Ухвала КЦС ВС № 212/8835/20

Ухвала 19 грудня 2022 року м. Київ справа № 212/8835/20 провадження № 61-12565ск22 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., розглянувши касаційну скаргу Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз» на заочне рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 травня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 29 листопада 2022 року в справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз», третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз збут», про визнання незаконними дій щодо збільшення норми використання природного газу та визнання права споживачів на забезпечення та встановлення індивідуальних газових лічильників, ВСТАНОВИВ: У грудні 2020 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 звернулися до суду з указаним позовом, в якому просили: визнати незаконними дії Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз» (далі - АТ «ОГС «Криворіжгаз») щодо встановлення загальнобудинкового вузла обліку газу в будинку АДРЕСА_1 ; зобов`язати АТ «ОГС «Криворіжгаз» демонтувати загальнобудинковий вузол обліку газу; визнати незаконним встановлений АТ «ОГС «Криворіжгаз» режим нарахування об`ємів природного газу згідно з показниками загальнобудинкового приладу обліку газу для позивачів; зобов`язати АТ «ОГС «Криворіжгаз» з 01 жовтня 2016 року поновити для них (позивачів) режим нарахування природного газу за встановленими Кабінетом Міністрів України нормами споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників; визнати за ними (позивачами) право на забезпечення індивідуальними безкоштовними газовими лічильниками за рахунок АТ «ОГС «Криворіжгаз»; визнати, що АТ «ОГС «Криворіжгаз», відповідно до статті 6 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу», зобов`язане за свій рахунок в термін до 01 січня 2021 року здійснити встановлення індивідуальних газових лічильників у квартирах позивачів. Позов мотивовано тим, що на підставі постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2498 між ними (позивачами) і АТ «ОГС «Криворіжгаз» укладено Типовий договір постачання природного газу споживачам. Доказом факту приєднання всіх споживачів до Типового договору є щомісячне споживання ними природного газу та здійснення щомісячної сплати рахунків за спожитий природний газ. Права та обов`язки споживачів чітко визначені Типовим договором, а саме розділом V «Порядок обліку природного газу, що передається споживачу», розділом VI «Порядок розрахунків», розділом VII «Права та обов`язки сторін». Зміст Типового договору, викладений в постанові Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2500 передбачає, що права та обов`язки для всіх споживачів є ідентичними. Сумлінно виконуючи всі умови вказаного договору, вони регулярно оплачували рахунки за спожитий природний газ згідно з договором та в терміни, визначені в рахунках. АТ «ОГС «Криворіжгаз» встановило в будинку АДРЕСА_1 , в якому вони проживають, загальнобудинковий вузол обліку газу. В листопаді 2016 року їм стало відомо про те, що для них АТ «ОГС «Криворіжгаз» в односторонньому порядку з 01 жовтня 2016 року почало нараховувати об`єми використаного природного газу згідно з показниками загальнобудинкового приладу обліку газу. Забезпечити комерційний облік природного газу кожному споживачу будинку АДРЕСА_1 зобов`язане газорозподільне підприємство АТ «ОГС «Криворіжгаз». Згідно зі структурою тарифу для споживачів на послуги розподілу природного газу АТ «ОГС «Криворіжгаз» в період з 2011 року до теперішнього часу закладається встановлення квартирних лічильників газу, що передбачено статтею 3 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу», в якій визначено, що фінансування робіт з оснащення лічильниками газу населення здійснюється за рахунок коштів суб`єктів господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території. Заочним рішенням Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 травня 2022 року позов задоволено частково. Визнано незаконними дії АТ «ОГС «Криворіжгаз» щодо встановлення загальнобудинкового вузла обліку в будинку АДРЕСА_1 . Зобов`язано АТ «ОГС «Криворіжгаз» поновити ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 режим нарахування природного газу за період: з 01 квітня 2017 року і до 07 лютого 2019 року - згідно з нормами споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 2016 року № 203 «Про норми споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників»; з 08 лютого 2019 року і до 06 березня 2019 року - за нормами споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 2019 року № 63 «Деякі питання споживання природного газу побутовими споживачами»; з 07 березня 2019 року і до затвердження нових норм - згідно з нормами споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 27 лютого 2019 року № 143 «Питання споживання природного газу». Визнано право на безкоштовне забезпечення індивідуальними газовими лічильниками за рахунок АТ «ОГС «Криворіжгаз» побутових споживачів природного газу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , які проживають в будинку АДРЕСА_1 . В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з АТ «ОГС «Криворіжгаз» на користь держави судовий збір в розмірі 16 816 грн. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 29 листопада 2022 року апеляційну скаргу АТ «ОГС «Криворіжгаз» залишено без задоволення, а рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 травня 2022 року - без змін. 09 грудня 2022 року АТ «ОГС «Криворіжгаз» подало засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на заочне рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 травня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 29 листопада 2022 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки скарга подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню. Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Предметом позову в цій справі є: визнання незаконними дій щодо встановлення в будинку загальнобудинкового вузла обліку газу; зобов`язання демонтувати загальнобудинковий вузол обліку газу; визнання незаконним встановленого режиму нарахування об`ємів природного газу згідно з показаннями загальнобудинкового прибору обліку газу; зобов`язання поновити для позивачів режим нарахування природного газу за встановленими Кабінетом Міністрів України нормами споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників; визнання права на забезпечення індивідуальними безкоштовними газовими лічильниками за рахунок відповідача; визнання обов`язку відповідача за свій рахунок в термін до 01 січня 2021 року здійснити встановлення індивідуальних газових лічильників у квартирах позивачів. Згідно з частиною четвертою статті 274 ЦПК України ця справа не відноситься до тієї категорії справ, що не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження. Зазначена справа є незначної складності та не належить до виключень з цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України. Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того, визнав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, враховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України розміщена у Загальних положеннях цього Кодексу, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною. Касаційна скарга містить посилання на випадок, передбачений підпунктом а) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності якого судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню. Необхідність розгляду справи в касаційному порядку АТ «ОГС «Криворіжгаз» мотивувало тим, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки відсутня судова практика Верховного Суду щодо питання застосування позовної давності у спірних правовідносинах. Наведені заявником обставини, передбачені підпунктом а) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, не дають підстав для висновку про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, так як судова практика щодо розгляду справ за подібних правовідносин вже сформована, зокрема й щодо питання застосування позовної давності. Так, у справі № 212/6877/20 за позовом споживачів до АТ «ОГС «Криворіжгаз» про визнання незаконними дій щодо збільшення норми використання природного газу та визнання права споживачів на забезпечення та встановлення індивідуальних газових лічильників Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду в постанові від 07 грудня 2022 року зазначив: у касаційній скарзі заявник посилається на те, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку про те, що порушення прав позивачів є триваючим, оскільки триваюче правопорушення стосується лише відносин публічно-правового характеру. Тому вважав, що оскільки загальнобудинковий лічильник газу було встановлено і опломбовано 29 березня 2017 року, тому строк позовної давності з вимогою щодо визнання незаконним його встановлення закінчився 29 березня 2020 року, проте позивачі звернулися до суду з цим позовом лише у вересні 2020 року. Також посилався на відсутність висновку Верховного Суду щодо питань застосування у подібних правовідносинах статей 257, 266 Цивільного кодексу України в частині висновку суду, а саме: чи є можливим застосування статей 257 Цивільного кодексу України при виконанні оператором газорозподільних систем вимог Кодексу ГРМ щодо встановлення загальнобудинкового ВОГ та відсутністю заперечень співвласників багатоквартирного будинку протягом 3 років з моменту встановлення загальнобудинкового ВОГ та чи є момент встановлення будинкового лічильника газу триваючим правопорушенням. Колегія суддів суду касаційної інстанції вважає вказані доводи касаційної скарги необґрунтованими і безпідставними, оскільки згідно сталої практики Верховного Суду, зокрема і за справами, де відповідачем є АТ «ОГС «Криворіжгаз», встановлено, що спірні правовідносини є триваючими. Зокрема, вказана правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 25 червня 2020 року в справі № 212/7490/17-ц (провадження № 61-1511св19), від 23 листопада 2020 року у справі № 212/3482/18, від 18 листопада 2020 року у справі № 212/4456/19, від 15 грудня 2021 року у справі № 212/8756/19 (провадження № 61-5873св20), від 12 січня 2022 року у справі № № 212/2311/19 (провадження № 61-526св20). Колегія суддів суду касаційної інстанції не вбачає підстав для відступу від вказаної правової позиції, тому доводи касаційної скарги, що позивачами пропущено строк позовної давності щодо звернення до суду з вказаним позовом, є помилковим. Виходячи із статусу Верховного Суду, в деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень, так як розгляд скарг касаційним судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення «розгляду заради розгляду». Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 жовтня 2020 року у справі № 127/18513/18 (провадження № 14-145цс20) вказала, що касаційний перегляд вважається екстраординарним з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції з точки зору обмеження виключно питаннями права та більшим ступенем формальності процедур. У ЦПК України визначено баланс між такими гарантіями права на справедливий судовий розгляд, як право на розгляд справи судом, встановленим законом (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), та принципом остаточності судових рішень res judicata, фактично закріплено перехід до моделі обмеженої касації, що реалізується за допомогою введення процесуальних фільтрів з метою підвищення ефективності касаційного провадження. Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є «судом фактів». Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, за статтею 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Верховним Судом досліджено та взято до уваги: предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. Згідно з пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цих Рекомендацій скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей. Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року). Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитися з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов`язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховним Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (рішення у справі ZUBAC v. CROATIA (Зубац проти Хорватії) від 05 квітня 2018 року). Зазначення апеляційним судом в оскаржуваній постанові про можливість її оскарження до суду касаційної інстанції не змінює характер та предмет позову в цій справі та не спростовує наявність у Верховного Суду повноважень на відмову у відкритті касаційного провадження. Оскільки оскаржувані заявником судові рішення ухвалено у малозначній справі і вони не підлягають касаційному оскарженню, то у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити. Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини шостої статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз» на заочне рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 травня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 29 листопада 2022 року в справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз», третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз збут», про визнання незаконними дій щодо збільшення норми використання природного газу та визнання права споживачів на забезпечення та встановлення індивідуальних газових лічильників. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді:В. А. Стрільчук В. М. Ігнатенко С. О. Карпенко