Постанова 4803 № 174/256/22
від 28.12.2022 ·ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/6556/22 Справа № 174/256/22 Суддя у 1-й інстанції - Борцова А.А. Суддя у 2-й інстанції - Ткаченко І. Ю. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 28 грудня 2022 року Дніпровський Апеляційний суд у складі: головуючого - судді Ткаченко І.Ю. суддів - Деркач Н.М., Пищиди М.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні в м. Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання матері дитини до досягнення дитиною трирічного віку за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 18 липня 2022 року, - В С Т А Н О В И В: 08 червня 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утимання матері дитини до досягнення дитиною трирічного віку, вказуючи, що проживала з відповідачем без реєстрації шлюбу, як чоловік та дружина з квітня 2019 року. Мають спільну доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком якої є відповідач. Після припинення стосунків між ними в квітні 2022 року донька проживає разом з нею та перебуває на її повному утриманні. З урахуванням того, що між нею та відповідачем виникають суперечки щодо її утримання, як матері дитини, вона змушена звернутись до суду з цим позовом. На даний час вона не працює, так як знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення дитиною трирічного віку, отримує щомісячну державну допомогу при народженні першої дитини в розмірі 860,00 грн., щомісяця, інших доходів немає. Відповідач є працездатною особою, працює в філії «ВГМК» АТ «ОГХК», але відомостей про розмір його доходу вона не має; Просить стягнути з відповідача аліменти на своє утримання, як матері дитини, з якою проживає дитина, у розмірі 1/6 частини з усіх видів його заробітку (доходу), щомісяця, починаючи стягнення з дня подачі позову до суду, до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , віку трьох років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.1-2). Рішенням Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 18 липня 2022 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання матері дитини до досягнення дитиною трирічного віку задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на утримання ОСОБА_1 у розмірі 1/6 частки його заробітку (доходу), щомісячно, до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , віку трьох років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 , починаючи з 08.06.2022 року. Допущено негайне виконання рішення суду в межа х платежу за один місяць. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 992 грн. 40 коп. (а.с.23-25). В апеляційній скарзі, ОСОБА_2 , посилаючись на невідповідність висновків суду 1 інстанції встановленим обставнам справи, порушення норм процесуального права, просить змінити рішення суду в частині розміру аліментів, які підлягають стягненню, стягнути з нього на користь позивача аліменти на її утримання в розмірі 1/8 частки його заробітку (доходу), щомісячно, до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , віку трьох років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 , починаючи з 08.06.2022 року (а.с.33-34). Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення. Судом першої інстанції встановлено, що факт наявності у сторін малолітньої дитини підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_3 , згідно якого остання народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 і її батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с.3) Відповідно до акту № 643 від 25.05.2022 р., складеного депутатом Вільногірської міської ради VIII скликання ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 , проживає без реєстрації ОСОБА_1 з донькою ОСОБА_3 , 2021 р.н. (а.с.4) Згідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків станом на 19.05.22 р., ОСОБА_1 за період з жовтня 2021 року по березень 2021 року отримувала щомісячно дохід в розмірі 860,00 грн. у виді соціальної виплати(а.с.5) Вказані обставини відповідачем не заперечуються. Задовольняючи позовні вимоги, суд 1 інстанції виходив із того, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували у фактичних шлюбних відносинах без реєстрації шлюбу, мають спільну дитину доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сторони спільно не проживають з квітня 2022 р., дитина, яка не досягла трирічного віку, проживає разом з позивачкою, тому остання має право на утримання від відповідача, як мати з якою проживає дитина, позивачка не працює, оскільки здійснює догляд за малолітньою дитиною та отримує соціальні виплати в розмірі 860,00 грн. на місяць і інших доходів не має, потребує матеріальної допомоги відповідача, який може надавати таку допомогу оскільки працює і має сталий дохід, інших утриманців не має, однак домовленостей щодо виконання батьком обов`язку утримувати матері дитини між сторонами не досягнуто, будь-які причини, що унеможливлюють або звільнять відповідача від вказаного обов`язку відсутні, тому аліменти на утримання матері дитини ОСОБА_1 підлягають стягненню з відповідача у зазначеному позивачкою розмірі, тобто 1/6 частини щомісячного доходу (заробітку) відповідача. Колегія суддів погоджується з вказаним висновоком суду першої інстанції. Частини 2, 4, 6 статті 84 СК України передбачають, що дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу. Сімейним законодавством передбачено право дружини-матері на утримання чоловіком-батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того, чи працює вона, а також незалежно від її матеріального становища - за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов`язковим, оскільки право на аліменти належить дружині-матері незалежно від цієї обставини. З урахуванням фактичних обставин справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що відповідач є працездатним та має можливість сплачувати аліменти та дійшов правильного висновку про те, що з відповідача слід стягнути аліменти на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку. Одночасно суд врахував, що у відповідача немає на утриманні інших дітей, осіб похилого віку. Матеріали справи не містять даних щодо місця роботи відповідача, проте апелянт надав наказ про припинення трудового договору, підставою якого є заява ОСОБА_2 , за власним бажанням (а.с.36). При цьому апелянт не надав жодних доказів щодо неспроможності сплачувати 1/6 частину свого заробітку на утримання дружини, з якою проживає дитина - не представив доказів на підтвердження розміру свого середньомісячного доходу та витрат, які він здійснює на своє власне утримання. В свою чергу апеляційний суд констатує, що апелянт за віком та станом здоров`я, не маючи жодних протипоказань до праці, об`єктивно не має перешкод для працевлаштування та збільшення своїх доходів. Встановлений судом розмір аліментів з врахуванням істотного здорожчання вартості усіх груп товарів для дітей, інфляційних процесів, не є надміру високим. Доводи апеляційної скарги щодо сумніву відповідача у акті складеному депутатом Вільногірської міської ради VIII скликання ОСОБА_4 , згідно якого, за адресою: АДРЕСА_1 , проживає без реєстрації ОСОБА_1 з донькою ОСОБА_3 , 2021 р.н. (а.с.4), оскільки в останньому не зазначено в якому саме місті проживає позивач, колегія суддів відхиляє, оскільки правом оцінки доказів наділений суд, а пояснення відповідача та його сумніви не можуть бути прийняті до уваги. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. Рішення суду ґрунтується на повно, всебічно досліджених матеріалах справи, постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права і підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається. Керуючись ст. 259, 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення. Рішення Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 18 липня 2022 року - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів в передбаченому законом порядку. Судді: