів: Шевчук А.М., Коломієць О.С., за участю секретаря Кравчук Л.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу № 296/6049/20 за позовом ОСОБА_1 , який діє в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 , до Управління ведення реєстру територіальної громади Житомирської міської ради, треті особи : Служба у справах дітей Житомирської міської ради, Міністерство освіти і науки України, Центр професійно - технічної освіти м. Житомира, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, за апеляційними скаргами Центру професійно - технічної освіти м. Житомира та Управління ведення реєстру територіальної громади Житомирської міської ради на рішення Корольовського районного суду м.Житомира від 8 вересня 2022 року, ухвалене під головуванням судді Рожкової О.С., ВСТАНОВИВ: У липні 2020 року позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому зазначив, що з народження проживає у квартирі АДРЕСА_1 . 30 жовтня 1993 року його зареєстровано за вказаною адресою, за якою станом на теперішній час він проживає разом зі своїм сином ОСОБА_2 та дружиною, яка не зареєстрована у цьому житловому приміщенні. Вказав, що вищезазначений будинок перебуває у власності Держави Україна в особі Міністерства освіти і науки України, що підтверджується свідоцтвом про право власності на будинок, виданим 28 квітня 2001 року виконавчим комітетом Житомирської міської ради, та знаходиться в оперативному управлінні Центру професійно-технічної освіти м. Житомира. Зазначив, що 20 травня 2020 року отримав повідомлення від Управління ведення реєстру територіальної громади Житомирської міської ради від 7 травня 2020 року № 10-26/12 про те, що його сина знято з реєстрації за місцем проживання у зв`язку з наданням недостовірної інформації. Листом Управління від 26 травня 2020 року № 10-09/285 позивача повідомлено про надходження листа з Центру професійно-технічної освіти м. Житомира з проханням скасувати реєстрацію ОСОБА_2 за вищевказаною адресою, та зазначено, що будинок перебуває у власності Держави Україна в особі Міністерства освіти і науки України та знаходиться в оперативному управлінні Центру професійно-технічної освіти м. Житомира, що підтверджується листом Фонду державного майна України № 10-15-10679 від 12 червня 2015 року, інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 123079639, інвентаризаційною справою № 17037 та свідоцтвом про право власності від 28 квітня 2001 року, відповідно до яких будівля АДРЕСА_2 є нежитловою. Вказує, що надав усі необхідні документи для реєстрації місця проживання сина за даною адресою, проте Управлінням скасовано відповідну реєстрацію, у зв`язку з неповідомленням про нежитловий статус цього приміщення. На думку позивача, такі дії відповідача є протиправними та такими, що порушують права його сина на житло і визначене зареєстроване місце проживання. Таким чином, просив суд визнати протиправними дії Управління ведення реєстру територіальної громади Житомирської міської ради щодо скасування реєстрації 4 лютого 2019 року місця проживання сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_3 , та зобов`язати Управління ведення реєстру територіальної громади Житомирської міської ради поновити реєстрацію місця проживання сина ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_3 , унікальний номер запису в Єдиному державному Демографічному реєстрі - 20050626-05633 з 4 лютого 2019 року. Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 8 вересня 2022 року позов задоволено. Визнано протиправними дії Управління ведення реєстру територіальної громади Житомирської міської ради щодо скасування реєстрації 4 лютого 2019 року місця проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_3 . Зобов`язано Управління ведення реєстру територіальної громади Житомирської міської ради поновити реєстрацію місця проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_3 , унікальний номер запису в Єдиному державному Демографічному реєстрі - 20050626-05633. Вирішено питання про розподіл судових витрат. В апеляційній скарзі Управління ведення реєстру територіальної громади Житомирської міської ради, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати рішення та прийняти постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог. Зокрема, вказує, що 19 березня 2020 року до Управління з адвокатським запитом звернулася ОСОБА_3 , яка здійснювала представництво інтересів та надання правничої допомоги Центру професійно-технічної освіти м. Житомира, щодо надання інформації стосовно реєстрації ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_3 , а також додатково повідомила, що дане приміщення є нежитловим, а квартира АДРЕСА_4 згідно з технічним паспортом відсутня та є державною власністю. Посилається на лист № 229 від 23 квітня 2020 року, яким ЦПТО повідомлено Управління про перебування будинку за вищевказаною адресою у власності Держави Україна в особі Міністерства освіти і науки України та в оперативному управлінні Центру професійно-технічної освіти м. Житомира, що підтверджується листом Фонду державного майна України № 10-15-10679 від 12 червня 2015 року, свідоцтвом про право власності від 28 квітня 2001 року, інвентаризаційною справою № 17037 та інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. На підставі даної інформації Управлінням було детально опрацьовано усю наявну документацію та прийнято рішення № 10-26/12 від 7 травня 2020 року щодо скасування реєстрації місця проживання ОСОБА_2 у зв`язку з наданням недостовірної інформації. Окрім того, стверджує, що мати ОСОБА_2 зареєстрована у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_5 . Зазначає, що на момент проведення реєстрації місця проживання сина позивача ОСОБА_4 не було обізнане про статус житла. Лише після звернення ЦПТО, в оперативному управлінні якого перебуває вищевказане приміщення, та надання документів на підтвердження нежитлового статусу будинку, реєстрація місця проживання ОСОБА_2 була скасована відповідно до вимог постанови КМУ № 207 від 2 березня 2016 року «Про затвердження Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру». Наголошує, що тільки з 23 червня 2020 року мало офіційний доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а тому не могло бути обізнаним про статус приміщення до цієї дати. Тому вважає, що скасування реєстрації місця проживання ОСОБА_2 проведена у відповідності до вимог чинного законодавства Окрім того, посилається на судові рішення першої та апеляційної інстанцій у справі № 296/12639/18, згідно з якими у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 щодо видачі довідки про склад сім`ї відмовлено та встановлено, що на час звернення позивача із заявою про видачу довідки про реєстрацію місця проживання позивача та довідки про склад сім`ї до ЦПТО приміщення по АДРЕСА_2 зареєстроване як нежитлове. Тобто вже у 2018 році позивач був обізнаний щодо статусу нежитлового приміщення. В апеляційній скарзі Центр професійно-технічної освіти м. Житомира, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення та прийняти постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог. Зокрема, зазначає, що будинок по АДРЕСА_2 перебуває у власності Держави Україна в особі Міністерства освіти і науки України та знаходиться в оперативному управлінні Центру професійно-технічної освіти м. Житомира, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 123079639, інвентаризаційною справою № 17037 та свідоцтвом про право власності від 28 квітня 2001 року. Вищевказане приміщення не відноситься до житлового фонду і являється нежитловим. Право власності на будинок зареєстровано в установленому законом порядку. Згідно зі свідоцтвом про право власності від 28 квітня 2001 року, виданим виконавчим комітетом Житомирської міської ради, даний будинок не має статусу житлового. Вважає, що ОСОБА_1 незаконно користується об`єктом нерухомості (відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності нежитловою будівлею), який входить до складу будинку в АДРЕСА_2 , що є державною власністю. Таким чином, позивач використовує вищевказане приміщення за відсутності будь-яких підстав наявності укладеного договору оренди або ордеру, як того вимагає Закон України «Про оренду та комунального майна», чим порушує право володільця на користування та розпорядження належним йому майном. Вказує, що судовим рішенням зобов`язано відповідача поновити реєстрацію місця проживання сина ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_3 . Проте технічний паспорт на зазначену будівлю від 23 квітня 2001 року не містить відомостей щодо квартири АДРЕСА_4 , а наявний у матеріалах справи технічний паспорт від 26 квітня 2001 року, самостійно виготовлений позивачем, також на квартиру АДРЕСА_6 . Звертає увагу суду на той факт, що приміщення АДРЕСА_2 взагалі не містить квартири АДРЕСА_4 . Підкреслює, що місце проживання фізичної особи не може бути зареєстровано у нежитловому приміщенні та така реєстрація є неправомірною. На думку апелянта, з наявних у матеріалах справи доказів не вбачається підтверджуючих документів, які надавали б підстави для реєстрації ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_3 . Вважає, що судом необґрунтовано залишено поза увагою судові рішення стосовно вищевказаного приміщення у справі 906/579/21 за позовом про визнання недійсним додаткового договору та повернення майна. У відзиві на апеляційні скарги Міністерство освіти і науки України зазначило, що оскаржуване рішення винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, є необґрунтованим та підлягає скасуванню. Зауважує, що будівля по АДРЕСА_2 не відноситься до житлового фонду і являється нежитловою будівлею. Технічний паспорт на вищевказане приміщення від 23 квітня 2001 року не містить відомостей щодо квартири під АДРЕСА_4 . В судовому засіданні представники відповідача та третьої особи підтримали апеляційні скарги. Представник ОСОБА_1 не визнала доводи, викладені в апеляційних скаргах. Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення осіб, які з`явились в судове засідання, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційні скарги не підлягають до задоволення, виходячи з наступного. Перелік документів, необхідних для здійснення реєстрації місця проживання/перебування особи, визначений пунктом 18 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою КМУ від 2 березня 2016 року №207. Даною нормою, зокрема, передбачено, що для реєстрації місця проживання особа або її представник подає: заяву за формами, наведеними відповідно у додатках 6,7 або 8; документ, до якого вносяться відомості про місце проживання; квитанцію про сплату адміністративного збору; документи, що підтверджують: право на проживання в житлі ордер, свідоцтво про право власності, договір найму ( піднайму, оренди), рішення суду, яке набрало законної сили, про надання особі права на вселення до житлового приміщення, визнання за особою права користування житловим приміщенням або права власності на нього, права на реєстрацію місця проживання або інші документи У разі відсутності зазначених документів реєстрація місця проживання особи здійснюється за згодою власника/співвласника житла, наймача та членів його сім`ї ( зазначені документи або згода не вимагаються при реєстрації місця проживання неповнолітніх дітей за адресою реєстрації місця проживання батьків/одного з батьків або законного представника/представників). Згідно з пунктом 28 Правил реєстрація місця проживання/перебування особи або зняття з реєстрації місця проживання скасовуються в разі їх проведення з порушенням вимог законодавства. У разі виявлення такого порушення керівник органу реєстрації проводить перевірку підстав реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування особи, за її результатами складає висновок та приймає рішення про скасування реєстрації /зняття з реєстрації місця проживання/перебування особи. Судом встановлено, що позивач проживає та з 30 жовтня 1993 року зареєстрований в АДРЕСА_3 . Відповідно до свідоцтва про право власності, виданого виконкомом Житомирської міської ради 28 квітня 2001 року, будинок АДРЕСА_2 , загальною площею 160,4 кв.м., належить на праві державної власності Міністерству науки і освіти України. Вказане нерухоме майно перебуває в оперативному управлінні Центру професійно-технічної освіти м. Житомира. У лютому 2019 року позивач звернувся до Управління ведення реєстру територіальної громади Житомирської міської ради із заявою про реєстрацію місця проживання свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_3 . Наявна в матеріалах справи довідка Управління ведення реєстру територіальної громади Житомирської міської ради від 11 вересня 2019 року свідчить про те, що син позивача з 4 лютого 2019 року зареєстрований за вказаною адресою. 7 травня 2020 року Управлінням ведення реєстру територіальної громади прийнято рішення про скасування реєстрації ОСОБА_2 за даною адресою у зв`язку з наданням недостовірної інформації, а саме: у заяві не зазначено, що дана будівля є нежитловою, що підтверджується повідомленням від 7 травня 2020 року №10-26/12 та висновком Управління ведення реєстру територіальної громади Житомирської міської ради про скасування реєстрації місця проживання ОСОБА_2 (а.с.17, 74). Заперечуючи проти позову, відповідачі посилалися на ту обставину, що вказаний будинок є нежитловим. Так, в судовому засіданні досліджувався витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, який містить інформацію про те, що 4 травня 2018 року державним реєстратором виконавчого комітету Житомирської міської ради за Міністерством освіти і науки України здійснено реєстрацію права державної власності на нежитлову будівлю, загальною площею 160,4 кв.м., яка розташована в АДРЕСА_2 . Вказана реєстраційна дія вчинена на підставі рішення державного реєстратора від 7 травня 2018 року. У лютому 2020 року позивач звертався до суду з позовом про визнання незаконним та скасування цього реєстраційного запису. Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 14 вересня 2020 року, яке залишене без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 25 серпня 2021 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено. Підставою для відмови у задоволенні позову зазначена та обставина, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту. При цьому, суди виходили з того, що відсутнє рішення уповноваженого органу про переведення цього житлового будинку у нежитлове приміщення. Окрім того, до матеріалів справи долучено копію рішення Богунського районного суду м. Житомира від 13 квітня 2000 року, яким встановлено, що вказана житлова квартира у 1962 році була надана в користування батькам позивача й останній постійно проживає за даною адресою як член сім`ї наймача. Після досягнення повноліття позивач, за згодою дирекції ПТУ-15, в оперативному управлінні якого на той час перебувало це житлове приміщення, зареєстрував своє місце проживання у цій квартирі. Отже, позивач правомірно вселився у спірне житлове приміщення, яке є місцем його постійного проживання. Матеріали справи не містять доказів щодо зміни у встановленому законом порядку статусу цього нерухомого майна з житлового на нежитлове, а сам факт реєстрації цього об`єкта нерухомості як нежитлову будівлю не свідчить про переведення будинку зі статусу житлового у нежитловий. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що при зверненні позивача із заявою щодо реєстрації його неповнолітнього сина за місцем свого проживання до Управління ведення реєстру територіальної громади Житомирської міської ради були подані усі необхідні документи, передбачені постановою КМУ від 2 березня 2016 року №

207. Та обставина, що тільки з 23 червня 2020 року відповідач офіційно отримав доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, у якому міститься запис про нежитлову будівлю за даною адресою, не може бути підставою для скасування реєстрації місця проживання сина позивача. Таким чином, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про задоволення позовних вимог. Доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду, який належним чином дослідив обставини справи та надав їм належну правову оцінку. Керуючись ст. ст. 259,268,367,374,375,381-384 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційні скарги Центру професійно - технічної освіти м. Житомира та Управління ведення реєстру територіальної громади Житомирської міської ради залишити без задоволення, а рішення Корольовського районного суду м.Житомира від 8 вересня 2022 року, - без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуюча Судді: