Постанова 4851 № 524/1562/22

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 грудня 2022 р.Справа № 524/1562/22 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Русанової В.Б., Суддів: Перцової Т.С. , Жигилія С.П. , за участю секретаря судового засідання Пукшин Л.Т., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 22.07.2022 (головуючий суддя І інстанції: Нестеренко С.Г.) по справі № 524/1562/22 за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Бетон Технолоджі" , Товариство з обмеженою відповідальністю "Малокохнівський кар`єр" , старший державний інспектор відділу впровадження систем автоматизованої фіксації порушень департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Державної служби України з безпеки на транспорті Савченко Владислав Олегович про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі - позивач), звернулась до суду з позовом, в якому просила: - визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного інспектора відділу впровадження систем автоматизованої фіксації порушень департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Державної служби України з безпеки на транспорті Савченка В.О. від 28.01.2022 серії ВМ № 00009297, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП та застосовано стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8 500 грн. В обґрунтування позову зазначила, що не є суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, оскільки транспортний засіб MAN TGA 35.400, д.н.з. НОМЕР_1 , перебував у користуванні іншої особи, а саме ТОВ «Малокохнівський кар`єр». Крім того, вказувала, що цей транспортний засіб неодноразово здійснював перевезення вантажу тим самим маршрутом тією самою ділянкою автомобільної дороги М-22, км 74+810 до с. Бережнівка Кобеляцького району Полтавської області, і жодного разу не було зафіксовано перевищення вагових параметрів, що свідчить про некоректну роботу системи зважування у зоні габаритно-вагового контролю. З урахуванням наведеного вважала постанову від 28.01.2022 незаконною та просила суд її скасувати. Рішенням Автозаводського районного суду міста Кременчука від 22.07.2022 позов залишено без задоволення. Позивач, не погодившись із судовим рішенням, подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, що призвело до неправомірного висновку, просила скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позов. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції неправильно дослідив докази, наявні в матеріалах справи, а його висновки - не відповідають обставинам справи. Вказує, що при розгляді справи суд першої інстанції обмежився лише зясуванням питання чи є позивачка суб`єктом адміністративного правопорушення, не зясувавши та не надавши оцінки питанню наявності в її діях складу адміністративному порушенню, передбаченого ч.2 ст.132-1 КУпАП України. Зазначає, що спірна постанова, яка містить фотографію у ній не доводять факт порушення ОСОБА_1 п. 22.5 ПДР, оскільки на них відсутня інформація щодо результатів зважування, фото не містить інформації щодо ділянки дороги, на якій проводилось зважування, а також на ньому нечітко відображено номерний знак транспортного засобу. Вважає, що зі змісту постанови неможливо визначити чи дійсно осі були здвоєними, оскільки у ній відсутня інформація щодо відстані між ними. Зазначає, що суд першої інстанції не звернув уваги, що постанова містить відомості лише щодо маси перевищення вагової норми (навантаження на ось) та її відсоток, проте ні величини фактичного навантаження, ні гранично допустимого у ній не зазначено, а відповідачем суду першої інстанції пояснень та доказів щодо вказаних обставин не надано. Тому, на думку апелянта, перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм транспортним засобом, який належить позивачу, відповідачем не доведено та не підтверджено, що свідчить про відсутність складу адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП в її діях. Також, вважає, що оскаржувана постанова не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, Інструкції та Порядку № 1174, оскільки не містить повний опис обставин, встановлених під час розгляду справи. При цьому, вказує, що відповідач під час прийняття постанови керувався Законом від 29.06.2021 про зміни в КУпАП, який не набрав чинності, отже не міг бути ним застосований, що не враховано судом першої інстанції. Крім того, судом першої інстанції рішення прийнято без врахування судової практики апеляційних судів в аналогічних спорах, в яких позови були задоволені, а також без врахування постанови Верховного Суду від 28.04.2022 по справі №540/383/21 у подібних правовідносинах. Державна служба України з безпеки на транспорті (далі - відповідач) подала відзив на апеляційну скаргу, в якому, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. Зазначає, що оскаржувана постанова відповідає вимогам ст. 283 КУпАП та Інструкції та Порядку № 1174, містить інформацію про дату, час та місце правопорушення, транспортний засіб, зафіксований на місці його вчинення, технічний засіб, яким здійснено фото або відеофіксацію, розмір штрафу та порядок його сплати, правові наслідки його несплати, порядок оскарження постанови та відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та способу оплати. При цьому, постанова від 28.01.2022 також містить посилання на веб-адресу в мережі Інтернет з ідентифікатором для доступу до інформації, на якому особа може ознайомитись із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення правопорушення. Вважає вірними висновки суду першої інстанції про притягнення належної особи до адміністративної відповідальності, доведеність відповідачем факту вчинення ОСОБА_1 ч.2 ст. 132-1 КУпАП та як наслідок правомірність спірної постанови. ТОВ "Бетон Технолоджі", ТОВ "Малокохнівський кар`єр", старший державний інспектор відділу впровадження систем автоматизованої фіксації порушень департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Державної служби України з безпеки на транспорті ОСОБА_2 (далі треті особи) не подали відзиви на апеляційну скаргу. Відповідно до ч. 4 ст. 229, ч. 1 ст. 308 КАС України справа розглядається в межах доводів та вимог апеляційної скарги, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, апеляційну скаргу, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено апеляційним судом, що 28.01.2022 старшим державним інспектором відділу впровадження систем автоматизованої фіксації порушень департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Державної служби України з безпеки на транспорті Савченком В.О. прийнято постанову серії ВМ № 00009297 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 132-1 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 8 500,00 грн (а.с. 18). Згідно постанови 01.12.2021 о 11:54 за адресою М-22, км 74+810, Полтавська область відповідальна особа допустила рух транспортного засобу MAN TGA 35.400, д.н.з. НОМЕР_1 із перевищенням вагових параметрів, зазначених п. 22.5 ПДР України: навантаження на здвоєні осі ТЗ на 7,8 % (4,534 т.) та скоїла адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч.2 ст. 132-1 КУпАП. Правопорушення зафіксоване технічним засобом: WAGA WIM-35 зав. № 1, серія, номер свідоцтва про повірку технічного засобу та строк його дії № UA.TR.113-0619/04F-21/1 від 17.06.2021. Позивач, не погоджуючись з постановою по справі про адміністративне правопорушення, оскаржила її в судовому порядку. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що факт порушення позивачем п. 22.5 ПДР України є доведеним, а тому відповідачем правомірно прийнято постанову від 28.01.2022. Надаючи оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Відповідно до п. 22.5 ПДР України за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м. Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється. Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення. Згідно з ч.2 ст. 132-1 КУпАП перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами тягне за собою накладення штрафу в розмірі: однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%. Згідно з ч. 4 ст. 258 КУпАП, у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу. Частинами 2, 3, 4 ст. 283 КУпАП встановлено, що постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), крім даних, визначених частинами другою і третьою цієї статті, повинна містити відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності. Cтаттею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Як видно зі змісту ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП. Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі письмових, речових і електронних доказів, висновків експертів, показів свідків. Частинами 1, 2 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Згідно пункту 3 Розділу II Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України № 512 від 27.09.2021, постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, оформлюється відповідно до додатка 1 до цієї Інструкції. Відповідно до абзацу 3 пункту 8 Розділу II Інструкції, постанова та бланк квитанції про сплату адміністративного штрафу, що є невід`ємною частиною цієї постанови, оформлені згідно з додатком 1 до цієї Інструкції, друкуються на паперовому бланку разом із повідомленням про вручення поштового відправлення (рекомендованого листа з постановою) та вкладаються у паперовий конверт. Отже, форма постанови про адміністративне правопорушення повинна відповідати формі згідно Додатку №1 Інструкції. Згідно вказаного Додатку №1 у постанові зазначаються: - дата, час та місце вчинення адміністративного правопорушення, дата і час фіксації здійснення вимірювання, смуга руху, напрямок руху, максимальне дозволене навантаження на вісь; - марка, модель, державний номерний знак транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знаку транспортного засобу), категорія транспортного засобу, тип транспортного засобу, повна маса транспортного засобу, ширина, висота, довжина, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей), фактична міжосьова відстань, фактична шинність (кількість коліс) на вісі, виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги; - суть адміністративного правопорушення, опис обставин, установлених під час розгляду справи, а також допустимі габаритно-вагові параметри транспортних засобів для проїзду на даній ділянці автомобільної дороги; - назва технічного засобу, код, тип обладнання, серійний номер. Відповідно форма і зміст постанови повинна відповідати Додатку №1, як визначає вказана Інструкція. Згідно пунктів 1, 2 Розділу II Інструкції, уповноважена посадова особа розглядає справи про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, які передбачені частиною 2 статті 122-2, частинами 2, 3 статті 132-1 КУпАП. Справи про адміністративні правопорушення розглядаються за місцем оброблення таких правопорушень в Державній службі України з безпеки на транспорті. Уповноважена посадова особа здійснює розгляд справи про адміністративне правопорушення шляхом опрацювання інформаційного файлу системою фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, необхідного для об`єктивного розгляду справи та винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі (далі - постанова). Під час опрацювання інформаційних файлів уповноважена посадова особа оцінює їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. У відповідності до пункту 3 Розділу II Інструкції, під час опрацювання матеріалів інформаційного файлу та встановлення факту вчинення адміністративного правопорушення, розгляд якого віднесено до компетенції Державної служби України з безпеки на транспорті, уповноважена посадова особа виносить сформовану системою в автоматичному режимі постанову без складання протоколу про адміністративне правопорушення. Згідно п. 8 Розділу II Інструкції, винесені постанови, що набрали законної сили, разом з метаданими передаються до Реєстру адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху. Відповідно до п. 3 Розділу IV Інструкції, винесені уповноваженими посадовими особами постанови, роздруковані на паперових бланках, обліковуються в автоматичному режимі з використанням засобів системи в Реєстрі адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху. Судом встановлено, що в якості доказу вчинення позивачем порушення відповідачем надано спірну постанову від 28.01.2022, а також сертифікати відповідності, сертифікати перевірки типу, експертний висновок. При вирішенні справи судом враховується, що фіксація адміністративного правопорушення була здійснена вимірювальним обладнанням автоматичного пункту «WAGA» WIM35, який відповідає вимогам Технічного регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, затвердженого постановою КМУ від 13.01.2016 №94, що підтверджено сертифікатом відповідальності, сертифікатом перевірки типу, а також експертним висновком. Вирішуючи спір, суд першої інстанції вважав, що надані відповідачем докази є належними в підтвердження вчинення ОСОБА_1 правопорушення. Разом з тим, колегія суддів зазначає, що постанова про адміністративне правопорушення не може бути безперечним доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення, оскільки постанова є саме тим рішенням відповідача, що оскаржується, в якому працівник державного органу відображає своє власне бачення порушень, допущених водієм. І саме в цьому акті мають бути відображені докази, якими підтверджується факт вчинення правопорушення. Відповідач, як суб`єкт владних повноважень повинен надавати докази в підтвердження правомірності оскаржуваної постанови. Проте, доказів в обґрунтування прийняття оскаржуваної постанови відповідачем ні суду першої, ні апеляційної інстанції не надано, в тому числі витягу з системи «Сервіс перевірки адміністративних правопорушень в галузі безпеки на транспорті зафіксованих в автоматичному режимі». Крім того, відповідачем не доведено чи врахована похибка при винесенні постанови, у постанові не описано розрахунку перевищення нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України. Також, ні суду першої, ні апеляційної інстанції Державною службою з безпеки на транспорті не надано доказів щодо вимірювання фактичної маси (ваги) транспортного засобу позивача та доказів перевищення встановлених законодавством вагових норм під час руху великоваговим транспортним засобом автомобільними дорогами і відповідних висновків після проведення замірів. Колегія суддів зазначає, що у суду відсутні додаткові обов`язки досліджувати докази, які не надані до суду відповідачем, в тому числі шляхом дослідження офіційних веб-сайтів Укртрансбезпеки у мережі Інтернет за посиланням. Колегія суддів враховує, що дійсно у спірній постанові міститься посилання на загальнодоступний веб-сайт в мережі інтернет. Проте, згідно довідки начальника відділу ІТЗ Другого апеляційного адміністративного суду від 26.12.2022 додаток до постанови серії ВМ № 00009297 від 28.01.2022, який згідно з відомостями знаходиться за посиланням https://wim.dsbt.gov.ua/r/a/BM00009297/ з кодом доступу fUd7MY4bmZBOK неможливо переглянути у зв`язку з тим, що вказано неправильний ідентифікатор доступу. Таким чином, у суду апеляційної інстанції відсутня можливість перейшовши за посиланням, обравши відповідну рубрику та ввівши необхідні параметри (серію та номер постанови, а також серію та номер транспортного засобу) перевірити даний доказ на предмет його належності, об`єктивності та достовірності . Також, як встановлено судом апеляційної інстанції, оскаржувана постанова містить масу перевищення вагової норми та її відсоток, тобто величину, що підлягає обчисленню шляхом порівняння граничної допустимої фактичної маси типу транспортного засобу з інформацією про фактичну масу транспортного засобу в момент зважування, однак відповідачем належним чином не обґрунтовано відповідність розміру процентного перевищення нормативного навантаження, зазначеному розміру перевищення навантаження визначеному в тоннах. Всупереч вимогам Інструкції в оскаржуваній постанові не міститься опису обставин, встановлених під час розгляду справи, а саме: повну масу транспортного засобу; смуги руху; напрямку руху; категорії транспортного засобу; типу транспортного засобу; ширину, висоту, довжину, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу, фактичну міжосьову відстань, фактичну шинність (кількість коліс) на вісі; допустимі габаритно-вагові параметри транспортних засобів для проїзду на даній ділянці автомобільної дороги. Таким чином, оскаржувана постанова серія не містить даних, які мали бути в ній відображені у відповідності до вимог Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України № 512 від 27.09.2021 (в редакції чинній на час винесення оскаржуваної постанови). З урахуванням зазначеного, матеріали справи не містять належних доказів у справі про адміністративне правопорушення, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, у зв`язку з чим колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана постанова прийнята не в спосіб, який передбачений нормами КУпАП, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, що є підставою для її скасування. За наведених обставин колегія суддів доходить висновку, що Державною службою України з безпеки на транспорті, як суб`єктом владних повноважень, на якого ч.2 ст.77 КАС України покладає обов`язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих ним рішень, не доведено перевищення позивачем нормативних параметрів зазначених у п. 22.5 ПДР України: навантаження на здвоєні осі ТЗ на 7,8 % (4,534 т.). Зазначене, на думку колегії суддів, є достатньою підставою для задоволення позову та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування на території України, серії ВМ № 00009297 від 28.01.2022 Натомість, суд першої інстанції не звернув уваги на відсутність належних доказів вчинення позивачем порушення ч. 2 ст. 132-1 КУпАП та невідповідність постанови вимогам Інструкції № 512, а тому дійшов помилкового висновку про відмову в задоволенні позову. Посилання суду першої інстанції на правові позиції Другого та Сьомого апеляційних адміністративних судів висловлених у постановах відповідно від 10 лютого 2022 року у справі за № 552/6239/21, від 17 березня 2022 року у справі за № 137/24/22 та від 16 червня 2022 року у справі за № 137/49/22 колегія суддів не бере до уваги, оскільки згідно ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Вирішуючи спір суд першої інстанції обмежився лише з`ясуванням питання суб`єкту правопорушення, та не навів достатнього обґрунтування щодо наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення підтвердженого належними доказами. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції що, позивачка, як керівник підприємства, якому належить транспортний засіб є суб`єктом, якого може бути притягнуто до адміністративної відповідальності з огляду на наступне. Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником транспортного засобу MAN TGA 35.400, д.н.з. НОМЕР_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу. Позивач в суді першої інстанції зазначала, що вказаний транспортний засіб перебував у користуванні ТОВ "Бетон Технолоджі", в якому вона працює директором, а з листопада 2017 року переданий та перебуває у користуванні іншої особи, а саме: ТОВ «Малокохнівський кар`єр» згідно договору оренди транспортного засобу, укладеному між цим підприємством та ТОВ "Бетон Технолоджі". Частиною 1 ст. 14-3 КУпАП визначені суб`єкти адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, якими можуть бути фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а також належний користувач транспортного засобу, за умови, що відомості про такого користувача внесені до Єдиного державного реєстру транспортних засобів. Разом з тим, позивач не надала ні суду першої, ні апеляційної інстанції доказів того, що відомості як про ТОВ "Бетон Технолоджі" так і про ТОВ «Малокохнівський кар`єр» як належних користувачів транспортного засобу MAN TGA 35.400, д.н.з. НОМЕР_1 , внесені до Єдиного державного реєстру транспортних засобів. З урахуванням наведеного, вірним є висновок суду першої інстанції, що адміністративна відповідальність за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП покладається на власника сідлового тягача, а саме: ОСОБА_1 . Згідно ст. 279-7 КУпАП відповідальна особа, зазначена у ч. 1 ст. 14-3 цього Кодексу, звільняється від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, якщо протягом 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою про накладення адміністративного стягнення законної сили: особа, яка користувалася транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу. Разом з тим, ані суду першої, ані суду апеляційної інстанції будь-яких доказів, що протягом 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою по справі про адміністративне правопорушення законної сили ТОВ "Бетон Технолоджі" або ТОВ «Малокохнівський кар`єр», як особи, яка користувались транспортним засобом, звернулись особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надання документа про сплату штрафу, позивачем не надано. Отже, відповідачем вірно визначено особу, щодо якої складено спірну постанову. Підсумовуючи викладене, колегія суддів зазначає, що доводи апеляційної скарги позивача є суттєвими і свідчать про невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи та невірне застосування ним норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Інші доводи та заперечення сторін на висновки колегії суддів не впливають. Відповідно до Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. За приписами п. 2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Згідно зі ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Враховуючи, вищенаведене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги спростовують позицію суду, викладену в оскаржуваному судовому рішенні, підтверджують допущення судом першої інстанції порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позову. Стосовно розподілу витрат зі сплати судового збору, колегія суддів зазначає наступне. Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Згідно ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд ухвалить нове рішення, він відповідно змінює розподіл судових витрат. Колегія суддів зазначає, що ОСОБА_1 понесені судові витрати зі сплати судового збору за подання позову в розмірі 496,20 грн та апеляційної скарги 744,30 грн, що підтверджується квитанціями. Враховуючи, що апеляційна скарга судом задоволена, відповідно до ст. 139 КАС України на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1 240,50 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті. Керуючись ст. ст. 286, 308, 310, 317, 322, 325, 326, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 22.07.2022 по справі № 524/1562/22 скасувати. Прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_1 задовольнити. Скасувати постанову серії ВМ № 00009297 від 28.01.2022 по справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 визнано винною за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8 500,00 грн, провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (ЄДРПОУ 39816845, пр-т Перемоги, 14, м. Київ, 01135) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 240 (одна тисяча двісті сорок) гривень 50 копійок. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню. Головуючий суддя В.Б. Русанова Судді Т.С. Перцова С.П. Жигилій