Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 202/869/21(2-а/202/25/2021)

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 20 грудня 2022 року м. Дніпросправа № 202/869/21(2-а/202/25/2021) Суддя І інстанції Ісаєва Д.А. Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач), суддів: Ясенової Т.І., Сафронової С.В., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного спеціаліста-інспектора з паркування відділу контролю за паркуванням Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 30 квітня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного спеціаліста-інспектора з паркування відділу контролю за паркуванням Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Дубовика Юрія Івановича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення, - ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просив: - скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії РАП №283072544 від 18.01.2021 року, винесену Головним спеціалістом-інспектором з паркування відділу контролю за паркуванням Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Дубовиком Юрієм Івановичем, згідно якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП; - закрито провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 122 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, у відповідності до п.1 ст. 247 КУпАП. Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 30 квітня 2021 року адміністративний позов задоволено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головний спеціаліст-інспектор з паркування відділу контролю за паркуванням Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати у повному обсязі та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Апеляційна скарга обґрунтована правомірністю винесеної інспектором з паркування постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, з огляду доведеність вини позивача. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що згідно з постановою серії РАП №283072544 винесеною Головним спеціалістом-інспектором з паркування відділу контролю за паркуванням Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Дубовиком Юрієм Івановичем, 08 грудня 2020 року о 13:37 год. транспортним засобом CHERY CROSS EASTAR, р.н. НОМЕР_1 здійснено зупинку в районі будинку, що знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Харківська, 2, чим порушено вимоги пункту 3.34 розділу 33 Правил дорожнього руху «Зупинку заборонено». Зазначеною постанови накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255,00 грн. Законність та обґрунтованість вищезазначеної постанови є предметом спору переданого на вирішення суду. Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскарженого рішення, виходить з наступного. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачене адміністративну відповідальність. Частиною 1 статті 122 КУпАП встановлено, що перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Пунктом 3.34 розділу 33 ПДР України визначено, що дорожній знак «Зупинку заборонено» встановлює заборону зупинки і стоянки транспортних засобів, крім таксі, що здійснює посадку або висадку пасажирів (розвантаження чи завантаження вантажу). Разом з цим, дія знаків 3.9, 3.10, 3.34-3.37 поширюється лише на той бік дороги, на якому вони встановлені. Зона дії знаків може бути зменшена: для знаків 3.34-3.37 - табличкою 7.2.2 на початку зони дії, а також установленням у кінці їх зони дії дублюючих знаків 3.34-3.37 з табличкою 7.2.3. Знак 3.34 може застосовуватися разом з розміткою 1.4, знак 3.35 - з розміткою 1.10, при цьому зона їх дії визначається за довжиною лінії розмітки. Пунктом

7. Правил дорожнього руху передбачені Таблички до дорожніх знаків. Відповідно до п. 7.2.1-7.2.6 "Зона дії". Позначають: 7.2.1 - довжину небезпечної ділянки, позначеної попереджувальними знаками, або зону дії заборонних та інформаційно-вказівних знаків; 7.2.2 - зону дії заборонних знаків 3.34-3.37, а також довжину одного або декількох розташованих один за одним зупинкових майданчиків; 7.2.3 - кінець зони дії знаків 3.34-3.37; 7.2.4 -те, що транспортний засіб розташований в зоні дії знаків 3.34-3.37; 7.2.5, 7.2.6 - напрямок і зону дії знаків 3.34-3.37 у разі заборони зупинки або стоянки вздовж однієї сторони майдану, фасаду забудови та ін. У разі застосування разом із заборонними знаками таблички зменшують зону дії знаків. З оскаржуваної постанови вбачається, що позивача притягнуто до відповідальності за порушення вимог дорожнього знаку 3.34 ПДР України. Суд апеляційної інстанції зазначає про те, що законодавство України про адміністративні правопорушення має каральну направленість (тяготіє до кримінального), а тому з урахуванням принципів і загальних засад КУпАП, практики Європейського Суду по правах людини, передбачається принцип презумпції невинності особи, поки її винуватість не буде доведена у встановленому законом порядку. Разом з цим, відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Згідно зі ст. 70 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Статтею 40 Закону України «Про національну поліцію» передбачено застосування технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису. Так, частиною 1 цього Закону закріплено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху. Інформація про змонтовану/розміщену автоматичну фототехніку і відеотехніку повинна бути розміщена на видному місці. Тобто, належним доказом правопорушення є фотофіскація або відеофіксація вчиненого правопорушення розміщена на видному місці. З наданої суду фотофіксації вчинення позивачем правопорушення за яке його притягнуто до відповідальності вбачається фіксація відповідачем зупинки/стоянки транспортного засобу CHERY CROSS EASTAR, р.н. НОМЕР_1 (а.с.35-36), однак зазначена фотофіксація не містить доказів того, що зазначений автомобіль знаходився в зоні дії дорожнього знаку 3.34 ПДР України. При цьому, не може бути визнано належним доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення надана відповідачем Схема організації дорожнього руху по вул. Харківська, оскільки зазначена схема жодним чином не встановлює наявність у місці паркування транспортного засобу CHERY CROSS EASTAR, р.н. НОМЕР_1 на дату та час такого паркування дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено» На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об`єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому рішення суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321,322 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного спеціаліста-інспектора з паркування відділу контролю за паркуванням Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради залишити без задоволення. Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 30 квітня 2021 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає. В повному обсязі постанова складена 20 грудня 2022 року. Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов суддя Т.І. Ясенова суддя С.В. Сафронова