Постанова Житомирський апеляційний суд № 290/409/22

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №290/409/22 Головуючий у 1-й інст. Ковальчук М.В Категорія 39 Доповідач Миніч Т. І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 грудня 2022 року Житомирський апеляційний суд в складі: головуючого судді: Миніч Т.І. суддів: Павицької Т.М, Трояновської Г.С. секретаря судового засідання Кузьменко А.О. без участі сторін розглянувши у спрощеному письмовому провадженні без повідомлення учасників справи в м.Житомирі апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк» на рішення Романівського районного суду Житомирської області від 29 липня 2022 року, ухвалене під головуванням судді Ковальчука М.В. у цивільній справі №290/409/22 за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - в с т а н о в и в: У травні 2021 року Акціонерне товариство «Універсал Банк» (далі АТ «Універсал Банк»), яке є правонаступником прав та обов`язків ПАТ «Акцент-Банк», у зв`язку з тим, що рішенням загальних зборів акціонерів від 25.04.2018 року змінено організаційно-правову форму та назву позивача з ПАТ «Акцент-Банк» на АТ «Акцент-Банк», звернулося до суду з позовом. Банк просив постановити рішення, яким стягнути з відповідача на його користь заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 01.11.2018 у розмірі 26535,73 грн. та судові витрати у розмірі 2481,00 грн. В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначав, що 01 листопада 2018 року між АТ «Універсал Банк» та відповідачем було укладено договір про надання банківських послуг шляхом підписання останнім анкети-заяви до договору про надання банківських послуг. За умовами укладеного договору АТ «Універсал Банк» надав відповідачу кредит у вигляді кредитного ліміту у розмірі 25000,00 грн. Своїм підписом в анкеті-заяві ОСОБА_1 підтвердив, що зазначена анкета-заява разом із Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складає договір про надання банківських послуг. Проте, всупереч чинному законодавству та умовам договору, відповідач належним чином покладені на нього обов`язки перед банком не виконав, порушив умови кредитного договору, в результаті чого станом на 04.10.2021 існує заборгованість у розмірі 26535,73 грн., з них: 26535,73 грн. - заборгованість за тілом кредиту. Рішенням Романівського районного суду Житомирської області від 29 липня 2022 року у задоволенні позову акціонерного товариства «Універсал Банк» (адреса місцязнаходження: вул. Автозаводська, 54/19 м. Київ, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ: 21133352) до ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості відмовлено. У поданій апеляційній скарзі Банк просить скасувати зазначене рішення суду і задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та вирішити питання судових витрат. На думку апелянта, рішення суду першої інстанції незаконне, винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до ухвалення необґрунтованого і незаконного рішення. Апелянт зазначає, що правові висновки викладені у зазначеній постанові ВП ВС від 03 липня 2019 року по справі №342/180/17 не можуть бути застосовані в межах цієї справи, з огляду на відсутність подібності між ними. Окрім того, суд першої інстанції не звернув уваги на наведені у позові обґрунтування Позивача про те, що особливістю проекту monobank є укладення договорів в електронній формі та здійснення банківського обслуговування дистанційно без відділень. Позивач також наголошує на тому, що лише шляхом попереднього погодження з Умовами та правилами надання банківських послуг можливий вхід у головне меню застосунку Мonobank та подальше проведення банківських операцій, у томі числі отримання кредиту. Банком надано до суду роздруківку з мобільного застосунку Мonobank, у якій відображена процедура входу у застосунок, вбачається, що без погодження з Умовами та Правилами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту увійти у додаток неможливо. У свою чергу, без входу у додаток неможливим є користування карткою. Так, у випадку, коли особа не дає згоди з Умовами і правилами надання банківських послуг у застосунку Мonobank шляхом накладення електронного цифрового підпису, тоді застосунок Мonobank не переходить на наступний етап входу у головне меню застосунку. Проведення будь-яких операцій без такого підтвердження не є можливим. За вказаних обставин висновки суду першої інстанції про те, що по справі відсутні докази погодження між сторонами всіх суттєвих умов договору та належної інформації про підстави та розмір відповідальності позичальника за прострочення виконання зобов`язання, недоведення банком, що саме ці, а не будь-які інші Умови та Правила розумів відповідач під час укладання договору, є передчасними, помилковими та такими, що не ґрунтуються на матеріалах справи та вимогах Закону України «Про електронну комерцію». Відповідач не спростував наданий позивачем розрахунок. Розгляд справи Житомирським апеляційним судом проведено згідно положень ч.1 ст.369 ЦПК України. Розглянувши справу в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного. З матеріалів справи вбачається, що 01.11.2018 року між ПАТ «Акцент-Банк» та ОСОБА_1 укладено договір про надання банківських послуг «Monobank», шляхом підписання анкети-заяви, відповідно до умов якого відповідачу відкрито поточний рахунок у гривні з встановленням кредитного ліміту, розмір якого у заяві не визначено(а.с. 12). У анкеті-заяві зазначено, що відповідач підписав анкету-заяву разом з умовами, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складає договір про надання банківських послуг. Відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники вказаних документів у мобільному додатку, що складають договір та зобов`язалася виконувати його умови. Відповідно до тарифів банку, пільговий період за карткою встановлюється до 62 днів (діє з моменту виникнення заборгованості до кінця календарного місяця, наступного за датою виникнення заборгованості, при умові її погашення в повному обсязі); пільгова відсоткова ставка 0,00001% річних; розмір обов`язкового щомісячного платежу за користування кредитними коштами 4% від заборгованості (не менше 100 грн., але не більше залишку заборгованості); базова відсоткова ставка 3,2% на місяць (нараховується на максимальну заборгованість на день, за умови непогашення заборгованості в повному обсязі в пільговий період, за кожен день з моменту виникнення заборгованості); збільшена відсоткова ставка на місяць за карткою на суму загальної заборгованості 6,4% на місяць (нараховується у випадку наявності простроченої заборгованості) (а.с.27 на звороті-28). Дані про ознайомлення із вказаним документом ОСОБА_1 під час підписання 01.11.2018 Анкети-заяви про надання банківських послуг або в інший час, відсутні. АТ «Акцент-Банк» є правонаступником прав та обов`язків ПАТ «Акцент-Банк», у зв`язку з тим, що рішенням загальних зборів акціонерів від 25.04.2018 року змінено організаційно-правову форму та назву позивача з ПАТ «Акцент-Банк» на АТ «Акцент-Банк» (а.с.32-33). Згідно наданого розрахунку заборгованості за договором б/н від 01.11.2018, укладеного між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 , останній станом на 04.10.2021 має заборгованість в сумі 26535,73 грн., з них: 26535,73 грн. - заборгованість за тілом кредиту (а.с.10). Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову. Так, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги (частини перша та друга статті 633 ЦК України). Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (частина перша статті 634 ЦК України). При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України). У постанові Верховного Суду від 23 грудня 2019 року у справі №572/1169/17 (провадження № 61-684св18) вказано, що у переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розробляє підприємець (в даному випадку АТ «Акцент-Банк»). Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК Україниможна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі). Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі. Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції. У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Відповідно до ч.3 ст.11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»). Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч.5 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»). Згідно із ч. 6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. За правилами ч.8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. У позовній заяві АТ «Універсал Банк» вказує на те, що особливістю проекту monobank є укладення договорів в електронній формі відповідно до розміщених на сайті банку Умов обслуговування рахунків фізичної особи та здійснення банківського обслуговування дистанційно без відділень. З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_1 з метою отримання банківських послуг на офіційному веб-сайті АТ «Універсал Банк» заповнив і підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг. Підпис анкети-заяви здійснений відповідачем за допомогою аналогу власноручного підпису, тобто, факсимільного відтворення власного підпису за допомогою засобів електронного копіювання. Вказана анкета-заява в такому ж порядку (факсимільне відтворення підпису) підписана представником банку Підгорною О.О., яка здійснила ідентифікацію та верифікацію клієнта. Анкета-заява містить докладну інформацію щодо особи ОСОБА_1 , зокрема, дату його народження, індивідуальний податковий номер, серію, номер паспорта і дату його видачі, адресу проживання, номер мобільного телефону, а також соціальний статус, джерело та розмір доходу. В анкеті-заяві містяться відповідні сторінки паспорта ОСОБА_1 , які скопійовані ним та надані до анкети в електронному вигляді. У анкеті-заяві міститься прохання відповідача відкрити поточний рахунок № НОМЕР_2 у гривні на його ім`я та встановити кредитний ліміт на суму, вказану в додатку відповідно до умов договору та наведених нижче умов. На підтвердження позовних вимог АТ «Універсал Банк» надав суду також Умови і правила обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів. Загальні умови випуску та обслуговування платіжних карток (monobank). Разом з тим, вказані документи не підтверджують факт отримання відповідачем коштів, як вказано позивачем, на підставі анкети-заяви та наявність у відповідача заборгованості перед позивачем у розмірі, який зазначає банк. Так, анкета-заява від 01 листопада 2018 року містить лише анкетні дані відповідача, його контактну інформацію, відомості про майновий стан та трудову діяльність. Вказана анкета не містить даних про розмір кредитних коштів. В анкеті-заяві та будь-яких інших документах, долучених до позовної заяви, не зазначена погоджена сума/ліміт кредиту, про отримання якого сторони дійшли згоди, відсутні відомості про те, що ОСОБА_1 отримав платіжну картку, строк дії цієї картки та що на його ім`я відкрито поточний рахунок. Крім того, матеріали справи не містять доказів, яке рішення було прийнято банком за заявою відповідача, яка картка йому була видана, а також доказів про розмір кредитних коштів/встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Розрахунок заборгованості, на який посилається позивач, не є первинним документом, який підтверджує отримання кредиту, користування ним, укладення договору на умовах, які вказані банком в позовній заяві, а, отже, не є належним доказом наявності заборгованості. Зазначений розрахунок з зазначенням конкретного розміру заборгованості, є документом, що створений самим позивачем, а, відтак, інформація зазначена в ньому, за умови відсутності первинних документів, на підставі яких він був складений, не може бути доказом наявності заборгованості, на якій наполягає банк. У розрахунку заборгованості зазначено, що розмір заборгованості за наданим кредитом складає 26535 грн. 73 коп. і вказана сума заявлена банком до стягнення. Проте, будь-яких доказів видачі кредитних коштів саме в цьому розмірі, підвищення (збільшення) кредитного ліміту до матеріалів справи позивачем надано не було. Відтак, жодних належних доказів тих обставин, про які заявляє позивач у позовній заяві, а саме, що заборгованість відповідача за кредитним договором б/н від 01 листопада 2018 року становить 26535 грн. 73 коп. (відповідно до розрахунку заборгованості), матеріали справи не містять. За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу умови та правила надання банківських послуг в АТ «Акцент-Банк», відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про нарахування відсотків за користування кредитними коштами, як і можливість стягнення сум нарахованих відсотків за рахунок тіла кредиту, а також не містить умов про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру через їх мінливий характер не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин. Крім того, анкета-заява не містить розміру кредитного ліміту і строку його повернення (користування ним). Аналогічні правові висновки викладені у Постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23 травня 2022 року у справі №393/126/20 (провадження № 61-14545сво20). Разом з апеляційною скаргою АТ «Універсал Банк» подав клопотання про долучення до матеріалів справи деталізованої виписки по картковому рахунку з 01 листопада 2018 року по 04 жовтня 2021 року та роздруківки з мобільного додатку процедури реєстрації нового користувача (клієнта). Відповідно до положень ст. 83 ЦПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. Відповідно до ч. 3 ст. 367 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Виписка про рух коштів по картці та роздруківка з мобільного додатку були наявні у позивача на час пред`явлення позову та розгляду справи судом першої інстанції, однак, не були додані позивачем до позовної заяви. Жодні докази, що вказують на поважність причин щодо неможливості подання цього доказу до суду першої інстанції в матеріалах справи відсутні. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що відсутні підстави прийняття судом поданої банком до апеляційного суду виписки про рух коштів по рахунку та роздруківки з мобільного додатку, про що судом апеляційної інстанції було зазначено в ухвалі Житомирського апеляційного суду від 28 листопада 2022 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання про приєднання вказаних доказів до матеріалів справи. За наведених обставин суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про відмову в позові, оскільки розрахунок заборгованості, на який посилається позивач, не є первинним документом, який підтверджує отримання кредиту, користування ним, укладення договору на умовах, які вказані банком в позовній заяві, а отже не є належним доказом існування боргу. Доводи, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду не спростовують та на їх правильність не впливають. За наведених обставин підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення апеляційний суд не вбачає, оскільки воно постановлено судом із додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст.258,259,367,374,375,381-384 ЦПК України, суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк» залишити без задоволення. Рішення Романівського районного суду Житомирської області від 29 липня 2022 року без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає. Головуючий: Судді: