Постанова 4824 № 761/3541/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 грудня 2022 року місто Київ. Справа 761/3541/21 Апеляційне провадження № 22-ц/824/11089/2022 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ судді-доповідача Желепи О. В., суддів: Кравець В. А., Мазурик О. Ф. розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 01 лютого 2022 року (у складі судді Саадулаєва А.І., інформація щодо дати складання повного тексту невідома) у справі за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості встановив: У серпні 2021 року позивач АТ КБ «ПриватБанк» звернулось до Шевченківського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 , в якому з урахуванням зменшених позовних вимог просить стягнути з відповідача 142782 грн 87 к. заборгованості за тілом кредиту. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 21 березня 2018 року між позивачем та відповідачем укладено кредитний договір № б/н, шляхом підписання анкети-заяви, чим відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складають договір про надання банківських послуг (надалі - кредитний договір). Відповідно до виявленого бажання, відповідачу відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт, який у подальшому збільшився до 200000 грн, а для користування кредитним картковим рахунком відповідач отримав кредитну картку. Однак, відповідач належним чином не виконує умови кредитного договору, заборгованість не погашає, у зв`язку з чим, позивач звернувся до суду із вказаним позовом Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 01 лютого 2022 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованість за простроченим тілом кредиту у розмірі 142 782 грн 87 к. Стягнуто з з ОСОБА_2 на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» 2102 грн судового збору. Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Вказує, що судом першої інстанції допущено не повне з`ясування обставин справи, висновки суду, що мають значення для справи не відповідають обставинам справи, оскаржуване рішення постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Посилається на те, що під час кожної зміни кредитного ліміту позивач не ознайомлював Відповідача з умовами кредитування, зокрема щодо розміру відсотків за користування кредитом та банківською комісією. З заяви анкети не вбачається, що Відповідач дав згоду на отримання кредиту на певних умовах та на отримання кредитної картки «World BlackEdition» чи будь-якої іншого типу кредитної картки. В анкеті зазначені лише анкетні дані Відповідача. Останню сторінку паспорту споживача кредиту було підписано 05 березня 2019 року під час збільшення кредитного ліміту до 100 000 грн, в якій зазначається про те, що «ця інформація зберігає чинність та є актуальною до 20 березня 2019 року». Проте, підпис Відповідача лише тільки на одній сторінці, яка не містить умов кредитування, не може бути належним доказом того, що саме ця редакція паспорту споживчого кредиту Доказів того, що паспорт споживчого кредиту передавався також й Відповідачу - Позивач до суду не надав. Вказує, що Позивач взагалі не надав суду будь-яких письмових доказів за підписом Позивача, які б могли свідчити про узгодження з Відповідачем умов надання йому кредитного ліміту у розмірі 200 0000 грн. Зауважує, що відсотки та комісія по кредитному ліміту у розмірі 127 951 грн 26 к. списані Позивачем в автоматичному режимі безпідставно, тому ця сума коштів має бути зарахована до загального розміру кредитного ліміту, тому вважає, що у Відповідача відсутня заборгованість перед Позивачем, та напроти, є певна переплата коштів. Ухвалою від 05 жовтня 2022 року Київським апеляційним судом відкрито апеляційне провадження в даній справі та надано учасникам справи 5-ти денний строк з моменту отримання ухвали для подачі відзиву на апеляційну скаргу. У відзиві на апеляційну скаргу позивач вважає апеляційну скаргу відповідача необґрунтованою та просить її залишити без задоволення. Вказує, що підписуючи анкету-заяву від 21 березня 2018 року відповідач, зокрема, надала свою згоду про укладення договору шляхом отримання кредитної картки «World Black Edition» та особистим підписом засвідчила приєднання до умов та правил надання банківських послуг ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК». Окрім того, підписала паспорт споживчого кредиту від 05 березня 2019 року, в якому вказано всі істотні умови кредитування. Вказує, що згідно п. 1.1.3.1.6 умов та правил надання банківських послуг ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» клієнт доручає списання коштів з рахунків клієнта, відкритих у валюті кредитного ліміту, в межах сум які підлягають сплаті банку по цьому договору, при настанні строків платежів, а також списання грошових коштів з картрахунку в випадку настання строків платежів по іншим договорам. Отже, вказує, що умовами договору сторони погодили списання коштів банком. Тому, вважає, що суд при ухваленні рішення дійшов обґрунтованого висновку про задоволення вимог. За приписами ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду в межах апеляційного оскарження, та вимог, що заявлялися в суді першої інстанції, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно з ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Як визначено ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Частиною 2 ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що фактично отримані та використані позичальником кошти у добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав. З огляду на зазначене суд приходить висновку, що позивач вправі вимагати захист своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, з огляду на таке. Відповідно до вимог статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Таким вимогам рішення районного суду відповідає. Так, частиною першої статті 634 ЦК України передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки. Згідно ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону. Судом встановлено, що 21 березня 2008 року ОСОБА_2 підписала заяву № б/н про приєднання до умов та правил надання банківських послуг в ПАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк», відповідно до якої отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок (а.с. 15). У анкеті-заяві зазначено, що ОСОБА_2 згодна з тим, що підписанням цієї анкети-заяви він відповідно до ст. 634 Цивільного кодексу України у повному обсязі приєднується до Умов та правил надання банківських послуг АТ КБ «ПриватБанк» (далі- Умови та правила), які розміщено на офіційному сайті банку в мережі інтернет за адресою privatbank.ua, та які разом із пам`яткою клієнта і тарифами становлять договір банківського обслуговування, примірник якого вона отримала шляхом самостійного роздрукування. Погодилася зі збільшеним строком позовної давності, зазначеним в Умовах та правилах та з тим, що зміни до Умов та правил вносяться банком щомісяця в односторонньому порядку, а у випадках, коли в односторонньому порядку внесення змін неможливо, банк повідомляє її про внесені зміни шляхом використання визначених Умовами та правилами каналів зв`язку. Продовження користування послугами банку після дати публікації на сайті банку змінених Умов та правил є підтвердженням його погодження та повного і безумовного прийняття зміненої редакції Умов та правил. З довідкою про систему гарантування вкладів фізичних осіб ознайомлений. Зі змінами Умов і правил надання банківських послуг зобов`язалась ознайомлюватись самостійно на офіційному сайті банку privatbank.ua. Отже, ОСОБА_2 погодилась на умови кредитування, погодилась на сплату всіх платежів за користування кредитними коштами, як на день укладення договору так і на майбутнє, зобов`язавшись самостійно ознайомлюватись на офіційному сайті банку privatbank.ua зі змінами умов договору. Тому, доводи апеляційної скарги щодо не ознайомлення відповідача з умовами кредитування є необґрунтованими. Так, відповідно до п.2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 «Умов та правил надання банківських послуг», банк при встановленні та зміні кредитного ліміту керувався тим, що відповідач, при укладенні договору дав свою згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку. Пунктом 1.3.2.3. «Умов та правил надання банківських послуг» встановлено можливість зміни тарифів та інших невід`ємних частин договору. При цьому у сторін договору виникають обов`язки: у Кредитора: інформування позичальника щодо внесених змін шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених в п. 1.3.1.9 Договору; у Позичальника: отримання виписки про стан та про здійснені операції по карткових рахунках (п. 1.2.3. Договору). На підставі п. 1.5.2 «Умов та правил надання банківських послуг», неотримання або несвоєчасне отримання Клієнтом виписок про стан рахунків не звільняє Клієнта від виконання його зобов`язань за даним Договором. Згідно п.п. 1.6.1, 1.6.2 «Умов та правил надання банківських послуг», зміни в «Умови та правила надання банківських послуг» вносяться банком щомісячно в односторонньому порядку, а у випадках, коли в односторонньому порядку внесення змін неможливо, банк повідомляє клієнтів про внесені зміни шляхом використання різних каналів зв`язку, серед яких: офіційний сайт банку www.privatbank.ua, SMS - повідомлення клієнтам про зміни даних правил, клієнтські виписки, інші канали інформування. У разі незгоди зі змінами «Умов та правил надання банківських послуг» або «Тарифів» клієнт має право надати Банку заяву про розірвання Договору виконавши умови п. 2.1.5.4. Договору. В редакції Умов та Правил, що почала діяти з 01 березня 2019 року згідно до п. 2.1.1.2.12., в разі починаючи з 181-го дня з моменту порушення зобов`язань Клієнта з погашення кредиту, Клієнт зобов`язується сплатити на користь Банку заборгованість по кредиту, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю Сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі: 74,4% - для преміальних карток "Platinum", "World Black Edition, " World Elite", "Infinite", "VISA Signature". До позовної заяви позивач додав Витяг з тарифів обслуговування преміальних кредитних карток Platinum, World Black Edition, World Elite, Infinite, VISA Signature. (а.с.21-25). 05 листопада 2019 року відповідач підписала паспорт споживчого кредиту (а.с. 17-20). В довідці АТ КБ «ПриватБанк» про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки оформленої на ОСОБА_2 , вказано, що «старт карткового рахунку» НОМЕР_1 проведено 21 березня 2018 року, 27 лютого 2019 року встановлено кредитний ліміт 31 000 грн, 05 березня 2019 року встановлено кредитний ліміт 100000 грн, 26 червня 2019 року встановлено кредитний ліміт 200000 грн (а.с.13). Встановлення кредитного ліміту у сумі 200000 грн також підтверджується копією заявки на актуалізацію даних по преміальній картці, яка підписана ОСОБА_2 (а.с. 16). Тому доводи апеляційної скарги в цій частині не заслуговують на увагу колегії суддів. Так, відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно положень ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав повністю, надав можливість відповідачу розпоряджатись кредитним коштами на умовах, передбачених договором в межах встановленого кредитного ліміту. Згідно з наданими банком розрахунками, заборгованість ОСОБА_2 за кредитним договором б\н від 21 березня 2018 року станом на 18 липня 2021 року становила 142782 грн 87 к. - заборгованість за простроченим тілом кредиту. Тому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість заявлених позовних вимог. Відповідно до п. 1.1.3.1.6 Умов, Клієнт доручає Банку списувати кошти з рахунків клієнта, відкритих у валюті кредитного ліміту, у межах сум, що підлягають сплаті Банку за Договором, у разі настання термінів платежів, а також списувати кошти з картрахунку у разі настання термінів платежів за іншими договорами клієнта у розмірах, визначених цими договором (договірне списання), у межах платіжного ліміту картрахунку. Банк списує кошти у грошовій одиниці України/іноземній валюті/національній валюті України за договором, і купує/продає іноземну валюту на Міжбанківському валютному ринку України. Списання коштів з будь-якого рахунка клієнта, відкритого Банком, оформлюється меморіальним ордером. Пунктом 1.1.3.2.12 Умов передбачено, що Банк має право проводити договірне списання з усіх відкритих в Банку рахунків клієнта в погашення кредитної заборгованості клієнта і третіх осіб за кредитами, в яких клієнт є поручителем, а також будь-якої іншої заборгованості, яка виникла у клієнта (у тому числі який є працівником Банку, який заподіяв йому шкоду) через невиконані зобов`язання перед Банком. Отже, з указаного вбачається, що банк діяв правомірно вчиняючи дії щодо договірного списання заборгованості, оскільки відповідач погоджувалась з такими умовами. Тому, доводи апеляційної скарги щодо неправомірності списання банком відсотків та комісії колегія суддів вважає необґрунтованими. Доводи апеляційної скарги в частині посилання на Висновки Великої Палати в постанові від 03 липня 2019 року в справі 342/180/17, а також в Постанові ВС від 01 квітня 20 року та 21 жовтня 20 року та 18 листопада 2020 року колегія суддів не приймає з огляду на те, що відповідач укладала договір на зовсім інших умовах , які зафіксовані в анкеті заяві, підписані нею, а також в даній справі суд стягнув тіло кредиту, а не відсотки, а договірне списання було чітко обумовлено та відбувалось за погодженням з відповідачем. Інші доводи апеляційної скарги не дають правових підстав для встановлення неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права та не спростовують висновків суду. При вирішенні вказаної справи районним судом правильно визначено характер правовідносин між сторонами, вірно застосовано закон, що їх регулює та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Рішення Подільського районного суду міста Києва від 04 серпня 2022 року постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги ТОВ ФК «Женева». В зв`язку з тим, що ціна позову в даній справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, справа згідно п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України є малозначною і в силу вимог п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України ухвалене по ній апеляційним судом судове рішення не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п.п. а) г) п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України. На підставі викладеного та керуючись ст. 268, 374, 375, 383, 384, 389 ЦПК України,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 залишити без задоволення. Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 01 лютого 2022 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених у ч.3 ст.389 ЦПК України. Суддя-доповідач О.В. Желепа Судді О.Ф. Мазурик В.А. Кравець